Ухвала

від 21.10.2024 по справі 520/26159/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відкриття спрощеного провадження у справі

21 жовтня 2024 р. справа № 520/26159/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 18.04.2023 включно грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) провести ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 18.04.2023 включно нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо неврахування під час складання грошового атестату щодо ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 за період з 30.01.2020 по 18.04.2023 включно;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) виготовити та направити ОСОБА_1 новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 за період з 30.01.2020 по 11.04.2023включно;

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання, окрім підстав для поновлення строку звернення до суду, які вже визнані судом в ухвалі від 23.09.2024 неповажними, позивач посилається на те, що здійснює сторонній догляд за дружиною, ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи і відповідно до довідки до акту огляду МСЕК потребує стороннього догляду. Відповідно, незадовільний стан здоров`я дружини позивача та потреба у її постійному сторонньому догляді ускладнили вчасне звернення позивача до Харківського окружного адміністративного суду. На підтвердження вказаного позивачем надано відповідні докази.

Розглядаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В той же час, інститут строку давності необхідно використовувати з урахуванням конкретних обставин справи, так щоб він не перешкоджав наявним у позивача засобами захисту своїх прав. Обмеження права на звернення до суду повинно бути пропорційно меті правової визначеності, у іншому випадку це буде порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини в частині права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини в по справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Водночас, процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Таким чином, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Суд враховує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону).

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями п. 1 та п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище та щодо яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Згідно з положеннями статті 19 КАС України спір належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Адміністративний позов поданий з додержанням вимог ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, підсудний Харківському окружному адміністративному суду та відповідно до положень п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження не вбачається.

Керуючись положеннями ст. ст. 12, 19, 121, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити відповідачу строк, не більше шістнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для надання до суду відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; надіславши позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.

Встановити позивачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відзиву на позов, для надання до суду відповіді на відзив, надіславши відповідачу, іншим відповідачам, третім особам копію відповіді на відзив та доданих до нього документів.

Встановити відповідачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відповіді на відзив, для надання до суду заперечень на відповідь на відзив, надіславши відповідачу, іншим відповідачам, третім особам копію заперечень та доданих до них документів.

Роз`яснити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другоїчетвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за посиланням - http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово у складі головуючого судді Біленського О.О. в порядку спрощеного провадження.

Копії даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст.ст. 44, 45, 47, 51, 54, 60, 77, 131, 198, 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя Біленський О.О.