Рішення

від 21.10.2024 по справі 520/19608/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

21 жовтня 2024 року справа № 520/19608/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМАШНЄ КУРЧА" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0256460415 від 09.05.2024 (далі - ППР).

2. Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 20 000,00 грн.

Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

Ухвалою суду 17.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Вказану ухвалу надіслано сторонам на їх електронну адресу.

Позивач 19.07.2024 через систему "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке судом 23.07.2024 задоволено, а розгляд справи призначено на 22.08.2024.

Відповідач 29.07.2024 через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення.

Позивачем 06.08.2024 через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив та 15.08.2024 - клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, яке ухвалою 21.08.2024 судом задоволено.

Судове засідання 22.08.2024 відбулось за участі представників позивача та відповідача, в ньому оголошено перерву до 14 год 00 хв 12.09.2024 (через заперечення позивача щодо допуску до участі у справі представника відповідача у відсутності її документів, передбачених ст. 59 КАС України) та зобов`язано представника відповідача надати до суду належним чином завірені копії документів згідно зі ст. 59 КАС України.

Через систему "Електронний суд" 03.09.2024 суд отримав від відповідача клопотання про долучення документів, в якому він надав документи щодо представництва.

Судове засідання 12.09.2024 відбулось за участі представників позивача та відповідача, в ньому оголошено перерву до 16 год 00 хв 03.10.2024.

Через систему "Електронний суд" 20.09.2024 суд отримав від відповідача додаткові пояснення по справі та 30.09.2024 від позивача заперечення на додаткові пояснення.

Позивач 03.10.2024 через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 16 год 00 хв 03.10.2024, натомість судове засідання, призначене на 16 год 00 хв 03.10.2024 не відбулось через оголошення у місті повітряної тривоги, у зв`язку із чим сторони були викликані до суду на 16 год 00 хв 21.10.2024.

Позивач 21.10.2024 через систему "Електронний суд" подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, відповідач через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи в письмовому провадженні у зв`язку із оголошеною повітряною тривогою.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

У ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи КАС України, а також заяви сторін, які надійшли до суду 21.10.2024, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, з 25.09.2024 по 28.09.2024 та з 07.09.2024 по 11.09.2024 суддя перебувала у відрядженні, у період з 23.09.2024 по 24.09.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження та відпустки.

Позиція позивача

Позивач зазначає, що оскаржуваним ППР до нього на підставі ст.ст. 120-1 та 201 Податкового кодексу (ПК) України неправомірно застосовані штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у лютому, серпні та вересні 2022 року у сумі 62814,19 грн.

Позивач погоджується з тим, що податкові накладні він зареєстрував невчасно, натомість вважає, що відповідач мав застосувати п.п. 89,90 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки саме вони діють під час воєнного стану і визначають значно менші розмірі штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що його виробництво розташовано в смт. Старий Салтів, Харківської області і зазнало руйнівних наслідків військової агресії РФ та окупації, а будівля, де розташовувався його офіс у м. Харкові було знищено, що також вплинуло на спроможність позивача вчасно виконувати обов`язки по реєстрації податкових накладних та комунікацію із контролюючим органом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, оскільки задля захисту своїх прав в суді був змушений звернутися до адвоката.

У зв`язку з наведеним позов просив задовольнити.

Заперечення відповідача

Відповідач із поданим позовом не погодився та зазначив, що у нього були підстави застосувати штрафні санкцій відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ ПК України, адже п.п. 89, 90 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не застосовуються до позивача через те, набрали чинності після 08.02.2023, тобто після несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем, а закон не має зворотної дії в часі.

Щодо витрат на правничу допомогу відповідач зазначив, що справа є незначної складності, позивачем не надані докази понесення витрат, а тому вимога є безпідставною.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення

У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).

Норми права, які застосовує суд: Конституція та закони

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Як зазначено у п. 11 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового Кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

У п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, зазначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Законом України Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 12.01.2023 р. № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 внесено до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України такі зміни: підрозділ 2 доповнити п.п. 89 та 90 такого змісту відповідно:

- протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

- протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який наразі триває.

Обставини, встановлені судом

08.02.2023 набрав чинності Закон України № 2876-ІХ від 12.01.2023, який вніс зміни до ПК України, відповідно до яких протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

- збільшено строки для реєстрації податкових накладних (п. 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України);

- зменшено розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з прив`язкою до встановлених цим же Законом збільшених строків реєстрації податкових накладних (п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України).

Судом встановлено, що 17.04.2024 посадовою особою відповідача на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та в порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 ПК України проведено перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, виписаних за період лютий, серпень, вересень 2022 року та зареєстрованих у жовтні 2022 року.

За наслідками камеральної перевірки 17.04.2024 складено акт № 17300/20-40-04-15-02, Т.1, а.с. 99-101. В Акті встановлені дані, що свідчать про несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних/розрахунків коригування за період лютий, серпень, вересень 2022 року в ЄРПН на суму ПДВ 269489,11 грн, та зазначено, що порушені вимоги п. 201.10 ст.201 ПК України.

Зокрема, податкова накладна № 1 складена 28.02.2022, а зареєстрована 19.10.2022 (кількість днів прострочення 97); податкова накладна № 1 складена 28.08.2024, а зареєстрована 24.10.2022 (кількість днів прострочення 39); податкові накладні № № 2, 3 складені 31.08.2022, а зареєстровані 24.10.2022 (кількість днів прострочення 39); податкові накладні № № 4, 5 складені 31.08.2022, а зареєстровані 25.10.2022 (кількість днів прострочення 40); податкова накладна № 1 складена 07.09.2022, а зареєстрована 25.10.2022 (кількість днів прострочення 25); податкова накладна № 3 складена 10.09.2022, а зареєстрована 27.10.2022 (кількість днів прострочення 27); податкова накладна № 2 складена 10.09.2024, а зареєстрована 26.10.2022 (кількість днів прострочення 26).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 09.05.2024 № 0256460415 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у сумі 62 814,19 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Т.1, а.с. 133-134.

Згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, доданого до податкового повідомлення-рішення, до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, 30%, 40% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, Т.1, а.с. 135.

Позивач 14.06.2024 подав скаргу на податкове повідомлення-рішення, Т.1, а.с.22-32, за наслідками розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 05.07.2024 № 20643/6/99-00-06-03-01-06 її залишено без розгляду, Т.1, а.с. 18-20.

Не погоджуючись із правомірністю висновків податкової перевірки та прийнятим на підставі таких висновків податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Зміст правовідносин

Спір між сторонами виник з приводу застосування відповідачем п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України, та не застосування п.п. 89, 90 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, які встановлюють відповідальність за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних в ЄРПН у лютому, серпні та вересні 2022 року. При цьому сторони згодні, що позивач зареєстрував податкові накладні несвоєчасною.

Висновки суду

Ключовим питанням для вирішення спору є визначення норм, які мають застосовуватися у разі несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних у 2022 році:

- п. 120-1.1 ст.120-1,ПК України чи

- п.п. 89, 90 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Враховуючи обставини, встановлені судом, положення ст. 56 ПК України, ст. 58 Конституції України (яка є нормою прямої дії), а також те, що зміни, внесені Законом №2876-ІХ від 12.01.2023, зумовлені воєнним станом і стосуються всього його періоду (а не лише періоду після 08.02.2023) суд вважає позов обґрунтованим.

Закон України № 2876-ІХ від 12.01.2023 запровадив зменшені розміри штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (п. 90 підрозділ 2 розділу XX ПК України) та прямо не передбачає його поширення на податкові накладні, складені та несвоєчасно зареєстровані до 08.02.2023 (до набрання ним чинності), однак безпосередньо введена в дію цим Законом норма п.90 підрозділу 2 розділу XX ПК України містить в собі вказівку на період складання та несвоєчасної реєстрації податкових накладних у відношенні до яких застосовуються передбачені цією нормою штрафні санкції, а саме: «...протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано».

Суд також бере до уваги, що з початку повномасштабного вторгнення РФ та запровадження воєнного стану в Україні господарська діяльність позивача (стм. Старий Салтів, Харківська область, включене до переліку териториторіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), який затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75) практично зупинилась, а її відновлення ускладнено наслідками руйнувань. Отже затримка реєстрації податкових накладних не є наслідком недобросовісної поведінки позивача, а зумовлена об`єктивними обставинами.

При цьому посилання позивача на те, що норми Закону № 2876-ІХ від 12.01.2023 не мають зворотної дії в часі - прямо суперечить ст. 58 Конституції України (яка є нормою прямої дії), адже вказаний закон пом`якшує відповідальність позивача. Тому цей аргумент відповідача судом відхиляється, адже застосування норм Конституції України для суду є пріоритетним.

Суд також зауважує, що формальний, звужений підхід відповідча до тлумачення норм податкового законодавства не враховує гарантії для платників податків на випадок зміни розміру штрафних санкцій за вчинення податкових правопорушень, визначеної п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України, згідно з яким штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому застосування п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у контексті спірних правовідносин, полягає у тому, що якщо станом на день прийняття податкових повідомлень-рішень через зміну законодавства відбулося зменшення розміру штрафних санкцій за встановлене податковим органом порушення податкового законодавства з боку платника податків, то за таке порушення підлягають застосуванню нові, зменшені розміри штрафних санкцій, які передбачені саме на дату прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевказане, а також закріплений у п. 56.21 ст. 56 ПК України принцип прийнятті рішення на користь платника податків у разі наявності суперечливих норм, суд вважає, що зменшені розміри штрафних санкцій, які введено в дію 08.02.2023 з набранням чинності Закону України № 2876-ІХ від 12.01.2023, застосовуються за факти несвоєчасної реєстрації всіх податкових накладних, складених та зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови, що рішення про застосування штрафної санкцій приймається контролюючим органом після 08.02.2023.

Таке правозастосування відповідатиме системному аналізу норм п. 120-1.1 ст.120-1 п.201.10, ст. 201 та п.п. 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України у їх спільному взаємозв`язку з матеріальними нормами підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 та п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому відповідач, розглядаючи питання застосування штрафних санкцій до позивача, мав діяти добросовісно і розсудливо та керуватися логікою при тлумаченні Закону №2876-ІХ від 12.01.2023 у взаємозв`язку із ст. 58 Конституції України (згідно з якою закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи), що свідчить про невідповідність оскаржуваного ППР вимогам ст. 2 КАС України.

Отже, відповідач у спірних правовідносинах діяв всупереч правилу, встановленому у ч. 1 ст. 58 Конституції України, приписам п.89 та п.90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та помилково керувався ст. 120-1, ст.201 ПК України за порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних, а тому позов є обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0256460415 від 09.05.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У ч.2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 3028,00 грн, та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в які включені витрати на професійну правничу допомогу.

У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача його витрати на правничу допомогу при розгляді справи у сумі 20 000,00 грн.

Положеннями ст. 59 Конституції України та у ст. 16 КАС України закріплено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.

У п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в тому числі в адміністративному судочинстві. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У ч.7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 640/19536/18, від 04.12.2023 у справі № 420/329/21, від 03.04.2024 у справі №320/10293/22.

Зокрема при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до наданих суду документів позивач 01.05.2024 уклав із адвокатом Морозовою Н.Р. договір про надання правової допомоги та додаткову угоду № 1 до вказаного договору, згідно з яким адвокат за дорученням клієнта надає йому юридичні послуги, Т.1, а.с. 156-160.

Позивач надав суду розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп., і на їх підтвердження копії таких документів: договір № 1-01/05/24 про надання правової допомоги від 01.05.2024; акт прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2024; додаткова угода № 1 від 01.05.2024.

Згідно з вказаним актом адвокатом (представником позивача) надано позивачу такі види правничої допомоги: ознайомлення з податковим повідомленням рішенням №0256460415 від 09.05.2024; ознайомлення з актом про результат камеральної перевірки підприємства; надання правової консультації та побудова правової позиції; складання та подання процесуальних документів.

Вартість послуг за цим актом складає 20 000 грн., Т.1, а.с. 155, при цьому ціна позову - загальний розмір штрафу за податковим повідомленням рішенням складає 62 814,19 грн.

Представник відповідача категорично заперечувала проти відшкодування витрат на правничу допомогу та просила суд відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу з огляду на їх неспівмірність.

Враховуючи викладене, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на (правничу допомогу) до предмета спору (одне ППР), суд вважає, що у даному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0256460415 від 09.05.2024 Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

3. Стягнути на користь ТОВ "ДОМАШНЄ КУРЧА" (вул. Мироносицька, 3, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 43762995) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. та судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант