Рішення

від 21.10.2024 по справі 400/6127/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 р. № 400/6127/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаДержавної екологічної інспекції України, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, простягнення середнього заробітку у сумі 206880,30 грн,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі також відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 206880,30 грн середнього заробітку за час затримки у виконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення мене на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області за період з 24.02.2024 року по 28.06.2024 року.

Ухвалою від 04.07.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2022 року у справі № 400/6421/21 його поновлено на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20.07.2021 року. У зв`язку із затримкою поновлення на роботі позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 24.02.2024 року по 28.06.2024 року.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Наказом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20.07.2021 року № 94-тр позивача, у зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, було звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Не погоджуюсь із рішенням про звільнення, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року у справі № 400/6412/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Миколаївській області було відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року у справі № 400/6412/21 скасовано та ухвалено нове, яким:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 20.07.2021 року № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області;

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20.07.2021 року № 76-0 «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021року № 94-тр/р «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20.07.2021 року;

- стягнуто з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.07.2021 року по 07.07.2022 року в сумі 105204,36 грн. з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.

Рішення суду відповідачем виконано не було.

Позивач звертався до відповідача із заявами про поновлення його на посаді, але відповідач відмовлявся виконувати рішення суду.

У зв`язку із вказаним, позивач був змушений звернутись до суду із позовними заявами про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року у справі № 400/4729/22 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 08.07.2022 року по 10.10.2022 року в сумі 154010,89 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року у справі № 400/1444/23 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 11.10.2022 року по 20.02.2023 року в сумі 209178,97 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 ролку у справі № 400/9937/23 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 21.02.2023 року по 01.08.2023 року на суму 266645,72 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі № 400/13880/23 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 02.08.2023 року по 10.11.2023 року в сумі 167802,91 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року у справі № 400/1772/24 стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 11.11.2023 року до 23.02.2024 року в сумі 172400,25 грн.

У період з 24.02.2024 року по 28.06.2024 року рішення суду залишається невиконаним, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно ст. 129-1 Конституції України закріплює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З наведених норм вбачається, що відповідач зобов`язаний був добровільно виконати рішення суду про поновлення позивача на посаді, оскільки це його законодавчо встановлений обов`язок та самостійно визначити відповідну посаду для позивача.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, згідно із ст. 236 КЗпП України, проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.04.2021 року у справі № 461/1303/19, від 30.04.2020 року у справі №260/1424/18.

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі № 521/1892/18, від 20.10.2022 року у справі № 160/12318/21.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридичну особу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (37992292) припинено.

За таких обставин, належним відповідачем у цих правовідносинах буде саме Державна екологічна інспекція України.

У матеріалах справи відсутній наказ про поновлення або призначення позивача на рівнозначну посаду.

Отже, відповідач доказів виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді суду не надав.

Щодо суми стягнення суд зазначає наступне:

Згідно положень ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі Порядок № 100).

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно п. 3 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Пунктом 4 Порядку № 100 визначені конкретні види виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а також установлено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно із приписами п. 5 та 8 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно наданої позивачем довідки про доходи від 01.04.2021 року № 13/13-24/239, виданої Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області, середньоденний заробіток становить 2298,67 грн.

Період затримки виконання рішення суду складає 90 робочих днів.

Отже, середня заробітна плата за час затримки виконання судового рішення, яка підлягає стягненню на користь позивача, в даному випадку складає 206880,30 грн (2298,67 х 90 = 206880,30).

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) задовольнити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 24.02.2024 року по 28.06.2024 року у сумі 206880,30 грн (двісті шість тияч вісімсот вісімдесят гривень 30 копійок).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 2068,80 грн (дві тисячі шістдесят вісім гривень 80 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.10.2024 року.

Суддя О.В. Малих