Рішення

від 21.10.2024 по справі 600/2336/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2336/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головне управління ДПС у Чернівецькій області до Приватне акціонерне товариство "Добробут АГ" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Приватного акціонерного товариство "Добробут АГ" (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з рахунків у банках платника та за рахунок готівки Приватного акціонерного товариство "Добробут АГ" в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1012492,50 грн. до Державного бюджету;

- накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного акціонерного товариство "Добробут АГ", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 1012492,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач, станом на дату подання позову, має заборгованість в сумі 30879,04 грн. Оскільки вказана сума є узгодженою, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження направлена за адресою державної реєстрації відповідача, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 1статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином, однак відзив ним не подано, за таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Згідно ідентифікаційних даних АІС "Податковий блок", Приватне акціонерне товариство "Добробут АГ" зареєстровано як суб`єкт господарювання з 08.04.1999 року, номер державної реєстрації 04062067Ю001. На обліку у податковому органі ГУ ДПС у Чернівецькій області (Сокирянська ДПІ) з 10.04.1999 року. Фактичне місцезнаходження: Україна, 60235, Чернівецька область, Дністровський район, с. Ломачинці, вул. Українська, буд. 24. В процесі припинення не перебуває, стан платника 0 - перебуває на обліку (копія ідентифікаційних даних з АІС "Податковий блок" наявна в матеріалах справи).

Станом на дату подання позову за ПрАТ "Добробут АГ" рахується заборгованість у сумі 1012492,50 грн. по податку на додану вартість (основний платіж, штрафна санкція) (розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи).

Вказана заборгованість виникла за результатами:

- проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Добробут АГ" (акт від 26.01.2022 року №304/Ж5/24-13-07- 02/30149639). Так, за результатами перевірки, виявлені порушення, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 187.1, ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 811873,00 грн.. в тому числі за серпень 2020 року в сумі 811873,00 грн.;

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2020 року всього в сумі 106599.00 грн.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 04.08.2023 року №00000/5821/Ж10/24-13-07-02 за платежем податок на додану вартість, загальна сума грошового зобов`язання - 1014841,00 грн., в тому числі 811873,00 грн. (основний платіж), не сплачено до бюджету 809524,50 грн.. 202968,00грн. (штрафна санкція).

Вищезазначені акти та податкові повідомлення - рішення направлялися на податкову адресу платника, (дата вручення ППР 16.09.2022 року, копія довідки про причини повернення поштового відправлення, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявна в матеріалах справи).

Сума заборгованості 1012492,50 грн. станом на день подання позову є узгодженою.

У зв`язку із наявністю податкового боргу позивачу також виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 02.11.2023 року №0003798-1309-2413 на суму 1012492,50 грн, яку було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, станом на дату подання позову відповідач має непогашений узгоджений податковий борг в сумі 1012492,50 грн.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 8.1 та п. 8.3 ст. 8 ПК України встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень (п. 41.2 ст. 41 ПК України).

У відповідності до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо гідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Із матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області винесено податкові повідомлення - рішення "Р" від 04.08.2023 року №00000/5821/Ж10/24-13-07-02 за платежем податок на додану вартість, загальна сума грошового зобов`язання - 1014841,00 грн., в тому числі 811873,00 грн. (основний платіж), не сплачено до бюджету 809524,50 грн.. 202968,00грн. (штрафна санкція).

Вищезазначені акти та податкові повідомлення - рішення направлялися на податкову адресу платника, (дата вручення ППР 16.09.2022 року, копія довідки про причини повернення поштового відправлення, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявна в матеріалах справи).

Доказів оскарження чи скасування вказаних вище податкових повідомлень-рішень на день розгляду справи відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що борг за податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.

Таким чином відповідно до розрахунку, загальна сума податкового боргу відповідача складає 1012492,50 грн.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, контролюючим органом надсилалась на адресу відповідача податкова вимога форми "Ю" від 02.11.2023 року №0003798-1309-2413 на суму 1012492,50 грн, яку було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що з моменту направлення вимоги борг не переривався та на час розгляду справи не сплачений (відповідних доказів про сплату боргу суду не надано).

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження вказаної вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості у розмірі 1012492,50 грн перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 30879,04 грн, який на час розгляду справи не сплачений.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

При цьому, необхідно враховувати, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.02.2019 р. у справі №813/4345/16, від 24.01.2019 р. у справі №809/161/13-а, від 19.09.2019 р. у справі №804/17275/14, від 17.09.2019 р. у справі №804/4273/13-а, і відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що враховуючи встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу, позов в частині накладення арешту на кошти та інші цінності боржника належить задовольнити.

При цьому, у відповідності до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках платника та за рахунок готівки Приватного акціонерного товариство "Добробут АГ" в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1012492,50 грн. до Державного бюджету.

3. Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного акціонерного товариство "Добробут АГ", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 1012492,50 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м.Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 44057187)

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Добробут АГ" (вул. Українська, 24, с.Ломачинці, Дністровський район, Чернівецька область, 60235, Код ЄДРПОУ 30149639)

Суддя І.В. Маренич