ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21472/24
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
18 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Маринчак Н.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги ТОВ "Технополіс 15" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі за позовом ТОВ "Технополіс 15" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року позовну заяву ТОВ "Технополіс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України повернуто позивачеві.
Роз`яснено позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Технополіс 15" (далі -апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року по справі № 320/21472/24; направити справу № 320/21472/24 до Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - пропущено п`ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 2 ч. 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду першої інстанції прийнято 12 липня 2024 року, отримано представником апелянта адвокатом Сукорянським Є.О. 12 липня 2024 року о 18:32 год., що підтверджується відомостями підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до змісту частини 7 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції було 27 липня 2024 року.
Проте апеляційну скаргу подано представником апелянта адвокатом Сукорянським Є.О. через електронний кабінет 08 серпня 2024 року, тобто поза межами встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку.
За матеріалами апеляційної скарги, поважність причин пропуску такого строку апелянт обґрунтовує тим, що 07 серпня 2024 року випадково, через електронний кабінет юридичної особи позивач побачив справу № 320/21472/24 у якої був наявний статус "повернуто"; жодних ухвал ТОВ "ТЕХНОПОЛІС 15" не було отримано і досі, зокрема у паперовому вигляді; в оскаржуваній ухвалі не вірно зазначено найменування позивача, автоматичний розподіл справи відбувся лише через три місяці після подачі позову(як і створення картки справи), що фактично унеможливило відстежування статусу справи через е-кабінет.
Відтак, на переконання апелянта, строк на апеляційне оскарження повинен бути поновлений.
Надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, судом враховано наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною. Такі висновки наведені в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 757/45756/21-ц.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як встановлено відомостями підсистеми «Електронний суд», ТОВ "Технополіс 15" та його представник - адвокат Сукорянський Є.О. мають зареєстровані електронні кабінети.
15 травня 2024 року представником апелянта - адвокатом Сукорянським Є.О. було надіслано позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду засобами підсистеми «Електронний суд», що ним не заперечується.
До цього ж кабінету, як було встановлено вище, копія оскаржуваного судового рішення надійшла 12 липня 2024 року о 18:45 год, що підтверджується матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія ухвали суду від 12 липня 2024 року відповідно до приписів частини 7 статті 18 КАС України була направлена та доставлена до електронного кабінету позивача та його представника 12 липня 2024 року о 18:45 год., то відлік строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов`язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 440/931/21.
У контексті вищенаведеного, твердження представника позивача про те, що копію оскаржуваного судового рішення останній випадково побачив через електронний кабінет юридичної особи 07 серпня 2024 року, тому має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, а копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції ним не отримано взагалі, суд оцінює критично.
Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 21 травня 2020 року у справі № 620/3949/18, законодавством покладено обов`язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи. А тому, неналежна організація процесу з боку відповідальних осіб, зокрема, щодо реалізації права на апеляційне оскарження, не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
З урахуванням викладеного, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав виявлення в електронному кабінеті ним ухвали суду від 12 липня 2024 року лише 07 серпня 2024 року задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на те, що додана до заяви копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції роздрукована апелянтом з електронного кабінету, про що свідчить відповідне посилання у лівому нижньому куті цього рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Згідно ч. 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, а викладені у клопотанні причини його пропуску поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ТОВ "Технополіс 15" строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 248, 295, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ТОВ "Технополіс 15" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
Апеляційну скаргу ТОВ "Технополіс 15" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі за позовом ТОВ "Технополіс 15" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122447749 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Маринчак Нінель Євгенівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Маринчак Нінель Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні