Рішення

від 21.10.2024 по справі 160/23235/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Справа № 160/23235/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23235/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

26.08.2024р. через систему "Електронний суд" ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці, та просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800020/2 від 28 лютого 2024 року.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 02.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800020/2 від 28 лютого 2024 року.

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000334;

- ЕМД разом із додатками;

- запит митниці щодо додаткових документів;

- листи позивача, разом із додатковими документами;

- відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.

11.09.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. Долучені витребувані ухвалою суду додаткові докази по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 21.10.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що товариством з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію.

Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209160002221U6 товару:

Товар № 1. Трикотажне ворсове основов`язане полотно із синтетичних волокон, щільністю 280 gsm, шириною 280 см тканина BARKHAT FABRIC (100% поліестер). Кількість 16 579,70 метрів (331 рулон) Виробник: MC HOMETEX CO., LTD. Країна виробництва - Китай (CN). Країна походження - Китай (CN).

Товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного Контракту №FUPC_230108 від 01 серпня 2023 року, укладений між ТОВ «ПУВК» та MC Hometex Co., LTD (Китай).

Відповідно до умов Зовнішньоекономічного Контракту Позивач є Покупцем, а MC Hometex Co., LTD (Китай) є Продавцем. Відповідно до п. 1 Зовнішньоекономічного Контракту предметом даного Контракту є таке, зокрма: Продавець продає, а Покупець купує товар на умовах зазначених в інвойсі, який є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п. 3 Зовнішньоекономічного Контракту умови оплати зазначаються в інвойсі чи проформі.

Пунктом 4 Зовнішньоекономічного Контракту передбачено, що умови поставки вказуються в інвойсі чи проформі.

На виконання, вимог ст. 53 МК України, та відповідно приписів щодо підтвердження митної вартості позивачем надано Львівській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару зокрема: зовнішньоекономічний контракт № FUPC_230108 від 01.08.2023 року; прайс лист виробника товару від 01.09.2023 р.; рахунок фактура (комерційний інвойс) № 23MC01-1208 від 08.12.2023 р.; пакувальний лист від 08.12.2023 р.; сертифікат якості від 08.12.2023 р.; сертифікат про походження товару № 23C3301C0022/00023 від 27.12.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.09.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару від 16.10.2023 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.01.2024 р.; митна декларація країни відправлення 310120230515471826 від 08.12.2023 р.; договір про перевезення № 011222-215 від 01.12.2022 р.; заявка №5 від 15.12.2023 року до Договору про перевезення № 011222-215 від 01.12.2022 р.; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № 694 від 13.02.2023 р.; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № 891 від 22.02.2023 р.; довідка про транспортні витрати № 2202/9 від 22.02.2024 р.; автотранспортна накладна № 6639/1 від 23.02.2024 року.

28 лютого 2024 року митним органом було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800020/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209160/2024/000049, якими відповідно було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар було оформлено за митною декларацією № 24UA209160002265U0 від 28.02.2024 р. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 26.02.2024 року№ UA100110/2024/122434, де рівень митної вартості товару із схожими характеристиками (трикотажне полотно ворсове (100% поліестер), країна виробництва Китай) становить 3,97 дол. США за кг. Умови поставки співпадають із заявленими FOB-CN, кількість товару приблизно однакова (11 тон).

Так, згідно матеріалів справи, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800016/2 митний орган зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує прийняте рішення тим, що:

«Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією встановлено:

1) У довідці від ТзОВ «Хіллдом Логістікс» відсутні відомості щодо вагових показників, що унеможливлює здійснити перевірку числового значення та правильності розрахунку додаткових складових митної вартості оцінюваного товару.

2) Рахунки від експедитора містять ознаки фіктивності, оскільки печатки з підписами розміщені ідентично, при тому що різниця у датах становить 9 днів, а прізвище особи ОСОБА_1 у рахунку № 891 не відповідає підпису, який належить особі ОСОБА_2 згідно п.3.10. договору про перевезення № 011222-215.

Також у даних рахунках відсутні відомості щодо співвідношення протяжності маршруту від місця завантаження товару до пункту пропуску на кордоні України та від пропуску на кордоні України до місця призначення, та відомості про страхування вантажу.

У рахунку № 694 відсутні відомості про особу, що його виписала, а сума витрат на фрахт (Китай-Румунія) та витрати в порту м. Констанца 40 футового контейнеру (106106,28+32532,94 =138639,22грн.) не відповідає відомостям про такі витрати згідно інформації наданій ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024 № 81 (Лист ДМСУ від 24.01.2024 № 15/15-02-05/7.1/406), оскільки згідно даних світової цифрової платформи SeaRates (www.searates.com) рівень цін на морські перевезення, включаючи навантаження та розвантаження 40 футового контейнеру з Китаю в Румунію (7696-5462 дол.США) становить щонайменше 5462 дол.США (209391,78 грн).

Рахунки № 694, 891 містять пункт витрат "транспортно-експедиційне обслуговування на території України 15961,28 грн", проте, як випливає з самих документів, надані послуги стосуються перевезення а також транспортно-експедиційних послуг за межами України. Плата за відповідну послугу в поданих документах відсутня та не була врахована під час розрахунку митної вартості.

3) До митного оформлення та додатково не надано документ на морське перевезення за кодом 0705 Коносамент (Bill of loading), що є необхідним за даних умов поставки.

Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів визначено дані, які має містити вантажна накладна. Проте графа 4 автотранспортної накладної (CMR) від 23.02.2024 № 6639/1 не містить відомостей про місце завантаження вантажу, зазначено лише країну -Польща. Графа 5 не містить відомостей про номери документів. У графі 22 відсутні штамп та підпис відправника. Згідно граф 16 та 23 автотранспортної накладної перевезення виконував PE CHASNYK MYKOLA, однак, документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника до митного оформлення не надано.

4) Рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг наданий ТОВ "Хіллдом Логістік" а згідно граф 16 та 23 автотранспортної накладної перевезення виконував PE SHYLAK OLEH, однак, документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника до митного оформлення не надавались. У даному рахунку відсутні відомості про такі складові митної вартості як страхування.

5) Платіжне доручення містить посилання лише на контракт, що унеможливлює ідентифікацію оцінюваного товару з даною оплатою.

6) Декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення від № 310120230515471826».

Таким чином, враховуючи наведене, митним органом були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують.

Так, на підтвердження митної вартості товарів, задекларованих по митній декларації №24UA209160002265U0, у відповідності до положень ч. 8 ст. 55 Митного Кодексу України, позивачем було подано Львівській митниці такі документи:

1. Документи, що підтверджують вартість товару, зокрема: рахунок проформа №23MC01-0907 від 07.09.2023 року; рахунок проформа № 23MC01-1003 від 03.10.2023 року; рахунок проформа № 23MC01-1106 від 06.11.2023 року; лист від 15.09.2023 року від постачальника товару MC Hometex Co., Ltd стосовно оплати товару; лист від 16.10.2023 року від постачальника товару MC Hometex Co., Ltd стосовно оплати товару.

2. Документи, які підтверджують вартість перевезення, зокрема: акт надання послуг № 877 від 29 лютого 2024 року; акт надання послуг № 878 від 29 лютого 2024 року; платіжна інструкція № 392 від 21 березня 2024 року; платіжна інструкція № 393 від 21 березня 2024 року; договір № ft 010123 від 01.01.2023 р. перевезення вантажу.

Однак, розглянувши подані товариством документи, 29 травня 2024 року відповідачем на заяву позивача була надала відповідь № 7.4-2/15-02/13/15142, в якій зазначила, що у надісланих Позивачем додаткових документів не усунуто та не роз`яснено розбіжності виявлені під час здійснення митного оформлення товарів, а рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/800020/2 залишається чинним з огляду на таке:

1) Відповідач вважає, що Позивачем не дотримано умови оплати за поставлений товар відповідно до укладеної проформи інвойс;

2) Відповідач вважає, що існували додаткові договірні відносини між Позивачем та перевізником його товару ФОП ОСОБА_3 , що на думку Відповідача може впливати на митну вартість товару.

Вважаючи спірне рішення митного органу № UA209000/2024/800020/2 від 28.02.2024 року про коригування митної вартості товару протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року (справа 21-591а15).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Так, згідно матеріалів справи, у спірному Рішенні відповідачем зазначені підстави, у зв`язку за якими митним органом було відмовлено у митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості Товару.

Дослідивши докази по справі, встановлено, що оцінюваний товар Позивача перевозився у контейнері № CMAU3596639, що підтверджується експортною митною декларацією країни відправлення.

Окрім оцінюваного товару, у цьому контейнері перевозився також мотор-редуктор, придбаний у MC Hometex Co., Ltd на підставі того ж інвойсу №23MC01-1208, на підставі якого придбано оцінюваний товар.

Вага брутто цього двигуна складає 20,00 кг. Мотор-редуктор оформлено в Україні за МД № 24UA209160002258U3.

Щодо вагових показників товару, слід зазначити про таке.

При дослідженні поданих позивачем документів, відповідачем було встановлено, що у наданій довідці про транспортні витрати відсутні вагові показники, згідно з якими проведено розрахунок витрат транспортування, що відповідно не дає митному органу можливості перевірити правильність нарахування додаткових складових.

Слід вказати, що на підтвердження числового значення товару, декларантом було надано пакувальний лист, сертифікат про походження товару, митна декларація країни відправлення.

Згідно із цими документами загальна вага брутто (G.W.) оцінюваного товару становить 15 774,00 кг.

Тобто, відомості про вагу оцінюваного товару у Відповідача були в наявності.

Щодо надання позивачем коносаменту.

Слід вказати про те, що коносамент не містить відомостей про митну вартість товару, а є документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору.

Ввезення оформлюваного товару в Україну відбувалось автотранспортним сполучення з м. Гданськ (Польща) до м.Великі Мости (Україна).

На підтвердження ввезення товару на територію України транспортним засобом Позивачем було надано до митного оформлення автотранспортну накладну CMR від 13 лютого 2024 року.

Окрім автотранспортної накладної CMR, Позивачем було надано довідку про транспортні витрати, рахунок на оплату від перевізника.

Щодо доводів відповідача щодо складових витрат, пов`язаних із транспортуванням.

Встановлено, що поставка оцінюваного товару здійснювалась на умовах FOB Шанхай.

Умови поставки FOB означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар пройшов через поручні судна в порту відвантаження.

Щодо розподілу витрат на умовах FOB, то сплата, витрати експортних митних процедур, а також усiх мит, податків та iнших зборів, що пiдлягають сплатi при експортi товару, є обов`язком продавця, у даній справі постачальника товару MC Hometex Co., Ltd (Китай).

На підтвердження складових митної вартості товару, пов`язаних із транспортуванням товару, позивачем під час митного оформлення та у порядку ч. 8 ст. 55 МК України було надано відповідачу такі документи, зокрема: договір про перевезення № 011222-215 від 01.12.2022 р.; заявка № 5 від 15.12.2023 року до Договору про перевезення № 011222-215 від 01.12.2022 р.; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № 694 від 13.02.2023 р.; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № 891 від 22.02.2023 р.; довідка про транспортні витрати № 2202/9 від 22.02.2024 р.; автотранспортна накладна № 6639/1 від 23.02.2024 р.; акт надання послуг № 877 від 29 лютого 2024 року; акт надання послуг № 878 від 29 лютого 2024 року; платіжна інструкція № 392 від 21 березня 2024 року; платіжна інструкція № 393 від 21 березня 2024 року; договір № ft 010123 від 01.01.2023 р. перевезення вантажу.

Для організації перевезення оцінюваного товару Позивач звернувся до експедитора ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі Договору № 011222-215 про транспортні-експедиторських послуг з перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів від 01.12.2022 року.

Відповідно до умов Транспортного договору, Позивач є Замовником, а ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» Виконавцем.

Пунктом 1.1 Транспортного договору передбачено, що за цим договором Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Змовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту, для організації перевезення оцінюваного товару Позивач звернувся до експедитора ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС», уклавши 15 грудня 2023 року Заявку № 5, якою погоджено транспортне перевезення товару Позивача за маршрутом Шанхай, Китай Константа, Румунія Червоноград, Львівська область Великі Мости, Україна.

Щодо доводів відповідача до наданої позивачем автотранспортної накладної CMR.

Так, згідно матеріалів справи, відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості вказує, що графа 4 автотранспортної накладної (CMR) не містить відомостей про місце завантаження вантажу, зазначено лише країну Польща, Графа 5 не містить відомостей про номери документів. У графі 22 відсутні штамп та підпис відправника.

Дослідивши докази по справі, встановлено про те, що у наданих автотранспортних накладних наявні необхідні відомості, передбачені Конвенцією про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів.

Також слід зазначити, що автотранспортна накладна CMR не є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Це є документ, що підтверджує перевезення товару автотранспортним засобом.

У наданих автотранспортних накладних CMR є посилання на номер контейнеру, в якому перевозився оцінюваний товар CMAU3596639 та на транспортні засоби, якими перевозився оцінюваний товар: д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих Позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 року у справі №160/1329/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 20 червня 2023 року у справі № 380/1221/20 дійшов висновку, що самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Щодо доводів відповідача про те, що в графі 22 автотранспортної накладної CMR відсутні підпис та печатка відправника товару.

Як вже було встановлено та зазначено вище, поставка оцінюваного товару здійснювалась на умовах FOB SHANGHAI.

Умови поставки FOB означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар пройшов через поручні судна в порту відвантаження.

Порт прибуття у комерційному інвойсі визначено у м. Константа, Румунія.

У подальшому товар доставлявся автотранспортом з м. Константа, Румунія до митного кордону України.

Отже, здійснювалось міжнародне мультимодальне перевезення оцінюваного товару.

Законом України «Про мультимодальні перевезення» визначено, що мультимодальне перевезення - перевезення вантажів двома або більше видами транспорту на підставі договору мультимодального перевезення, що здійснюється за документом мультимодального перевезення.

Автотранспортна накладна CMR складена у порту прибуття товару у Константа, Румунія 23 лютого 2024 року.

Складання такої накладної свідчить, що товар завантажено на автомобільний транспорт у Гданську.

Відправником товару є резидент Китайської народної республіки MC HOMETEX CO., LTD, офіс якого розташований відповідно у Китаї.

Тому, наявність печатки та підпису MC HOMETEX CO., LTD на автотранспортній накладній CMR є неможливим і відповідно до умов поставки FOB не потребувалась.

Щодо доводів митного органу до наданих рахунків на оплату від експедитора.

Встановлено, що 13 лютого 2024 року ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» виставило позивачу рахунок на оплату № 694 на суму 139 700,30 грн. з урахуванням ПДВ (ПДВ = 176,85 грн).

Відповідно до цього рахунку: 1. Морський Фрахт за межами митної території України: Шанхай, Китай-Констанца, Румунія. Сума послуги 106 106,28 грн; 2. Локальні витрати в порту призначення Констанца, Румунія: ВРР, збір за безпеку, документальний збір, оформлення Т1. Сума послуги 32 532,94 грн; 3. Транспортно-експедиційне обслуговування на території України. Сума послуги 884,23 гривень.

Цей рахунок було сплачено 21 березня 2024 року після прийняття Відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, що підтверджується платіжною інструкцією № 393, яка була додатково надана позивачем у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

22 лютого 2024 року ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» виставило позивачу рахунок на оплату № 891 на суму 110 850,02 грн. з урахуванням ПДВ (ПДВ = 3 192,26 грн).

Відповідно до цього рахунку: 1. Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України: Констанца (Румунія) м/п Порубне (Україна). Сума послуги 54 618,13 грн; 2. Міжнародне автоперевезення по території України: м/п Порубне (Україна) - Великі Мости, Україна. Сума послуги 37 078,35 грн; 3. Транспортно-експедиційне обслуговування на території України. Сума послуги 15 961,28 грн.

Цей рахунок було сплачено 21 березня 2024 року після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, що підтверджується платіжною інструкцією № 392, яка була додатково надана Позивачем у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

У наданих до митного оформлення рахунках на оплату наявне посилання на контейнер № CMAU3596639, в якому перевозився оцінюваний товар, що дає можливість ідентифікувати дані рахунки із оцінюваним товаром.

Встановлено, що такі рахунки сплачені, а реальність наданих послуг по цим рахунках підтверджується актами наданих послуг, які були надані відповідачу додатково у порядку ч.8 ст. 55 МК України.

Після митного оформлення товару та прийняття Відповідачем спірного рішення Позивач та ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» 29 лютого 2024 року склали акт надання послуг №877 та № 878, які підтверджують відомості у наданих до митного оформлення рахунках на оплату № 694 та № 891 від ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС».

Відповідно акту № 877 виконавцем було виконано такі послуги: 1. Морський Фрахт за межами митної території України: Шанхай, Китай- Констанца, Румунія на суму 106 106,28 грн; 2. Локальні витрати в порту призначення Констанца, Румунія: ВРР, оформлення Т1 на суму 32 532,94 грн; 3. Транспортно-експедиційне обслуговування на території України на суму 884,23 гривень.

Відповідно акту № 878 виконавцем було виконано такі послуги: 1. Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України: Констанца, Румунія м/п Порубне на суму 54 618,13 грн; 2. Міжнародне автоперевезення по території України: м/п Порубне, Україна - Великі Мости, Україна на суму 37 078,35 грн; 3. Транспортно-експедиційне обслуговування на території України на суму 15 961,28 гривень.

Акти наданих послуг є первинними документами, а тому є належними доказом, що підтверджують витрати Позивача на транспортування оцінюваного товару.

Ці акти, відповідно підтверджують інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення рахунках оплату.

Окрім рахунків на оплату, до митного оформлення було надано довідку про транспортні витрати від 22.02.2024 р. № 2202/9 в якій розподілена вартість перевезення вантажу у контейнері № CMAU3596639 по відповідному інвойсу.

Згідно довідки: вартість транспортування частини вантажу в контейнері №CMAU3596639 за маршрутом Шанхай, Китай- Констанца, Румунія складає 106 106,28 грн. без ПДВ: - Invoice № 23MC01-1208 89023,17 грн. без ПДВ; - Proforma Invoice № 23MC01-1208 212,21 грн. без ПДВ; - Invoice № SXTC2356 16870,90 грн. без ПДВ; Локальні витрати в порту призначення Констанца, Румунія: ВРР, оформлення Т1 складають 32 532,94 грн. без ПДВ: - Invoice № 23MC01-1208 27295,14 грн. без ПДВ; - Proforma Invoice №23MC01-1208 65,07 грн. без ПДВ; - Invoice № SXTC2356 5172,73 грн. без ПДВ; Транспортні витрати за перевезення за територією України: Констанца, Румунія Порубне, Україна складають 54 618,13 грн. без ПДВ: - Invoice № 23MC01-1208 45824,61 грн. без ПДВ; - Proforma Invoice № 23MC01-1208 109,24 грн. без ПДВ; - Invoice № SXTC2356 8684,28 грн. без ПДВ.

У наданих вищевказаних транспортних документах витрати на транспортно експедиторські послуги розподілені до місця ввезення на митну територію України (Міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Шанхай, Китай - м/п Порубне, Україна), які Позивачем було включено до митної вартості. Транспортно- експедиційне обслуговування надавалось безпосередньо на території України.

Таким чином, позивачем було надано митному органу транспортні документи у відповідності до вимог ст. 53, 58 Митного кодексу України.

Щодо надання послуг експедиційного обслуговування.

Згідно пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Згідно положень ст. 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, в якій зазначено місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або у разі відсутності такого місця місце постійного чи переважного його проживання.

Оскільки Позивач є резидентом України, відповідно до вказаної норми місцем надання транспортно-експедиторських послуг є Україна.

З огляду на те, що складовою митної вартості є витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, включення до митної вартості товарів плати за транспортно-експедиційні послуги буде суперечити пункту 5 частини 10 статті 58 МК України.

Щодо доводів відповідача про те, що взаємозв`язок експедитора та перевізника стосовно надання послуг з перевезення безпосередньо задекларованого товару не підтверджується.

Як зазначалось вище, для організації перевезення товару Позивач звернувся до експедитора ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі на підставі Договору № 011222- 215 про транспортні-експедиторських послуг з перевезення експортно імпортних та транзитних вантажів від 01.12.2022 року.

Відповідно до умов Транспортного договору, Позивач є Замовником, а ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» Виконавцем.

Пунктом 1.1 Транспортного договору передбачено, що за цим договором Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Змовника надати транспортно експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Пунктом 2.1.2. Транспортного договору передбачено право Виконавця укладати від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги.

Суд зазначає, що згідно положень чинного законодавства, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за Транспортним договором ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» має право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару Позивача.

Для організації перевезення товару Позивача відповідно до умов Транспортного договору ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» звернулось до ТОВ «ФОРСТРАНС УКРАЇНА» на підставі Договору № 0707-18/21ftu від 07.07.2021 року з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У подальшому для організації перевезення товару Позивача ТОВ «ФОРСТРАНС УКРАЇНА» на підставі Договору № ft 010123 від 01.01.2023 року перевезення вантажу звернулось до ФОП ОСОБА_3 .

Тому, перевезення автотранспортом товару Позивача здійснював ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується наданою до митного оформлення автотранспортною накладною CMR, в якій наявна печатка ФОП ОСОБА_3 , як перевізника товару.

Надання ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» Позивачу транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу здійснено шляхом залучення до їх виконання третіх осіб, що відповідає договірним умовам.

Залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам Позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортноекспедиторську діяльність».

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.

Згідно матеріалів справи, у позивача відсутні договірні відносини з ТОВ «ФОРСТРАНС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_3 і відповідно договір між ними не існує.

Транспортні витрати, які були включені Позивачем до митної вартості, складалися з витрат, пов`язаних із оплатою транспортно експедиторських послуг ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі вищевказаних документів.

Договірні відносини між експедитором та перевізником не стосуються Позивача. Як зазначалося вище, залучення третіх осіб до організації перевезення товару не суперечить чинному законодавству України.

Для організації перевезення оцінюваного товару Позивачу звернувся до ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС». Документи, що підтверджують договірні відносини Позивача і ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС», та документи, що підтверджують вартість наданих Позивачу ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» транспортно експедиційних послуг, були надані до митного оформлення і не мають розбіжностей.

Надати Відповідачу до митного оформлення документи, що підтверджують договірні відносини ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» з ФОП ОСОБА_3 . Позивач не міг, оскільки таких документів у нього немає.

Щодо доводів Львівської митниці щодо оплати Позивачем декларованого товару.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що надані платіжні доручення SWIFT містять посилання лише на контракт, що унеможливлює ідентифікацію оцінюваного товару з даною оплатою.

Також Відповідач вважає, що Позивачем не дотримано умови оплати за поставлений товар.

Щодо порядку оплати за поставлений товар.

Відповідач вказує про те, що позивачем порушено строки та умови оплати за поставлений товар.

Так, слід вказати про те, що відповідно до п. 3 Зовнішньоекономічного Контракту умови оплати зазначаються в інвойсі чи проформі.

Пунктом 4 Зовнішньоекономічного Контракту передбачено, що умови поставки вказуються в інвойсі чи проформі.

07 вересня 2023 року Позивач та MC Hometex Co., LTD (Китай) погодили поставку товару, уклавши проформу інвойс № 23МС01-0907 на суму 14 504,00 дол. США. Умови поставки FOB Shanghai. Також погоджено умови оплати: 20 % передоплата.

20% від 14 504,00 дол. США складає 2 900,80 дол. США.

На виконання вимог проформи інвойс № 23МС01-0907, 15 вересня 2023 року Позивач сплатив постачальнику MC Hometex Co., LTD (Китай) 2 900,90 дол. США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT, яке було надано до митного оформлення.

При цьому, постачальник MC Hometex Co., LTD (Китай) підтвердив зарахування здійсненої передоплати по проформі інвойс № 23МС01-0907 своїм листом від 15 вересня 2023 року. Даний лист було надано Відповідачу додатково у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

03 жовтня 2023 року Позивач та MC Hometex Co., LTD (Китай) погодили поставку товару, уклавши проформу інвойс №23МС01-1003 на суму 14 504,00 дол. США. Умови поставки FOB Shanghai. Також погоджено умови оплати: 20 % передоплата.

20% від 14 504,00 дол. США складає 2 900,80 дол. США.

На виконання вимог проформи інвойс № 23МС01-1003, 16 жовтня 2023 року Позивач сплатив постачальнику MC Hometex Co., LTD (Китай) 2 900,90 дол. США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT, яке було надано до митного оформлення.

При цьому, постачальник MC Hometex Co., LTD (Китай) підтвердив зарахування здійсненої передоплати по проформі інвойс № 23МС01-1003 своїм листом від 16 жовтня 2023 року. Даний лист було надано Відповідачу додатково у порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

06 листопада 2023 року Позивач та MC Hometex Co., LTD (Китай) погодили поставку товару, уклавши проформу інвойс № 23МС01-1106 на суму 39 886,00 дол. США. Умови поставки FOB Shanghai. Також погоджено умови оплати: 20 % передоплата.

20% від 39 886,00 дол. США складає 7 977,20 дол. США.

У подальшому, позивач та MC Hometex Co., LTD (Китай) вирішили здійснити однією поставкою на підставі одного комерційного інвойсу товар, який погоджений вищевказаними проформами інвойс.

08 грудня 2023 року Позивач та MC Hometex Co., LTD (Китай) уклали комерційний інвойс №23МС01-1208, у якому остаточно було погоджено кількість, номенклатуру та вартість товару.

Комерційний інвойс №23МС01-1208 об`єднує товар по вище переліченим проформами інвойс.

Загальна вартість товару по комерційному інвойсу №23МС01-1208 складає 42 939,62 дол. США, умови поставки не зазнали змін.

У зв`язку із вже сплаченою передоплатою у розмірі 5 801,60 дол. США, яка виникла внаслідок сплати 20% по проформі інвойс № 23МС01-0907 від 09.07.2023 р. та проформі інвойс № 23МС01-1003 від 03.10.2023 р., Позивач повинен був сплатити решту від загальної суми комерційного інвойсу 23МС01-1208, яка складає 37 138,02 дол. США.

На виконання Зовнішньоекономічного контракту та комерційного інвойсу 23МС01- 1208, 29 січня 2024 року позивач сплатив постачальнику MC Hometex Co., LTD (Китай) 37 138,02 дол. США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT, яке було надано до митного оформлення.

Всього Позивач сплатив постачальнику MC Hometex Co., LTD (Китай) 42 939,62 дол. США, тобто сплачено суму, яка відповідає сумі комерційного інвойсу № 23МС01-1208 від 08 грудня 2023 року.

Слід вказати про те, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

Щодо доводів відповідача про відсутність у платіжних документах посилань на інвйоси.

Відповідач зазначає, що платіжні доручення SWIFT містять посилання лише на контракт, що на думку Відповідача унеможливлює ідентифікацію оцінюваного товару з даною оплатою, не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Верховний Суд неодноразово досліджував питання про відсутність у платіжний документах посилання на інвойс.

Сама по собі відсутність у платіжних документах посилання на інвойс чи проформу-інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.006980 (провадження № К/9901/32581/20).

Надане позивачем платіжні документі SWIFT у графі «призначення платежу» містять посилання на Зовнішньоекономічний контракт, а тому, вказані доводи митного органу не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Окрім платіжних доручень SWIFT Позивачем було надано й інший документ, який стосуються ціни товару, а саме комерційний інвойс № 23MC01-1208 від 08 грудня 2023 року.

Інвойс це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19 суд дійшов висновку, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, та в наданих до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості.

Також слід зазначити, що у наданому до митного оформлення інвойсі №23MC01-1208 зазначено суму передоплати, яка здійснювалась Позивач. При цьому ці суми співпадають із сумами, що зазначені у наданих до митного оформлення платіжних дорученнях SWIFT.

На момент митного оформлення вартість оцінюваного товару була сплачена Позивачем повністю, що підтверджується наданими до митного оформлення платіжними дорученнями SWIFT.

Щодо доводів відповідача про те, що Позивачем не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад експортної митної декларації.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Тобто, Митним кодексом України чітко зазначено, що декларант надає переклад документів українською мовою на відповідну вимогу митного органу.

Подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Аналогічна правова позиція зазначену у Постанові Третього окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 160/10115/22.

При цьому, аналізуючи експортну митну декларацію 310120230515471826 можна дійти висновку, що те як відображено дані про умови поставки, посилання на інвойс, контейнер, вагу товару тощо не потребують знань та володіння китайською мовою.

Окрім того, слід вказати, що ні під час консультацій, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару Відповідачем не обґрунтовано необхідність здійснення такого перекладу.

Також відповідач не зазначає, як та яку інформацію допоможе перевірити наявність перекладу митної декларації країни відправлення 310120230515471826.

Також, слід вказати про те, що згідно із графою 33 рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/800020/2 від 28.02.2024 року до товару Позивача застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 26.02.2024 № UA100110/2024/122434, де рівень митної вартості товару із схожими характеристиками (трикотажне полотно ворсове (100% поліестер), країна виробництва Китай) становить 3,97 дол. США за кг.

Однак, згідно п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів Відповідач зобов`язаний у своєму рішенні навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Відсутність таких порівнянь свідчить про порушення останнім ч.2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17), від 08.02.2019 року в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18), від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 (К/9901/11084/18).

У постанові Верховного Суду від 18.12.2020 у справі №160/5853/19 вказано, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Однак, у спірному рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов не зазначено.

Крім цього, в оскаржуваному рішенні про коригування відсутні відомості товар, який брався за основу для коригування, про постачальника, умови поставки тощо.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Умови поставки оцінюваного товару, та товару, ціна якого взята за основу відрізняються. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

02 листопада 2022 року було внесено зміни до нової редакції порядку заповнення митних декларцій (накази Мінфіну від 23.09.2022 № 296 та від 14.10.2022 № 328). Однією з основних змін було таке: замість номера ВМД (UACCCCCC/YYYY/NNNNNN) використовується MRN, структура якого наступна: YYUACCCCCCNNNNNNUX, де YY - рік, UACCCCCC - код митного органу, NNNNNN - номер, буква "U" - ознака митної декларації (крім NCTS), X - контрольна цифра.

Як зазначає Відповідача взята за джерело для коригування нібито митна декларація містять формат номеру митної декларації у старій редакції до листопада 2022 року, натомість митна декларація, на яку посилається Відповідач у оскаржуваному рішенні, оформлена у 2023 році.

Тобто, формат номеру МД, яка є джерелом для коригування, має бути у форматі YYUACCCCCCNNNNNNUX, де YY - рік, UACCCCCC - код митного органу, NNNNNN - номер, буква «U» - ознака митної декларації (крім NCTS), X - контрольна цифра, натомість формат взятої для коригування джерела UACCCCCC/YYYY/NNNNNN.

Відомості з інформаційних систем відповідача не може слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

За таких обставин, митним органом дійшов до передчасного висновку про коригування митної вартості товару.

Відтак, вказані у спірному рішенні доводи митного органу є передчасними.

Отже, підсумовуючи наведене вище, слід дійти до висновку, що декларантом подано всі наявні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували ціну товарів, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17.

Суд зазначає, що зміст спірних рішень відповідача, які є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Митним органом не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

З урахуванням викладеного, спірні рішення прийняті Тернопільською митницею про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не було доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800020/2 від 28 лютого 2024 року.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» судові витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 гривень.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (49051, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 11, код ЄДРПОУ 44811461).

Відповідач: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т, 1, код ЄДРПОУ 43971343).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 21.10.2024 року.

Суддя В.В. Ільков