Рішення

від 21.10.2024 по справі 560/9927/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9927/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA400040/2024/000009/2 від 09.04.2024 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2024/000238 від 09.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 560/9927/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно Контракту №VIT-RS-2023.7, 27.12.2023 року та Додатку № 1 (Специфікації) від 27.12.2023 року, позивачем (ТОВ «Вітагро Партнер») придбано у Sino-Agri Leading Biosciences Co.,Ltd., (China) (Продавець), товар (засоби захисту рослин): Засіб захисту рослин: Бентазон, 480 г/л, РК (Торгова назва Тезан), пакування 20 Л пластикова каністра, загальна кількість 50400,00 л., вартість 1л - 5,40 USD/l, загальна вартість USD 272160,00. Умови поставки CIF Гданськ (Польща).

Товар відправлено продавцем згідно коносаменту № СHN0865325 від 10.02.2024.

Товар застраховано продавцем згідно полісу PYIE202432010000004041 від 10.01.2024, до порту Гданськ. Для розмитнення товару в Україні продавцем також було надано сертифікат аналізів, пакувальний лист, сертифікат походження товару, експортну декларацію на товар, що у своїй сукупності свідчать про те, що товар було поставлено на умовах CIF Гданськ. Витрати, були включенні до вартості товару, та не підлягають підтвердженню, оскільки сплачені продавцем та включенні до вартості товару.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант до Хмельницької митниці подав електронну митну декларацію №24UA400040010166U0 від 08.04.2024, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною контракту купівлі-продажу №VIT-RS-2023.7 від 27.12.2023.

До електронної митної декларації №24UA400040010166U0 від 08.04.2024 декларант надав також:

- пакувальний лист б/н 10.02.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) № SHAGO2POL20240116-2 від 10.02.2024;

- коносамент (Bill of lading) № CHN0865325 від 10.02.2024;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 091 від 03.04.2024;

- сертифікат аналізів товару б/н від 10.02.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24С3100А6635/00094 від 05.03.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 240104/001185226 від 04.01.2024;

- договір транспортного експедирування (з експедитором) № 0947-Т/21 від 26.01.2021;

- довідка, що підтверджує вартість послуг експедитора № 3111 від 03.04.2024;

- рахунок на експедиторські послуги № 035530 від 03.04.2024;

- договір транспортного експедирування (з перевізником) № 26/02/24-ТЕ-ВП від 26.02.2024;

- рахунок на послуги з перевезення № 358 від 05.04.2024;

- документ, що підтверджує транспортні витрати (довідка) № б/н від 05.04.2024;

- зовнішньоекономічний договір №VIT-RS-2023.7 від 27.12.2023 та Специфікації № 1 від 27.12.2023;

- додаткова угода № 1 від 19.01.2024 та Додаток №1 від 19.01.2024 до Додаткової угоди № 1 від 19.01.2024;

- договір про надання послуг митного брокера № 152 від 17.01.2024;

- дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів) 13652 серія А 08533 від 22.01.2021;

- копія митної декларації країни відправника № 223120240000528898 від 10.02.2024;

- страховий поліс № PYIE202432010000004041 від 10.02.2024.

Однак, 09.04.2024 митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UA400040/2024/000009/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2024/000238.

Позивач, відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України здійснив декларування товару під забезпечення митних платежів за митною декларацією № 24UА400040010332U5 від 09.04.2024 р., відповідно до якої позивач сплатив 745579,15 грн митних платежів (ПДВ 20%), з яких 31758,79 грн сплачено на суму відкоригованої відповідачем митної вартості.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 8 - 11 статті 52 МК України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відтак, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Водночас, наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15.

Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, у чому такі розбіжності полягають, і головне, який вони мають вплив на митну вартість оцінюваного товару (чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана), недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд приймає до уваги той факт, що додатковою угодою № 1 від 19.01.2024 до Контракту купівлі-продажу № VIT-RS-2023.7 від 27.12.2023, сторонами було змінено вартість товару у зв`язку із збільшенням вартості фрахту без зміни умов поставки СІF- Gdansk, Польща.

Згідно Специфікації № 1 в редакції від 19.01.2024, згідно Додаткової угоди № 1 від 19.01.2024, вартість товару складає: Засіб захисту рослин: Бентазон, 480 г/л, РК (Торгова назва Тезан), пакування 20 Л пластикова каністра, загальна кількість 50400,00 л, 5,48 USD/l, загальна вартість USD 276192,00.

На виконання умов контракту купівлі-продажу № VIT-RS-2023.7 від 27.12.2023 та додаткової угоди № 1 від 19.01.2024, позивачем здійснена оплата згідно платіжного документу № 240104/001185226 на суму 268 289,76 USD.

Згідно п. 3.1. Контракту (з урахуванням змін Додаткової угоди № 1 від 19.01.2024) залишок вартості товару покупець оплачує повністю або частинами, протягом 180 календарних днів з дати телекс релізу.

Крім того, суд враховує, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну CIF, (COST, INSURANCE AND FREIGHT) на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

За умовами поставки CIF (Інкотермс 2010) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки CIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF саме на продавця покладається обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Отже, у разі поставки товару на умовах CIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару. Відповідно, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на страхування та транспортування товару до місця поставки, відсутні як такі.

До митного оформлення товару надавався документ, який підтверджує те, що продавцем було здійснено страхування товару, відповідно до умов поставки CIF.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові по справі 826/8799/16 від 20.02.2018 зазначив, що можна визнати належним доводом наявності у поданих документах розбіжностей посилання митниці на те, що специфікація на товар датована 28.08.2015, а інвойс, за яким здійснювалася поставка товару - 25.08.2015, оскільки зазначені обставини не впливають безпосередньо на числове обчислення задекларованої ціни товару, а відображають господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом за відповідним контрактом.

Щодо послуг транспортного експедирування та перевезення, суд зазначає наступне.

Експедирування вантажу, який був предметом митного оформлення, здійснювалося ТОВ «Глобал Оушен Лінк» згідно договору № 0947-Т/21 «Про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів» від 26.01.2021. Вартість послуг підтверджується рахунком № 035530 від 03.04.2024 та довідкою № 3111 від 03.04.2024, які враховані позивачем при розрахунку митної вартості товару, що пред`являвся до митного оформлення.

Перевезення вантажу здійснювалося ТОВ «ЗЕНІТ ТРАНССЕРВІС» згідно договору №26/02/24-ТЕ-ВП «Транспортного експедирування» від 26.02.2024. Згідно заявки на перевезення № 01/04/24-ВП-04 від 01.04.2024, вартість послуг складає 3850 Євро, що розраховується на дату завантаження. Згідно рахунку № 358 від 05.04.2024 вартість послуг з експедирування та перевезення за кордоном та по території України складає 162718,00 грн (3850 Євро х 42,26 грн. (курс на 03.04.2024).

Згідно рахунку ТОВ «ЗЕНІТ ТРАНССЕРВІС» № 358 від 05.04.2024, експедитором надавалися наступні послуги:

1) послуги по міжнародному перевезенню за кордоном по маршруту Gdansk (PL) Дяково (UA) 111299,00 грн;

2) послуги по міжнародному перевезенню по території України по маршруту Дякове - Івашківці 43283,00 грн;

3) транспортно-експедиторські послуги по міжнародному перевезенню вантажів по маршруту Gdansk (PL) Дяково (UA) 3390,00 грн та ПДВ (20%) 678 грн, що разом складає 4068,00 грн;

4) транспортно-експедиторські послуги по міжнародному перевезенню вантажів по території України по маршруту Дякове - Івашківці 3390,00 грн та ПДВ (20%) 678 грн, що разом складає 4068,00 грн.

Згідно довідки ТОВ «ЗЕНІТ ТРАНССЕРВІС» від 05.04.2024 вартість послуг повністю, відповідає вартості послуг, що зазначені в рахунку № 358 від 05.04.2024 року.

Суд зазначає, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну товару, яка вказана в договорі.

Однак, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Таким чином, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.

Отже, наданими документами підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу необхідні документи, які належним чином ідентифікували оцінювані товари, містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і у митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було достатніх підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду належних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності спростовували достовірність заявленої позивачем інформації.

Відповідач протилежне суду не довів.

Отже, на думку суду, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA400040/2024/000009/2 від 09.04.2024 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2024/000238 від 09.04.2024.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400040/2024/000009/2 від 09.04.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400040/2024/000238 від 09.04.2024.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" (вул. Котляревського, 7,м. Волочиськ,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31200 , код ЄДРПОУ - 37993500) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап