Рішення

від 21.10.2024 по справі 560/12465/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12465/24

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

I. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення від 28.06.2024 №220650006208 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 періоди роботи в Російській Федерації з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007, що зазначені в трудовій книжці б/н, що видана 01.12.1977 та з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020, що зазначені у вкладишу до трудової книжки НОМЕР_1 , що видана 02.04.2007 та службу в Рядах Радянської армії з 09.04.1981 по 11.05.1983 до страхового стажу у повному обсязі з моменту звернення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в Російській Федерації з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007, що зазначені в трудовій книжці б/н, що видана 01.12.1977 та з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020, що зазначені у вкладишу до трудової книжки НОМЕР_1 , що видана 02.04.2007 та службу в Рядах Радянської армії з 09.04.1981 по 11.05.1983 до страхового стажу у повному обсязі з моменту звернення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У результаті розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007 зазначені в трудовій книжці №б/н від 01.12.1977 та періоди зазначені у вкладиші до трудової книжки НОМЕР_1 від 02.04.2007 з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Стаж роботи в російській федерації зарахований при призначенні пенсії по 31.12.1991. Не зараховано період проходження військової служби з 09.04.1981 по 11.05.1983 відповідно до військового квитка НОМЕР_2 , оскільки ім`я не відповідає паспортним даним заявника. Вважає, що записи трудових книжок містять всю необхідну інформацію про періоди роботи. Також зазначає, що доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи на території російської федерації з огляду на те, що російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 є необгрунтованими, оскільки 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутою на території будь - якої з цих держав. Крім того, у військовому квитку НОМЕР_2 ім`я " ОСОБА_2 " справлене на " ОСОБА_3 " працівниками військкомату, а також факт служби підтверджується трудовою книжкою б/н від 01.12.1977.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220650006208 від 28.06.2024 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно заяви від 21.06.2024 у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 20 років, передбаченого ст. 26 Закону №1058-IV. До страхового стажу не враховано період проходження військової служби з 09.04.1981 по 11.05.1983 згідно військового квитка, оскільки ім`я не співпадає з паспортними даними позивача, а також періоди роботи в російській федерації, оскільки з 01 січня 2023 року припинено участь російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не подало у встановлений ухвалою суду строк відзив на позовну заяву.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відомостями з паспорта серії НОМЕР_3 .

21 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.06.2024 № 220650006208 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. У рішенні, поміж іншого, зазначено, що до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 09.04.1981 по 11.05.1983 відповідно до військового квитка НОМЕР_2 , оскільки ім`я не відповідає паспортним даним заявника, а також до страхового стажу не зараховані періоди роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007 зазначені в трудовій книжці №б/н від 01.12.1977 та періоди зазначені у вкладиші до трудової книжки НОМЕР_1 від 02.04.2007 з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Страховий стаж становить 11 років 01 місяць 0 днів.

Позивач, вважаючи порушеним його право на пенсійне забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч.1-2 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

13 березня 1992 України стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (надалі також - Угода від 13.03.1992).

29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в РФ, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 б/н від 01.12.1977, а також вкладиша до трудової книжки НОМЕР_1 судом встановлено, що в період з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007 та з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020 позивач працював на території російської федерації.

Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості, що не заперечується відповідачами.

Таким чином, позивачем подано документи для підтвердження стажу його роботи на території іншої держави - російської федерації, при цьому такий стаж підлягає визнанню на території України відповідно до вищевказаних міжнародних договорів.

При цьому, доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача вищевказані періоди роботи в російській федерації з огляду на те, що російська федерація припинила участь російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 суд вважає необґрунтованими, оскільки 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.

При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Щодо права позивача на зарахування до страхового стажу періоду служби в лавах радянської армії, суд зазначає таке.

Статтею 56 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з положеннями абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Записами трудової книжки підтверджується служба позивача у радянській армії з 09.04.1981 року по 11.05.1983 року (записи № 8), а тому суд доходить висновку про наявність підстав для зарахування періоду військової служби до страхового стажу позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що пенсійним органом протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007 та з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020 на території російської федерації, а також службу у радянській армії з 09.04.1981 по 11.05.1983.

Суд звертає увагу, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надано розрахунок стажу позивача для призначення пенсії у разі зарахування спірного періоду, який становить 36 років 07 місяців 17 днів. А тому, у позивача наявний достатній стаж передбачений ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії.

За таких обставин оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220650006208 від 28.06.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи позивача до страхового стажу з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007 та з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020 на території російської федерації, а також службу у радянській армії з 09.04.1981 по 11.05.1983.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220650006208 від 28.06.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 15.07.1995, з 17.07.1995 по 27.07.1998, з 01.10.1999 по 29.09.2001, з 11.12.2001 по 11.02.2003, з 01.03.2006 по 04.02.2007 та з 03.04.2007 по 30.09.2009, з 01.10.2009 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 17.01.2020 на території російської федерації, а також службу у радянській армії з 09.04.1981 по 11.05.1983.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7,м. Вінниця,Вінницька обл., Вінницький р-н,21028 , код ЄДРПОУ - 13322403)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап