Рішення

від 21.10.2024 по справі 480/2472/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року Справа № 480/2472/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2472/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР"

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці, в якій просить:

1. Визнати протиправними і скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 17.10.2023 №UA 100380/2023/000266/2.

Також позивач просить стягнути сплачений судовий збір та судові витрати на професійну правничу допомогу на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Державної митної служби України.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору на закупку від 01.03.2023 №01032023-UK, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТІМЕР (надалі - позивач) і компанією JIUJUANG HUYAN NEW MATERIAL CO., LTD, (KHP), позивачем до Київської митниці Державної митної служби України 17.10.2023 було подано електрону митну декларацію №23UA100380614921U0, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

При поданні МД, позивачем було надано копії документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Митним органом в порядку проведення консультації на адресу декларанта направлено повідомлення від 17.10.2023, в якому зазначено, що надані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митним орган взагалі не зазначено які розбіжності він встановив і в яких саме документах митного оформлення.

17.10.2023 позивачем було надано відповідь з поясненнями щодо понесених витрат по транспортуванню товару, які стали складовими митної вартості, з посиланням на надані документи.

Не зважаючи на дачу пояснень, роз`яснень, логічних викладок позивачем під час проведення консультацій з митним органом, відповідач, опрацювавши документи, надані при митному оформленні товарів, які надавались за МД від 17.10.2023 №23UА10038061492U0, своїм Рішенням про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 №100380/2023/000266/2 визначив її за другорядним (резервним) методом, мотивуючі своє рішення наступними аргументами:

1)надані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності;

2)по документам наданим декларантом на підтвердження транспортних витрат, митний орган не може повною мірою перевірити наявні у них відомості щодо маршруту перевезення;

3)не надано пояснень стосовно зміни ціни в порівняні з митними оформленнями ідентичних товарів;

4)у митного органу міститься інформація щодо митного оформлення аналогічного товару з рівнем вартості 1,83 доларів США за кілограм, митне оформлення якого здійснене за МД від 21.03.2023 №23UА805170000548119.

Відповідачем було прийнято Рішення про корегування митної вартості та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100380/2023/000907.

Вимогою, виконання якої забезпечувало б можливість прийняття митної декларації для митного оформлення, випуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, було визначено подання нової митної декларації з урахуванням рішення про корегування митної вартості.

З метою недопущенням припинення роботи підприємства, користуючись правом, закріпленим у ч.7 ст. 55 МК, позивач шляхом подання нової ЕМД від 17.10.2023 №23 UАІ00380614984134 здійснив митне оформлення вантажу, сплативши при цьому різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, яка склала 148422,43 грн., про що зазначено в графі 49В (відстрочені платежі - подробиці розрахунків) декларації.

Вважаючи прийняті рішення відповідача протиправними, оскільки при поданні МД, позивачем було надано копії документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 17.10.2023 до митного поста Чайки Київської митниці подано електронну митну декларацію №23UA100380614921U0 (№UA100380/2023/614921) на товари: Скловолоконна нитка 136 текс, E-glass якість А, діаметр мононитки 11,08 мкм, напрям крутки Z, ТИП ЕС11-136*1Z28-165-3.0K, лінійною щільністю 137 текс, тип покриття сілановий.

За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками сформовано форми митного контролю по митній вартості за кодами:

105-2 контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв;

106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Обов`язковість застосування АСАУР передбачено положеннями стандартних правил 6.3, 6.4, 6.9 Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України Про приєднання України до протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, ст. 361 МК України.

Таким чином, під час перевірки та аналізу даних митних декларацій, а також відпрацювання згенерованих АСАУР митних формальностей, у відповідності з наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476 було здійснено аналіз щодо: включення всіх витрат; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 МК України, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок).

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 17.10.2023 №23UA100380614921U0 встановлено, що вони містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності зокрема:

1. Поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2023 №01032023-UK (далі Контракт), укладеного з JIUJIANG HUAYUAN NEW MATERIAL CO.,LTD. Відповідно до п.4.4. Контракту умови поставки визначаються у інвойсі.

У наданому інвойсі від 26.07.2023 № JJHY230726-1THUA умовами поставки товару зазначено FOB Ningbo (Китай).

Згідно з положеннями Інкотермс термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення.

Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення, доставити товар у порт відвантаження та завантажити на борт судна зазначеного покупцем. Покупець зобов`язаний: доставити товар у порт розвантаження, а також виконати імпортне митне оформлення. Тобто, по прибутті товару у порт призначення всі витрати несе покупець.

Згідно з коносаментом SZSE23080705 від 25.08.2023 перевезення товару з Нингбо (Китай) здійснювалось морським транспортом в порт призначення Гданськ (Польща). Але згідно з інформацією, що міститься у гр.4 наданої CMR, вантаж прямував з порту Гдиня (Польща) до м.Шостка автомобільним транспортом. Якщо відбулась зміна порту призначення, то до коносаменту вносяться зміни, які завіряються капітаном судна, або його агентом. До наданого коносаменту зміни до графи Place of delivery (місце доставки) не вносились. Тобто товар був доставлений до порту Гданськ, а звідти до Гдині. Документів на витрати на навантаження, вивантаження у порту Гданськ, а також на витрати по транспортуванню оцінюваних товарів з Гданську до Гдині, у відповідності до ч.10 ст.58, до митного органу не було надано. Такі витрати не зазначені окремо у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості у митній декларації, які відповідно до вимог наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення мають бути зазначені.

Наданий рахунок №64443 від 13.10.2023 на сплату транспортних витрат також містить інформацію про транспортування з Гдині до Ягодину.

Крім цього, при митному оформленні надано рахунок ДП Формаг-Київ від 13.10.2023 №64443 на оплату перевезення Нингбо-Гдиня та навантажувально-розвантажувальні роботи у Гдині та довідку ДП Формаг-Київ про транспортні витрати, де вказано, що страхування на здійснювалось.

Проте, наданий договор транспортного експедирування №2804/23-01 від 28.04.2023 (укладеного між ДП Формаг-Київ та ТОВ Торговий дім ЛАТІМЕР та згідно якого здійснювалось транспортування з Китаю до Польщі), містить пункт 2.2.5., яким передбачено обов`язок експедитора здійснювати страхування вантажів, та пункт 2.1.7., яким передбачено отримання від клієнта відшкодування додаткових витрат, які виникли у експедитора при виконанні договору.

Відповідно до вимог наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення у графі 22 декларації митної вартості (ДМВ) мають бути зазначені витрати на страхування, але в наданій ДМВ ця графа не заповнена. Крім того, в наданих до митного оформлення документах (а саме: Заявка ТОВ "ВАНТ ЛТД", яке у графі 14 МД від 17.10.2024 №23UA100380614921U0 вказано як декларант від 17.10.2023 №17/10) зазначено, що додаткове страхування не проводилось. Тобто існувало основне страхування відповідно договору транспортного експедирування №2804/23-01 від 28.04.2023.

Також до митного оформлення надано договір №МЗТ/13.10.2023 від 13.10.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування (укладеного між ТОВ ГОЛ та ТОВ Торговий дім ЛАТІМЕР). Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовлення транспорту здійснюється на підставі заявки на транспорт. Пунктом 4.2. договору передбачено, що вартість … конкретного перевезення вказується у заявці на перевезення.

До МД додано заявку ТОВ ГОЛ №12/10/23 від 12.10.2023 як додаток до договору №МЗТ/12.10.2023 від 12.10.2023, тобто до зовсім іншого договору.

Крім того, відповідно до штампу на міжнародній товарно-транспортній накладній, фактичне перевезення оцінюваного товару за CMR здійснював VICTOR, але договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, а також транспортні документи, з перевізником зазначеним у CMR не було надано.

Отже, відбулось залучення третіх осіб, а тому це є достатньою підставою для обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товарів. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Таким чином, документів, передбачених положеннями Наказу №599 для підтвердження транспортних витрат, декларантом не надано, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідність числового значення доданої складової, та ціну товару, що сплачена або повинна бути сплачена за товар, оскільки для складових митної вартості декларантом не надано достовірних документів.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 68-77).

Позивач у відповіді на відзив не погоджується з позицією відповідача та просить позовні вимоги задовольнити (а.с.84-87).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 01.03.2023 ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТІМЕР укладено із JIUJІANG HUАYUAN NEW MATERIAL CO., LTD, (KHP) договір на закупку (а.с.19-21).

П.1 контракту передбачено, що предметом договору є товар за кількістю, асортиментом і вартістю узгоджений сторонами в інвойсі та Специфікації щодо кожної поставки.

17.10.2023 ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТІМЕР до Київської митниці Державної митної служби України було подано електрону митну декларацію №23UA100380614921U0 (а.с.16).

Відповідно до зазначеної декларації підприємство подало до митного оформлення нитку скловолокну, кручену, не розрізану на шпуля: скловолоконну нитку 136 текс, E-glass якість А, діаметр мононитки 11,08мкм, напрям крутки Z, тип покриття сілановий-19868,28 кг. Використовується, як продольна нитка (основа) для виробництва будівельної скловолоконної сітки для штукатурних робіт. Виробник: JIUJІANG HUАYUAN NEW MATERIAL CO., LTD. Ціна товару-19570,26 USD (а.с.16).

Разом із митною декларацією ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТІМЕР було подано наступні документи:

-Пакувальний лист від 26.07.2023 б/н.;

-Рахунок-проформа від 26.07.2023 №JJHY230726-1THUA;

-Рахунок-фактура від 26.07.2023 №JJHY230726-1THUA;

-Коносамент від 25.08.2023 № SZSE23080705;

-Міжнародна транспортна накладна від 13.10.2023 № 2002;

-Декларація про походження товару від 26.07.2023 №JJHY230726-1THUA;

-Виписка із банку щодо оплати товару від 04.08.2023 №230804/000585561;

- Виписка із банку щодо оплати товару від 25.09.2023 №230925/000590064;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №025541;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.10.2023 №64443;

-Довідка з транспортних витрат від 13.10.2023 №13/10/2023FМ/7;

-Довідка про транспортні витрати від 13.10.2023б/н.;

-Прайс-лист виробника товару від 26.07.2023 б/н.;

-Додаткова угода №1 від 02.08.2023;

-Специфікація №12 від 01.03.2023;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 01.03.2023 №01032023-UК;

-Договір про надання послуг митного брокера від 10.01.2023 №3;

-Договір транспортного експедирування від 28.04.2023 №2804/23-1;

-Заявка на перевезення від 12.10.2023 №12/10/23;

-Договір (контракт) про перевезення від 13.10.2023 №МЗТ/13.10.2023;

-Паспорт якості від 26.07.2023 б/н.;

-Копія митної декларації країни відправлення від 18.08.2023 №310120230517069412;

-Митна декларація від 17.10.2023 № 23UA100380614921U0.

17.10.2023 Митним органом в порядку проведення консультації на адресу декларанта направлено повідомлення, в якому зазначено, що надані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (а.с.15).

17.10.2023 декларантом було надано відповідь відповідачу з поясненнями щодо понесених витрат по транспортуванню товару, які стали складовими митної вартості (а.с.18).

17.10.2023 Київською митницею прийнято Рішення про корегування митної вартості №UА100380/2023/000907, якою митна вартість товару визначена позивачем у розмірі 23591, 99 USD відкоригована до суми 36358,95 USD (а.с.12).

17.10.2023 відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА100380/2023/000907 (а.с.14).

17.10.2023 ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЛАТІМЕР подано Електронну МД 23UA100380614984U4, якою визначено ціну товару у розмірі 19570,26 USD (а.с.17)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.

На виконання ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Суд зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень ч. 3 ст. 58 МК України.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Положеннями ч. 6 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту ст. 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема,:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як передбачено ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст. 53 цього Кодексу. Або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17, від 30.07.2024 у справі № 420/32440/23.

Також, суд зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15 та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах сумнів у правильності визначення митної вартості, відповідач пов`язує з наявністю в ЄАІС Держмитслужби України цінової інформації щодо подібних/аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено.

Так, судом встановлено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача відбулось спрацювання ризику, згенерованого АСУР, зокрема, за кодами « 105-2 контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв; 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. ».

Крім цього, при перевірці заявленої митної вартості товарів позивача посадовою особою митниці відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації), було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, по яких спрацювали ризики АСУР, з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено у максимально наближений час.

З оскаржуваного рішення встановлено, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару 1.83 дол. США/кг (21.03.2023 №23UA805170000548U9).

Суд зазначає, що цінова інформація, викладена в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації, поданій позивачем, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Суд зауважує, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Тобто вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Крім того, згідно Правил, митний орган повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19, від 07.12.2023 у справі № 380/23618/21.

Також, суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Щодо визначення вартості поставленої партії товару, то для здійснення митних процедур, декларантом було надано наступні документи:

-прайс-лист виробника товару від 26.07.2023 б/н, в якому зазначено фактурну вартість товару, що буде постачатися на адресу позивача;

-специфікація №12 до договору на закупку №01032023-UK від 26.07.2023, в якій зазначено номенклатуру, кількість, вартість товару;

-рахунок-проформа (попередній) від 26.07.2023 № JJHY230726-1THUA на суму 19306,00 доларів США;

-рахунок-фактура від 26.07.2023 № JJHY230726-1THUA на суму 19570,26 доларів США;

-банківський платіжний документ від 04.08.2023 №230804/000585561, що підтверджує оплату 5791,8 доларів США по контракту від 01.03.2023 №01032023-UА по попередньому рахунку від 26.07.2023 № JJHY230726-1THUA;

-банківський платіжний документ, що стосується товару від 25.09.2023 №230925/00059064, що підтверджує оплату 13778,46 доларів США по контракту від 01.03.2023 №01032023-UА по рахунку від 26.07.2023 № JJHY230726-1THUA;

-митну декларацію країни постачальника від 18.08.2023 №310120230517069412, в якій зазначено фактурну вартість поставленого товару на суму 19670,26 доларів США по рахунку № JJHY230726-1THUA.

Відповідно до змісту п. 4 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми оплати по договору та визначення/зміни ціни.

Виконання умов контракту обома сторонами, а також відсутність зауважень один до одного з боку сторін, свідчить про досягнення між ними взаємної згоди щодо істотних умов такого контракту, а також про досягнення взаємної згоди про те, що поставка товару здійснюється згідно інвойсу (специфікацій).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Зміна ціни товару, між попереднім рахунком від 26.07.2023 та фактурним рахунком від 26.07.2023, свідчить про процес погодження сторонами ціни товару і визначення остаточної вартості тобто її погодження.

Щодо можливості зміни ціни договору, то Верховний Суд у Постанові від 14.09.2023 по справі № 814/1262/16 зазначив, що відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, ціна договору, у тому числі і зміна ціни в подальшому та/або надання знижок є однією з істотних умов договору та волевиявленням сторін, яке обґрунтоване виключно їх розсудом, відтак може бути піддана сумніву суб`єктами публічного права виключно у разі порушення законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до правової позиції Верховного суду від 11.02.2021 по справі №826/8228/16, автоматизована система з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом.

Надання митному органу зазначених вище документів надають можливість ідентифікувати митну вартість поставленого товару та належність саме цих документів саме до цього вантажу.

Щодо посилань митного органу на те, що під час митного оформлення позивачем не було надано документів на підтвердження витрат на навантаження, вивантаження у порту Гданськ, а також на витрати по транспортуванню товарів з Гданську до Гдині, суд зазначає наступне.

Так, позивачем надано до суду довідку ДП «Формаг-Київ» з транспортних витрат від 13.10.2023 №13/10/2023FM/7, в якій зазначено, що вартість морського перевезення з порту Нінгбо в порт Гдиня складає 95308, 07 грн., а також повідомлено, що страхування вантажу не проводилось (а.с. 39).

Також, в матеріалах справи наявні пояснення ДП «Формаг-Київ» від 18.04.2024, в яких зазначено, що внаслідок перевантаження портової структури морського порту Гданськ, морською диспетчерською службою Польщі, судно було переадресовано в сусідній порт Гдиня (а.с.89).

Таким чином, суд зазначає, що на адресу відповідача було надано довідку про транспортні витрати від 13.10.2023 №12/10/2023FM/7 по морському перевезенню контейнеру MRSU5095005 від місця завантаження м. Нінгбо, Китай до порту вивантаження м. Гдиня, Польща в сумі 95308,07 грн. по коносаменту від 25.08.2023 №SZSE23080705 та договір транспортного експедирування від 28.04.2023, рахунок на здійснення оплати наданих транспортних послуг від 13.10.2023, в якому зазначено маршрут м. Нінгбо (Китай) м. Гдиня (Польща); коносамент (товаророзпорядчий морський документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу) від 25.08.2023 №SZSE23080705, в якому також зазначено маршрут м. Нінгбо (Китай) м. Гдиня (Польща); довідку про транспортні витрати від 13.10.2023 б/н по сухопутному перевезенню вантажу від місця вивантаження порт Гдиня (Польща) до митного кордону України митний пост Ягодин, CMR (товарно-транспортна накладна міжнародного зразка) від 13.10.2023 №2002, в якій зазначено про маршрут слідкування контейнеру MRSU5095005 з товаром ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛАТІМЕР» відповідно до інвойсу №JJHY230723-1THUA з м. Гдиня (Польща) до м. Шостка (Україна) через митний пост Ягодин.

За умов надання таких документів у митного органу є можливість ідентифікувати належність транспортних витрат по доставці товару, перевіри в повній мірі маршрут доставки товару та підтвердити заявлені декларантом складової митної вартості товару.

Також, на підтвердження транспортних витрат позивачем надано платіжні інструкції про оплату послуг надавачів транспортних послуг від 23.10.2023 та 27.10.2023, акти прийняття виконаних робіт від 13.10.2023 №64433 та від 18.10.2023 №025541.

Таким чином, суд погоджується із висновками позивача про можливість ідентифікувати порти завантаження/вивантаження вантажу із наданих документів, а тому висновки представника відповідача про те, що під час митного оформлення позивачем не було надано документів на підтвердження витрат на навантаження, вивантаження у порту Гданськ, а також на витрати по транспортуванню оцінюваних товарів з Гданську до Гдині є помилковими.

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення Київської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 17.10.2023 №UA 100380/2023/000266/2 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с.11).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 17.10.2023 №UA 100380/2023/000266/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" (вул. Каденюка Леоніда, 1, будівля 340, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 40893315) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) судовий збір в сумі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук