Рішення

від 21.10.2024 по справі 300/5356/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. справа № 300/5356/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коломийської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє ОСОБА_2 (надалі, також - представник позиваача), звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління соціальної політики Коломийської міської ради (надалі, також - відповідач, Управління), в якому просить суд:

- визнати дії відповідача протиправним щодо припинення виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та малолітньому сину ОСОБА_3 (надалі, також - ОСОБА_3 ) з 01.04.2024;

- зобов`язати відповідача поновити з 01.04.2024 ОСОБА_1 та малолітньому сину ОСОБА_3 допомоги на проживання як ВПО, що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 332.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що з квітня 2024 року відповідачем протиправно припинено виплату їй та її малолітньому сину допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам, яку вони отримували з 01.03.2022 в загальному розмірі 5000 грн (з них 2000 грн на позивача та 3000 грн на дитину), що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 332. Внаслідок чого, Управлінням було виведена переплата за період з 01.08.2023 по 31.03.2024 в сумі 2400 грн. В ході письмових звернень, з наданої відповідачем відповіді, ОСОБА_1 стало відомо, що виплата спірної допомоги припинена, у зв`язку з тим, що її син нібито знаходиться на повному державному утриманні з 28.11.2022, що не відповідає дійсності та спростовується наявними документальними доказами.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України. Пунктом 4 цієї ухвали зобов`язано Управління соціальної політики Коломийської міської ради надати суду, в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали суду (одночасно з відзивом): належним чином завірені копії усіх документальних доказів, що стали підставою для припинення виплати спірної доплати ОСОБА_1 та її малолітньому сину ОСОБА_3 .

Управління соціальної політики Коломийської міської ради скористалось правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов 29.07.2024 на адресу суду. Представник відповідача вказав, що згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (зі змінами), в зв`язку із тим, що дитина ОСОБА_1 , ОСОБА_3 знаходиться в Печеніжинській спеціальній школі Івано-Франківської обласної ради та перебуває на державному утриманні (довідка від 01.04.2024 №47, видана Печеніжинською спеціальною школою), виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, на дитину, їй не передбачена. Враховуючи викладене, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

При цьому, відповідачем не долучено жодних документальних доказів на підтвердження викладених заперечень у відзиві. Крім того, Управління протиправно не виконало вимог пункту 4 ухвали суд про відкриття провадження від 15.07.2024.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 постановлено витребувати у Печеніжинської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради належним чином оформлену довідку з місця навчання (перебування) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначенням факту повного чи неповного (часткового) державного утримання дитини та витребувати у Національної соціальної сервісної служби України роз`яснення чи перебування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Печеніжинській спеціальній школі є тотожним перебуванню на повному державному утриманню з посиланням на чинне законодавство України.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 13.08.2024 Печеніжинська спеціальна школа Івано-Франківської обласної державної адміністрації на електронну адресу суду 02.09.2024 листом №10/11-158/23 від 30.08.2024 повідомила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.11.2022 навчається в Печеніжинській спеціальній школі й у навчальні дні знаходиться на державному утриманні (із понеділка по п`ятницю навчається та проживає в шкільному пансіоні), а під час вихідних, святкових і канікулярних днів знаходиться на повному утриманні матері ОСОБА_1 . Із 23.12.2023 по 07.01.2024 під час зимових канікул, із 23.03.2024 по 31.03.2024 під час весняних канікул, із 31.05.202024 по 31.08.2024 перебуває на повному утриманні матері.

Національна сервісна служба України 24.09.2024 на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2024 повідомила суд, що останньою було розглянуто лист Головного управління Національної соціальної сервісної служби і івано-Франківській обалсті від 10.06.20024 №008-03-0/1254 з питання правомірності припинення соціальних виплат ОСОБА_1 та умов перебування її дитини в Печеніжинській спеціальній школі. З метою визначення правомірності припинення соціальних виплат на дитину заявниці та умов перебування її у Печеніжинській спеціальній школі Нацслужбою було рекомендовано звернутися Головному управлінню до зазначеного навчального закладу щодо підтвердження перебування дитини на повному державному утриманні (лист від 18.06.2024). Крім того, вказала, що не має повноважень щодо роз`яснень норм чинного законодавства із зазначеного питання.

24.09.2024 представник позивача скерувала через підсистему "Електронний суд" клопотання про приєднання до матеріалів справи відповіді Уповноваженого з прав людини від 07.06.2024 та від 19.07.2024. Так, з листа №42905.4/С-18680.3/24/41.2 від 19.07.2024 представник Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України повідомлено, що в межах провадження, за зверненням позивача, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скеровано запит до Національної сервісної служби України. У відповідь на запит, Нацсоцслужбою вказано, що відповідно до довідки з навчального закладу від 30.05.2024 №64, ОСОБА_3 навчається у спеціальному навчальному закладі, який відноситься до системи освіти, а не системи соціального захисту і знаходиться на неповному державному утриманні, оскільки на вихідні, святкові та канікулярні дні перебуває на утриманні матері. З урахуванням зазначеного, Нацсоцслужба звернулась до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації з проханням розглянути питання продовження виплат допомоги внутрішньо переміщеним особам на сім`ю позивача та тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 06.09.2024 по 16.09.2024, з 18.09.2024 по 30.09.2024 та з 02.10.2024 по 04.10.2024 згідно наказів від 27.08.2024 №199-В, від 17.09.2024 №217-В та №218-В відповідно.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого25.05.2005 Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області.

Місце проживання позивача з 05.07.2011 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (яке станом на сьогодні значиться районом ведення бойових дій).

Позивач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.11.2015.

Згідно висновку ЛКК КДП від 17.01.2023 та посвідчення серії НОМЕР_3 від 24.02.2021 ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають з 01.04.2022 на обліку в Управлінні соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками від 01.04.2022 за №№ 2616-7000141435, 2616-7000140917.

Відповідно до заяви позивача від 08.04.2022 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам допомогу ОСОБА_1 було призначено з 01.03.2022 допомогу в сумі 5000 грн (з яких 2000 грн на неї та 3000 грн на дитину).

Нарахування та виплата проводилась автоматично по 29.02.2024 в загальному розмірі 5000 грн, після автоматичного продовження в березні 2024 в сумі 3000 грн. Починаючи з квітня 2024 року виплати припинилися повністю.

Також, з відповіді Головного управління Національної соціальної сервісної служби в Івано-Франківській області, викладеній у листі Про розгляд звернення від 13.06.2024 №0008-03-0/1265, судом встановлено таке:

При опрацюванні заяви ОСОБА_1 від 05.03.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було виявлено, що ОСОБА_3 перебуває на державному утриманні в Печеніжинській спеціальній школі з 28.11.2022.

На запит від 05.04.2024 №1882/02.14.6-08 стосовно уточнення інформації про перебування на повному/не повному державному утриманні Печеніжинська спеціальна школа надалі відповідь від 08.04.2024 №10/11-76/23 про те, що ОСОБА_3 з 28.11.2022 вчиться в школі й у навчальні дні знаходиться на державному утриманні та проживає у шкільному пансіоні, а під час вихідних, святкових та канікулярних днів - на повному утриманні матері.

Повідомленням про надання державної допомоги сім`ям з дітьми від 11.04.2024 гр. ОСОБА_1 не призначено відповідно до Закону України. Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, постанова № 332. Не має права на Допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, постанова № 332, у зв`язку з тим, що особа не відповідає умовами визначеними Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

При цьому Управлінням була виведена позивачу переплата за період з 01.08.2023 по 31.03.2024 в сумі 24000 грн, та проінформовано позивача листом від 03.06.2024 №2757/02.14.6-08.

29.04.2024 позивач звернулася з письмовою заявою про поновлення виплат та надання відповіді про причини їх припинення у письмовій формі, що підтверджується відтиском вхідного штемпеля Управління соціальної політики Коломийської міської ради.

Крім того, на звернення на "гарячу" телефонну лінію Урядового контактного центру, Коломийська міська рада листом від 10.05.2024 повідомила, що на заяву позивача від 05.03.2024 про надання допомого на проживання внутрішньо переміщеним особам опрацьовано, у призначенні допомоги відмовлено по причині невідповідності умовам, визначеними п. 131-134 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Про деякі питання виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам".

Не погодившись з відмовою у поновленні допомоги на проживання, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

У силу абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (надалі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною першою статті 4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі - Постанова №505).

У зв`язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою був затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332), Постанова №505 втратила чинність.

Пунктами 2, 3 Порядку №332 (в первісній редакції) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 №457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" пункт 3 Порядку №332 було доповнено абзацами такого змісту:

"Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій".

01.08.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.07.2023 №789 "Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", відповідно до якої:

абзац перший викладено в такій редакції:

"2. З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:";

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб".

"2. Пункт 3 викладено в редакції:

"З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

До складу сім`ї уповноваженої особи не включаються:

особа, яка перебуває на повному державному утриманні;

особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;

особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

особа, у сім`ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов`язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам". Згідно частини першої якої встановлено, зокрема, якщо внутрішньо переміщена особа подала заяву про надання допомоги до 1 серпня 2023 р. та мала право на її призначення, але орган соціального захисту населення її не призначив, допомога призначається і нараховується з місяця звернення з автоматичним продовженням з урахуванням вимог абзаців першого - п`ятого цього пункту.

Установити, що з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови: внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення (підпункт 6 частина 2).

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для призначення та виплати (поновлення) з квітня 2024 року допомоги на проживання на підставі Порядку №332 позивачу та її малолітньому сину, які є внутрішньо переміщеними особами.

Як встановлено судом, при опрацюванні заяви ОСОБА_1 від 05.03.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було виявлено, що ОСОБА_3 перебуває на державному утриманні в Печеніжинській спеціальній школі з 28.11.2022.

Згідно повідомлення про надання державної допомоги сім`ям з дітьми від 11.04.2024 гр. ОСОБА_1 не призначено відповідно до Закону України Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, постанова № 332. Не має права на Допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, постанова № 332, у зв`язку з тим, що особа не відповідає умовами визначеними Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відтак, позивач звернулась до Управління з письмовою заявою про поновлення виплат від 29.04.2024, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції №2809/02.17.1-21 від 29.04.2024.

Так, відповідно Порядку №332 однією з вимог припинення виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам є перебування особи саме на повному державному утриманні.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України №6686/0/14- 06/19 від 12.10.2006 для призначення вищевказаної допомоги керівники закладів повинні видавати довідку з місця навчання (перебування) дитини із зазначенням факту повного чи неповного державного утримання дитини. На повному державному утриманні перебувають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в усіх типах шкіл-інтернатів. Повне державне утримання передбачає забезпечення вихованців протягом усього періоду навчання, включаючи вихідні, святкові дні, дні канікул, безоплатним харчуванням, житлом, взуттям, м`яким інвентарем, предметами першої потреби.

Довідками Печеніжинської спеціальної школи від 01.04.2024 №47, від 30.05.2024 №64 та від 30.08.2024 №10/11-158/23 (виданої на виконання вимог ухвали суду), підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.11.2022 навчається в Печеніжинській спеціальній школі й у навчальні дні знаходиться на державному утриманні (із понеділка по п`ятницю навчається та проживає в шкільному пансіоні), а під час вихідних, святкових і канікулярних днів знаходиться на повному утриманні матері ОСОБА_1 . Із 23.12.2023 по 07.01.2024 під час зимових канікул, із 23.03.2024 по 31.03.2024 під час весняних канікул, із 31.05.202024 по 31.08.2024 перебуває на повному утриманні матері.

Більш того, листом Уповноваженого Верховної ради з прав людини №42905.4/С-18680.3/24/41.2 від 19.07.2024 представник Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України вказала, що в межах провадження, за зверненням позивача, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скеровано запит до Національної сервісної служби України. У відповідь на запит, Нацсоцслужбою повідомлено, що відповідно до довідки з навчального закладу від 30.05.2024 №64, ОСОБА_3 навчається у спеціальному навчальному закладі, який відноситься до системи освіти, а не системи соціального захисту і знаходиться на неповному державному утриманні, оскільки на вихідні, святкові та канікулярні дні перебуває на утриманні матері. З урахуванням зазначеного, Нацсоцслужба звернулась до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації з проханням розглянути питання продовження виплат допомоги внутрішньо переміщеним особам на сім`ю позивача та тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Воднораз, суд також наголошує, що у разі відмови у призначенні/продовженні виплати допомоги, зміст повідомлення про прийняте рішення повинне диференціюватися в залежності від того, яка підстава покладена в основу прийнятого рішення, тобто містити відповідний пункт Порядку №332, якому не відповідає заявник.

Судом встановлено, що відповідач надіслав позивачу повідомлення від 11.04.2024, у якому виклав зміст рішення про відмову у призначенні допомоги на проживання. Так у вказаному рішенні вказано, що підставою відмови являється невідповідність особи умовам, визначеним Порядком №332.

Лише у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що відносно позивача та його складу сім`ї прийнято негативне рішення, у зв`язку з тим, що дитина ОСОБА_1 , ОСОБА_3 знаходиться в Печеніжинській спеціальній школі Івано-Франківської обласної ради та перебуває на державному утриманні (довідка від 01.04.2024 №47, видана Печеніжинською спеціальною школою), виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, на дитину, їй не передбачена.

При не наведенні мотивів прийнятого рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких відповідач дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Також суд вважає, що не зазначення відповідачем критеріїв, наведених у відповідному пункті Порядку №332, які порушено заявником, позбавило останньої можливості подання підтверджуючих документів для спростування виявлених критеріїв невідповідності.

При цьому, прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання відповідачем означеної процедури свідчитиме належна мотивація прийнятого рішення: встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення висвітлених у заяві питань; посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; оцінка доводів та аргументів особи, що до якої приймається рішення; норми права, що застосовані, і ті, що не застосовані, з викладенням мотивів їх незастосування.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, згідно якого загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 у справі №560/6217/21 дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. У зв`язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку лише тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання" свого рішення).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що Управління безпідставно припинило виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та її малолітньому сину ОСОБА_3 .

При вирішенні позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити допомогу на проживання як внутрішньо переміщеним особам з 01.04.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 року у справі № 640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Під дискреційним повноваженням розуміють такі повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, згідно з ч. 4ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної норми у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначенихзакономумов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимогзаконудля отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Суд наголошує, що відповідно до положень п. 22 Порядку № 332 у редакції Постанови КМУ № 709 з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України "по верифікацію та моніторинг державних виплат"

Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.

Як слідує з аналізованих у цьому рішенні правових норм, розгляд заяви про призначення допомоги відбувається за встановленою процедурою, яка включає й уточнення даних про внутрішньо-переміщену особу та перевірку відповідних правових підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом Коломийської міської ради від 10.05.2024, відповіддю Національної сервісної служби в Івано-Франківській області від 13.06.2024, що саме після опрацювання заяви позивача від 05.03.2024 встановлена невідповідність умовам визначеним п. 131-134 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.222 №332 "Про деякі питання виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам".

Оскільки відповідач безпідставно відмовив позивачу, суд, з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам від 05.03.2024 з урахуванням висновків суду, вказаних у цьому рішенні, за результатом чого прийняти відповідне обґрунтоване рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо припинення виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та її малолітньому сину ОСОБА_3 з 01.04.2024.

Зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2024 про надання допомоги на проживання їй та її малолітньому сину ОСОБА_3 як внутрішньо переміщеним особам з урахуванням висновків суду, вказаних у цьому рішенні, за результатом чого прийняти відповідне обґрунтоване рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Представнику позивача та відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 );

відповідач - Управління соціальної політики Коломийської міської ради (код ЄДРПОУ 03193399, вул. Чорновола, 55, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203).

Суддя Главач І.А.