Ухвала

від 18.10.2024 по справі 240/19732/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/19732/24

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулися Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою, суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Суд відмічає, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов`язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.

У прохальній частині позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо самостійного зарахування сплачених Управлінням праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації сум єдиного соціального внеску та скасувати вимогу про сплату недоїмки (боргу) від 04.09.2024 №Ю-25117-13 в сумі 9 309, 11 грн.

Тобто, позивачем заявлено позовні вимоги до Головного управління ДПС у Житомирській області, однак у позовній заяві не зазначено яким чином порушено права та інтереси позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Суд зазначає, що прохальна частина позовної заяви визначає, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, однак у цьому випадку не містить позовних вимог заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що є способом захисту порушеного права, а тому суд дійшов висновку, що позивачу необхідно подати нову (уточнену) позовну заяву, в якій уточнити прохальну її частину, враховуючи вимоги статті 5 КАС України.

Разом з тим, суд відмічає, що з метою захисту та відновлення порушених прав до суду звернулися Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області та Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації, однак, суд зазначає, що вимогами КАС України не передбачено подання адміністративного позову колективно декількома позивачами або в інтересах кількох осіб, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Викладені у позовній заяві позовні вимоги не відповідають статті 5 КАС України, не містять належного зазначення відповідача, щодо якого вони заявлені, а спосіб їх викладення унеможливлює подальший розгляд судом вказаної позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, зазначивши позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України та вказати позовні вимоги до кожного із відповідачів, або уточнити суб`єктний склад сторін у справі.

Окрім того, частиною 4 ст.161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.4, 5 ст.94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч зазначеному, позивачем долучено до позовної заяви документи, які не засвідчені у спосіб, визначений законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені судом обставини щодо невідповідності позовної заяви вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України створюють перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі, а тому подану заяву необхідно залишити без руху та надати особі строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, недоліки позовної заяви можуть бути усунуті позивачем шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої з урахуванням вимог статті 5, 160 КАС України з викладеними позовними вимогами до кожного із відповідачів, або уточненим суб`єктним складом сторін (у примірниках, відповідно до кількості учасників справи);

- засвідчених у спосіб, визначений законом додатків, долучених до позовної заяви (у примірниках, відповідно до кількості учасників справи).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Р.М.Шимонович