Постанова

від 21.10.2024 по справі 140/4981/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4981/24 пров. № А/857/22470/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 140/4981/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

місце ухвалення судового рішення м. ЛуцькРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїКаленюк Ж.В.дата складання повного тексту рішенняне зазначенаВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 140/4981/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці від 20 листопада 2023 року №КТ-UA205000-0070-2023 про визначення коду товару.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 7422,40 (сім тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що зважаючи на те, що позивач відніс дані товари до категорії машин, які функціонують за допомогою системи шківів, лебідок або домкратів, а натомість такі є стріловими підіймальними механізмами, що оснащені колесами, тобто є рухомими, самохідними, а не статичною конструкцією, апелянт вважає прийняте рішення про визначення коду товару від 20.11.2023 № КТ-UA205000-0070-2023 таким, що у повній мірі відповідає нормам митного законодавства України, а тому є законним та обгрунтованим. Також, апелянт не погоджується із визначеним судом розміром витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у розглядуваному випадку відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення від 20 листопада 2023 року №КТ-UA205000-0070-2023 про визначення коду товару не надано повідомлення декларанту, в якому було б обґрунтовано наявність виявлених митницею порушень правил класифікації, як і доказів та висновків експертних досліджень на підтвердження відповідності товару саме товарній позиції 8427, а не 8428.

Таким чином суд вважав, що рішення про визначення коду товару від 20 листопада 2023 року №КТ-UA205000-0070-2023 є необґрунтованим, та таким, що прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже як неправомірне підлягає скасуванню.

Крім цього суд першої інстанції, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг (предметом оскарження є одне рішення суб`єкта владних повноважень, а такі послуги, як ознайомлення з матеріалами справи, охоплюють процес складання позовної заяви), виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, вважав, що справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20 листопада 2023 року ТзОВ «Пекканіска» подало до Волинської митниці МД №23UA205050073455U3 (а.с.11) для митного оформлення товару №1 «Площадки для підіймання людей та ведення малярних і будівельних робіт, були у вжитку: підйомники Haulotte самохідні дизельні, оснащені ножичним підіймальним механізмом Haulotte Н18SХ, серійний номер CD113498, CD112171, максимальна робоча висота 17,96 м, довжина 4,18 м, ширина 2,97 м, вантажопідйомність 500 кг, швидкість пересування 0,7-6 км/год, джерело живлення - дизельний двигун 23 кВт, 2007 рік випуску, кількість - 2 шт; не для створення озброєння та ядерної зброї; не має у своєму складі передавачі та приймачі; конструктивно не призначений для безпечної фіксації підіймання або перевезення вантажів; не є навантажувачем; не призначений для перевезення людей; не є транспортним засобом або візком; виробник: Haulotte Group; країна виробництва: FR» та товару №2 «Площадки для підіймання людей та ведення малярних і будівельних робіт, були у вжитку: підйомники Haulotte самохідні електричні, оснащені ножичним підіймальним механізмом Compact 10N, заводський номер СЕ149740, СЕ150057, максимальна робоча висота - 10,08 м, вантажопідйомність - 230 кг, довжина 2,48 м, ширина - 0,81 м, швидкість пересування 1-3,5 км/год, 2013 рік випуску; кількість - 2 шт; Haulotte Compact 8 заводський номер СЕ150781, максимальна робоча висота - 8,18 м, вантажопідйомність - 350 кг, довжина - 2,48 м, ширина 0,81 м, швидкість пересування 1-3,5 км/год, 2013 рік випуску; кількість - 1 шт; не для створення озброєння та ядерної зброї; не має у своєму складі передавачі та приймачі; конструктивно не призначений для безпечної фіксації підіймання або перевезення вантажів; не є навантажувачем; не призначений для перевезення людей; не є транспортним засобом або візком; виробник: Haulotte Group; країна виробництва: FR» (графа 31 з доповненнями). У графі 33 МД визначено код товарів згідно з УКТ ЗЕД 8428909000.

До митної декларації додано такі документи: зовнішньоекономічний договір від 10 січня 2009 року №10/01-09 (а.с.43-44), доповнення до зовнішньоекономічного договору від 05 серпня 2010 року №1 (а.с.35), від 01 лютого 2011 року №2 (а.с.36), від 19 серпня 2011 року №3 (а.с.37), від 15 листопада 2011 року №4 (а.с.38), від 10 січня 2013 року №5 (а.с.39), від 10 червня 2014 року №5/1 (а.с.40), від 10 січня 2015 року №6 (а.с.41), від 31 грудня 2017 року №7 (а.с.42); рахунок-фактуру від 02 листопада 2023 року 3М2000054 (а.с.15); технічну документацію від 20 листопада 2023 року (а.с.112); декларацію про походження товару від 02 листопада 2023 року №М2000054; автотранспорту накладну від 02 листопада 2023 року №07112304 (а.с.14); документ, що підтверджує вартість перевезення від 08 листопада 2023 року №117 (а.с.111); копію митної декларації країни відправлення від 07 листопада 2023 року №23FІ000001066871Е4 (а.с.80).

20 листопада 2023 року на запит підрозділу митного оформлення (ПМО) від 20 листопада 2023 року №01809 (а.с.94) Волинською митницею було прийняте рішення №КТ-UA205000-0070-2023, яким товар №1 класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8427201900 за описом: «Візки самохідні з дизельним двигуном внутрішнього згоряння, оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних (малярних) роботах, були у використанні: підйомники «Haulotte» самохідні дизельні ножничного типу підвищеної прохідності - Haulotte H18SX, серійний №CD113498, №CD112171, максимальна робоча висота -17,96 м, транспортна довжина - 4,18м, транспортна ширина - 2,97 м, вантажопідйомність - 500 кг, швидкість пересування - 0,7-6 км/год, джерело живлення - дизельний двигун 23 кВт, рік виготовлення - 2007; торговельна марка: «Haulotte»; виробник: «Haulotte Group», Франція» та товар №2 класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8427101000 за описом «Візки самохідні з електричним двигуном, оснащені підіймальним обладнанням, що використовуються для підйому людей на будівництві, монтажних (малярних) роботах, були у використанні: підйомники «Haulotte» самохідні електричні, акумуляторного типу, оснащені ножичним підіймальним механізмом - Haulotte Compact 10N заводський № CE149740 , №CE150057, максимальна робоча висота -10,08 м, вантажопідйомність - 230 кг, транспортна довжина - 2,48 м, транспортна ширина - 0,81 м, швидкість пересування 1-3,5 км/год, рік виготовлення - 2013; Haulotte COMPACT 8 заводський №CE150781, максимальна робоча висота - 8,18 м, вантажопідйомність - 350 кг, транспортна довжина - 2,48 м, транспортна ширина - 0,81 м, транспортна висота - 1,99 м, швидкість пересування 1-3,5 км/год, рік виготовлення - 2013; торговельна марка: «Haulotte»; виробник: «Haulotte Group», Франція» (а.с.12-13).

Також 20 листопада 2023 року за результатами перевірки митної декларації Волинською митницею прийнято картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA205050/2023/003841 (а.с.10) з тих причин, що прийняте рішення №КТ-UA205000-0070-2023.

Не погоджуючись із вказаним вище рішенням про визначення коду товару, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України (далі МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною першою статті 5 МК України регламентовано, що державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Указом Президента України від 17.05.2002 №466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно п. «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14 червня 1983 року), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть відповідати Гармонізованій системі з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами.

Так, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як постання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

У разі коли згідно з правом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (частина перша статті 246 МК України).

В силу приписів частини третьої статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Тож, відповідно до положень статті 67, 68 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

За правилами частин першої-п`ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до частини сьомої статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

При цьому, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 МК України).

Аналізуючи вказані положення суд зазначає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №826/7208/16.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.04.2018 року у справі №810/2823/17 «...Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України.

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428, відповідно до пункту 2 якої УКТ ЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Змістом частини 5 статті 69 МК України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження».

Верховний Суд за результатами розгляду справи вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки жодного експертного дослідження митним органом не проводилося..».

Відтак, при вирішенні спору необхідно встановити, які підстави для самостійного визначення митницею коду товару згідно з УКТ ЗЕД та відповідність прийнятого рішення правилам застосування класифікації товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, імпортований позивачем товар 1 було задекларовано за кодом УКТ ЗЕД 8428909000 (Iншi машини та пристрої для пiдiймання, перемiщення, навантажування або розвантажування (наприклад, лiфти, ескалатори, конвеєри, канатнi дороги): iнше обладнання: інше), а оскаржуваним рішенням визначено код товару №1 - 8427201900 (Автонавантажувачi з вилковим захватом; iншi навантажувачi та вiзки, оснащенi пiдiймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням: iншi навантажувачi та вiзки самохiднi: з висотою пiдiймання 1 м або бiльше: інші), код товару №2 - 8427101000 (Автонавантажувачi з вилковим захватом; iншi навантажувачi та вiзки, оснащенi пiдiймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням: навантажувачi самохiднi та вiзки з електродвигуном: з висотою пiдiймання 1 м або більше).

Так, відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД «Розділ ХVІ. Група 84» у товарну позицію 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням», крім портальних навантажувачів і заводських візків, оснащених підіймальним краном (внутрішньозаводських автонавантажувачів, оснащених кранами) товарної позиції 8426, включаються внутрішньозаводські автонавантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням.

Внутрішньозаводські автонавантажувачі цієї товарної позиції включають, наприклад:

(А) Автонавантажувачі з вилковим захватом та інші підіймальні навантажувачі або штабелювальні навантажувачі:

(1) Автонавантажувачі з вилковим захватом з механічним приводом, які іноді бувають великих розмірів, підіймають вантаж на підіймальній каретці, що переміщається по вертикальній щоглі. Підіймальний механізм зазвичай розташовується перед водієм. Механізм призначений для підтримування вантажу під час руху і підіймання вантажу з метою його укладання або навантаження на транспортний засіб.

У цю групу також входять автонавантажувачі з бічним захватом, які призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів (балки, дошки, труби, контейнери і т.п.). Вони зазвичай оснащені платформою для утримання вантажу під час його перевезення на короткі відстані.

Підіймальний пристрій вищевказаних автонавантажувачів зазвичай приводиться в дію силовим блоком транспортного засобу і, як правило, передбачає оснащення різним спеціальним начіпним обладнанням (вилкові захвати, укосини, ковші, грейфери (захвати) і т.п.) відповідно до виду вантажу, що підлягає навантаженню.

(2) Інші штабелювальні пристрої, зазвичай встановлювані на навантажувачі, оснащуються платформами або вилками, які можуть підійматися та опускатися уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи. Вони використовуються для укладання мішків, ящиків, бочок і т.п.

Деякі типи штабелювальних машин, які працюють за тим же принципом, що й елеватори, включаються до товарної позиції 8428.

(B) Інші навантажувачі (візки), оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням.

До цієї групи входять: 1) Візки з механічними підіймальними платформами для технічного обслуговування електричних проводів, суспільних освітлювальних систем і т.п. (див. пояснення до товарної позиції 8426 щодо підіймальних платформ цього типу, установлених на вантажних автомобілях); 2) Інші візки, оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням, включаючи спеціально призначені для використання в деяких галузях промисловості (наприклад, у текстильній чи керамічної, молочний і т.п.).

Натомість до товарної позиції 8428 «Інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування (наприклад, ліфти, ескалатори, конвеєри, канатні дороги)», крім підіймальних та вантажо-розвантажувальних механізмів товарних позицій 8425-8427, включається широкий ряд машин для механічного переміщення матеріалів, товарів і т.п. (підіймання, переміщення по конвеєру, навантаження, розвантаження і т.п.). Вони включаються до цієї товарної позиції, навіть якщо спеціально призначені для застосування в будь-якій окремій галузі промисловості: у сільському господарстві, металургії і т.п.

До цієї товарної позиції входять підіймальні або вантажно-розвантажувальні (транспортувальні) машини, що зазвичай використовують системи шківів, лебідок чи домкратів, в яких велику питому вагу становлять статичні сталеві конструкції і т.п. Ці статичні елементи конструкцій (наприклад, пілони, спеціально призначені для канатних доріг, і т.п.) включаються до цієї товарної позиції, коли вони постачаються як частини більш-менш укомплектованої вантажно-розвантажувальної (транспортувальної) машини.

Згідно з додатковими поясненнями товарна категорія 8428 90 90 включає: 1) рольганги або роликові конвеєри, з механічним приводом (приводні) або без нього, призначені для подачі вихідного матеріалу в кліть прокатного стану і видалення його з кліті або для транспортування заготовки від однієї кліті до іншої; 2) обтискні валки з функціями, аналогічними функціям зазначених вище машин, які складаються з двох рядів валків, між якими проходять заготовки; 3) охолоджувані рольганги, які розташовуються наприкінці ліній прокатних станів і здійснюють повільні пересування заготовок (наприклад, брусків або дроту), що дозволяють їй охолоджуватися в навколишньому повітрі; 4) піднімальні або хитні столи для прокатних станів з декількома рядами валків, розташованих один над одним (тривалкові та чотиривалкові кліті); такий пристрій містить стіл, що хитається відносно осі, розташованої на найбільш далекому крайньому перетині прокатного стану; столи обладнані приводними роликами; після проходження через один комплект валків заготовка надходить на стіл, який потім нахиляється та вирівнюється відносно наступного комплекту валків, між якими заготовка проштовхується за допомогою приводних роликів; 5) шлепери прокатних станів з рівнобіжними клітями для переміщення, наприклад, брусків від роликового столу першої кліті до роликового столу другої кліті; 6) хитні пристрої та пристрої для кантування; 7) механізми, що розроблені для дистанційного маніпулювання високорадіоактивними речовинами.

Судом першої інстанції вірно враховано, що згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД критеріями розмежування товарних позицій (перші чотири знаки) за УКТ ЗЕД є не лише характеристики товару, а й функції та призначення, що виконує товар.

Відповідно до контракту від 10 січня 2009 року №10/01-09 купівлі-продажу, укладеного між ТзОВ «Пекканіска» (покупець) та компанією Pekkaniska LLC (Фінлядія) (продавець), його предметом є знаряддя для будівельних робіт та запчастин (а.с.109-110).

За змістом інвойсу від 02 листопада 2023 року №2000054 сторони на умовах контракту погодили поставку площадок для підіймання людей та введення малярних і будівельних робіт типів Haulotte Н18SХ, Haulotte Compact 8 та Haulotte Compact 10N (а.с.95).

Отже, тип та призначення машин/пристроїв (основні споживчі характеристики товару) зазначено в інвойсі продавця. Відомості про технічні характеристики товару, які визначені виробником, долучалися до митної декларації (а.с.105, 112) та є доступними в мережі Інтернет та на сайті виробника Haulotte Group.

Враховуючи визначене в інвойсі від 02 листопада 2023 року №2000054 призначення товару (площадки для підіймання людей та введення малярних і будівельних робіт), а також технічні характеристики, ці підйомники не обладнані штабелювальними пристроями та у них відсутній вилковий захват (тобто вони не є навантажувачами). А до товарної позиції 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі та візки, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням» нагадаємо включено автонавантажувачі, інші підіймальні навантажувачі, штабелювальні навантажувачі, для яких характерним є те, що вони призначені для підтримування вантажу під час руху і його підіймання з метою укладання або навантаження на транспортний засіб. При цьому автонавантажувачі з вилковим (бічним) захватом оснащені платформою для утримання вантажу під час його перевезення на короткі відстані та призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів; інші штабелювальні пристрої (встановлювані на навантажувачі) оснащуються платформами або вилками (для укладання мішків, ящиків, бочок і ін.), які підіймаються/опускаються уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи; візки з механічними підіймальними платформами (для технічного обслуговування електричних проводів, суспільних освітлювальних систем) або інші візки, оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням, також мають основне призначення - підіймання, навантаження/розвантаження.

До товарної позиції 8428 «Інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування (наприклад, ліфти, ескалатори, конвеєри, канатні дороги)» також віднесено багатофункціональні машини.

Відповідно до пункту 3 Пояснень до групи 84 (8401-8429) розділу XVI УКТ ЗЕД комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов`язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною, або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначене інше.

У Поясненнях до розділу XVІ (VІ. Багатофункціональні машини і комбіновані машини (комбайни) (Примітка 3 до цього розділу) вказано, що загалом багатофункціональні машини класифікуються за основною функцією цієї машини. Якщо неможливо визначити основну функцію і якщо, як передбачено в Примітці 3 до цього розділу, у контексті не зазначено інше, слід застосовувати Правило 3 в) Основних правил інтерпретації класифікації товарів; це, зокрема, стосується багатофункціональних машин, які потенційно можуть бути розглянуті в товарних позиціях 8425 - 8430, у товарних позиціях 8458 - 8463 або в товарних позиціях 8470 - 8472.

Призначення товару №1 та №2 (підйомників), митне оформлення яких здійснювалося за МД №23UA205050073455U3 від 20 листопада 2023 року, визначене виробником - підіймання людей для малярних і будівельних робіт, що є його основною функцією. Підйомники за даними виробника не призначені для роботи на нерівній місцевості, для перевезення людей чи вантажу (на відміну від візків) та не мають жодних пристосувань (захватів, приладів, кріплень, хватів) для фіксації та піднімання/перевезення вантажу.

Отже, наведений відповідачем опис товарів суперечить основним характеристикам товару (товар 1 та 2) а також їх цільовому призначенню, а тому класифікацію даного товару (1 та 2) необхідно проводити за 1 та 6 правилом інтерпретації класифікації товарів за кодом 8428909000 згідно із УКТ ЗЕД (ставка мита 0 %), як інші одноківшові підйомники.

Разом з тим відповідачем, при прийняті оскаржуваного рішення про визначення коду товару від 20 листопада 2023 року №КТ-UA205000-0070-2023, взагалі не надано жодного повідомлення, в якому було б обґрунтовано наявність виявлених митницею порушень правил класифікації з боку декларанта, не надано належних та допустимих доказів, та жодних висновків експертних досліджень, на підтвердження висновків щодо помилковості визначення позивачем коду товарів за УКТЗЕД та щодо того, що вказаним товарам відповідає код 8427201900 та код 8427101000, що свідчить про безпідставність прийняття спірного рішення.

Крім того, як вірно враховано судом першої інстанції, позивачем неодноразово декларувався ідентичний чи аналогічний товар (був оформлений у вільний обіг) за кодом УКТ ЗЕД 8428909000, тобто таким, який був зазначений ним на спірні товари №1 та №2: МД №UA100040/2019/294074 від 25 березня 2019 року, МД №UA100040/2019/295974 від 23 липня 2019 року, МД №UA100110/2020/603639 від 22 травня 2020 року, МД №UA100040/2019/295842 від 15 липня 2019 року, МД №UA100110/2020/600764 від 30 січня 2020 року, МД №UA100110/2020/604289 від 22 червня 2020 року, МД №UA100110/2020/604445 від 30 червня 2020 року, МД №UA100040/2019/297501 від 08 жовтня 2019 року, МД №UA100110/2020/605140 від 24 липня 2020 року (а.с.19-34).

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення про визначення коду товару від 02.11.2023 №КТ-UА205000-0059-2023 є необґрунтованим та таким, що прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є неправомірним та вірно скасовано судом першої інстанції.

Відносно ж доводів апеляційної скарги стосовно вартості, послуг правничої допомоги у розмірі 5000 грн, то колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів ураховано, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару адвоката" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката та інші обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегією суддів ураховано, що вказана справа є справою незначної складності, а обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги в суді першої інстанції є незначним, позаяк не потребував надмірних затрат часу, зусиль та професійних навичок чи високої кваліфікації адвоката. Окрім того, у судовому порядку вже приймалися аналогічні рішення за участю позивача, що значно спрощувало роботу адвоката.

Отож, прийнята судом до відшкодування сума витрат на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 5000 є необґрунтованою ні з часом, витраченим адвокатом на супроводження справи, ні з самою складністю справи, ні фактичним змістом та обсягом наданих послуг, ні зі значенням та правовими наслідками для позивача.

За приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, про необхідність зменшення витрат на професійну правову допомогу адвоката та присудженню на користь позивача у обсязі 3000 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити в частині розміру витрат на правову допомогу.

В іншій частині, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити частково.

Змінити рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 140/4981/24, виклавши абзац третій резолютивної частини наступним чином:

«Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 5422,40 (сім тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.)».

В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 140/4981/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос