Рішення

від 21.10.2024 по справі 160/23069/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Справа № 160/23069/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23069/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

26.08.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулося з адміністративним позовом до Одеської митниці, та просять:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів від 29.05.2024 р. №UA500500/2024/000313/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А» код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.05.2024 р. №UA500500/2024/000592.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 02.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів від 29.05.2024 р. № UA500500/2024/000313/1;

-картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А» код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.05.2024 р. №UA500500/2024/000592;

-ЕМД разом із додатками;

- запит митниці щодо додаткових документів;

- листи позивача, разом із додатковими документами;

- відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.

17.09.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. Долучені витребувані ухвалою суду додаткові докази по справі.

17.09.2024 року до суду надійшло клопотання від представника Одеської митниці, у якому відповідач просить: судовий розгляд справи №160/23069/24 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18.09.2024 року клопотання Одеської митниці про проведення судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, залишено без задоволення.

18.09.2024 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив.

24.09.2024 року відповідачем до суду подані письмові заперечення на відповідь на відзив.

11.10.2024 року представником позивача до суду подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу

16.10.2024 року відповідачем подані заперечення на клопотання.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 21.10.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію.

Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, 29.05.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надали до Одеської митниці митну декларацію № 24UA500500019111U0 на такий товар, зокрема:

Товар № 1 Батарейки первинні, циліндричні, сольові (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені: - Батарейки AA R06 у ПВХ плівці по 4 шт. - 268800 наб., 1075200шт.; - Батарейки AAA R03 у ПВХ плівці по 4 шт. - 174000 наб., 696000 шт.; Торгівельна марка: Розумний вибір; Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO.,LTD Китай.; Країна походження: CN. Код товару 8506109100;

Товар № 2 Батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені: - Батарейка лужна AA LR06 у блістері 1 шт - 273600 шт.; - Батарейки лужні AA LR06 у блістері по 6 шт - 43920 наб., 263520 шт.; - Батарейка лужна AAA LR03 у блістері 6 шт - 59400 наб., 356400 шт.; - Батарейка лужна AAA LR03 у блістері 1 шт. 110400 шт. Торгівельна марка: Своя лінія; Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO., LTD Китай.; Країна походження: CN. Код товару 8506101100.

Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 5 924 876,65 грн. (146 670,61 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування.

Вказана вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Так, згідно матеріалів справи, для митного оформлення позивачем були подані документи, передбачені положеннями ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, зокрема:

декларація митної вартості Декларація митної вартості 1401;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності № 3402-DS/CN від 31.12.2019 р. 4104; специфікація №42 від 23.03.2024 р. 4103;

рахунок-фактура (інвойс) № 2024SM0024 від 23.03.2024 р.;

автотранспортна накладна б/н1 від 27.05.2024 р.;

автотранспортна накладна б/н2 - від 28.05.2024 р.;

рахунок № 317 від 29.05.2024 р.;

рахунок № 318 від 29.05.2024 р.;

заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 18401 від 26.04.2024 г.

Додатково разом з митною декларацією надавалися такі документи, зокрема:

- пакувальний лист № 2024SM0024 від 23.03.2024 р.;

- декларація про походження товару № 2024SM0024 від 23.03.2024 р.;

- сертифікат якості б/н від 23.03.2024 р.

29.05.2024 року відповідач направив позивачу повідомлення такого змісту, зокрема: «Повідомлення від митниці декларанту

№ РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глави 8, 9, ст.49-64 МКУ, наказ Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», інші нормативно-правові акти з питань митної справи. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 31.12.2019 №3402-DS/CN, рахунок фактура (інвойс) від 23.03.2024 2024SM0024 та інші документи. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України (далі МКУ) митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі - Кодекс) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах, містяться розбіжності, зокрема:

- відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402- DS/CN продавець зобов`язаний разом з товаром передати оригінали товаросупровідних документів, серед яких, копія митної декларації країни відправлення. Але, вищезазначений документ до митного оформлення наданий не був;

- відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.п. 2.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN ціна за товар включає в себе вартість упаковки. Але, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відмітки в СМR від 23.04.2024 б/н вказують на те, що перевізником є ТОВ Транспортна компанія «Бласко», але рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь виданий ТОВ «Фосдайк груп». - відповідно до п.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN «Порядок розрахунків» якщо у Специфікації до контракту не зазначені інші умови, то оплата за товар здійснюється на умовах 100% від суми зазначеної в Специфікації до контракту протягом 7 календарних днів з дати митного оформлення товару в Україні. До митного оформлення надано доповнення (специфікація) до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN від 23.03.2024 №42, але документи, які підтверджують факт оплати за товар до митного оформлення не надавались, що є порушенням умов оплати за товар зазначеним в доповненні (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN від 23.03.2024 №42.

З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МКУ декларанту було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)копію митної декларації країни відправлення.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

Так, у відповідь на повідомлення відповідача, позивач листом від 29.05.2024 р. №2905-1 надав до митного органу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також:

- копію прайс-листа б/н від 05.09.2023 р;

- копії митних декларацій країни відправлення № 531620240160614668 від 23.03.2024 р. та 531620240160616065 від 24.03.2024 р.;

- копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №78949/288532 від 31.03.2024 року.

Також, позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав відповідачу разом із заявою вих. № М-2024-4881 від 30.07.2024 р.:

копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 17.07.2024 р.);

копію swift від 22.05.2024 р., що підтверджує оплату товару;

експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-780 від 24.07.2024р.;

копії митних декларацій країни відправлення: № 531620240160614668 від23.03.2024 р. та 531620240160616065 від 24.03.2024 р.;

прайс-лист виробника товару б/н від 05.09.2023 р. (копія);

банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення № 534893 від 06.07.2024 р., № 534891 від 06.07.2024 р.;

акти надання послуг № 321 та № 322 від 31.05.2024р. від ТОВ "ФОСДАЙК ГРУП" до Договору транспортного експедирування № 89578 від 06.08.2019 р. (копії);

копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №78949/288532 від 31.03.2024 р.;

копію платіжного поручення в іноземній валюті №2107 від 21.05.2024р.

Однак, 29.05.2024 р. відповідачем, за результатами поданих позивачем документів, було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000313/1, і, в результаті такого коригування сума переплати митних платежів склала 805 163,27 грн. (графа 47 митної декларації №24UA500500019214U5 від 30.05.2024 р.).

У рішенні митний органу дійшов до висновку, що митна вартість по товару: - № 1 Батарейки первинні, циліндричні, сольові (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені: - Батарейки AA R06 у ПВХ плівці по 4 шт. - 268800 наб., 1075200шт.; - Батарейки AAA R03 у ПВХ плівці по 4 шт. - 174000 наб., 696000 шт.; Торгівельна марка: Розумний вибір; Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO.,LTD Китай.; Країна походження: CN. Код товару 8506109100. скоригована за резервним 6-им методом і визначена на рівні 0,0646 дол. США за одиницю. - № 2 Батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксид - марганцеві), побутові, не виснажені: - Батарейка лужна AA LR06 у блістері 1 шт - 273600 шт.; - Батарейки лужні AA LR06 у блістері по 6 шт - 43920 наб., 263520 шт.; - Батарейка лужна AAA LR03 у блістері 6 шт - 59400 наб., 356400 шт.; - Батарейка лужна AAA LR03 у блістері 1 шт. 110400 шт. Торгівельна марка: Своя лінія; Виробник: DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO., LTD Китай.; Країна походження: CN. Код товару 8506101100 скоригована за резервним 6-им методом і визначена на рівні 0,1083 дол. США за одиницю.

Також, митним органом 29.05.2024 року було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000592.

Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Так, згідно матеріалів справи, у Рішенні № UA500500/2024/000313/1 відповідачем зазначені підстави, у зв`язку з якими Відповідачем відмовлено у митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості Товару.

Щодо доводів митного органу, про те, що відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN продавець зобов`язаний разом з товаром передати оригінали товаросупровідних документів, серед яких, копія митної декларації країни відправлення, але, вищезазначений документ до митного оформлення наданий не був.

Однак, такі доводи є передчасними, оскільки 29.05.2024 р. позивач листом за вих. №2905-1 надавав відповідачу копії митних декларацій країни відправлення: №531620240160614668 від 23.03.2024 р. та 531620240160616065 від 24.03.2024 р.; а у подальшому повторно разом із № М-2024-4881 від 30.07.2024 р.

Щодо доводів митного органу про те, що відповідно до п п.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.п. 2.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN ціна за товар включає в себе вартість упаковки. Але, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Так, слід вказати, що згідно з пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 передбачено, що у Графі 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а)), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві, але мали місце у зв`язку з увезенням оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем. У Пункт "в" Графи 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Поставка Товару здійснювалася на підставі Контракту на поставку продукції від 31.12.2019 р. № 3402-DS/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та DONGGUAN SUNMOL BATTERY CO.,LTD (Китай) (Постачальник).

Згідно п. 2.3. Контракту № 3402-DS/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-Guangdong, Китай (у відповідності до «Інкотермс 2010») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. В специфікації № 42 від 23.03.2024 р. до вищевказаного контракту, умови щодо поставки та упаковки не змінювалися.

Отже, умовами Контракту № 3402-DS/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості Товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є передчасними.

Так, слід вказати про те, що розглядаючи подібний спір Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 р. у справі №815/4132/17 (К/9901/11263/18) зазначив:

«Посилання контролюючого органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість пакування є також необґрунтованими, з огляду на п. 4.1 контракту від 14 грудня 2016 року № 14- 12/2016, відповідно до якого вартість упаковки та маркування входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв`язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару».

Розглядаючи подібний спір Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.03.2018 р. у справі №815/3142/17 (К/9901/789/18) зазначив:

«Звідси випливає, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, пунктами 3.2, 5.1. контракту №2015/10/28 від 28.10.2015 року між позивачем та «FOSHN FORTUNE IMPORTЕХРОRТ TRADE CO., LTD» (КНР) передбачають включення до ціни товару вартості тари, упаковки, палетів та маркування, а також те, що, вказана в інвойсах ціна товару включає вартість піддонів.

Цим спростовується твердження відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (зокрема контракті) будь-якої інформації щодо включення до складових ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

Крім того, з наведеного слідує, що у даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням».

Щодо доводів митного органу про те, що відмітки в СМR від 23.04.2024 б/н вказують на те, що перевізником є ТОВ Транспортна компанія «Бласко», але рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь виданий ТОВ «Фосдайк груп».

Позивач повідомляв відповідача в листі № 2905-1 від 29.05.2024 р. та в заяві від 30.07.2024 р. за вих. № М-2024-4881, що рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг було видано ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП», згідно договору транспортного експедирування № 89578 від 06.08.2019 р. Відповідно до п.2.1.1. цього договору, експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників та заключити від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів.

Разом з Листом № 2905-1 від 29.05.2024р. до митного оформлення було надано - копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №78949/288532 від 31.03.2024 року.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до п.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN «Порядок розрахунків» якщо у Специфікації до контракту не зазначені інші умови, то оплата за товар здійснюється на умовах 100% від суми зазначеної в Специфікації до контракту протягом 7 календарних днів з дати митного оформлення товару в Україні. До митного оформлення надано доповнення (специфікація) до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN від 23.03.2024 №42, але документи, які підтверджують факт оплати за товар до митного оформлення не надавались, що є порушенням умов оплати за товар зазначеним в доповненні (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2019 №3402-DS/CN від 23.03.2024 № 42.

Так, згідно матеріалів справи, позивач в заяві від 30.07.2024 р. за вих. № М-2024-4881 пояснював, що згідно Специфікації № 42 від 23.03.2024 умови оплати: 100% - оплата протягом 5 днів з дати ВМД. Разом із вищевказаною Заявою надавався Swift б/н від 22.05.2024 р., копія виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 17.07.2024р.) та копія платіжного доручення в іноземній валюті № 2107 від 21.05.2024р.

Таким чином, у відповідача були необхідні документи для визначення числових значень по товару, що оформлявся Позивачем.

Щодо перекладу митної декларації на українську мову, слід вказати про таке.

Відповідно до положень, статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів». Таким чином, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклади документів. митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митна декларація мала бути складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування. Тому, вимоги надати переклад митного документу з китайської також є незаконними та безпідставними.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Встановлено, що позивач надав митному органу документи, згідно запиту, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається жодних договорів із третіми особами не укладалося; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) оплата комісійних винагород не здійснювалася; 4) виписку з бухгалтерської документації Картка рахунку: 63.2 на 17.07.2024 р. - надавалася разом із заявою від 30.07.2024 р. за вих. № М-2024-4881; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів жодних інших договорів, окрім договору на поставку, не укладалося; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару прайс лист б/н від 05.09.2023р. від продавця оцінюваних товарів надавали разом із листом від 29.05.2024 р. за вих. № 2905-1 та заявою від 30.07.2024 р. за вих.№ М-2024-4881; 7) копію митної декларації країни відправлення надавалися експортні декларації країни відправлення №531620240160614668 від 23.03.2024 р. та 531620240160616065 від 24.03.2024 р. разом із Листом № 2905-1 від 29.05.2024 р. та повторно із заявою від 30.07.2024 р. за вих. № М-2024-4881; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини разом із заявою від 30.07.2024 р. за вих. № М-2024-4881 було надано Експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-780 від 21.05.2024р.

Також, слід вказати про те, що відповідно до частини 3 ст. 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

У Рішенні № № UA500500/2024/000313/1 Відповідачем не було належно обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та належно не підтверджено в судовому порядку під час розгляду цієї справи, а також належно не підтверджено визначення митної вартості товару за другорядними методами, за резервним методом.

У Рішенні № UA500500/2024/000313/1 митний орган зазначиє про таке, зокрема «В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим : товар 1 становить 5,67дол. США/кг (МД від 01.02.2024. № UA100320/2024/403644) ніж заявлено декларантом 3,04 дол. США/кг; товар 2 становить 5,62дол. США/кг (МД від 11.12.2023. № UA408020/2023/74422) ніж заявлено декларантом 4,40 дол. США/кг».

Однак, відповідач у спірному рішенні належно не конкретизував підстави незастосування попередніх методів.

Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого Відповідачем Рішення №UA500500/2024/000313/1.

Відсутність у митниці інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами не є належною підставою для незастосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а відсутність у митниці необхідних документів не є належною підставою для незастосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.

Отже, наведені у Рішенні доводи Відповідача не є передчасними.

Також, митний орган у рішенні про коригування митної вартості визначає митну вартість товарів з урахуванням рівнів митної вартості товару, раніше визначеної митним органом по товару № 1 за МД від 01.02.2024. №UA100320/2024/403644 та по товару № 2 за МД від 11.12.2023 р. №UA408020/2023/74422, але в рішенні відсутня інформація, що за цими деклараціями відбулося митне оформлення такого ж самого товару, з такими ж характеристиками, і що митна вартість цих товарів не була відкоригована, коригування не оскаржувалося і немає рішень судів, які набрали законної сили.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України Позивачем протягом 80 днів з дня випуску Товару до Відповідача було надано лист заяву вих. № М-2024-4881 від 30.07.2024 р. щодо підтвердження митної вартості товару заявленої Позивачем та про скасування Рішення №UA500500/2024/000313/1 з поясненнями та наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Однак, за результатами розгляду додатково наданих Позивачем документів, Відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що повідомив Позивача листом №7.10-4/28-05- 02/13/14501 від 09.08.2024 р.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом всіх перелічених додаткових документів, оскільки в цьому випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом всіх документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд робить висновок, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2022 року в справі №809/257/17.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу в визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не було доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12085,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, що становить 10000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20.

Так, згідно матеріалів справи, 08.02.2019 р. між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Альянс» було укладено Договір № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги, що міститься у матеріалах справи. Адвокатське об`єднання «Альянс» (код ЄДРПОУ 42757083) є однією із форм здійснення адвокатської діяльності, що передбачено ч.3 ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до п.1.1. Договору, за цим договором Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надану Об`єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договору, за надання Об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об`єднанням клієнту у звітному місяці та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Гонорар сплачується клієнтом Об`єднанню щомісячно не пізніше 07 (сьомого) числа місяця, наступного за кожним звітним місяцем, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Об`єднання, зазначений у наданому об`єднанням рахунку на сплату гонорару. Відповідно до умов укладеного договору № 08/02-19/1 від 08.02.2019 р., сторонами була укладена Додаткова угода № 01/08/24 від 01.08.2024 року до Договору, згідно п. 1 якої: «Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від «08» лютого 2019 року, у судовій справі між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (надалі - Позивач) та Одеською митницею, код ЄДРПОУ: 44005631 (надалі - Відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 29.05.2024 року №UA500500/2024/000313/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 29.05.2024 р. № UA500500/2024/000592».

Згідно п. 2 даної Додаткової угоди: «за надання правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції (Дніпропетровському окружному адміністративному суді) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 1 666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок); відповідна вартість послуг (гонорар) включає в себе повне супроводження Справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді першої інстанції.

Згідно п. 4 Даної цієї угоди: «Після надання Об`єднанням Послуг у судах кожної із судових інстанцій Сторони підписують Протокол про виконання робіт (надання послуг) в якому зазначають номер справи та вартість Послуг. У випадку підписання Протоколу про виконання робіт (надання послуг), Сторони визнають, що Послуги надані Об`єднанням у повному обсязі, Сторони не мають жодних претензій та зауважень з приводу наданих Об`єднанням Послуг».

Керуючись наведеними умовами договору та додаткової угоди, «11» жовтня 2024 року сторони уклали протокол № 11/10/24, яким підтвердили надання послуг у Дніпропетровському Окружному адміністративному суді у справі № 160/23069/24 на суму 10 000 гривень.

Позивач зазначає, що така сума є витратами ТОВ «АТБ МАРКЕТ», пов`язаними із розглядом справи №160/23069/24.

Відповідно до п. 3 Протоколу № 11/10/24 від «11» жовтня 2024 року: «зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання приймання послуг у відповідних періодах». Отже, сума 10 000 грн. входить в суму послуг за серпень та вересень 2024 року. - Акт за серпень 2024 р. це Акт б/н від 31.08.2024 р. на суму 1 242 000,00 грн. - Акт за вересень 2024 року це Акт б/н від 30.09.2024 року на суму 1 242 000 грн. - Доказом оплати послуг за серпень 2024 р. є платіжна інструкція № 64966 від 06.09.2024 р. на суму 1 080 000,00 грн. - Доказом оплати послуг за вересень 2024 року (1 242 000 грн.) є платіжна інструкція № 370642 від 04.10.2024 року на суму 1080000 грн. та платіжна інструкція №432513 від 10.10.2024 р. на суму 242 000,00 гривень.

Таким чином, враховуючи наведене вище, представник позивача зазначає, що загальна вартість наданих послуг по цій справі становить 10000,00 грн., а тому просить суду стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 4000 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №200/14113/18-а.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.05.2024р. №UA500500/2024/000313/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.05.2024р. №UA500500/2024/000592.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» судові витрати з оплати судового збору в сумі 12085,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 гривень. В іншій частині відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м.Дніпро, пр. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219).

Відповідач: Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21, копр. А, код ЄДРПОУ 44005631).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 21.10.2024 року.

Суддя В.В. Ільков