Постанова

від 08.10.2024 по справі 822/1856/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1856/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

08 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Литвиненка С.С.,

представника відповідача: Казарець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ В" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ В" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2017 року позивач, ТОВ "Агро-Юг В", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (відповідача) в якому, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми «Р» №0003751402 від 14.06.2017 в частині нарахування основного платежу в розмірі 3485186 грн та штрафних санкцій в розмірі 3009835,75 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що сукупність досліджених у ході судового розгляду цієї справи доказів не дає підстав вважати, що операція між позивачем та його контрагентом, яка оформлена договором від 15.06.2016 № 15/06-2016-1 була фактично здійснена, позаяк наявні докази не містять усіх необхідних відомостей про таку господарську операцію, що б надавали їм юридичну силу первинних документів. А самим позивачем не надано належно оформлених документів, зокрема і тих, які б посвідчували мету, об`єктивну необхідність та економічну доцільність отриманих послуг.

Вважає, що виявлені за наслідками проведеної контролюючим органом планової виїзної перевірки позивача висновки щодо порушення ТОВ "Агро-Юг В" вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, є обґрунтованими. Як наслідок, підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування основного платежу в розмірі 3485186 грн. та штрафних санкцій в розмірі 3009835,75 грн. не має.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що ймовірні допущення помилок ТОВ «АГРОТЕХ ХПП» в податкових накладних від 29.04.2016 №10 та від 29.06.2016 №8 в частині реквізиту - «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість/обсяг» та «ціна постачання без врахування податку», з огляду практику Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 по справі №160/3364/19, та з урахуванням інших документів складних на виконання договору, не повинно обмежувати позивача у використанні вказаного документу для формування даних податкового обліку

Стосовно аргументів податкового органу про невідповідність об`ємам сільськогосподарської продукції, яку планувалося зберігати у ТОВ «Маркет інвест Плюс» з об`ємами складу, який було надано в користування, який нібито зі слів директора вміщає 20000 тон, вважаємо за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження гіпотези податкового органу. Водночас, матеріали справи містять, що не було взято до уваги судом, інформацію про потужність вказаного елеватора, який складає не 20000 тон, а 30 000 Тон, про що податковий орган сам вказує на ст. 64 Акту перевірки.

В свою чергу, посилання податкового органу на відсутність у ТОВ «Маркет інвест плюс» трудових та матеріальних ресурсів не спростовують обставин можливості надання послуг, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів) зокрема ТОВ «АГРОТЕК ХПП», де ТОВ «Маркет інвест плюс» орендує виробничі потужності.

Вважає, що висновок про нереальність господарських операцій з ТОВ «Маркет Інвест Плюс» в тому числі базується на інформації, отриманій від УПМ ГУ ДФС у Хмельницькій області, тому протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що помилки в реквізитах податкових накладних є істотними, оскільки впливають на суми визначення розміру податку, що підлягає перерахуванню до державного бюджету або спрямовується на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування

Також зазначає, що на сторінці 64 акту перевірки йдеться про відносини між позивачем та ТОВ «Агротек ХПП», зокрема, ті, що виникли на підставі угоди №1 від 29.04.2016 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна, укладеної між ТОВ "Агро-Юг В" (Поклажодавець) та ТОВ «Агротек ХПП», а не про відносини між позивачем та ТОВ «Маркет Інвест Плюс», які є спірними.

Описуючи відносини між ТОВ "Агро-Юг В" (Поклажодавець) та ТОВ «Агротек ХПП», що виникли на підставі договору від 29.04.2016 № 1 зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна, в акті вказано, що зерносклад знаходиться за адресою 31256 Хмельницька область, Волочиський район, с.Війтівці, вул. Героїв України, 21. Потужність вказаного елеватора (реконструйованого «нового») становить 30000 тон, відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт №114132671110 від 24.09.2013, наданого ТОВ «Агротек ХПП». Тобто, йдеться про інший елеватор, який використовувався саме ТОВ «Агротек ХПП» при наданні послуг зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна позивачу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Хмельницькій області) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агро-Юг В" .

За результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Агро-Юг В" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, контролюючим органом складений акт перевірки від 28.04.2017 року №0442/22-01-14-01/32461564.

В вказаному акті встановлено, зокрема, порушення пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, у зв`язку з чим позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету сільгоспвиробниками у 2016 році на суму 3 485 186 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що на порушення вимог абз. г) п.198.5 ст.198 ПК України позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ за червень 2016 року на суму 3 034 166 грн. в результаті не проведення нарахування податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, по яких був сформований податковий кредит по попередній оплаті, проведеній ТОВ «Маркет Інвест Плюс».

Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ «Агро-Юг В» (замовник) укладено договір від 15.06.2016 №15/06-2016-1 з ТОВ «Маркет Інвест Плюс» (виконавець), предметом якого є надання послуг по прийманню, збереженню сільськогосподарської продукції (пшениці, кукурудзи, сої).

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується за плату надати послуги по прийманню, відповідальному зберіганню сільськогосподарської продукції (пшениці, кукурудзи) врожаю 2016-2018 років, яка передається замовником, на складах, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, с. Війтівці, вул. Героїв України, 21 (колишня Радянська, 21).

ТОВ «Маркет Інвест Плюс» виставлялись рахунки на передоплату послуг, на підставі яких позивачем у періоді з 01.06.2016 по 31.09.2016 перераховано ТОВ «Маркет Інвест Плюс» авансові платежі в загальній сумі 18 205 000 грн, в т.ч. ПДВ - 3 034 166 грн.

ТОВ "Маркет Інвест Плюс" частково повернені ТОВ "Агро-Юг В" авансові платежі в сумі 2 806 000 грн.

Станом на 31.12.2016 у позивача перед ТОВ "Маркет Інвест Плюс" рахується дебіторська заборгованість в сумі 15 399 000 грн.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ "Маркет Інвест Плюс" не відбулось жодної господарської операції, передбаченої договором від 15.06.2016 року №15/06-2016-1, лише відбулось перерахування авансових платежів.

Крім, наведеною перевіркою встановлено, що керівником та бухгалтером ТОВ "Маркет Інвест Плюс" є одна і та сама особа - громадянин ОСОБА_1 .

Згідно із інформацією, отриманою від УПМ ГУ ДФС у Хмельницькій області громадянин ОСОБА_1 працював та працює на даний час на посаді старшого майстра ЛМКП "Львівтеплоенерго".

Відповідно до рапорту УПМ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 13.04.2017 року, при опитуванні громадянина ОСОБА_1 , останній підтвердив, що працює на ЛМКП "Львівтеплоенерго" та одночасно є директором ТОВ "Маркет інвест плюс". Однак не зміг пояснити в який спосіб він суміщає ці дві посади.

Основні засоби у ТОВ «Маркет Інвест Плюс» згідно із фінансовим звітом малого підприємництва за 2016 рік у ТОВ «Маркет Інвест Плюс» відсутні, працівники відсутні.

Дана інформація свідчить, що договір від 15.06.2016 року №15/06-2016-1, предметом якого є надання послуг по прийманню, збереженню с/г продукції (пшениці, кукурудзи, сої) укладений формально, оскільки у ТОВ «Маркет Інвест Плюс» були відсутні виробничі та трудові ресурси для здійснення постачання послуг в таких обсягах.

Під час перевірки позивачем не надано відомостей про нові земельні ділянки у 2016 році, які у період укладання договору із ТОВ «Маркет Інвест Плюс» знаходились в процесі переоформлення договорів оренди земельних ділянок.

Позивач пояснював укладення договору на зберігання зернових з TOB «Маркет Інвест Плюс» розширенням об`єму зерна, яке планувалося отримати від вирощування на збільшених с/г площах та за рахунок придбання по договорах контрактації сільгосподарської продукції з підприємствами агрохолдингу «Мрія».

Однак, ТОВ "Агро-Юг В" на момент укладення з TOB «Маркет Інвест Плюс» договору від 15.06.2016 №15/06-2016-1 (фактично у період завершення весняно-польових робіт (посіву, тощо)), було обізнане про відсутність збільшення об`єму зерна, яке планувалося отримати у 2016 році.

Перевіркою встановлено, що основним зберігачем сільськогосподарської продукції для ТОВ "Агро-Юг В" є ТОВ «Агротек ХПП», згідно договору складського зберігання №1 від 29.04.2016.

Позивачем не надано доказів розумної економічної причини (ділової мети) перерахування ТОВ «Маркет Інвест Плюс» авансових платежів в сумі 18 205 000 грн, та укладання з останнім договору на придбання послуги із зберігання (приймання) зернових за вартістю, що значно перевищують ціни на такі ж послуги, узгоджені на дату укладення такого договору, з іншим суб`єктом - TOB «Агротек ХПП», враховуючи також, що виробничих потужностей ТОВ «Агротек ХПП» повністю вистачало для зберігання усього обсягу сільськогосподарської продукції, вирощеної позивачем у 2016.

В порушення вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Агро-Юг В» до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в загальній сумі 1 747 333 грн. по податкових накладних та розрахунках коригування до них, складених постачальником ТОВ «Агротек-ХПП» з порушенням заповнення обов`язкових реквізитів, які заважають ідентифікувати здійснені операції, їх зміст та суму, в тому числі:

- від 29.04.2016 року № 10 на суму 7 500 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 250 000 грн. (послуги по сушці кукурудзи урожаю 2016, одиниця виміру грн., код 2454, кількість-1, за ціною без ПДВ 6 250 000 грн.);

- від 29.06.2016 року № 8 на суму 8 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 333 333 грн. (послуги по прийманню кукурудзи урожаю 2016, одиниця виміру грн., код 2454, кількість -1, за ціною без ПДВ 6 666 666,67 грн.).

Оскільки перевіркою не підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту у квітні 2016 року та у червні 2016 року за рахунок податкових накладних, складених ТОВ «Агротек-ХПП» із порушенням вимог статті 201 Кодексу, тому немає підстав для проведення коригування податкового кредиту відповідно до розрахунків коригування, складених до таких податкових накладних.

За результатами такої перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми від 14.06.2017 року "Р" №0003751402, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість загальну суму 6 714 414,25 грн, в тому числі за основним платежем - 3 660 700 грн, та 3 053 714, 25 грн - штрафні санкції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення в частині нарахування основного платежу в розмірі 3 485 186 грн та штрафних санкцій в розмірі 3 009 835,75 грн. в контексті господарських операцій із ТОВ "Маркет Інвест Плюс" та ТОВ «Агротек-ХПП» на виконання укладених з контрагентами договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Слід також зазначити, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон № 996-ХIV).

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Тобто, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Агро-Юг В» (замовник) та ТОВ «Маркет Інвест Плюс» (виконавець) укладено договір від 15.06.2016 №15/06-2016-1, предметом якого є надання послуг по прийманню, збереженню сільськогосподарської продукції (пшениці, кукурудзи, сої).

ТОВ «Маркет Інвест Плюс» згідно умов договору виставлялись рахунки на передоплату послуг, на підставі яких позивачем у періоді з 01.06.2016 по 31.09.2016 перераховано ТОВ «Маркет Інвест Плюс» авансові платежі в загальній сумі 18 205 000 грн, в т.ч. ПДВ - 3 034 166 грн.

ТОВ «Маркет Інвест Плюс» частково повернуто ТОВ «Агро-Юг В» авансові платежі в сумі 2 806 000 грн.

Станом на 31.12.2016 по ТОВ «Маркет Інвест Плюс» рахувалася дебіторська заборгованість в сумі 15 399 000 грн.

Перевіркою встановлено, що, як станом на час проведення перевірки, так і до закінчення перевірки ТОВ «Маркет Інвест Плюс» не надало послуг ТОВ «Агро-Юг В» за вищевказаним договором. Відбулось лише перерахування авансових платежів на загальну суму 18 205 000 грн, в т.ч. ПДВ - 3 034 166 грн., які частково поверненні в сумі 2 806 000 грн.

Вказані авансові платежі здійснені ТОВ «Агро-Юг В» на рахунок ТОВ «Маркет Інвест Плюс» та поверненні практично у 2017 році. Залишок неповернених платежів склав приблизно 1500 грн.

Також встановлено, що згідно умов договору та відповідно до додатків №1 від 15.06.2016, №2 та №2/2 від 16.06.2016 до договору №15/06-2016-1 від 15.06.2016 виконавець приймає на зберігання зернових в загальній кількості - 37 000 тон (пшениця, кукурудза - 7 000 тон, 10 000 тон; соя - 20 000 тон).

Водночас, директором позивача ОСОБА_2 , під час перевірки надавалося пояснення, згідно якого TOB «Маркет Інвест Плюс» орендувало у TOB «Агротек ХПП» старий елеватор, виробничою потужністю 20 000 тон.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, TOB «Маркет Інвест Плюс», який орендує у TOB «Агротек ХПП» елеватор потужностями 20000 тон, не зміг би технічно забезпечити зберігання зернових позивача в кількості 37 000 тон.

Водночас, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів. З метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 17 серпня 2022 року у справі №640/19982/19.

Так, у наданих до суду заявах позивач вказує, що ділова мета та економічний ефект від спірної операції ним був досягнутий, оскільки було створено умови для приросту активів підприємства та їх вартості, а також створено умови для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Натомість, дані твердження жодними доказами підтверджені не були. Позивачем не надано суду відомостей про те, що обсяг його активів після отримання послуг зі зберігання (приймання) зернових від ТОВ «Маркет Інвест Плюс» чи протягом певного періоду часу після цього був збільшений. Доказів розширення об`ємів зерна у 2016 році, як і доказів отримання у 2016 році сільськогосподарської продукції за рахунок придбання по договорах контрактації сільськогосподарської продукції з аграрними підприємствами позивачем також не надано.

Сукупність досліджених у ході судового розгляду цієї справи доказів не дає підстав вважати, що операція між позивачем та його контрагентом, яка оформлена договором від 15.06.2016 № 15/06-2016-1 була фактично здійснена, позаяк наявні докази не містять усіх необхідних відомостей про таку господарську операцію, що б надавали їм юридичну силу первинних документів. А самим позивачем не надано належно оформлених документів, зокрема і тих, які б посвідчували мету, об`єктивну необхідність та економічну доцільність отриманих послуг.

Тому, суд першої інстанції доходить обґрунтованого висновку, що платником податків - позивачем не доведено належними та допустимими доказами його намір отримання позитивного економічного ефекту від спірної господарської операції, як і логічного взаємозв`язку понесених ним витрат на придбання послуг зі зберігання (приймання) зернових за вартістю, що значно перевищують договірні розцінки, що узгодженні на дату укладення такого договору з ТОВ «Агротек ХПП».

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо наявності помилок в обов`язкових реквізитах податкових накладних ТОВ «Агротек-ХПП» від 29.04.2016 №10 та від 29.06.2016 №8, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно з п.п. «е», «є» абз. 2 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, як зокрема е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку.

При цьому, ці реквізити мають відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.

Податкова накладна повинна містити ідентичні показники (номенклатуру товарів/послуг продавця, одиниці виміру товару/послуги, кількість, ціну постачання одиниці товару / послуги без урахування податку на додану вартість) тим, що вказані в первинних документах та в частині, яка оплачена контрагентом-покупцем або яка фактично виконана постачальником послуг.

При цьому, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Обов`язковими умовами виникнення у платника права на податковий кредит є: реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях з оформленням таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку; складена згідно з вимогами ПК України та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Відсутність факту реєстрації останньої не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Поряд з цим, вчасно зареєстрована у ЄРПН податкова накладна сама по собі автоматично не свідчить про право на податковий кредит. Так, приписи абзацу двадцять шостого пункту 201.10 статті 201 ПК України, який був чинний у період до 1 липня 2017 року, містять застереження, що покупець може сформувати податковий кредит за податковою накладною, яка містить помилки у реквізитах, зазначених у пункті 201.1 статті 201 ПК України, лише в тому разі, якщо такі помилки не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов`язань. Так само, положення абзацу одинадцятого пункту 201.1 статті 201 ПК України визначають, що помилки в обов`язкових реквізитах податкової накладної, які не заважають ідентифікувати господарську операцію, не можуть бути причиною неприйняття такої накладної в електронному вигляді.

Таким чином, лише допущення помилок в обов`язкових реквізитах податкової накладної, які заважають ідентифікувати відповідну господарську операцію, є перешкодою як для її прийняття в електронному вигляді, так і для врахування такої податкової накладної при формуванні податкового кредиту за відповідний звітний податковий період.

Відтак, визначальним при наданні оцінки висновкам контролюючого органу про неправомірність формування податкового кредиту з підстав допущення помилок в обов`язкових реквізитах податкової накладної, є встановлення того, чи заважає така помилка ідентифікації відповідної господарської операції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 03 травня 2022 року у справі №560/551/19.

Пунктом 209.2. ст. 209 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що позитивна різниця між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена: а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб`єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків; б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб`єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків;

Отже, правомірність та правильність відображення у складі кожної з таблиць додатку 10 із сільськогосподарськими товарами/послугами відповідного виду культур впливає на розмір податку, що підлягає перерахуванню до державного бюджету або спрямовується на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування.

Перевіркою встановлено, що по факту отримання від ТОВ «Агро-Юг В» коштів ТОВ «Агротек-ХПП» складено податкові накладні:

- від 29.04.2016 року № 10 на суму 7 500 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 250 000 грн. (послуги по сушці кукурудзи урожаю 2016, одиниця виміру грн., код 2454, кількість 1, за ціною без ПДВ 6 250 000 грн.);

- від 29.06.2016 року № 8 на суму 8 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 333 333 грн. (послуги по прийманню кукурудзи урожаю 2016, одиниця виміру грн., код 2454, кількість 1, за ціною без ПДВ 6 666 666,67 грн.).

Однак встановлено, що в ТОВ «Агротек-ХПП» у податкових накладних №10 від 29.04.2016 та №8 від 29.06.2016 зазначена номенклатура, яка не відповідає призначенню платежу, вказану в платіжних дорученнях на перерахування коштів від 29.04.2016 №1129 та від 29.06.2016 №1583 та напрямку здійснення платежу, вказану в рахунках-фактурах на оплату. Допущена продавцем ТОВ «Агротек-ХПП» помилка в обов`язкових реквізитах податкових накладних від 29.04.2016 №10 та від 29.06.2016 №8, а саме в частині реквізиту - «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг» та «ціна постачання без врахування податку» не дає змоги ідентифікувати зміст наданих продавцем послуг, їх обсяг та ціну.

Згідно додатку №1 до договору №1 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна укладеного між ТОВ «Агро-Юг В» (поклажодавець) та ТОВ «Агротек-ХПП» (зерновий склад) від 29.04.2016 зерновий склад приймає на зберігання: пшеницю (одиниця виміру - т, кількість - 20 000,000), ячмінь (одиниця виміру - т, кількість - 20 000,000), сою (одиниця виміру - т, кількість - 20 000,000) та кукурудзу (одиниця виміру - т, кількість - 20 000,000).

Відповідно до платіжних доручень від 29.04.2016 №1129 та від 29.06.2017 №1583 призначення платежу - передоплата за послуги згідно договору зберігання №1 від 29.04.2016.

Водночас, в податкових накладних від 29.04.2016 №10 та від 29.06.2016 №8 виписаних ТОВ «Агротек-ХПП» зазначена номенклатура (послуги по сушці кукурудзи урожаю 2016, одиниця виміру - грн., кількість 1; послуги по прийманню кукурудзи урожаю 2016, одиниця виміру - грн., кількість 1) не відповідає додатку №1 до договору №1 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 29.04.2016.

Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що виявлені за наслідками проведеної контролюючим органом планової виїзної перевірки позивача висновки щодо порушення ТОВ "Агро-Юг В" вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, є обґрунтованими. Як наслідок, підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування основного платежу в розмірі 3485186 грн. та штрафних санкцій в розмірі 3009 835,75 грн. не має.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання оцінки потужностям елеватора при зберіганні, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки на сторінці 64 акту перевірки йдеться про відносини між позивачем та ТОВ «Агротек ХПП», зокрема, ті, що виникли на підставі угоди №1 від 29.04.2016 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна, укладеної між ТОВ "Агро-Юг В" (Поклажодавець) та ТОВ «Агротек ХПП», а не про відносини між позивачем та ТОВ «Маркет Інвест Плюс», які є спірними.

Зокрема, описуючи відносини між ТОВ "Агро-Юг В" (Поклажодавець) та ТОВ «Агротек ХПП», що виникли на підставі договору від 29.04.2016 № 1 зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна, в акті вказано, що зерносклад знаходиться за адресою 31256 Хмельницька область, Волочиський район, с.Війтівці, вул. Героїв України, 21 (Т.1, а.с. 73). Тобто, йдеться про інший елеватор, який використовувався саме ТОВ «Агротек ХПП» при наданні послуг зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна позивачу.

Доводи апеляційної скарги щодо висновку про нереальність господарських операцій з ТОВ «Маркет Інвест Плюс», який в тому числі базується на інформації, отриманій від УПМ ГУ ДФС у Хмельницькій області, тому протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ В" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 жовтня 2024 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.