Ухвала

від 21.10.2024 по справі 400/9768/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2024 р. № 400/9768/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев`янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доФакультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил, вул. Леваневців, 25,м. Миколаїв,54038, Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1), Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету ПС МО України (далі відповідач 2) в якій позивач просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у незастосуванні пункту 4 та решти положень постанови Кабінету міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатного осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) та всіх виплат, належних військовослужбовцю з 29.01.2020 року по 13.02.2021 року.

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021 року та матеріальну допомогу за 2020, 2021 роки для вирішення соціально-побутових питань із застосуванням пункту 4 та решти положень постанови Кабінету міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатного осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за період з 29.01.2020 року по 13.02.2021 року.

- Визнати протиправною бездіяльність Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету ПС МО України у незастосуванні пункту 4 та решти положень постанови Кабінету міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатного осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) та всіх виплат, належних військовослужбовцю з 13.02.2021 року по 19.05.2023 року.

- Зобов`язати Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету ПС МО України провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021 року та матеріальну допомогу за 2021, 2022, 2023 роки для вирішення соціально-побутових питань із застосуванням пункту 4 та решти положень постанови Кабінету міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатного осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за період з 13.02.2021 року по 19.05.2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 600/5050/23-а, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.

У позовній заяві позивач, зокрема, просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 13.02.2021 року, враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021 року та матеріальну допомогу за 2020, 2021 роки для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатного осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та за період з 13.02.2021 по 19.05.2023 року, враховуючи грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021 року та матеріальну допомогу за 2021, 2022, 2023 роки для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня календарного року з врахуванням підвищення прожиткового мінімуму для працездатного осіб згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Відповідно до витягу із послужного списку Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету ПС МО України від 16.09.2024 № 1365/177/5/291ос, позивач проходив службу з 05.03.2007 по 13.02.2021 у військовій частині НОМЕР_1 , а у період з 13.02.2021 по теперішній час на Факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету ПС МО України.

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 16.10.2024.

Відтак, тримісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, які стосуються періоду після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX, позивачем пропущений.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав. Заяву мотивовано тим, що він є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій та посилається на судову практику Європейського суду, Верховного суду та Конституційного Суду України щодо строку звернення до суду, але не вказуючи поважні причини його пропуску. Позивач просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними і поновити його.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до суду в межах аргументів, наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд повинен встановити на підставі поданої заяви наявність або відсутність обставин для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2024 (справа № 560/14349/23), строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (п. 46).

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З урахуванням положень статей 122, 161 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Суд зауважує, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Надаючи оцінку посиланням сторони позивача на ведення воєнного стану як істотної перешкоди для звернення до суду, суд враховує, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року і включно до дати звернення позивача до суду 26.08. 2024 року в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).

Згідно зі статтею 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Суд зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків звернення до суду, що узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.

Крім цього, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, в якій зазначено, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи те, що кінець перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання останнім до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Однак, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Позивач зазначає, що він є учасником бойових дій і дійсним військовослужбовцем. Суд зауважує, що обставини перебування позивача на військовій службі можуть бути розцінені судом як поважні причини для поновлення строку звернення до суду, проте позивачу слід конкретизувати, яким чином ці обставини призвели до неможливості вчасно звернутись до суду (наприклад, через перебування позивача в зоні ведення бойових дій, нестабільний зв`язок, виконання обов`язку в іншій зоні, де позивач був позбавлений можливості звернутись за правовою допомогою тощо).

Відповідно до ч.1.ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд встановлює позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення за період з 19.07.2022 по теперішній час із уточненням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету ПС МО України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

3. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із уточненням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також наданням доказів поважності причин його пропуску

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом

Суддя Л.Л. Дерев`янко