Рішення

від 21.10.2024 по справі 140/8370/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8370/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВТР до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВТР (далі ТзОВ ВТР, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2024 № UA205140/2024/000166/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ ВТР здійснює зовнішньоекономічну діяльність та на умовах контракту №128 від 23.09.2021 придбало у компанії Hunan New Universal Trading Co., Ltd (Changsha, Китай), товар - ферментований рис, у кількості 15530 кг, на загальну суму 21897,30 дол.США.

З метою здійснення митного оформлення 17.06.2024 декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140039348U9, згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, вказаний товар. При митному оформленні товару до митної декларації було додано всі наявні первинні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за першим методом її визначення, а саме: контракт №128 від 23.09.2021, специфікацію №5 від 07.04.2024, інвойс №S24005 від 07.04.2024, пакувальний лист №24005 від 07.04.2024, експортну вантажну митну декларацію №422720240000362181.

Перевезення товару від продавця морським шляхом до м. Гданськ, Республіка Польща, підтверджується коносаментом (Bill of Lading) №HYSF2024030974A від 20.04.2024, а до м. Луцьк - Міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №432555 від 14.06.2024. Вартість витрат на транспортування товару в Україну, визначена у розмірі 148046,00 грн та вказана у декларації митної вартості №UA205140/2024 від 17.06.2024.

Транспортні витрати підтверджені договором №29-2021 про транспортно- експедиційне обслуговування від 29.07.2021, укладеним між ТзОВ «ВТР» та ТОВ «Ламанш Шилінг», рахунком-фактурою №LS-4567140 від 14.06.2024 та довідкою про транспортні витрати №432555.1 від 14.06.2024.

Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 19.06.2024 службовою особою Волинської митниці видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001590, якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації та винесено рішення від 19.06.2024 № UA205140/2024/000166/1 про коригування митної вартості товарів, що призвело до надмірної сплати митних платежів.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.39).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити з підстав правомірності оскаржуваного рішення (а.с. 43-51). Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 17.06.2024 №24UA205140039348U9 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості.

Декларант надав проформу-інвойс №S-24005 від 26.02.2024, лист №19/24 від 19.06.2024 щодо поданих документів. Проте декларантом не надано в повному обсязі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості. Документально не підтверджено зміну суми розрахунків за товар; не надано відомостей про вартість страхування та розвантаження, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо складових митної вартості. Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 29.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (а.с. 112).

У відповіді на відзив від 09.09.2024 представник позивача підтримав обґрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити (а.с.115-116).

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 23.08.2021 між ТзОВ ВТР (покупець) та компанією Hunan New Universal Trading Co., Ltd (Changsha, Китай) (продавець) укладено контракт №128 на придбання товару харчових барвників в кількості і за цінами, вказаними в Специфікації до даного контракту, які є невід`ємною його частиною (а.с. 8-10).

Оплата за товар проводиться у долларах США. Загальна сума контракту становить 80000 дол.США. Оплата за товар проводиться перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах: 50% передоплата від загальної суми, вказаної в проформі-інвойсі, здійснюється протягом 7 банківських днів від дати, вказаної в проформі-інвойсі; решта 50% від загальної суми, вказаної в проформі-інвойс, перераховується за 10 банківських днів до дати загрузки товару в контейнер (п. 2.1 контракту).

Відповідно до пункту 2.5 контракту поставка товару здійснюється продавцем на умовах FOB Qingdao (Китай) або FOB Shanghai (Китай). Умови поставки FOB Qingdao (Китай) або FOB Shanghai (Китай) трактуються згідно правил Інкотермс 2020 і включають вартість доставки товару до вказаного в контракті місця призначення без затрат на страхування та розвантаження в цьому місці. Відгрузка товару здійснюється в 20 чи 40 футовому морському контейнері.

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію № 5 від 07.04.2024 на товар - «ферментований рис» в кількості 15530 кг на загальну суму 21897,30 дол. США (а.с. 11).

07.04.2024 компанією Hunan New Universal Trading Co., Ltd виписано рахунок-фактуру (інвойс) № S-24005 на товар «ферментований рис», кількістю 15530 кг на загальну суму 21897,30 дол. США (а.с. 15) та виписано відповідний пакувальний лист (Packing List) (а.с. 16).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 17.06.2024 декларантом позивача подано до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №24UA205140039348U9, згідно якої було заявлено до митного оформлення, за першим методом визначення митної вартості, товар: барвник натуральний харчовий рослинного походження ферментований рис, вага нетто 15530 кг, являє собою порошок від червоно-коричневого до пудрового кольору, утворений шляхом контрольованої ферментації рису грибковими культурами «Monaskus purpureus», дата виробництва 29.03.2024, термін придатності 30.03.2026, використовується в м`ясопереробній промисловості для підкрашування фаршів з ціллю регулювання степені підкрашування продукту і покращення його товарного вигляду на розрізі, що гарантує стабільний колір готового продукту. Упаковка: розфасований в поліетиленові пакети та запакований в 1553 картонні коробки, вагою по 10 кг. Виробник: JIALI INTERNATIONAL CORP CN. У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 21897,30 дол. США. Митна вартість становить 1038149,35 грн, яку визначено за першим методом за курсом валюти 40,649 грн за 1 дол.США, з урахуванням вартості доставки товару (а.с. 29).

До митної декларації додано: сертифікат якості від 29.03.2024, пакувальний лист від 07.04.2024, рахунок-фактура (інвойс) № S-24005 від 07.04.2024, коносамент № HYSF2024030974А від 20.04.2024, автотранспортна накладна № 432555 від 14.06.2024, сертифікат про походження товару № 24С4300А0937/00002 від 30.04.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару № 11 від 12.03.2024 та № 20 від 02.04.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4567140, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 432555.1 від 14.06.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.06.2024, контракт № 128 від 23.09.2021, доповнення до контракту № 1 від 23.09.2021, № 1 від 30.12.2022, № 5 від 07.04.2024, договір про перевезення № 29-2021 від 29.07.2021, копія митної декларації країни відправлення №422720240000362181 від 16.04.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні від 18.06.2024 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи (в т.ч. інформацію про вартість навантаження/ розвантаження); 7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) відомості про вартість страхування. Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с. 98).

Декларантом на вимогу митниці надано: проформу-інвойс №S-24005 від 26.02.2024, лист №19/24 від 19.06.2024 щодо поданих документів. Також листом від 19.06.2024 №19/24 декларант повідомив митний орган про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (а.с.82, 84-85).

19.06.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000166/1 (а.с.14). З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного контракту №128 від 23.09.2021 оплата за товар здійснюється наступним чином: 50% передоплати від загальної суми вказаної в проформі-інвойсі, решта 50% перечислюється за 10 банківських днів до дати завантаження товару в контейнер;

- проформа-інвойс не надана до митного оформлення;

- надані банківські платіжні документи №11 від 12.03.2024 на суму 12 690 дол.США та №20 від 02.04.2024 на суму 12 690 дол.США не відповідають загальній сумі інвойсу 21 897дол. США;

- відповідно до пункту 2.5 контракту на умовах поставки FOB Qingdao зазначено, що поставка товару до місця призначення не включає страхування та розвантаження; відомостей про вартість страхування та розвантаження не надано. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо складових митної вартості;

- відповідно до довідки про транспортні витрати №432555.1 від 14.06.2024 та рахунка-фактури на перевезення № LS-4567140 від 14.06.2024 в загальній сумі перевезення вказана вартість експедиційних послуг, однак така сума зазначена лише по території України, при цьому до митного кордону відсутня;

- прайс-лист б/н стосується червня 2024 року, тоді як рахунок-фактура № S-24005 від 07.04.2024.

Декларант додатково на вимогу митниці надав проформу-інвойс №S-24005 від 26.02.2024. Листом №19/2024 від 19.06.2024 декларант повідомив про подані документи на підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом не надано в повному обсязі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості. Документально не підтверджено зміну суми розрахунків за товар. Не надано відомостей про вартість страхування та розвантаження, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо складових митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня раніше визнаних митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби України, а саме: товар на рівні 2,05 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/087086 від 19.10.2023.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/001590 від 19.06.2024 (а.с.12).

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №24UA205140039639U5 від 19.06.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с. 30).

ТзОВ ВТР, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000166/1 від 19.06.2024, оскаржило його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: барвника натурального харчового, рослинного походження, ферментований рис 1500, вагою нетто 15530 кг, за основним методом (за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, контракт №128 від 23.09.2021, рахунок-фактура (інвойс) № S-24005 від 07.04.2024, коносамент № HYSF2024030974А від 20.04.2024, автотранспортна накладна № 432555 від 14.06.2024, сертифікат про походження товару № 24С4300А0937/00002 від 30.04.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару № 11 від 12.03.2024 та № 20 від 02.04.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4567140, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 432555.1 від 14.06.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.06.2024, контракт № 128 від 23.09.2021, доповнення до контракту № 1 від 23.09.2021, № 1 від 30.12.2022, № 5 від 07.04.2024, договір про перевезення № 29-2021 від 29.07.2021).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, контрактом №128 від 23.09.2021 та специфікацією № 5 від 07.04.2024, яка є невід`ємною частиною контракту визначено, що загальна сума контракту становить 80000 дол. США; ціна барвника ферментованого рису 1500 вагою 15530 кг становить 21897,30 дол.США.

Відповідно до рахунку-фактури № S-24005 від 07.04.2024 вартість товару барвник ферментований рис 1500, вагою 15530 кг становить 21897,30 дол.США (а.с. 15). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару в рахунку-фактурі № S-24005 від 07.04.2024 (21897,30 дол. США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140039348U9 від 17.06.2023 (графа 22).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Крім того, на підтвердження оплати за товар у відповідності до умов поставки, визначених у контракті №128 від 23.09.2021 позивачем було надано митному органу та долучено до матеріалів справи платіжні інструкції в іноземній валюті № 11 від 12.03.2024 про сплату коштів в сумі 12690 дол.США та № 20 від 02.04.2024 про сплату коштів в сумі 12690,00 дол. США на адресу іноземного контрагента Hunan New Universal Trading Co., Ltd.

Також згідно наданих документів товар поставляється на умовах FOB Qingdao (Китай).

Відповідно до умов FOB (франко-борт) (в редакції правил Інкотермс-2020), продавець доставляє товар на борт судна, призначеного покупцем, у зазначеному порту відвантаження, або закуповує товари, вже доставлені таким чином на судно. Ризик втрати або товару переходить від продавця до покупця, коли товар опиняється на борту судна, і з цього моменту покупець несе відповідальність за всі витрати.

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Судом встановлено, що транспортні витрати на транспортування товару за МД №24UA205140039348U9 у розмірі 148046,00 грн були включені до митної вартості товару відповідно до пункту 10 статті 58 МК України. При цьому, на підтвердження понесення таких витрат разом з МД було надано договір № 29-2021 про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.07.2021, укладений між ТОВ «Ламан Шипінг» та позивачем, рахунок-фактуру № LS-4567140 від 14.06.2024, довідку про транспортні витрати № 432555.1 від 14.06.2024 (а.с. 24-28).

Щодо розбіжностей, які вказані митним органом в оскаржуваному рішенні відносно того, що відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного контракту №128 від 23.09.2021 оплата за товар здійснюється наступним чином: 50% передоплати від загальної суми вказаної в проформі-інвойсі, решта 50% перечислюється за 10 банківських днів до дати завантаження товару в контейнер. Проформа-інвойс не надана до митного оформлення. Надані банківські платіжні документи №11 від 12.03.2024 на суму 12 690 дол.США та №20 від 02.04.2024 на суму 12 690 дол.США не відповідають загальній сумі інвойсу 21 897дол. США, то суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, ТзОВ "ВТР" сплачено згідно платіжних інструкцій в іноземній валюті №11 від 12.03.2024 кошти в сумі 12690,00 дол. США та №20 від 02.04.2024 в сумі 12690,00 дол.США, що в загальному становить 25380,00 дол.США. Вказана сума не відповідає загальній сумі інвойсу - 21 897дол. США, оскільки як вбачається з проформи-інвойсу №S-24005 від 26.02.2024 (а.с. 33), вага запланованого до поставки товару становила 18000 кг і відповідно згідно п. 2.1. контракту оплата була здійснена за об`єм товару, вказаний в проформі-інвойсі до завантаження товару для відправки.

Проте в кінцевому результаті товару було відвантажено не 18000 кг, а 15530 кг, як вказано в інвойсі №S24005 від 07.04.2024.

При цьому, як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, сума переплати за товар у розмірі 3482,70 дол.США (з врахуванням комісії банку) була повернута продавцем товару позивачу ТзОВ «ВТР» 09.05.2024, що підтверджується банківською випискою Swift від 09.05.2024 (а.с. 34).

Отже, з досліджених документів вбачається, що проплата за товар здійснена позивачем у відповідності до вимог пункту 2.1 контракту №128 від 23.09.2021, а саме: в розмірі 50% вартості в якості передоплати - згідно банківського платіжного документа від 12.03.2024 № 11 та решта 50% вартості згідно банківського платіжного документа від 02.04.2024 № 20.

Вказане пояснює розбіжність з даного приводу.

Щодо не надання відомостей про вартість страхування та розвантаження, то суд зазначає, що відповідно до пункту 2.5 контракту № 128 від 23.09.2021 поставка товару здійснюється продавцем на умовах FOB Qingdao (Китай) або FOB Shanghai (Китай). Умови поставки FOB Qingdao (Китай) або FOB Shanghai (Китай) трактуються згідно правил Інкотермс 2020 і включають вартість доставки товару до вказаного в контракті місця призначення без затрат на страхування та розвантаження в цьому місці.

Отже, умовами контракту не передбачено понесення витрат на страхування і розвантаження.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні митний орган і сам зазначає про те, що відповідно до п. 2.5 контракту на умовах поставки FOB Qingdao, поставка товару до місця призначення не включає страхування та розвантаження, в той же час вбачає розбіжності у ненаданні відомостей про вартість страхування та розвантаження.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що твердження відповідача з даного приводу є безпідставними та жодним чином не обґрунтовані.

Також як на одну із розбіжностей в оскаржуваному рішенні митний орган вказує на те, що відповідно до довідки про транспортні витрати №432555.1 від 14.06.2024 та рахунка-фактури на перевезення № LS-4567140 від 14.06.2024 в загальній сумі перевезення вказана вартість експедиційних послуг, однак така сума зазначена лише по території України, при цьому до митного кордону відсутня.

Так, з матеріалів справи вбачається, що перевезення спірної партії товару здійснювалось відповідно до укладеного договору від 29.07.2021 між ТзОВ «Ламан Шипінг» (експедитор) та ТзОВ «ВТР» (клієнт) № 29-2021 про транспортно-експедиторське обслуговування. Укладеним договором передбачено, що клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін (п. 1.1).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору умови перевезення, вид вантажу, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін. Під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО.

Після виконання своїх обов`язків щодо перевезення вантажу, компанія Експедитор ТзОВ «Ламан Шипінг» виставила рахунок-фактуру від 14.06.2024 № LS-4567140 та склала довідку про транспортні витрати від 14.06.2024 № 432555.1, відповідно до яких, вартість перевезення вантажу та обслуговування в контейнері № MRKU2269271 за коносаментом № HYSF2024020974A в автомобілі ВК0252НЕ за маршрутом порт Qingdao (Китай) порт Гданськ (Польща) п/п Ягодин м. Луцьк складає, морське перевезення вантажу за межами державного кордону України 124122,00 грн; транспортно-експедиторське обслуговування на території України 1812,40 грн; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України 23924,00 грн; експедиторська винагорода на території України 1683,00 грн; міжнародне автоперевезення по території України 15949,00 грн; страхування вантажу не здійснювалось.

Витрати, які складають вартість морського перевезення вантажу за межами державного кордону України 124122,00 грн та міжнародного автоперевезення за межами державного кордону України 23924,00 грн включені до митної вартості товару.

Суд зазначає, що ТзОВ «ВТР» в межах виконання договору транспортно-експедиційного обслуговування від 29.07.2021 № 29-2021, поданого до митного оформлення за митною декларацією ІМ40 №24UA205140039348U9, не подавало заявки виконати експедиційні послуги за межами України, такі витрати не зазначені і в поданих документах - рахунку-фактурі від 14.06.2024 № LS-4567140 та довідці про транспортні витрати від 14.06.2024 № 432555.1, а тому твердження митниці з даного приводу є необґрунтованими та безпідставними.

Що стосується посилання відповідача на той факт, що прайс-лист стосується червня 2024 року, тоді як рахунок-фактура № S-24005 від 07.04.2024, то суд звертає увагу, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, такий документ як прайс-лист не значиться у частині другій статті 53 МК України як такий, що підтверджує митну вартість товарів.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту: (договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини) може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Те саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) та про надання виписки з бухгалтерської документації.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

При цьому, суд зазначає, що підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (специфікація до нього), рахунок-фактура (інвойс) та транспортні документи.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зазначає, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Щодо митної декларації МД №UA205140/2023/087086 від 19.10.2023, рівень митної вартості 2,05 дол.США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те,що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 19.06.2024 № UA 205140/2024/000166/1 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, що сплачений відповідно до платіжної інструкції від 02.08.2024 №480 (а.с.7).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.06.2024 № UA 205140/2024/000166/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВТР судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВТР (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Михайла Вербицького, 1, код ЄДРПОУ 33381354).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк