Рішення

від 21.10.2024 по справі 620/9478/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/9478/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю«СВ ТРЕЙД ЛАЙН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головне управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.01.2024 №3075, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ ТРЕЙД ЛАЙН»;

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №10602211/43859116 від 22.02.2024; №10602209/43859116 від 22.02.2024; №10602213/43859116 від 22.02.2024; №10602218/43859116 від 22.02.2024; №10602210/43859116 від 22.02.2024; №10602217/43859116 від 22.02.2024;№10602212/43859116 від 22.02.2024; №10602232/43859116 від 22.02.2024; №10602236/43859116 від 22.02.2024; №10602237/43859116 від 22.02.2024; №10602235/43859116 від 22.02.2024; №10798127/43859116 від 27.03.2024; №10798124/43859116 від 27.03.2024; №10798123/43859116 від 27.03.2024; №10798121/43859116 від 27.03.2024; №10798120/43859116 від 27.03.2024; №10798126/43859116 від 27.03.2024; №10798125/43859116 від 27.03.2024; №10798122/43859116 від 27.03.2024; №10798119/43859116 від 27.03.2024; №10798115/43859116 від 27.03.2024; №10798116/43859116 від 27.03.2024; №10798114/43859116 від 27.03.2024; №10798117/43859116 від 27.03.2024; №10798118/43859116 від 27.03.2024; №10886507/43859116 від 11.04.2024; №10886506/43859116 від 11.04.2024; №10886505/43859116 від 11.04.2024; №10913298/43859116 від 16.04.2024; №11091553/43859116 від 22.05.2024; №11091552/43859116 від 22.05.2024; №11091551/43859116 від 22.05.2024; №11091549/43859116 від 22.05.2024; №11091550/43859116 від 22.05.2024 року про відмову в реєстрації податкових накладних №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24; №10 від 31.01.24; №11 від 31.01.24; №12 від 31.01.24; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №9 від 29.02.24; №10 від 29.02.24; №11 від 29.02.24; №12 від 29.02.24; №13 від 29.02.24; №14 від 29.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ ТРЕЙД ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 43859116) №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24; №10 від 31.01.24; №11 від 31.01.24; №12 від 31.01.24; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №9 від 29.02.24; №10 від 29.02.24; №11 від 29.02.24; №12 від 29.02.24; №13 від 29.02.24; №14 від 29.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24 датою їх фактичного отримання Державною податковою службою України згідно квитанцій.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що спірне рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому вказує, що спірне рішення про віднесення позивача до ризикових має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних.

Суд ухвалою від 08.07.2024 позовну заяву залишив без руху. В подальшому, суд ухвалою від18.07.2024 поновив строк звернення до суду, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній повністю не визнає позовні вимоги, вважає, що позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він зазначає, що ним було надано документи, необхідні для реєстрації податкових накладних, а тому позиція відповідачів є помилковою, а доводи в даній частині безпідставними. Також зазначає, що будь-яка податкова інформація, зокрема надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ ТРЕЙД ЛАЙН» є юридичною особою, пройшло процедуру державної реєстрації юридичної особи 08.10.2020 та перебуває на обліку в Чернігівській ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Видами діяльності товариства є: 16.24 Виробництво дерев`яної тари (основний) 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві.

Позивачем в Електронному кабінеті платника податків було отримано рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.01.2024 №3075 про відповідність ТОВ «СВ ТРЕЙД ЛАЙН» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні зазначено коди інформації, яка є підставою для віднесення позивача до ризикових:

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарноматеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Також, позивачем було направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24; №10 від 31.01.24; №11 від 31.01.24; №12 від 31.01.24; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №9 від 29.02.24; №10 від 29.02.24; №11 від 29.02.24; №12 від 29.02.24; №13 від 29.02.24; №14 від 29.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24.

Втім, позивачем отримано квитанції, в яких було повідомлено про зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24; №10 від 31.01.24; №11 від 31.01.24; №12 від 31.01.24; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №9 від 29.02.24; №10 від 29.02.24; №11 від 29.02.24; №12 від 29.02.24; №13 від 29.02.24; №14 від 29.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24 в ЄРПН, оскільки «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Для розблокування податкових накладних засобами електронного зв`язку було подано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (податковий розрахунок сум доходу, акт та договір оренди приміщення та станків, банківську виписку за січень 2024 року, відомості про об`єкти оподаткування згідно даних 20ОПП, видаткові та ТТН на реалізацію, договір постачання, договір придбання матеріалів для виготовлення продукції та ТТН, штатний розпис). Всі копії первинних документів та пояснення стосовно надання послуг містяться у матеріалах електронної справи.

Позаяк, Товариством отримано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10602211/43859116 від 22.02.2024; №10602209/43859116 від 22.02.2024; №10602213/43859116 від 22.02.2024; №10602218/43859116 від 22.02.2024; №10602210/43859116 від 22.02.2024; №10602217/43859116 від 22.02.2024; №10602212/43859116 від 22.02.2024; №10602232/43859116 від 22.02.2024; №10602236/43859116 від 22.02.2024; №10602237/43859116 від 22.02.2024; №10602235/43859116 від 22.02.2024; №10798127/43859116 від 27.03.2024; №10798124/43859116 від 27.03.2024; №10798123/43859116 від 27.03.2024; №10798121/43859116 від 27.03.2024; №10798120/43859116 від 27.03.2024; №10798126/43859116 від 27.03.2024; №10798125/43859116 від 27.03.2024; №10798122/43859116 від 27.03.2024; №10798119/43859116 від 27.03.2024; №10798115/43859116 від 27.03.2024; №10798116/43859116 від 27.03.2024; №10798114/43859116 від 27.03.2024; №10798117/43859116 від 27.03.2024; №10798118/43859116 від 27.03.2024; №10886507/43859116 від 11.04.2024; №10886506/43859116 від 11.04.2024; №10886505/43859116 від 11.04.2024; №10913298/43859116 від 16.04.2024; №11091553/43859116 від 22.05.2024; №11091552/43859116 від 22.05.2024; №11091551/43859116 від 22.05.2024; №11091549/43859116 від 22.05.2024; №11091550/43859116 від 22.05.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Підставою для відмови зазначено: «надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства». В графі додаткова інформація значиться: підприємство та\або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Не надано документи щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання-передачі готової продукції, неможливо підтвердити перевезення у зв`язку з відсутністю інформації щодо наявності транспортних засобів у перевізника (повідомлення за формою 20-ОПП не подано).

Зазначені рішення оскаржені позивачем у адміністративному порядку, втім скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

З такими діями відповідача Товариство погодитися не може, внаслідок чого звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту185.1 статті 185 Податкового кодексу Україниоб`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

За приписами пункту201.1статті201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із пунктом201.16 статті 201 Податкового кодексу Україниреєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно з п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Додатками №1, №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно із пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 6 Порядку №1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як передбачено абзацом десятим пункту 6 Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац одинадцятий пункту 6 Порядку №1165).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци чотирнадцять-двадцять пункту 6 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу двадцять другого пункту 6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац двадцять восьмий пункту 6 Порядку №1165).

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З копії оскаржуваного рішення №3075 від 22.01.2024 вбачається, нібито Позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (Сумнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарноматеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Окрім того, з оскаржуваного рішення від 22.01.2024 № 3075 вбачається, що в графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», вказано тип операції (придбання/ постачання) та дата операцій, проведених Позивачем з його контрагентами, а також зазначені коди ЄДРПОУ контрагентів, а саме постачання в період з 26.07.2023 по 22.01.2024.

У розділі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» відомості відсутні.

Проте, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку позивача від 22.01.2024 №3075, хоч і містить посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та в ньому не зазначено конкретні господарські операції за результатом яких складено та направлено на реєстрацію відповідні податкові накладні, як не вказані і відповідні контрагенти позивача.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Натомість, в рішенні №3075 від 22.01.2024 року у якості фактичної підстави його винесення рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана у процесі поточної діяльності, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Окрім того, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б Позивачу надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, зазначення в рішенні від 22.01.2024 №3075 кодів податкової інформації відповідачем не є обгрунтованим, оскільки дані факти не були встановлені належним чином, зокрема шляхом проведення документальних перевірок, а том є лише припущеннями.

Верховний Суд в постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №160/93/19.

Верховний Суд у постанові від22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другійстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Порядком №1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.

Вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/ розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому. При цьому, у даному випадку, суду не надано будь-яких пояснень чи доказів, що позивачем направлялись для реєстрації контролюючому органу податкові накладні чи розрахунки коригування.

Тобто, з оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийняте комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.

У постанові від23.06.2022 у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Також віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошенийстаттею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява №6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява №38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від07.07.2022 у справі №160/3364/19.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд звертає увагу на таке.

Як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24; №10 від 31.01.24; №11 від 31.01.24; №12 від 31.01.24; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №9 від 29.02.24; №10 від 29.02.24; №11 від 29.02.24; №12 від 29.02.24; №13 від 29.02.24; №14 від 29.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24, контролюючим органом було сформовано висновок, що податкова накладна, складена платником, який відповідає п. 8 «Критеріїв ризиковості здійснення операції».

Тобто, заявлені позивачем вимоги є похідними та знаходяться у прямій залежності від вимог, пов`язаних з рішенням від 22.01.2024 №3075, яке є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, а тому , в даному випадку, віднесення позивача до «ризикового підприємства» порушує права та охоронювані законом інтереси, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від12.12.2019 №520 (п.11 Порядку №1165).

Відповідно до п.25, 26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, Чернігівській області та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня)

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». (п.3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п.4).

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Тобто, зазначений у п.5 перелік документів є узагальненим та не містить виключного переліку документів та імперативного обов`язку для платника податків, подати всі визначені п.5 документи.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п.7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.9).

Згідно до п.9 Порядку №520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги»за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги»за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п.11 вказаного Порядку №520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що системний аналіз норм Порядку №1165 дає підстави дійти висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Разом з тим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Варто звернути увагу, що відповідачем у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не наведено належного посилання на обставини, віднесення позивача до переліку ризикових на підставі п.8 критеріїв ризиковості платника податку та не вказано чіткого переліку документів, які необхідно надати для реєстрації податкових накладних.

У постанові від03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Дана правова позиція також була підтримана Верховним Судом у постановах від16.09.2022 №380/7736/21 та від23.05.2023 №500/770/21.

А отже, такі дії відповідача на етапі зупинення реєстрації податкових накладних призводить до створення штучних передумов для невиконання позивачем вимоги про надання необхідних документів, перелік яких по суті залишається для нього невідомим та призводить до порушення принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивач не може належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Позаяк, позивачем подано пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено було та копії яких містяться в матеріалах справи.

З зазначених документів судом встановлено, що у рамках господарської діяльності Товариства між Позивачем (Постачальник) та ТОВ «Совпалл ЛТЛ» (40230186); ТОВ «ТАС ЕВОТЕК» (42874645); ТОВ «Пісківський завод скловиробів» (33894121); ТОВ «ВКФ «Політара» (31561738) ; ТОВ «Будівельна компанія «Реддіто» (40163602); ПБП «Вимал» ( 14224631); ТОВ «Виробничокомерційна фірма «ІБІС» (36144285) було здійснено господарські операції щодо поставки товарів на підставі відповідних Договорів поставки.

Постачання Товару та виникнення першої події (відвантаження товарів/ надходження оплати) підтверджується відповідними видатковими накладними/ банківськими виписками (копії додаються до позовної заяви).

У зв`язку з відвантаженням товарів Позивачем виписано податкові накладні №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24;; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24.

У зв`язку з надходженням оплати виписано податкові накладні №10 від 31.01.24; №9 від 29.02.24.

Оплата покупців за постачання товару підтверджується відповідними виписками по рахунку позивача. Копії первинних документів щодо придбання матеріалів для виготовлення поставленого товару, оренди приміщень та станків додаються до позовної заяви, а також надавались відповідачам з поясненнями та зі скаргами

Окрім того, у рамках господарської діяльності Товариства між Позивачем (Виконавець) та ДСП «ЛІСИ УКРАЇНИ» (44768034) (Замовник) було здійснено господарські операції щодо надання послуг на підставі відповідних Договорів про виконання допоміжних робіт №101 від 30.01.2024, Договору про виконання робіт, пов`язаних з лісництвом №42-РГК від 24.02.2024 та рахунків.

Надання послуг та виникнення першої події підтверджується відповідними актами здачі-прийнття робіт (надання послуг).

У зв`язку з наданням послуг Позивачем виписано податкові накладні №11 від 31.01.2024; №12 від 31.01.2024; №10 від 29.02.2024; №11 від 29.02.2024; №12 від 29.02.2024; №13 від 29.02.2024; №14 від 29.02.2024

Оплата покупців за постачання товару підтверджується відповідними банківськими виписками.

Зазначені в актах приймання-передачі послуги виконувались за допомогою наявної у позивача техніки, що підтверджується договором купівлі-продажу №43/319752 від 21.01.2022, актом приймання-передачі від 06.06.2022 за договором купівліпродажу №43/319 752, видатковою накладною №Е-155075 від 06.06.2022, видатковою накладною №П621 від 31.10.2022, видатковою накладною №П-72 від 02.02.2024 (відповідні документи додаються).

Тобто, господарська операція підтверджена належним чином оформленими документами, які надавались відповідачу.

В рамках спірних правовідносин, суд також приймає до уваги, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ні факту здійснення платником податків господарської операції, ні факту наявності дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Надаючи оцічнку викладеним підставам прийняття рішення про відмову в реєстрації накладних суд зазначає, що останні не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості та породжують його неоднозначне трактування, є взаємовиключними та неоднозначними, оскільки не зрозуміло що контролюючий орган ставить у провину позивачу, а саме ненадання документів, чи надання їх таких, що складені з порушенням законодавста.

Крім того, спірні рішення не містять оцінки викладених у повідомленнях про надання пояснень аргументів та копій наданих позивачем документів.

Варто також підкреслити, що перелік документів, ненадання яких може слугувати підставою для відмови в реєстрації накладної, який міститься у додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 липня 2023 року N 394) не включає в себе «документів щодо передачі деревини у обробку, звіти переробки, акт приймання-передачі готової продукції».

