Постанова

від 03.10.2024 по справі 523/23581/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1326/24

Справа № 523/23581/21

Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 27

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Дударенка Сергія Віталійовича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2021 ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулися з позовом до суду та просили стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» заборгованість у розмірі 623674,82 грн., яка складається з: - 556548,76 грн - інфляційне збільшення; - 67148,59 грн 3% річних за користування грошовими коштами (а.с. 1-8).

13 березня 2023 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» задоволені. А саме, суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 623 674,82 грн, яка складається з: - 556 548,76 грн інфляційне збільшення; - 67 148,59 грн 3% річних за користування грошовими коштами. А також стягнути в рівних частках з відповідач на користь позивача витрати зі сплати судового збору по 4 677,73 грн з кожного (а.с. 96-102).

16 квітня 2023 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Дударенко Сергій Віталійович подав апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року. Представник апелянтів не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Так, представник апелянтів зазначив, що судом першої інстанції не було повідомлено відповідачів про час та місце розгляду справи жодного разу, не було також направлено позов з додатками на адресу відповідачів, а про існування справи стало відомо за допомогою моніторингу справ на сайті «Судова влада України» та вже після закриття підготовчого провадження по справі. Представник апелянтів зауважив, що позивач пропустив без поважних причин строк пред`явлення виконавчих документів до виконання по справі №1527/4963/12, що встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішення яких набрали законної сили. Також представник апелянтів звернув увагу на те, що договір поруки №ОД14/08/2007/840-П/141 від 01.08.2007 року не містить умови щодо збільшення строку позовної давності до 10 років та його дія припинена з моменту набрання законної сили рішенням від 04 жовтня 2012 року по справі №1527/4963/12. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, представник апелянтів просив скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на користь відповідачів судові витрати, а також забезпечити можливість участі в судових засіданнях представника апелянта шляхом проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а.с. 109-112).

01.06.2023 від представника ТОВ «Консалт Солюшенс» - Станіслава Рожко до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Представник позивача зазначив, що суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідачів про розгляді справи. Представник позивача зауважив, що питання про видачу дублікатів виконавчих документів в справі про за позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 стягнення заборгованості не стосуються предмету спору в даній справі про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами. Представник позивача пояснив, що договором «Автопакет» від 01.08.2007 сторони збільшили строк позовної давності до 10 років, а тому відповідні доводи апеляційної скарги не обґрунтовані. Крім іншого, представник позивача зазначив, що поручитель відповідає за зобов`язанням в тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі щодо сплати неустойки, збитків та ін.; розрахунок в оскаржуваному рішенні правильний та обґрунтований; альтернативний розрахунок відповідачами не подавався. Тому представник позивача просив залишити без задоволення апеляційну скаргу (а.с. 150-151).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

У судовому засіданні представник апелянтів ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, Представник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, які з`явилися, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати грошових коштів за рішенням суду ухиляються, змістовних пропозицій з приводу порядку виконання зобов`язань не висувають.

Залишок заборгованості відповідачів у розмірі 274 060,54 грн, що була встановлена рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 04.10.2012 у справі № 1527/4963/12 є зобов`язанням відповідно до норм цивільного права.

Відповідно пункту 7.3 договору «Автопакет» №ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 року, сторони, керуючись ст.259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років. Отже, строк за який мають нараховуватися штрафні санкції та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України є період з 11.10.2013 року по 10.12.2021 року.

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог або доказів того, що рішення суду про стягнення заборгованості відповідачами виконано, відповідачі суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Тому суд вирішив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

За обставинами даної справи, 01.08.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір «Автопакет» № ОД14/08/2007/840-К/141 за умовами якого позичальник отримав в кредит кошти в сумі 39 500 доларів США під заставу транспортного засобу - Toyota Camry, 2006 р.в. д/н НОМЕР_1 , який належав позичальнику. Сторони узгодили розмір щомісячного планету в сумі 769 доларів США (а.с. 15-17). Того ж дня, в якості забезпечення виконання зобовязань до вказаному кредитному договору, 01.08.2007 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № ОД14/08/2007/840-П/141 (а.с. 18).

04 жовтня 2012 року рішенням Суворовського районного суду міста Одеси у цивільній справі №1527/4963/12 позовні вимоги ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені; суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 248 165,07 грн, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 46 446,04 грн, пеню за прострочену заборгованість по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 17 892,44 грн, штраф у розмірі 31 557,73 грн, судовий збір у розмірі 3 219 грн, а всього суд вирішив стягнути суму у розмірі 347 280,28 грн. Вказане рішення в подальшому не оскаржувалось та набрало законної сили (а.с. 19-21).

Відповідно до протоколу проведення аукціону № 10/388/13/А від 13 вересня 2013 року був реалізований автотранспортний засіб Toyota Camry, 2006 р.в. д/н НОМЕР_1 , який відповідно до договору «Автопакет» № ОД14/08/2007/840-К/141 від 01.08.2007 належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , виданого РЕВ 2 ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області 31 липня 2007 року (а.с. 24).

06.09.2013 постановою Другого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ був повернутий виконавчий лист №1527/4963/12, виданий 16.01.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» кредитної заборгованості в розмірі 347 280,28 грн (а.с. 22).

11.10.2013 постановою Другого Суворовського відділу ДВС Одеського МУЮ був повернутий виконавчий лист №1527/4963/12, виданий 16.01.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» кредитної заборгованості в розмірі 347 280,28 грн. (а.с. 23).

В постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2013 зазначено, що в ході проведення виконавчих дій відносно боржника ОСОБА_2 було звернуто стягнення на рухоме заставне майно, а саме Toyota Camry, 2006 р.в., д/н НОМЕР_1 та призначено експертну оцінку зазначеного майна. Вказане підтверджується, також, відміткою державного виконавця у виконавчому листі №1527/4963/12 де зазначено, що вказаний виконавчий лист повернуто згідно ст. 47 ч.8 ЗУ «Про виконавче провадження» 11.10.2013. Залишок боргу 274 060,54 грн (а.с. 25).

23.10.2020 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» у цивільній справі № 1527/4963/12 за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 36).

В подальшому, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.2021 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачу дублікатів виконавчих документів, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання по справі №1527/4963/12 суд вирішив відмовити. Вказана ухвала була залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021.

Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За обставинами даної справи кредитор скористався правом на дострокове погашення заборгованості та звернувся до суду з відповідним позовом, за результатами розгляду якого рішенням від 04.10.2012 суд вирішив стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 347 280,28 грн.

Такими діями кредитор на власнийрозсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Вказане узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду в постановах від 31.10.2018 (справа № 202/4494/16), від 04.07.2018 (справа № 310/11534/13), від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12).

Відповідно, умови щодо строків позовної давності, встановлені кредитним договором, до спірних правовідносин не застосовуються. Натомість, спірні правовідносини регулюються загальними положеннями Цивільного Кодексу, в тому числі, що стосується позовної давності.

Відповідно дост.625ЦК Україниборжник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Вказаний висновок підтриманий в постановах ВП ВС: від 19.07.2023 в справі № 910/16820/21, від 03.10.2023 в справі № 366/203/21 та ін.

Отже, обов`язок, встановлений положеннями ст. 625 ЦК України нерозривно пов`язаний з основним грошовим зобов`язанням та залежить від нього.

Виконання обов`язку можливе як у добровільному порядку, так і в примусовому.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Діючим законодавством встановлений механізм захисту прав, свобод та законних інтересів особи, який передбачає право на звернення до суду, процедуру розгляду справи з повним та всебічним встановленням всіх істотних обставин, ухвалення рішення по суті позовних вимог та його примусове виконання.

При цьому, цивільним законодавством встановлений строк загальної позовної давності, який складає три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень в постанові ВП ВС від 13.02.2019 в справі № 826/13768/16, а також постанові КЦС ВС від 23.11.2022 в справі № 761/4564/19 та постанові КАС ВС від 10.01.2024 в справі № 640/21339/20:

«Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51)».

Інститут позовної давності полягає в наданні особі гарантованого строку на звернення до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу, наприклад, звернення з вимогою про стягнення заборгованості. Сплив такого строку не означає, що право, інтерес, а відповідно обов`язок перестали існувати. Закінчення строку позовної давності означає, що особа втратила можливість захисту її права судом. Разом з тим, особа не позбавлена права задовольнити свої вимоги позасудовим шляхом, зокрема, якщо між сторонами існують договірні правовідносини і сторони передбачили в договорі таку можливість.

Так само встановлені законом строки примусового виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що кредитом скористався правом на дострокове погашення заборгованості та звернувся до суду з відповідними вимогами. 04 жовтня 2012 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнута заборгованості в сумі 347 280,28 грн. В процесі виконання вказаного судового рішення виконавцем на аукціоні був відчужений транспортний засіб, який належав ОСОБА_2 . Отримані грошові кошти зараховані в якості погашення заборгованості, встановленої рішенням від 04.10.2012.

Разом з тим, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.2021 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачу дублікатів виконавчих документів, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання по справі №1527/4963/12 суд вирішив відмовити. Вказана ухвала була залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021.

Тобто, стягувач пропустив встановлений законом строк пред`явлення виконавчих листів до виконання та втратив встановлену законом можливість задовольнити свої вимоги за допомогою механізму примусового виконання рішення. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

Особа несе ризик настання відповідних наслідків в результаті вчинення чи не вчинення нею відповідних дій.

При цьому,як роз`яснивКонституційний СудУкраїни всвоєму рішеннівід 11.07.2013№ 7-рп/2013 «… з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту».

Тобто, в правовому полі споживач за кредитним договором є більш слабшою стороною в порівнянні з кредитором, та відповідно потребує встановлених законом гарантій захисту її прав. Натомість, кредитор повинен дотримуватися встановлених законодавством положень та добросовісно користуватися своїми правами.

В контексті встановлених обставин справи, оскільки позивач (кредитор) втратив можливість примусового виконання рішення про стягнення заборгованості за допомогою встановленого законодавством механізму, а обов`язок відповідно до ст. 625 ЦК України є акцесорним щодо основного зобов`язання та поділяє його правову долю, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Фактично, обов`язок боржника перед кредитором набув ознак натурального зобов`язання, оскільки в натурі він існує, однак не може бути примусово стягнений.

Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц).

Враховуючи вище наведене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Оскільки відповідні доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційний суд скасовує оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалює нове по суті заявлених вимог.

Щодо доводів апелянта стосовно процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції направив відповідні запити щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів та здійснював відправку судової кореспонденції. Однак, ОСОБА_2 відмовлявся від отримання листів (а.с. 51,52,64,65), а ОСОБА_1 був відсутній за вказаною адресою (а.с. 53,54,62,63). Адреси, на які відправлялась судом кореспонденція, вказана представником відповідачів в клопотаннях, що подавалися до суду першої інстанції (а.с. 84,88), а також в апеляційній скарзі (а.с.109). Відповідно доп.4ч.8ст.128ЦПК Українидень проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,що зареєстрованіу встановленомузаконом порядку,якщо цяособа неповідомила судуіншої адреси.Враховуючи наведене,апеляційний судвідхиляє відповіднідоводи представникаапелянтів.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин та юридичну долю спору, а тому відхиляються апеляційним судом. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно доп.1та п.4ч.1ст.376ЦПК Українипідставами длязміни судовогорішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, враховуючи вище наведене, апеляційний суд на підставі п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатаДударенка СергіяВіталійовича задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ 42251700) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги по 5 613,07 грн в рівних частках.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст цієї постанови складений 21 жовтня 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І.Дришлюк