Рішення

від 21.10.2024 по справі 460/7119/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2024 року м. Рівне№460/7119/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Теплогазбуд» до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Теплогазбуд» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2) в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11136890/32300672 від 30.05.2024 та №11136889/32300672 від 30.05.2024; зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 16.05.2023, №2 від 06.06.2023 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом, позивачем сформовані та подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 та №2. Проте, реєстрація ПН зупинена з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивач зазначає, що надав до комісії регіонального рівня усі належні документи на підтвердження здійснення господарських операцій за ПН, проте комісією прийняті рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. Позивач вказує, що рішення комісії є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки платником податків виконано у повному обсязі обов`язок надання документів, а оскаржувані рішення не містять жодних обґрунтувань щодо підстав для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Стислий виклад заперечень відповідачів.

Відповідачі зазначають, що у комісії регіонального рівня були наявні усі правові підстави для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН відповідно до Порядку №1165, оскільки платник податків відповідав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, належних документів платником податків надано не було у повному обсязі, що слугувало підставою для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН. Відповідачі вказують, що оскаржувані рішення є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства. Просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 24.07.2024 клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання залишене без задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Теплогазбуд» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003; зареєстроване за юридичною/податковою адресою: вулиця М.Чурай, 9, місто Рівне, 33025; код ЄДРПОУ 32300672; основний вид економічної діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між Приватним підприємством «Теплогазбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЧ ЛЕНД» укладений Договір №ДГ-0000005 від 03.05.2023 (далі Договір), предметом якого є надання послуг Автокрана 16т, Екскаватора, Екскаватора з гідромолотом, автопослуги, що визначається актом наданих послуг (виконаних робіт).

На виконання умов Договору позивачем надані для Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ ЛЕНД» послуги:

послуги екскаватора Neuson 5002 RD в кількості 104 години на загальну суму 98800,00 грн (в т.ч. ПДВ 16466,67 грн), що оформлено складанням Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 16.05.2023;

послуги екскаватора Neuson 5002 RD в кількості 12 години на загальну суму 12000,00 грн (в т.ч. ПДВ 2000,00 грн), що оформлено складанням Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 06.06.2023.

Надані послуги оплачені контрагентом відповідно до платіжних доручень №2191 від 25.05.2023 на суму 98800,00 грн (призначення платежу: «послуги екскаватора, зг.рах №2 від 16.05.2023, в т.ч. ПДВ 20% 16466,67 грн.») та №2309 від 15.06.2023 на суму 12000,00 грн (призначення платежу: «послуги екскаватора, зг.рах №6 від 06.06.2023, в т.ч. ПДВ 20% 2000,00 грн.»).

Господарські операції відображені у бухгалтерському обліку ПП «Теплогазбуд», що підтверджується Журналом-ордером та Відомістю по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.05.23 31.12.23».

За правилами підпунктів «а» та «б» пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ПК України та за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом позивачем сформовані податкові накладні:

№1 від 16.05.2023 на суму операцій 98800,00 грн, ПДВ 16466,67 грн;

№2 від 06.06.2023 на суму операцій 12000,00 грн, ПДВ 2000,00 грн, (далі ПН), які подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Платнику податків надіслані Квитанції №9137682760 від 12.06.2023 та № 9151262941 від 26.06.2023 із зазначенням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 16.05.2023 №1, від 06.06.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник "D"=8.5257%/ "D"=10.4167%, "P"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем підготовлено та надано податковому органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо вказаних податкових накладних, з наданням документів:

Договір №ДГ-0000005 від 03.05.2023, що підтверджує факт договірних відносин між Позивачем та ТОВ «РІЧ ЛЕНД» щодо надання послуг Автокрана 16т, Екскаватора, Екскаватора з гідромолотом, автопослуги, що визначається актом наданих послуг (виконаних робіт);

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 16.05.2023 та №ОУ-0000002 від 06.06.2023, які підтверджують факт надання Позивачем послуг його контрагенту та факт їх прийняття без зауважень;

рахунок-фактуру №СФ-0000002 від 16.05.2023, який підтвердив надання позивачем контрагенту рахунку на оплату за надані послуги екскаватора на суму 98800,00грн. (в т.ч. ПДВ 16466,67грн.);

рахунок-фактуру №СФ-0000006 від 06.06.2023, який підтвердив надання позивачем контрагенту рахунку на оплату за надані послуги екскаватора на суму 12000,00грн. (в т.ч. ПДВ 2000,00грн.);

платіжні інструкції №2191 від 25.05.2023 на суму 98800,00 грн та №2309 від 15.06.2023 на суму 12000,00 грн, які засвідчують факт повного розрахунку з позивачем за надані послуги екскаватором відповідно до договірної ціни;

заключні банківські виписки за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 30.06.2023, що підтверджують факт повного розрахунку контрагентом з позивачем за надані послуги екскаватором;

акт звірки взаємних розрахунків за період: 2023р., який підписаний керівниками ТОВ «Річ Ленд» та ПП «Теплогазхбуд», що підтверджує факт відображення операції у обліку обох контрагентів;

акти списання №СпТ-000005 від 31.05.2023 та №СпТ-000006 від 30.06.2023, що засвідчують факт списання паливно-мастильних матеріалів, які використовувалися в процесі надання послуг Позивачем контрагенту;

журнал-ордер і відомість по рахунку 361 за період з 01.05.23 по 31.12.23, що засвідчує відображення вказаної операції у бухгалтерському обліку ПП «Теплогазбуд»;

Договір оренди транспортних засобів №1-10-22 від 03.10.2022, на підставі якого Позивач орендував транспортні засоби, серед яких і екскаватори, для використання їх у господарській діяльності підприємства;

Рахунок-фактура №СФ-000005 від 31.05.2023 на суму 11000,00 грн, та рахунок-фактура №СФ-0000006 від 30.06.2023 на суму 3000,00 грн, що засвідчує оплатність послуги оренди екскаваторів Позивачем у власника транспортних засобів;

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 30.06.2023 Акт приймання-передачі до Договору №1-10-22 оренди транспортних засобів від 03.10.2022, який засвідчує факт передачі в оренду Позивачу транспортних засобів та зокрема екскаваторів; Акт звірки розрахунків 440 від 09.11.2023 між ПП «Теплогазбуд» та ФОП ОСОБА_1 .

За результатами розгляду податних платником податків пояснень та документів комісією регіонального рівня прийняті Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2024:

№11136889/32300672 (далі Рішення №11136889/32300672), яким платнику податків відмовлено у реєстрації ПН №1 в ЄРПН з підстав: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства;

Графа «Додаткова інформація» Рішення №11136889/32300672: немає місць зберігання техніки, транспортування техніки, придбання паливно-мастильних матеріалів, техпаспортів на техніку;

№11136890/32300672 (далі Рішення №11136890/32300672), яким платнику податків відмовлено у реєстрації ПН №2 в ЄРПН з підстав: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства;

Графа «Додаткова інформація» Рішення №11136890/32300672: немає місць зберігання техніки, транспортування техніки, придбання паливно-мастильних матеріалів, техпаспортів на техніку.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних Рішень №11136889/32300672 та №11136890/32300672, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України, реєстраціяподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена впорядкута на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За правилами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складеноподаткову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів УкраїниПро електронні документи та електронний документообіг,Про електронні довірчі послугитаПорядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Зупинення реєстрації ПН №1 та №2 в ЄРПН відбулося через відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку:

«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Норми пункту 5 Порядку №1165 свідчать про те, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосуються саме подані на реєстрацію ПН №1 та №2, а не будь-якої іншої операції (інших операцій), щодо якої (яких) вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначає, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області прийняте рішення від 03.03.2023 №11352 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки, вбачалися ознаки ризиковості ведення господарської діяльності ПП "Теплогазбуд" (код 32300672), відповідно до Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС від 11.01.2023 №17 (далі - Довідник), а саме: 1) недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, відповідно до задекларованих обсягів (07 код Довідника); 2) постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, а саме: Лист (код УКТЗЕД 7208), Арматура (код УКТЗЕД 7214), Труба (код УКТЗЕД 7306), Арматура (код УКТЗЕД 7214200000), Вікно Rehau (код УКТЗЕД 3925200000), Плити піно полістирольні (код УКТЗЕД 3921) (14 код Довідника).».

Так, контролюючим органом застосовано під час зупинення реєстрації ПН в ЄРПН рішення від 03.03.2023 №11352 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, яке прийняте задовго до оформлення ПН №1 та №2 та подання їх на реєстрацію в ЄРПН.

Тобто, визначення ризиковості здійснення господарських операцій за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків відбувалося не щодо операцій, які стосувалися поданих ПН №1 та №2.

Зі змісту Протоколу засідання комісії від 03.03.2023 №79/17-00 вбачається, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відбулося внаслідок перевірки господарських операцій з контрагентом ПрАТ «Рокитнівський скляний завод».

Вказане свідчить про порушення алгоритму дій контролюючого органу: віднесення позивача до переліку ризикових платників податків за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку не стосувалося фактів перевірки господарських операцій саме на підставі поданих на реєстрацію ПН №1 та №2.

Відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що саме результати перевірки господарських операцій по ПН №1 та №2 призвели до наслідку віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податків за пунктом 8 Критеріїв.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для зупинення реєстрації ПН №1 та №2 в ЄРПН.

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів УкраїниПро електронні довірчі послуги,Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За правилами пункту 13 Порядку №1246, За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізитиподаткової накладноїта/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо уподатковій накладнійта/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначенихпунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі іменується Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначалося вище, у Квитанціях про зупинення реєстрації ПН №1 та №2 в ЄРПН вказано: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.

Формальне зазначення у Квитанціях пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165: «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».

Відсутність у Квитанціях переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Отже, у разі зупинення реєстрації ПН на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях (постанова Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №460/8040/20).

Як убачається з матеріалів справи, надіслані позивачу Квитанції містили вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі № 380/2365/21, від 18 червня 2019 року у справі № 0740/804/18 та від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

Натомість, позивач після отримання Квитанцій про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН надав контролюючому органу усі належні документи, що стосувалися господарських операцій за ПН №1 та №2:

Договір №ДГ-0000005 від 03.05.2023, що підтверджує факт договірних відносин між Позивачем та ТОВ «РІЧ ЛЕНД» щодо надання послуг Автокрана 16т, Екскаватора, Екскаватора з гідромолотом, автопослуги, що визначається актом наданих послуг (виконаних робіт);

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 16.05.2023 та №ОУ-0000002 від 06.06.2023, які підтверджують факт надання Позивачем послуг його контрагенту та факт їх прийняття без зауважень;

рахунок-фактуру №СФ-0000002 від 16.05.2023, який підтвердив надання позивачем контрагенту рахунку на оплату за надані послуги екскаватора на суму 98800,00грн. (в т.ч. ПДВ 16466,67грн.);

рахунок-фактуру №СФ-0000006 від 06.06.2023, який підтвердив надання позивачем контрагенту рахунку на оплату за надані послуги екскаватора на суму 12000,00грн. (в т.ч. ПДВ 2000,00грн.);

платіжні інструкції №2191 від 25.05.2023 на суму 98800,00 грн та №2309 від 15.06.2023 на суму 12000,00 грн, які засвідчують факт повного розрахунку з позивачем за надані послуги екскаватором відповідно до договірної ціни;

заключні банківські виписки за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 30.06.2023, що підтверджують факт повного розрахунку контрагентом з позивачем за надані послуги екскаватором;

акт звірки взаємних розрахунків за період: 2023р., який підписаний керівниками ТОВ «Річ Ленд» та ПП «Теплогазхбуд», що підтверджує факт відображення операції у обліку обох контрагентів;

акти списання №СпТ-000005 від 31.05.2023 та №СпТ-000006 від 30.06.2023, що засвідчують факт списання паливно-мастильних матеріалів, які використовувалися в процесі надання послуг Позивачем контрагенту;

журнал-ордер і відомість по рахунку 361 за період з 01.05.23 по 31.12.23, що засвідчує відображення вказаної операції у бухгалтерському обліку ПП «Теплогазбуд»;

Договір оренди транспортних засобів №1-10-22 від 03.10.2022, на підставі якого Позивач орендував транспортні засоби, серед яких і екскаватори, для використання їх у господарській діяльності підприємства;

Рахунок-фактура №СФ-000005 від 31.05.2023 на суму 11000,00 грн, та рахунок-фактура №СФ-0000006 від 30.06.2023 на суму 3000,00 грн, що засвідчує оплатність послуги оренди екскаваторів Позивачем у власника транспортних засобів;

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 30.06.2023 Акт приймання-передачі до Договору №1-10-22 оренди транспортних засобів від 03.10.2022, який засвідчує факт передачі в оренду Позивачу транспортних засобів та зокрема екскаваторів; Акт звірки розрахунків 440 від 09.11.2023 між ПП «Теплогазбуд» та ФОП ОСОБА_1 .

Тобто, позивачем надані належні документи, що стосувалися господарських операцій за ПН №1 та ПН №2.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги»за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно пункту 10 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що зміст оскаржуваних Рішень №11136889/32300672 та №11136890/32300672 по суті підстав для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН суперечить один одному.

Так, оскаржувані Рішення №11136889/32300672 та №11136890/32300672 містять опис підстав для відмови в реєстрації ПН в ЄРПН: «надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства».

Разом з цим, у графах «Додаткова інформація» Рішень №11136889/32300672 та №11136890/32300672 зазначено: немає місць зберігання техніки, транспортування техніки, придбання паливно-мастильних матеріалів, техпаспортів на техніку.

Суд зазначає, що у разі відмови у реєстрації ПН в ЄРПН з підстави «надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства» у графі «Додаткова інформація» рішення повинні зазначатися переліки документів, які складені / оформлені з порушенням законодавства.

Натомість, в оскаржуваних Рішеннях №11136889/32300672 та №11136890/32300672 фактично зазначено про ненадання документів платником податків.

У разі ж ненадання платником податків документів чи їх неповного надання, контролюючий орган мав право винести рішення про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно здодатком 2до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Якщо ж брати до уваги вимоги «немає місць зберігання техніки, транспортування техніки, придбання паливно-мастильних матеріалів, техпаспортів на техніку», суд зазначає, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації ПН / РК в ЄРПН.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Окрім цього судом установлено, що позивач надав разом з поясненнями рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №460/20186/23, яке набрало законної сили, та яким було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Рівненській області №27424 від 27.06.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Приватне підприємство «Теплогазбуд» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також було надано лист Головного управління ДПС у Рівненській області вих. №2549/6/17-00-18-00-11 від 14.03.2024, яким відповідач підтвердив, що ним на виконання вказаного вище рішення суду, яке набрало законної сили, 14.03.2023 було виключено ПП «Теплогазбуд» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника, шляхом внесення відповідної інформації до «Журналу ризикових платників (ДПС)».

Суд констатує, що оскаржувані Рішення №11136889/32300672 та №11136890/32300672 не відповідають критерію «обґрунтованості».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд зазначає, що комісією регіонального рівня жодним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації ПН в ЄРПН: не обґрунтовано підстави для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку; при зупиненні реєстрації РК/ПН в ЄРПН не дотримано алгоритму дій контролюючого органу щодо перевірки податкової інформації, яка стосується саме операції за поданими ПН.

Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності Критеріям ризиковості, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Тому суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних Рішень №11136889/32300672 та №11136890/32300672, які підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати ПН в ЄРПН, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваних Рішень №11136889/32300672 та №11136890/32300672, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача 2 здійснити реєстрацію ПН в ЄРПН саме датою їх подання на реєстрацію є належним способом захисту прав платника податків, оскільки визначення дати реєстрації ПН/РК в ЄРПН безумовно впливає на питання формування податкових зобов`язань та податкового кредиту у відповідні звітні податкові періоди.

Такий спосіб захисту прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження- це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Зобов`язання відповідача 2 зареєструвати ПН в ЄРПН не стосується дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію ПН в ЄРПН через констатацію факту протиправності Рішень, підставам прийняття яких надано оцінку.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачами не доведено правомірності оскаржуваних Рішень №11136889/32300672 та №11136890/32300672 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправними таких рішень суб`єкта владних повноважень, так і шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Розподіл судових витрат.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4844,80 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 04.07.2024.

Позивач також просить суд стягнути на його користь витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу адвоката суду надані докази: Договір про надання правничої допомоги від 02.07.2023, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Миколи Бляшина»; Проміжний звіт від 24.07.2024 аналіз документів 3 години, аналіз відзиву на позовну заяву 2 години; аналіз відзиву на позовну заяву відповідача 2 1 година; Рахунок від 04.07.2024 на суму 7000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 міститься такий висновок: «Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті».

У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 (справа №280/2635/20, провадження №К/9901/29763/20) судова колегія зазначила, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст. ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2021 (справа № 159/5837/19, провадження № 61-10459св20) також міститься правовий висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.

У даному випадку Договір про надання правової допомоги містить визначення фіксованого розміру гонорару 7000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У постанові Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З урахуванням принципів пропорційності та співмірності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для стягнення на користь позивача суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «Теплогазбуд» (вулиця М. Чурай, буд.9, м. Рівне, 33025; код ЄДРПОУ 32300672) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, місто Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2024 №11136890/32300672 та №11136889/32300672.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного підприємства «Теплогазбуд» №1 від 16.05.2023 та №2 від 06.06.2023, датою (днем) її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Теплогазбуд» суму судового збору у розмірі 4844 грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Теплогазбуд» суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 грн 00 коп.

У стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн 00 коп відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 жовтня 2024 року

Суддя К.М. Недашківська