До того ж, позивачу взагалі не направлялося повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень / копій документів за формою згідно додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 липня 2023 року № 394).

При цьому, як встановлено судом позивачем до повідомлень про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено було додано пояснення та копії документів, що підтверджують реальність господарських операцій за якими виписано податкові накладні, які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань, зокрема і договори, рахунки, банківські виписки, належним чином оформлені акти здачі-прийняття робіт, які є підтвердженням настання події, з якою повязується виникнення податкових зобовязань у розумінні п.187.1 ст.187 ПК України, та інші.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

В свою чергу, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від23.10.2018 у справі №822/1817/18, від04.12.2018 у справі №821/1173/17, від21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від12.11.2019 у справі №816/2183/18.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення та оплати господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також на те, що обсяг таких документів є достатнім та такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для витребування додаткових документів та подальшої відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Суд також звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від22.07.2019 у справі №815/2985/18, від10.04.2020 у справі №819/330/18.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає, що дана вимога жодним чином не порушує дискреційної функції фіскального органу з огляду на наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

За приписами п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п.12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Оскарження рішень про відмову в реєстрацію передбачено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від11.12.2019 №1165 (діє з 01.02.2020).

Відповідно до п.12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Відповідно до п.17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 ПК України.

Відповідно до п.18 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі з урахуванням вимог пункту 200.3 статті 200і ПК України.

Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II)».

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що існує достатньо правових підстав для зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання. Відповідно, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України на користь позивача солідарно.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю«СВ ТРЕЙД ЛАЙН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 22.01.2024 №3075 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ ТРЕЙД ЛАЙН» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №10602211/43859116 від 22.02.2024; №10602209/43859116 від 22.02.2024; №10602213/43859116 від 22.02.2024; №10602218/43859116 від 22.02.2024; №10602210/43859116 від 22.02.2024; №10602217/43859116 від 22.02.2024; №10602212/43859116 від 22.02.2024; №10602232/43859116 від 22.02.2024; №10602236/43859116 від 22.02.2024; №10602237/43859116 від 22.02.2024; №10602235/43859116 від 22.02.2024; №10798127/43859116 від 27.03.2024; №10798124/43859116 від 27.03.2024; №10798123/43859116 від 27.03.2024; №10798121/43859116 від 27.03.2024; №10798120/43859116 від 27.03.2024; №10798126/43859116 від 27.03.2024; №10798125/43859116 від 27.03.2024; №10798122/43859116 від 27.03.2024; №10798119/43859116 від 27.03.2024; №10798115/43859116 від 27.03.2024; №10798116/43859116 від 27.03.2024; №10798114/43859116 від 27.03.2024; №10798117/43859116 від 27.03.2024; №10798118/43859116 від 27.03.2024; №10886507/43859116 від 11.04.2024; №10886506/43859116 від 11.04.2024; №10886505/43859116 від 11.04.2024; №10913298/43859116 від 16.04.2024; №11091553/43859116 від 22.05.2024; №11091552/43859116 від 22.05.2024; №11091551/43859116 від 22.05.2024; №11091549/43859116 від 22.05.2024; №11091550/43859116 від 22.05.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24; №10 від 31.01.24; №11 від 31.01.24; №12 від 31.01.24; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №9 від 29.02.24; №10 від 29.02.24; №11 від 29.02.24; №12 від 29.02.24; №13 від 29.02.24; №14 від 29.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ ТРЕЙД ЛАЙН» №2 від 04.01.24; №3 від 11.01.24; №4 від 11.01.24; №5 від 15.01.24; №6 від 16.01.24; №7 від 17.01.24; №8 від 18.01.24; №9 від 19.01.24; №10 від 31.01.24; №11 від 31.01.24; №12 від 31.01.24; №1 від 05.02.24; №2 від 13.02.24; №3 від 14.02.24; №4 від 14.02.24; №5 від 15.02.24; №6 від 19.02.24; №7 від 26.02.24; №8 від 27.02.24; №9 від 29.02.24; №10 від 29.02.24; №11 від 29.02.24; №12 від 29.02.24; №13 від 29.02.24; №14 від 29.02.24; №1 від 04.03.24; №2 від 05.03.24; №3 від 06.03.24; №4 від 07.03.24; №1 від 03.04.24; №3 від 12.04.24; №4 від 17.04.24; №5 від 24.04.24; №6 від 30.04.24 днем їх надходження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«СВ ТРЕЙД ЛАЙН» судові витрати у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«СВ ТРЕЙД ЛАЙН» судові витрати у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ ТРЕЙД ЛАЙН» (вул. Інструментальна, 5, м.Чернігів, Чернігівська обл., 14037, код ЄДРПОУ 43859116).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП - 44094124).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).

Повне рішення суду складено 21.10.2024.

Суддя Л.О. Житняк