Постанова

від 15.10.2024 по справі 620/3178/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3178/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ''СІВЕРАВІА'' про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нездійснення заходів щодо списання безнадійного податкового боргу по податку на додану вартість;

- зобов`язати відповідача списати податковий борг по податку на додану вартість в сумі 2967214,54 грн, як безнадійний разом з пенею і штрафними санкціями.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу ДПС України у не вчиненні заходів щодо списання безнадійного податкового боргу по податку на додану вартість ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод». Зобов`язано ГУ ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ ДПС України повторно розглянути питання щодо списання податкового боргу ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» по податку на додану вартість, як безнадійного, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у позивача відсутня безнадійна заборгованість по ПДВ, яка може бути списана.

Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подавали. В суді першої інстанції їх позиція обґрунтовувалась тим, що за спірним податковим боргом на загальну суму 2967214,54 грн сплинув термін давності, передбачений Податковим кодексом України.

Позивач та третя особа, будучі належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

Третя особа подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням директора ТОВ ''СІВЕРАВІА'' у відрядженні, однак, заслухавши думку представника відповідача, протокольною ухвалою суду вказане клопотання було залишено без задоволення, оскільки товариство не було позбавлено можливості залучити до участі у справі представника.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 судом було задоволено клопотання третьої особи про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак такою можливістю ТОВ ''СІВЕРАВІА'' також не скористалось.

За нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов`язковою. При цьому, учасники справи мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, зареєстрованою 16.07.1997 з кодом ЄДРПОУ 07978157, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.8-17).

Відповідно до бухгалтерської довідки ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» вих.№1 від 21.02.2024 станом на 30.06.2023 заборгованість підприємства перед бюджетом по податку на додану вартість становить 2967214,54 грн (а.с.31).

Вважаючи, що по вказаній заборгованості минув строк давності, визначений Податковим кодексом України, ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» звернулося до відповідача із запитом від 26.09.2023 №20 про визнання такого боргу безнадійним та його списання (а.с.32).

Листом від 23.10.2023 № 13919/6/25-01-13-02-12 відповідач відмовив у визнанні податкового боргу безнадійним та його списанні, оскільки податковий борг по якому минув строк позовної давності у позивача відсутній (а.с.33).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо визнання безнадійним та списання спірного податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що висновок контролюючого органу про відсутність підстав для списання податкового боргу як безнадійного не відповідає обставинам справи.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до ппп.«а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

В силу п.101.1 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 вказаного Кодексу.

Пунктом 102.4 ст.102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 вказаного Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.101.5 ст.101 ПК України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Міністерство фінансів України наказом 28.07.2022 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244, затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (тут і надалі у редакцій, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин Порядок №220).

Відповідно до пп.5 п.2 розділу II Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 №220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Згідно з п.1, 5, 6 р.IIІ вказаного Порядку у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.

Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно.

В той же час, якщо контролюючий орган ініціював процедуру стягнення податкового боргу, зокрема в судовому порядку, до закінчення строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного».

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №807/2097/16, від 19.05.2020 у справі №826/8231/15, від 17.02.2022 у справі №820/6713/17 та від 31.05.2022 у справі №520/1039/20, який підлягає врахуванню судом при вирішенні спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі № 825/1696/17 стягнуто з ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» податковий борг у тому числі з ПДВ в сумі 1123474,66 грн та пеня - 289078,66 грн, з рахунків в установах банку, який виник у період з 2014 року. Вказане рішення набрало законної сили 10.01.2018 (а.с.67-69).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №620/3649/19 стягнуто з позивача заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі 2006959,40 грн, штрафні санкції - 225530, 25 грн, пеня - 557080,15 грн, який виник з 2017 року. Рішення суду набрало законної сили 11.03.2020 (а.с.70-72).

Таким чином, по сумі податкової заборгованості позивача з ПДВ в розмірі 2904238,54 грн податковим органом ініційовано процедуру стягнення в судовому порядку, внаслідок чого відсутні підстави вважати, що до такої заборгованості можуть бути застосовані положення ст.101 ПК України щодо визнання її безнадійною та списання, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Щодо залишку заборгованості з ПДВ в розмірі 62976,00 грн колегія суддів звертає увагу, що вона виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань, самостійно визначених платником у податкових деклараціях за період листопад 2019 року - червень 2020 року, що підтверджується даними з інтегрованої картки платника податків та не заперечується позивачем (а.с.83-66).

Колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

При цьому, лише 27.06.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №651, якою відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, наведені норми ПК України встановлювали зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі №140/12235/21.

Пунктом 3 р.І Закону України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Вказаний пункт 102.9 ПК України був виключений із Кодексу внаслідок набрання 01.08.2023 чинності Законом України №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Отже, загальний період зупинення передбачених ст.102 ПК України строків становив з 18 березня 2020 року по 31 липня 2023 року, внаслідок чого відсутні підстави вважати, що з моменту виникнення податкової заборгованості з ПДВ в сумі 62976,00 грн минув встановлений ст.102 ПК України строк давності, а тому, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом вказана заборгованість не набула статусу безнадійної та не підлягає списанню.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку про відсутність у позивача безнадійної заборгованості з ПДВ на суму 2967214,54 грн, внаслідок чого у відповідача не було підстав для її списання, тобто ним не було допущено протиправної бездіяльності, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма