Постанова

від 21.10.2024 по справі 460/4482/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4482/24 пров. № А/857/18472/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 460/4482/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішення м.РівнеРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїГресько О.Р.дата складання повного тексту рішення18.06.2024ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 460/4482/24 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним дії щодо відмови Державної установи "Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20,12.1991 №2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку, та виплати основного розміру пенсії.

Зобов`язано Державну установу "Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а такого підвищення складових грошового забезпечення фактично, не відбулося тому підстави для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом на 01.01.2023 відсутні. Також, апелянт зазначає, що в частині зобов`язання вчинити дії він є неналежним відповідачем, оскільки не є особою, уповноваженою на видачу довідок для перерахунку пенсії. Зазначає, що з моменту видання наказу МВС України від 22.04.2024 № 259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» ДУ «ТМО» втратила такі владні управлінські функції.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії, призначену за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач звернувся з заявою до Державної установи "Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" про видачу йому нової довідки про розмір грошового забезпечення станом: на 01.01.2023 з урахуванням змін (зростання) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Листом Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" надала відповідь, відповідно до якої позивачу відмовлено у наданні такої довідки.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки для проведення перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (далі Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції встановлювалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Тобто, вказані додатки до пункту 4 Постанови № 704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Постанова № 704 набирала чинності з 01.03.2018.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Вказана постанова набрала чинності 24 лютого 2018 року.

Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Відповідно, відновлено редакцію пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та якою визначалось граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановлений на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.

Водночас, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти, віднесено до базового державного соціального стандарту.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з практикою Верховного Суду (номери справ та дати постанови Верховного Суду наведені нижче), зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

При цьому, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Відповідно до частини 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з Законами України Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки, прожитковий мінімум з 01 січня відповідних років змінювався.

Отже, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінювався законодавцем на відповідні роки, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в редакції чинній до внесення змін Постановою № 103 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 1 січня календарних років (через його збільшення).

Вимоги позивача підготувати та надати у пенсійний орган довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами на 1 січня календарних років, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача, у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі №440/6017/21 (постанова від 02.08.2022).

Так, у постанові від 02.08.2022 у згаданій справі Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022) та №500/1813/21 (постанова від 12.09.2022), №120/648/22-а (постанова від 16.11.2022), №640/17686/21 (постанова від 04.01.2023), №440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року), від 07.06.2023 у справі №340/2148/21.

Застосовуючи ці позиції до обставин справи, суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у оформленні і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, суд зауважує не нарахування та невиплата відповідним категоріям діючих військовослужбовців грошового забезпечення у порушення приведених положень Постанови КМ України №704, а саме із застосуванням показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року не може бути правовою підставою для протиправного позбавлення права позивача на обрахунок належних йому соціальних виплат, виходячи із встановлених діючим законодавством показників грошового забезпечення, розмір яких в силу приведених нормативно - правових актів визначається із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.

У справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» Європейський суд з прав людини сформулював доктрину «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), з урахуванням якої первинне якого порушення закону не можу бути правовою підставою для порушення такого закону в подальшому.

Також судом ураховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» відповідно до пункту 4 якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, проте вказана постанова набрала чинності 20.05.2023, в той час як спірні правовідносини виникли раніше.

Щодо доводів скаржника про те, що в частині зобов`язання вчинити дії він є неналежним відповідачем, оскільки не є особою, уповноваженою на видачу довідок для перерахунку пенсії, то колегія суддів такі до уваги не приймає з огляду на наступне.

Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 25.02.2019 № 129 визначено, що уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій є Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту.

Пунктом 4 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 22.04.2024 № 259 визнано таким, що втратив чинність наказ МВС України від 25.02.2019 № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (зі змінами).

Разом з тим, згідно з пунктом 1 вказаного наказу від 22.04.2024 № 259 Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України визначений уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Пунктом 2 зазначеного наказу від 22.04.2024 № 259 уповноважено Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (філії ГСЦ МВС).

В свою чергу, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 № 432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259» пункт 2 викладено в такій редакції:

« 2. Уповноважити Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (філії ГСЦ МВС)»;

2) після пункту 2 доповнити пунктами 3, 4 такого змісту:

« 3. Територіальним медичним об`єднанням Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву та Київській області, які є сторонами у справах щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій та інших пенсійних питань у судах першої (місцеві суди), апеляційної та касаційної інстанцій, вжити заходів щодо залучення Головного сервісного центру МВС як співвідповідача».

Отже, до прийняття наказу від 22.04.2024 №259 територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву були уповноваженими установами щодо складання та направлення органам Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів органів внутрішніх справ.

Після прийняття вищевказаного наказу таким уповноваженим органом є Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України та його регіональні сервісні центри (філії ГСЦ МВС).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно з наявних в матеріалах справи доказів позивач звернувся за видачею оновленої довідки 11.04.2024, тобто до прийняття наказу від 22.04.2024 №259.

На момент звернення позивача із заявою про видачу оновленої довідки, уповноваженим органом на видачу був відповідач - Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області", саме відповідач листом від 18.04.2024 відмовив позивачу у видачі оновленої довідки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області" залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 460/4482/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос