ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
21 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23065/23 пров. № А/857/23766/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Мікули О. І.суддів -Курильця А. Р. Пліша М. А.перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 380/23065/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства «КРИЧКОВСЬКИЙ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 25 вересня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.official@tax.gov.ua, що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду заяву про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначає, що первинну апеляційну скаргу було подано своєчасно, однак таку було повернуто через несплату судового збору, також вказує про відсутність коштів у відповідача для сплати судового збору та звертає увагу на запроваджений воєнний стан в Україні, який безпосередньо вплинув на можливість сплати судового збору у цій справі та своєчасного звернення у суд.
Перевіривши вищевказану заяву, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Ст.44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 січня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У п.45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затв. постановою КМУ від 28 лютого 2002 року №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору колегія суддів оцінює критично, оскільки надати аналіз наявності/відсутності фінансування можливо лише за наявності відповідних документів, разом з тим, апелянтом до вказаної заяви не долучено належних доказів на підтвердження вказаних обставин та відповідних документів щодо вчинення відповідних дій для сплати судового збору, а тому такі обставини не можуть вважатися поважною причиною для продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про введення воєнного стану в Україні, разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Головне управління ДПС у Львівській області не надало належних та допустимих доказів про неможливість виконання покладених на неї обов`язків у період дії воєнного стану.
Крім того, будь-яких змін щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення, розстрочення сплати судового збору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України Про судовий збір та/або КАС України станом на дату прийняття цієї ухвали не внесено.
Колегія суддів зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Таким чином, з врахуванням наведеного вище та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, зокрема у справі №380/23065/24 не може вважатися поважною причиною для продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому заява про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
З цих підстав у задоволенні заяви про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно відмовити.
Щодо підстав для задоволення заяви в частині поновлення строку звернення в суд з апеляційної скаргою, то колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено 27 лютого 2024 року, а апеляційну скаргу подано 20 вересня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 процесуальний строк, зокрема, строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідач при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції покликається лише на те, що строк було пропущено у зв`язку із затримкою фінансування. При цьому, скаржник не покликається на існування інших причин пропуску такого строку; не повідомив суд апеляційної інстанції про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав належних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів зауважує, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі №380/23065/23 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області.
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 380/23065/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства «КРИЧКОВСЬКИЙ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122448568 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні