Ухвала

від 21.10.2024 по справі 484/1926/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення апеляційної скарги

«14» жовтня 2024 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року щодо ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

У провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області перебували матеріали кримінального провадження №42017000000001070 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження №42017000000001070 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, закрито.

Після прийняття вищезазначеного рішення колегією суддів подано заяви про самовідвід, які ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року задоволено.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року задоволено подання голови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Кримінальне провадження №42017000000001070 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, направлено на розгляд до Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Не погодившись із ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, обвинувачений ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу змінити, виключити з мотивувальної частини ухвали посилання на фактичні обставини, встановлені судом щодо ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана ухвала стосується його інтересів. На його думку, суд першої інстанції констатував в ухвалі щодо ОСОБА_3 винуватість останнього у вчиненні службової недбалості, вчиненої шляхом підписання незаконних розпоряджень Первомайської райдержадміністрації, з переслідуваною іншими обвинуваченими метою незаконного відчуження земель ОСОБА_5 . Як вважає апелянт, суд першої інстанції фактично зробив висновок про те, що іншими обвинуваченими - ним та ОСОБА_4 , здійснено заволодіння вказаними земельними ділянками.

Перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України зазначену апеляційну скаргу, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Згідно вимогам ч.5 ст. 288 КПК України, ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Частиною 1 ст. 288 КПК України передбачено, що розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.

Відповідно до вимог ч. 2 зазначеної статті, суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати:

1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;

2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9-1) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи;

9-2) фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;

9-3) викривач - у частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу;

10) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, що оскаржуване рішення у відношенні іншого обвинуваченого - ОСОБА_3 , стосується його інтересів.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_2 не відноситься до кола осіб, які відповідно до ч. 1 ст. 393 КПК України, вправі подати апеляційну скаргу, оскільки оскаржуване рішення щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності прийнято у відношенні іншого обвинуваченого.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

У зв`язку з викладеним, у відповідності з п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, подана обвинуваченим ОСОБА_2 апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 399 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року щодо ОСОБА_3 , повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя ОСОБА_1