ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2024 р.Справа № 520/15912/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 20.06.24 у справі № 520/15912/24
за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
третя особа: ОСОБА_1
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області (далі також позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач), третя особа: ОСОБА_1 (далі третя особа), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І. О. ВП № 74514913 від 30.05.2024 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене без повного з`ясування обставин справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на неправомірність дій відповідача, позивач наводить обставини справи, зазначені ним у позовній заяві, вказує на їх неврахування судом першої інстанції. Звертає увагу, що державним виконавцем під час прийняття оскаржуваного рішення не надано оцінку поважності причин невиконання відповідного судового рішення, які не залежали від позивача, а отже постанова від 30.05.2024 у ВП № 74514913 є неправомірною.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач та третя особа правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 520/5378/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, з 24 лютого 2022 року по час звернення до суду 14 липня 2022 року.
Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 14 липня 2022 року додаткової винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 520/5378/22 набрало законної сили.
31.01.2024 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 520/5378/22 судом видано виконавчий лист.
Судом установлено, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходився виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 14 липня 2022 року додаткової винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
21.03.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І. О. відкрито виконавче провадження №74514913 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів.
До Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист від Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, в якому зазначено, що з метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області письмово звернулося до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області буде здійснено виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в установленому порядку.
30.05.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І. О. у ВП № 74514913 за невиконання рішення суду в повному обсязі накладено на боржника - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Не погоджуючись зі вказаною постановою про накладення штрафу у ВП № 74514913, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що сам факт нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 в розмірі 138 905,53 грн, не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, а тому дійшов висновку, що 30.05.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. у ВП № № 74514913 за невиконання рішення суду накладено на боржника - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн повністю правомірно.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі також - Закон № 1404-VIII).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як передбачено приписами ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Водночас положеннями ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення Закону №1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як убачається з матеріалів справи, у спірному випадку причиною невиконання судового рішення у справі № 520/5378/22 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення з огляду на те, що Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області має здійснювати видатки на виконання судових рішень за рахунок кошторисних призначень за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя», яка входить до видатків коду економічної класифікації видатків бюджету 2800 „Інші поточні видатки.
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 за вих. № 08020-01-3/34132 у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя, передбачено призначення в обсязі 10,0 млн. гривень.
У кошторисі Територіального управління Служби судової охорони у Харківській на 2024 рік області на видатки за бюджетною програмою за КПКВК 3501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" затверджено лише 1000,00 грн.
З метою забезпечення надходження додаткових коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області письмово звернулося до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки».
Тож саме від розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня залежить можливість Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.
Отже, в цьому випадку позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету не виділялись. Тому у контексті обставин цієї справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 09 грудня 2020 року у справі №522/19758/18.
В свою чергу, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі №520/5378/22 за позовом ОСОБА_1 , після набрання ним законної сили, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало Наказ від 23.11.2023 за № 238 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 138 905,53 грн.
21.03.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І.О. відкрито виконавче провадження за постановою ВП №74514913, винесеної при примусовому виконанні виконавчого листа №520/5378/22 від 31.01.2024, виданого Харківським окружним адміністративним судом. Пунктом 2 тієї постанови вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
18.04.2024 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області листом за вих.№ 51.06-341 повідомило старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І. О., що з метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, здійснило розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику додаткової винагороди на період дії воєнного стану та письмово вернулося до розпорядника коштів (другого рівня) з проханням виділити палаткові кошторисні призначення за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 сумі - 138 905,53 гри.
Крім того, в цьому листі Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зазначило, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань таку додаткову винагороду буде виплачено ОСОБА_1 .
Проте державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин невиконання рішення суду неповажними, про які Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області повідомило у процесі виконання судового рішення у справі № 520/5378/22.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця від 30.05.2024 у ВП № №74514913 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 420/5465/18.
Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області не є належним чином обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів в якості належних.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на положення частини 2 статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 520/15912/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І. О. ВП № 74514913 від 30.05.2024 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді В.Б. Русанова Л.В. Курило
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122446975 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
П’янова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні