Рішення

від 21.10.2024 по справі 320/34484/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року Справа №320/34484/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС-СК" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС-СК" (далі позивач, ТОВ "ПЕГАС-СК", товариство) із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2023 №0008760403, № 0008770403, № 0008780403, № 0008790403.

Позиції сторін

Позивач наполягає на застосуванні п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 щодо карантинних обмежень та застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вказує, серед іншого, на правові висновки Верховного Суду у постанові від 26.07.2023 у справі №520/1956/21 зауважує, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до червня 2023 року включно не застосовуються.

Застосовуючи п.4.1.4 ст. 4 ПК України, вказує, що Торгово-промислова палата листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини військову агресію російської федерації проти України, яка є підставою запровадження воєнного стану. З 24.02.2022 до 27.05.2022 сервер ДПС не приймав податкові накладні та розрахунки коригувань, що гальмувало роботу та створило накопичення протягом 5 місяців понад однієї тисячі незареєстрованих накладних, які відповідно до Закону від 12 травня 2022 р. № 2260-ІХ, що набрав чинності 27.05.2023, мали бути зареєстровані до 15.07.2022. Товариство вважає, що затримка у реєстрації податкових накладних сталася через накопичення їх великої кількості, що спричинило технічну та фізичну неможливість здійснити їх своєчасну реєстрацію з огляду на складнощі, спричинені введенням в Україні воєнного стану, включаючи ракетні атаки та відключення енергопостачання, у зв`язку з чим, зазначені обставини не залежали від волі товариства, не могли бути ним передбачені, а отже є обставинами непереборної сили (форс-мажором).

Також, позивач вказує як на положення Закону від 12 травня 2022 р. № 2260-ІХ, що набрав чинності 27.05.2023, та на положення Закону № 3219-ІХ від 30.06.2023, який набув чинності з 01.08.2023, із посиланням на висновки апеляційної інстанції у справі № 320/11934/22, покликаючись на п. 56.21 ст. 56 ПК України, наполягає на неправомірності застосування до товариства штрафної санкції. Оскільки штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача за порушення вчинені в період з 01.07.2022 по 20.06.2023 оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.09.2023 на підставі камеральних перевірок, на проведених відповідачем 07.08.2023, тобто після втрати чинності положеннями абзацу сімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідач мав застосовувати виключно положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно з яким за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по 30.06.2023 (останній день дії карантину) штрафні санкції не застосовуються.

Вказуючи на положення п. 112.8.9 ст. 112 ПК України зазначає, що вчинене діяння за обставин наявності непереборної сили, наявності обставин порушення роботи електронного кабінету з визнанням помилки технічним адміністратором контролюючого органу, звільняє платника податків від відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

ТОВ «ПЕГАС-СК» вважає, зокрема, що податкові накладні №№ 6414, 6374, 6415, 6467, 6436, 6487, 6489, 6468, 6520, 6534, 6521, 6679, 6827, 6707, 6722, 6869, 6907, 6909, 9572, 9565, 9696, 9593, 9594, 9610, 9573, 9739, 10059, 9622, 9720, 9738, 9592, 9626, 9651, 9591, 9617, 9649, 9652, 9648, 9608, 9628, 9600, 9630, 9667, 9668, 9669, 9613, 9618, 9670, 9691, 9636, 9726, 9725, 9642, 9640, 9639, 9635, 9637, 9633, 9638, 9641, 9680, 9690, 9729, 9692, 9679, 9676, 9675, 9846, 9778, 9823, 10441, які були направлені в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН, з дотриманням граничних строків реєстрації, а саме в останній день строку, враховуючи операційний день, що відображено в квитанціях. Квитанцій про прийняття або про неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних до товариства не надходило.

Відповідач у рішенні за наслідками розгляду заперечень на Акти перевірок не зазначив проте, що недоставлення відправлених позивачем податкових накладних не спричинено наявністю несправності/помилки в роботі електронного кабінету, визнання такої несправності/помилки, наявності рішення суду щодо підтвердження існування таких несправностей.

Щодо решти податкових накладних позивач вважає наявними обставин непереборної сили, карантинні обмеження, які звільняють від відповідальності за ПК України за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Товариство додає, що в силу положень пп. 86.7.2 та 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПК України, відповідач несвоєчасно надіслав позивачу повідомлення про розгляд заперечень на Акти перевірок, лише 05.09.2023, вручено було 19.09.2023.

Позивач вважає спірні рішення протиправними, прийнятими без урахування права особи на участь у процесі їх прийняття, що є окремою ознакою їх протиправності та без урахування обставин непереборної сили, законодавства щодо звільнення від відповідальності, просить суд їх скасувати.

Відповідач вказуючи на положення п. 120-1 ст. 120-1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ, зазначає, що на момент вчинення ТОВ «ПЕГАС-СК» правопорушення діяла норма пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «ПП», тому норма п. 52-1 підрозділу 10 даного розділу щодо мораторію на період дії карантину не діяла в період з 27.05.2022 по 31.07.2023.

Стосовно податкових накладних зазначених в позовній заяві ТОВ «ПЕГАС-СК» щодо технічної та фізичної неможливості здійснити своєчасну реєстрацію з огляду на віялові відключення електропостачання та інші складнощі, зазначає, по у період зазначений в запереченні, електронні сервіси ДПС працювали у штатному режимі, і що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС, від ТОВ «ПЕГАС-СК» податкові накладні надійшли на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та зареєстровані, про що платника повідомлено відповідними квитанціями із зазначеними у них датами приймання та реєстрації. Тому, аргументація платника щодо надання йому незначного часу на складання та реєстрацію податкових накладних в період з початку роботи Єдиного реєстру податкових накладних по 15.07.2022 не є обґрунтованою, платник не був обмежений в складані податкових накладних, а лише виключно на етапі реєстрації. Тому платник не проявив належну обачливість щодо дотримання правил та норм податкового законодавства. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привелюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Щодо направлення товариством податкових накладних для реєстрації в ЄРПН в останній день строку, відповідач з посиланням на Закон №2120-ІХ від 15.03.2022, який набув чинності з 17.05.2022 щодо пп. 69.18 п. 69 підрозділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України, абз. 5, абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, зазначив, що на дату реєстрації податкових накладних за червень 2022 року, строки приймання електронних документів направлені на реєстрацію податкових накладних вважаються направленими після операційного дня. За направленими позивачем податковими накладними були сформовані квитанції у яких зазначено дати та час реєстрації, наведені у Акті камеральної перевірки. Порушення терміну реєстрації податкових накладних має наслідком застосування штрафної санкції.

Відповідач наполягає, що позивачем не дотримано вимоги пункту 201.1. 201.10 статті 201, абзацу третього пп.69.1 1.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, чим порушено встановлений законодавством граничний термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених п. 1201.1 статті 1201 та п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, складає 1870 790,32 грн.

Окрім зазначеного, відповідач, із посиланням на висновки Верховного Суду сформовані у постанові від 29.01.2024 по справі №280/4484/23, вважає, що висновки Акту камеральної перевірки №830/32-00-04-03-01- 01/33592087, №831/32-00-04-03-01-01/33592087, №832/32-00-04-03-01-01/33592087, №833/32-00-04-03-01-01/33592087 від 07.08.2023, щодо порушень ТОВ «ПЕГАС-СК» є правомірними, обґрунтованими та відповідають нормам діючого податкового законодавства, податкові повідомлення-рішення від 14.09.2023 №0008760403, №0008770403, №0008780403, №0008790403 на загальну суму штрафної санкції 1870 790,32 гривні є правомірними.

Процесуальні дії та рішення у справі

23.10.2023 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 29.11.2023 о 09:00 год.

29.11.2023 в підготовче судове засідання представники сторін не прибули, у зв`язку з неявкою сторін по справі, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи, про дату час та місце наступного судового засідання сторін повідомити додатково.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 10:00 год. 16.01.2024, про що сторони по справі повідомлені належним чином.

01.12.2023 судом отримано відзив від відповідача із доданими доказами.

Судом отримано відповідь на відзив позивача (зареєстрований 28.11.2023).

Ухвалою суду від 08.12.2023 клопотання представника відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, підготовче засідання, призначене на 16.01.2024 о 10:00 год. у справі № 320/34484/23, а також проведення всіх наступних судових засідань за участі представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ухвалено проводити у режимі відеоконференції та доручено Третьому апеляційному адміністративному суді, який знаходиться за адресою: (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського,23) забезпечити проведення судового засідання у режимі відеконференції в адміністративній справі № 320/34484/23.

Ухвалою суду від 09.01.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС-СК" про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою додатку EasyConтку задоволено, підготовче засідання, призначене на 16.01.2024 о 10:00 год. у справі №320/34484/23 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою додатку EasyCon із наданням адреси додатку.

16.01.2024 підготовче судове засідання призначене на 16.01.2024 о 10:00 год. знято з розгляду у зв`язку з несправністю системи ВКЗ.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 19.02.2024 о 10:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 16.01.2024 клопотання представника відповідача задоволено, підготовче засідання, призначене на 19.02.2024 о 10:30 год у справі № 320/34484/23, а також проведення наступних судових засідань за участі представника відповідача ухвалено проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою додатку EasyCon із наданням адреси додатку.

19.02.2024 в підготовче судове засідання прибули представник позивача Зудінов О.О., представник відповідача Ферафонтов Ю.В.

В ході проведення підготовчого судового засідання та заявленим клопотанням представником відповідача про ознайомлення із відповіддю на відзив та підготування заперечень, суд порадившись на місці ухвалив оголосити перерву, про дату час та місце наступного судового засідання сторін повідомити додатково.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 11:30 год. 25.03.2024, про що сторони по справі повідомлені належним чином.

19.03.2024 до суду надійшли додаткові пояснення від відповідача.

25.03.2024 в підготовче судове засідання прибули представник позивача Зудінов О.О., представник відповідача Ферафонтов Ю.В.

Ухвалою суду від 25.03.2024 закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24 квітня 2024 року о 11:30год.

24.04.2024 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із відпусткою судді. Наступне судове засідання призначено на 10.06.2024 о 13:15 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

10.06.2024 в судове засідання прибули представник позивача Зудінов О.О., представник відповідача Ферафонтов Ю.В.

Представник позивача Зудінов О.О. позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Ферафонтов Ю.В. проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Встановивши позиції сторін, дослідивши надані сторонами докази, за згодою сторін, судом оголошено про продовження вирішення справи у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд продовжує розгляд справи у порядку письмового провадження враховуючи позиції сторін, та наявні в матеріалах справи письмові докази.

Встановлені обставини судом

Відповідно до пп. 191.1.2., 19.1.46 п. 19.11 ст. 19, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі Кодекс) проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ПЕГАС-СК" з урахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами якої складено акти камеральної перевірки від 07.08.2023 №830/32-00-04-03-01-01/33592087, №831/32-00-04-03-01-01/33593087 №832/32-00-04-03-01-01/33592087, №833/32-00-04-03-01-01/33592087 (далі Акти перевірок).

Перевіркою встановлено недотримання вимог пункту 201.1, 201.10 статті 201, абзацу третього пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, чим порушено встановлений законодавством граничний термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, в Актах перевірки зазначено наступне:

у період з 02.02.2022 по 09.06.2022 виписано 299 податкових накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг постачання (без ПДВ) 21 202 358,75 грн., які мали бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) 30.06.2022 та 15.07.2022, проте були зареєстровані в період з 01.07.2022 пп 06.03.2023 (акт від 07.08.2023 № 830/32-00-04-03-01-01/33592087);

у період з 09.06.2022 по 20.06.2022 виписано 300 податкових накладних розрахунків коригування на загальний обсяг постачання (без ПДВ) 22 670 262,91 грн., які мали бути зареєстровані в ЄРПН 30.06.2022 та 15.07.2022, проте були зареєстровані в період з 01.07.2022 по 25.08.2022 (акт від 07.08.2023 № 831/32-00-04-03-01-01/33592087);

у період з 20.06.2022 по 26.07.2022 виписано 300 податкових накладних/ розрахунків коригування на загальний обсяг постачання (без ПДВ) 17 904 362,88 грн., які мали бути зареєстровані в ЄРПН 15.07.2022, 31.07.2022 та 15.08.2022, проте були зареєстровані в період з 18.07.2022 по 09.09.2022 (акт від 07.08.2023 № 832/32-00-04-03-01-01/33592087);

у період з 20.06.2022 по 14.04.2023 виписано 997 податкових накладних/ розрахунків коригування на загальний обсяг постачання (без ПДВ) 15 848 318,95 грн, які мали бути зареєстровані в ЄРПН в період з 15.08.2022 по 18.06.2023, проте були зареєстровані в період з 16.08.2022 по 20.06.2023 (акт від 07.08.2023 № 833/32-00-04- 03-01-01/33592087).

Загальна сума ПДВ за несвоєчасно зареєстрованими податковими накладними складає 15 477 758,18 грн., за несвоєчасно зареєстрованими розрахунками коригування складає 47 302,97 грн.

Перелік податкових накладних сторонами у справі не заперечується, зауважень щодо їх ідентифікуючих відомостей не зазначено суду, у зв`язку з чим, податкові накладні враховуються судом як такі, що зафіксовані в Актах перевірок та відповідно зазначені в розрахунках до ППР.

ТОВ «ПЕГАС-СК» отримало Акти перевірки засобами поштового зв`язку 15.08.2023 (№ відправлення 4903102271070 від 08.08.2023).

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України ТОВ «ПЕГАС- листом від 29.08.2023 №29/08-2023 (вх. №6190/6/ЕКПП від 29.08.2023) надано заперечення до актів перевірки.

До заперечення надано копію листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо форс-мажорних обставин.

Листом від 29.08.2023 №4862/6/32-00-04-03-06 ТОВ «ПЕГАС-СК» повідомлено про місце і час розгляду наданого заперечення. Відправлено 05.09.2023 (трекінг 4903102275394), отримано 19.09.2023.

Розгляд заперечення ТОВ «ПЕГАС-СК» наданого до Актів камеральної перевірки постійною комісією Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, відбувся 07.09.2023 о 14 год. 30 хв.

Рішенням про розгляд заперечення від 11.09.2023 № 5040/6/32-00-04-03-06 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків визнало висновки по Актам перевірки правомірними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

На підставі Актів перевірки згідно встановлених законодавством строків Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення-рішення від 14.09.2023 на загальну суму штрафної санкції 1 870 790,32 грн.:

- №0008760403 на суму 540 748,98 грн. (за звітний період: лютий, травень, червень 2022 р.);

- №0008770403 на суму 497 229,89 грн. (за звітний період: червень 2022 р.);

- №0008780403 на суму 518 791,24 грн. (за звітний період: червень, липень 2022 р.);

- №0008790403 на суму 314 020,21 грн. (за звітний період: липень-грудень 2022 р. та січень-травень 2023 р.) про застосування штрафу у розмірі 10%, 20% та 30% за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Податкові повідомлення-рішення направлено на адресу ТОВ "ПЕГАС-СК" засобами поштового зв`язку 15.09.2023 (номер відправлення 4903102241732), які отримано товариством 21.09.2023.

ТОВ «ПЕГАС-СК» отримавши зазначені податкові повідомлення-рішення звернулось до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Позивач наполягає на наявності форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили та карантинних обмежень, які звільняють ТОВ «ПЕГАС-СК» від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, вказує на позбавленні права бути присутнім на засіданні під час розгляду заперечень на Акти перевірок, не надання можливості зареєструвати накладні належним чином через збій в програмному забезпеченні ДПС.

Відповідач в свою чергу наполягає на законності спірних податкових повідомлень-рішень, зазначаючи про відсутність належних доказів форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили та карантинних обмежень, які звільняють позивача від відповідальності, обізнаності платника податків щодо строків реєстрації податкових накладних та наслідки невчасної їх реєстрації.

Відтак, предметом спору у справі є податкові повідомлення-рішення від 14.09.2023 №0008760403, № 0008770403, № 0008780403, № 0008790403, які підлягають перевірці судом на дотримання вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначені в ч. 3 даної статті кодексу.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ЄРПН є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, при здійснений операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.9 п.201.10 ст.201 Кодексу).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися урахуванням граничних строків:

для податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг по податкової накладної, по складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно, згідно норм податкового законодавства, платник податків повинен забезпечити реєстрацію податкових накладних у ЄРПН протягом встановлених законодавством строків.

Відповідно до п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 i більше календарних днів.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ (набув чинності з 07.03.2022) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022 (набув чинності з 17.03.2022) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.102.9 ст.102 ПК України у редакції Закону України від 15.03.2022р. №2120-ІХ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Нормами підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, які застосовуються з 27.05.2022 року відповідно до Закону України №2836-IX розділу II Прикінцеві та перехідні положення «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 24.03.2022р. №2142-ІХ (набув чинності з 05.04.2022) у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ (набув чинності 27.05.2022) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

При цьому, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ законодавцем було введено у дію правову конструкцію відсутності можливості своєчасного виконання податкового обов`язку та введено правило розподілу усіх платників податків на категорії, а саме: 1) платників із відсутністю можливості своєчасно виконувати податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних (розрахунків коригування), подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні); 2) платників із можливістю своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (розрахунків коригування) (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку з приводу реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до - 15.07.2022р., з приводу подання податкової звітності до - 20.07.2022р., з приводу сплати податків та зборів у строк не пізніше - 31.07.2022); 3) платників із відновленою можливістю своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (розрахунків коригування) (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків).

За приписами п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 69.9 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Згідно з п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 03.11.2022р. №2719-ІХ (набув чинності 25.11.2022) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Відповідно, дотримання строків своєчасної реєстрації податкових накладних відновлено з 27.05.2022.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 13.12.2022р. №2836-ІХ (набув чинності 03.01.2023) платники податків, які не мають можливості своєчасно виконати податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності у разі виконання податкових обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 13.12.2022р. №2836-ІХ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 13.12.2022р. №2836-ІХ платники податків, у яких відновилася можливість виконувати податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Уведена законодавцем у дію в положеннях п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ правова категорія можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України прямо кореспондує приписам п.п.112.1 ст.112 і п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України в частині вини як обов`язкового елементу складу податкового правопорушення (крім випадків, прямо передбачених нормами Податкового кодексу України) та п.п.112.8.9 ст.112 Податкового кодексу України в частині дії непереборної сили (форс-мажору) як обставини, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022р. за №967/38303; набрав чинності - 06.09.2022р.; далі за текстом - Порядок №225).

Згідно з п.3, п.4, п.6 і п.7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння такий платник у силу застереження п.7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо висновку ТПП оформленого листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким торгова палата засвідчила форс-мажорні обставини військову агресію російської федерації проти України, суд вважає необхідним застосувати висновки сформовані в постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 та зазначити, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Враховуючи вищезазначене, згідно висновку ТПП листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким торгова палата засвідчила форс-мажорні обставини військову агресію російської федерації проти України, суд зазначає, що такий лист не є підставою для звільнення платника податків від відповідальності за порушення строків подання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, а є передумовою для отримання статусу платника у якого відсутня можливість виконати свій податковий обов`язок, із подальшим дотриманням Порядку №225 щодо подання заяви до контролюючого органу із долученням відповідних документів на підтвердження стверджуваних фактів та доводів.

Матеріали справи не містять доказів про те, що товариство подавало до контролюючого органу заяву про неможливість виконання податкового обов`язку в частині реєстрації вчасно складених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за спірний період.

Відтак, доводи позивача про те, що вказаний вище лист ТПП є обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності за ПК України, суд вважає необґрунтованими та безпідставно стверджуваними.

Щодо карантинних обмежень, на які також посилається позивач, суд зазначає, що згідно абзацу восьмого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення фактичних перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу.

Згідно із абзацом сімнадцятим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-IX разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Суд зокрема, враховує, що 18 березня 2020 року набув чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон № 533-IX).

В свою чергу, згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 та Закону № 540-IX від 30.03.2020, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за переліком, серед яких відсутня санкція за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних платником податків.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Відповідно, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в «Єдиному реєстрі податкових накладних» у відповідний період.

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та досі триває.

Враховуючи вищезазначені положення Закону № 2118-IX щодо підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України, та Закон України № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців», слідує, що пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України не встановив нових особливостей відповідальності за недотримання таких обов`язків, аніж тих, що були закріплені раніше пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Наведене вказує, що на правовідносини щодо настання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які виникли до набрання чинності Закону № 2118-IX, поширювали дію положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ, згідно з якими штрафні санкції не застосовувалися за порушення податкового законодавства (зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Обидві зазначені норми регулюють ті самі правовідносини, а саме порядок та умови звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування. Норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлювали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних упродовж шести місяців з дня припинення воєнного стану. Положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України закріплювали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в «Єдиному реєстрі податкових накладних» у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Зважаючи на тотожність диспозицій наведених норм ПК України (предмету правопорушень, на які спрямована дія цих норм), які є різними за своєю гіпотезою (умов, за яких ці норми підлягають застосуванню), пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX підлягає застосуванню під час «ковідного» мораторію, а пункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX має діяти після запровадження воєнного стану. Паралельне існування обставин, за яких підлягають застосуванню обидві розглядувані норми, не виключає необхідність застосування кожної з них. Оскільки зазначені приписи мають кожен свої умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніший час прийняття пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX не може заперечувати необхідність застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, якщо наявні відповідні умови («ковідний» мораторій).

Враховуючи вказаний вище Закон № 2260-IX, який доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, визначених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Не застосовуються вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Вбачається, що з 27 травня 2022 року припинили дію норми зупинення строків щодо реєстрації податкових накладних, введені на підставі Закону № 2260-IX, який набув чинності з 27.05.2022, у зв`язку із запровадженням воєнного стану, щодо осіб, які мають можливість такі обов`язки щодо реєстрації.

Вирішуючи питання застосування відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в «Єдиному реєстрі податкових накладних», вчинене в період з 07 березня 2022 року по 26 травня 2022 року, включно, необхідно враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.12. статті 56 ПК України.

Принцип презумпції правомірності рішень платника закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, згідно з яким, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На цьому принципі засноване закріплене в пункті 56.21 статті 56 ПК України правило. Так, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків.

Таким чином, платник звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 було викладено в новій редакції. Відповідно до абзаців третього п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Суд відмічає, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в «Єдиному реєстрі податкових накладних» є триваючим, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної. Припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Тому, коли податкова накладна / розрахунок коригування складена (-ий) в період дії мораторію, а зареєстрована (-ий) після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації накладних застосовується за період, у якому перестали існувати підстави для звільнення від відповідальності.

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» такими платниками накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні / розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в «Єдиному реєстрі податкових накладних» з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. У період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в «Єдиному реєстрі податкових накладних» регламентовані нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених в пункті 69 підрозділу 10 розділу XX цього кодексу.

Надалі, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набув чинності 08.02.2023) підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі ПН/РК) до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120.1 статті 120-1 Кодексу.

Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до -05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця,- до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).

Пунктом 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ введено відмінні від п.201.10 ст.201 ПК України граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних і при цьому законодавцем не указано окремо конкретної календарної дати, з якої п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ підлягає застосуванню.

Відтак, за загальним правилом положення п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ підлягають застосуванню до тих правовідносин, котрі виникнуть у часі після набрання законної сили нормами Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ (тобто після 08.02.2023р.).

Згідно з п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ набрав чинності з 08.02.2023.

Таким чином, до 07.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначались п.201.10 ст.201 ПК України, а з 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначаються п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ.

За порушення визначених п.201.10 ст.201 ПК України граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, а за порушення визначених п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023р. №2876-ІХ.

Враховуючи вищезазначене, слідує наступне:

- якщо податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної складена (-ий) платником податків та зареєстрована (-ий) в «Єдиному реєстрі податкових накладних» в період з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, такий платник податків звільняється від відповідальності на підставі пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

- якщо податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної складена (-ий) платником податків починаючи з 27 травня 2022 року та зареєстрована (-ий) в «Єдиному реєстрі податкових накладних» з порушенням строків, встановлених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, але не пізніше 15 липня 2022 року платник податків звільняється від відповідальності на підставі пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а якщо після 15 липня 2022 року до платника податків застосовується відповідальність відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

- якщо податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної складена (-ий) платником податків за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, починаючи з 27 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та зареєстрована (-ий) в «Єдиному реєстрі податкових накладних» з порушенням строків, встановлених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, але не пізніше 20 липня 2022 року платник податків звільняється від відповідальності на підставі пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а якщо після 20 липня 2022 року до платника податків застосовується відповідальність відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

- якщо податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної складена (-ий) після набрання чинності Законом № 2876-IX (08 лютого 2023 року) та зареєстрована (-ий) в «Єдиному реєстрі податкових накладних» з порушенням строків, встановлених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України до платника податків застосовується відповідальність відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

- якщо податкова накладна / розрахунок коригування до податкової накладної складена (-ий) до набрання чинності Законом № 2876-IX (08 лютого 2023 року), але строк реєстрації її не скінчився станом на день набрання цим Законом чинності застосуванню підлягають норми пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Висновки суду в даній справі узгоджуються із правовими висновками, сформованими в постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23.

Враховуючи, що позивач посилався у справі на лист ТПП, який суд не визнав, як підстава та доказ звільнення товариства від відповідальності за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, суд не враховує доводи позивача про те, що останній не мав можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, але враховує обставини дії карантину та зазначає слідуюче.

Суд робить висновок про те, що стосовно поданих ТОВ «ПЕГАС-СК» на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, які були складені у період з 02.02.2022 по 26.05.2022 та зареєстровані із порушенням строків їх реєстрації, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України, застосуванню підлягає п. 52.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв`язку з чим, по податковим накладним №20096 від 02.02.2022, №7873 від 24.05.2022, №7778 від 04.05.2022, №10849 від 23.05.2022, №7779 від 04.05.2022, №11040 від 12.05.2022, №7871 від 24.05.2022, № 7777 від 04.05.2022, №7875 від 24.05.2022, №7872 від 24.05.2022, на суму 56 185,76 грн. (за ППР від 14.09.2023 №0008760403) позивач звільняється від відповідальності.

За висновком суду податкове повідомлення-рішення від 14.09.2023 №0008760403 підлягає скасуванню на суму 56 185,76 грн., у решті застосованої санкції спірне рішення контролюючого органу є правомірним, підстав для його скасування судом не встановлено, протилежного суду позивачем не наведено та належними і достатніми доказами не доведено.

За решти податковими накладними, які були предметом перевірок, перелік яких сторонами не заперечується, що виписані ТОВ «ПЕГАС-СК» у червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2022 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2023 року подані на реєстрацію в ЄРПН із порушенням строків їх реєстрації в ЄРПН відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, та застосуванню підлягає санкція згідно вимог п. 201.1 та пункту 201.10 ст. 201 ПК України та згідно п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, у зв`язку з чим, суд зазначає про правомірність податкових повідомлень - рішень відповідача від 14.09.2023 № 0008770403, № 0008780403, № 0008790403, підстав для їх скасування судом не встановлено, позивачем не доведено належними та достатніми доказами.

Щодо зазначення позивачем обставин несправності електронного сервісу, програмного забезпечення ДПС під час формування та подання на реєстрацію в ЄРПН великої кількості податкових накладних, а саме №№ 6414, 6374, 6415, 6467, 6436, 6487, 6489, 6468, 6520, 6534, 6521, 6679, 6827, 6707, 6722, 6869, 6907, 6909, 9572, 9565, 9696, 9593, 9594, 9610, 9573, 9739, 10059, 9622, 9720, 9738, 9592, 9626, 9651, 9591, 9617, 9649, 9652, 9648, 9608, 9628, 9600, 9630, 9667, 9668, 9669, 9613, 9618, 9670, 9691, 9636, 9726, 9725, 9642, 9640, 9639, 9635, 9637, 9633, 9638, 9641, 9680, 9690, 9729, 9692, 9679, 9676, 9675, 9846, 9778, 9823, 10441, що були направлені до контролюючого органу в останній день строку, протягом дня, суд враховує вказані пояснення та твердження позивача, надані до справи електронні квитанції, та зауважує, що з наявних у справі електронних квитанцій не встановлено обмеження в праві платника податків своєчасно подати податкові накладні на реєстрацію до ДПС, ТОВ «ПЕГАС-СК» було обізнано про строки за якими мають бути подані податкові накладні на реєстрацію. Суд враховує, що зазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН, що не заперечувалось сторонами, та останніми не надано до суду доказів тому, що в програмному забезпеченні на етапі реєстрації перелічених податкових накладних відбулись збої чи якісь технічні причини, за яких не працював сервіс контролюючого органу, відповідних квитанцій від ДПС про не врахування податкових накладних через технічну помилку суду не надано. Враховуючи, що позивач мав достатньо велику кількість податкових накладних, які мали бути подані до ДПС своєчасно на реєстрацію в ЄРПН, товариство мало усвідомлювати ризики вчинення дій по поданню на реєстрацію податкових накладних в останній день строку.

Щодо належного та своєчасного повідомлення платника податків про розгляд заперечень на Акти перевірок, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 86.7.2. та 86.7.3 пункту 86.7. статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в порушення наведених приписів закону, запрошення від 29.08.2023 № 486/6/32- 00-04-03-06 на розгляд заперечень позивача на акти перевірок, що відбулось 07.09.2023, було відправлено відповідачем на адресу позивача лише 05.09.2023 та вручено йому 19.09.2023.

Та, суд зазначає позивачу, що порушення відповідачем підпунктів 86.7.2. та 86.7.3 пункту 86.7. статті 86 ПК України не є безумовною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень в даній справі. Суд фіксує про порушене право позивача бути присутнім на засіданні контролюючого органу під час розгляду заперечень на Акти перевірок, та зауважує, що етап розгляду таких заперечень та прийняття рішення органом податкової служби за наслідками їх розгляду не є для платника податків рішенням як акт індивідуальної дії, яке несе за собою наслідки порушення прав та інтересів товариства. Несе в собі саме негативні наслідки для товариства та є актом індивідуальної дії із відповідними правовими наслідками спірні податкові повідомлення-рішення, які товариство не позбавлено права на оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно судом встановлено протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.09.2023 №0008760403 у сумі штрафної санкції 56 185,76 грн., на яку вказане рішення підлягає зменшенню, скасуванню у відповідній частині, та правомірність прийнятих відповідачем спірних рішень від 14.09.2023 № 0008770403, № 0008780403, № 0008790403, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для їх скасування судом не встановлено.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно положень ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду на суму 26 840,00 грн.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача у розмірі 806, 09 грн., пропорційно до задоволених судом позовних вимог.

Позивачем у позові зазначено про подання заяви та доказів щодо понесених витрат відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України.

Інших витрат до розподілу суду не заявлено.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС-СК" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.09.2023 №0008760403 на суму штрафної санкції 56185,76 (п`ятдесят шість тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 76 копійок) грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС-СК" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, будинок 9; ЄДРПОУ 33592087) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 57; ЄДРПОУ 43968079) витрати зі сплати судового збору у сумі 806,09 (вісімсот шість гривень 09 копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.