Постанова

від 21.10.2024 по справі 620/3509/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3509/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилуцької районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилуцької районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернувся до суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не приведення протирадіаційного укриття НОМЕР_1, яке розташоване по АДРЕСА_1, в належний для використання за призначенням стан та зобов`язати відповідача вжити заходів щодо приведення протирадіаційного укриття НОМЕР_1 у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за змістом до якого зазначено, що відповідачем не було спростовано висновки суду першої інстанції, не надано будь-яких інших або нових обґрунтувань, а тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що у підвальному приміщенні сільського будинку культури по АДРЕСА_1 знаходиться протирадіаційне укриття НОМЕР_1.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлова будівля по АДРЕСА_1 належить територіальній громаді села Українське особі Української сільської ради на праві комунальної власності.

На даний час, зважаючи на проведену адміністративно-територіальну реформу, з 24.11.2020, Українська сільська рада як представник інтересів жителів територіальної громади припинила свої повноваження, у зв`язку з приєднанням до Талалаївської селищної ради.

Згідно з паспортом сховища (протирадіаційного укриття) НОМЕР_1 від 19.04.2013, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - дата прийняття в експлуатацію - 1986 рік, у мирний час використовується як будинок культури, місткість 300 осіб, загальна площа 449,6 кв.м., розташування укриття - вбудоване у будівлю з двох поверхів, кількість входів - один, клас укриття -2 група, час приведення сховища у готовність - 12 годин.

Аналогічні характеристики зазначено і в технічному паспорті на захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття НОМЕР_1) від 12.07.2012. Відповідно до облікової картки сховища (протирадіаційного укриття) від 27.09.2013 ПРУ НОМЕР_1 належить Українській сільській раді.

Відповідно до листів Талалаївської селищної ради від 27.10.2023 та відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради від 17.11.2023, протирадіаційне укриття НОМЕР_1 перебуває на балансі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Чернігівської області.

12.11.2020 відповідно до рішення сесії Талалаївської селищної ради створено юридичну особу «Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Чернігівської області».

Згідно з положенням Відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Чернігівської області (далі - Відділ) є в виконавчим органом Талалаївської селищної ради Чернігівської області. Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки. Відділ є неприбутковою організацією та керується нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність неприбуткових організацій.

Відповідно до рішення 3 сесії 8 скликання Талалаївської селищної ради «Про передачу в оперативне управління Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області закладів культури», в оперативне управління відділу освіти передано комунальні заклади згідно з додатком 1, об`єкти нерухомості, що належать до зазначених закладів культури. Також рішенням визначено відділ освіти балансоутримувачем цього майна. Згідно додатку №1 передано в тому числі і Український сільський клуб, у підвальному приміщенні якого обліковується протирадіаційне укриття НОМЕР_1.

За інформацією Прилуцького районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області від 17.11.2023 №701501-2640/7015 заходи державного нагляду (контролю) протирадіаційного укриття НОМЕР_1 за період 2020 - 2023 роки не проводилися у зв`язку з дією Закону України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №303. Перевірка протирадіаційного укриття проведена у 2019 році.

07.11.2022 заступником селищного голови Сердюком М.П. , начальником сектору житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури та цивільного захисту селищної ради Кононіченко В.М., головним спеціалістом відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Мороз О.І., начальником відділу Прилуцького РУ ГУ ДСНС України в Чернігівській області Сердюковим В.О., начальником Срібнянського управління ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області Кононенком М.М., медичним директором КНП «Талалаївської ЦЛ» Талалаївської селищної ради Гарячун Н.А., старшим інспектором з енергозбереження Талалаївської селищної ради Никоненком В.С. проведено оцінку стану готовності експлуатації та використання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1, що належить Талалаївській селищній раді Прилуцького району Чернігівської області, балансоутримувачем якої є відділ освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради, про що складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

Згідно з вказаним актом, станом на 07.11.2022 протирадіаційне укриття оцінюється як не готове до використання за призначенням та з метою приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням рекомендовано: встановити вхідні посилені двері з негорючого матеріалу з відповідним коефіцієнтом захисту; провести ремонт каналізаційної системи; провести ремонт вентиляційної системи; провести ремонт системи водопостачання; відремонтувати мережі електроосвітлення та електропостачання; забезпечити місцями для сидіння (лежання) - лавки, нари, стільці, ліжка тощо згідно з нормами забезпечення; обладнати засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення; встановити (розмітити) таблички (написи) та покажчики руху до захисної споруди; скласти документацію та утримувати захисну споруду у відповідності до вимог наказу МВС України від 09.07.2018 №579.

Відповідно до акту, при обстеженні протирадіаційного укриття встановлено ряд недоліків та порушень.

05.09.2023 за результатами комісійного обстеження протирадіаційного укриття НОМЕР_1 складено акт оцінки стану готовності захисної споруди, згідно якого захисна споруда знову визнана визнано непридатною до використання за призначенням.

Таким чином, позивачем встановлено, що відповідачем не вжито заходів, спрямованих на приведення сховища (протирадіаційного укриття) НОМЕР_1 у стан, придатний для його використання за призначенням з метою захисту населення району, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із положенням статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п`ята).

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно із яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону №1697 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697 випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Відповідно до матеріалів справи заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівський області, яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

У контексті наведеного необхідно з`ясувати, чи наділене ГУ ДСНС у Чернігівський області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579 (далі - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України від 21 квітня 2021 року №2228-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Разом з тим, вказаним законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Щодо повноважень ГУ ДСНС у Чернігівський області на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

З огляду на наведені положення чинного законодавства України, суд звертає увагу, що ГУ ДСНС у Чернігівський області не наділено повноваженнями на звернення до суду з даним позовом.

Беручи до уваги, що чинне законодавство України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Чернігівський області на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами як позивача, то, відповідно, у заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в особі вказаних суб`єктів владних повноважень також не має права на звернення до суду з такими вимогами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 29.08.2023 у справі №160/9125/22 та постанові від 11. 08.2023 у справі №560/10015/22.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 2 частини першої статті 240 КАС України).

Такий висновок, щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, відповідає висновку викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року (справа №912/2385/18).

Також, вказаний висновок (щодо залишення у даних правовідносинах позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України), висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.01.2022 року у справі №0440/6277/18 (адміністративне провадження №К/9901/32920/20).

В силу пункту 2 частини 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанцій, а позовну заяву залишити без розгляду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 статті 319 передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року - скасувати.

Адміністративний позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилуцької районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк