Рішення

від 21.10.2024 по справі 560/10128/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10128/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації щодо встановлення статусу "Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни" та невидачі ОСОБА_2 Посвідчення члена сім`ї загиблого;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації встановити ОСОБА_2 статус "Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни" та видати ОСОБА_2 посвідчення члена сім`ї загиблого.

В обґрунтування позову зазначає, що зверталась до відповідача із заявою про надання сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статусу "Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни" та отримати посвідчення "Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни". Однак, відповідач відмовив у встановлені зазначеного статусу та видачі відповідного посвідчення. Вважає відмову відповідача протиправною.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що оскільки позивачка не надала докази, які підтверджують причинний зв`язок смерті її чоловіка із захворюванням, одержаним під час проходження військової служби, підстав для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни немає.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08 серпня 2006 Відділом реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції, копія якого є у справі

ОСОБА_3 за життя надано статус Ветерана війни - учасника війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 13 травня 2004, виданим Управлінням міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, копія якого є у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27.09.2023 Ізяславським відділом реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

У квітні 2024 ОСОБА_1 звернулась з заявою до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації про роз`яснення та надання сину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу "Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни" та отримати посвідчення "Члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни".

Листом від 08.04.2024 №02-350 Управління соціального захисту населення повідомило про відсутність підстав для встановлення ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачу посвідчення, оскільки серед наданих нею документів відсутній такий, що підтверджує встановлення уповноваженим органом причинного зв`язку між захворюванням її чоловіка, пов`язаним з проходженням військової служби, та його смертю.

Позивачка, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернулася до суду за захистом своїх прав.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Правовий статус ветеранів війни визначається Законом №3551-XII. За змістом статті 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 10 Закону №3551-XII визначено, що до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать:

1) сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;

сім`ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов`язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов`язаних з антигромадськими проявами;

сім`ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об`єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім`ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;

сім`ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім`ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.

Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім`ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з подіями Революції Гідності.

До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія;

2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;

3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге, батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938-1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);

4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

За приписами пункту 4 Положення №302 особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого. Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації (пункт 2 Положення №302). Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, Посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, Посвідчення члена сім`ї загиблого видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Як встановлено з матеріалів справи, чоловік позивачки був особою з інвалідністю 3 групи (Довідка МСЕК №009377 від 13.05.2004, видана Шепетівською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією), а також мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 13.05.2004. Отже, на ОСОБА_3 поширювалась дія Закону № 3551.

У той же час, належними доказами не підтверджується те, що ОСОБА_3 помер саме внаслідок захворювання, одержаного ним в період проходження військової служби.

Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і навчальницького складу належить до повноважень медичної (військово-лікарської) комісії.

Водночас, позивачка не надала Управлінню соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації, а також і до суду постанову медичної військово-лікарської комісії, якою встановлений причинний зв`язок смерті ветерана війни ОСОБА_3 з захворюванням, одержаним ним в період проходження військової служби.

А тому, відповідачем правомірно відмовлено у встановленні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та рекомендовано звернутись до уповноваженої військово-лікарської комісії для встановлення причинного зв`язку між захворюванням її чоловіка, одержаним в період проходження військової служби та його смертю.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору та відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати по справі не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації (вул. Героїв Небесної Сотні, 47,м. Шепетівка,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30405 , код ЄДРПОУ - 03198540)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап