Рішення

від 14.10.2024 по справі 213/3134/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3134/24

Номер провадження 2/213/1454/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/3134/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, зв`язаного з виконанням трудових обов`язків,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач протягом тривалого часу працював на підприємстві відповідача, внаслідок чого отримав хронічні професійні захворювання. Оглядом МСЕК йому визначено ступінь втрати професійної працездатності 65% безстроково (50% - по радикулопатії, 15% - по сидеросилікозу) і визнано особою з інвалідністю третьої групи. У зв`язку з ушкодженням здоров`я порушено його звичний спосіб життя, через постійний біль він позбавлений можливості реалізовувати свої звички і бажання, постійно іспитує тривогу за своє здоров`я та життя, що завдає йому моральних страждань. Тому просить стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 400 000,00 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача - адвокат Ніколенко М.М. подав відзив, просить відмовити у задоволенні позовної заяви. В обґрунтування зазначає, що у період з 06.02.2019р. по 29.03.2022р. ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ПРАТ «Інгулецький гірничо-

збагачувальний комбінат», а був працевлаштований у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616), на якому і було оформлено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03.05.2024р. форми П-4. Після звільнення з підприємства Відповідача та під час працевлаштування у ТОВ «АВТОТРАНССЕРВІС», ТОВ «Метінвест-Промсервіс» Позивач проходив медичні огляди на момент яких був здоровий та придатний до роботи за своєю професією, професійних захворювань, які виникли раніше (у даному випадку на ПРАТ «Інгулецький ГЗК») виявлено не було. Таким чином, професійне захворювання Позивачем отримано на іншому підприємстві металургійній галузі - Товаристві з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс». Позивач при працевлаштуванні у ТОВ «Метінвест-Промсервіс» пройшов медичний огляд та на момент проходження медичного огляду був визнаний здоровим та придатним до роботи, професійних захворювань, що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах (у даному випадку на ПРАТ «ІНГЗК»)виявлено небуло.Пункт 13Акту розслідуванняпричин виникненняхронічного професійногозахворювання від03.05.2024р.містить висновокпро наявністьшкідливих умовпраці Позивачапід часйого роботилише уТОВ «Метінвест-Промсервіс».Зазначені обставинисвідчать провідсутність зв`язкухронічних професійнихзахворювань Позивачаз умовамипраці напідприємстві Відповідача,що усвою чергу,вказує навідсутність правовихпідстав длястягнення зВідповідача моральноїшкоди,спричиненої професійнимизахворюваннями Позивачу.Уданому випадку, саме ТОВ «Метінвест-Промсервіс» і є підприємством, на якому саме і виниклі професійні захворювання, і, яке, є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди за її наявності. При цьому, на адресу ПРАТ «ІНГЗК» не було направлено повідомлення згідно вимог п. 101 Порядку, що свідчить про те, що ПРАТ «ІНГЗК» не є підприємством умови праці на якому стали причинною виникнення у Позивача вказаного професійного захворювання, та, відповідно, не є особою яка несе відповідальність на підставі ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України за заподіяну Позивачу моральну шкоду. Враховуючи викладені обставини, вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення моральної шкоди з ПРАТ «ІНГЗК». При цьому, Позивач жодним чином конкретно не обґрунтував чому моральна шкода оцінена ним у вказаній сумі. Позивачем в позовній заяві про наявність моральних страждань зазначено лише загальними фразами та не визначено, які саме дії/бездіяльність з боку ПРАТ «ІНГЗК» призвели до моральних страждань Позивача та не визначено причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою. Крім того, Позивачем не надано жодної медичної довідки або виписки за період роботи на ПРАТ «ІНГЗК», які б підтверджували перебування Позивача на лікуванні в медичних закладах; не надано доказів постійного знаходження Позивача на обліку в лікувально-профілактичних закладах та понесення витрат на лікування; відсутні висновки психолога щодо наявності моральних страждань.Первинний діагноз Позивачеві встановлено 28.03.2024р., а втрата працездатності та група інвалідності встановлені Позивачеві 11.07.2024р., отже, зважаючи на нетривалий період страждань розмір заявленої моральної шкоди є завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності та справедливості. На підставі вищенаведеного, вважає позовну заяву необґрунтованою та безпідставною, а позовні вимоги, з урахуванням фактичних обставин справи, є такими, що не підлягають задоволенню. Отже, у разі задоволення судом позовних вимог у сумі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, розмір моральної шкоди в такому випадку необхідно стягнути з урахуванням утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Процесуальні дії у справі.

17 липня 2024 року позовна заява надійшла до суду.

19липня 2024року позовназаява прийнятадо розгляду,провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02 серпня 2024 року представником відповідача подано відзив на позов.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без відповіді на відзив.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач з 28.02.1990 по 01.06.1990, з 23.05.1991 по 04.08.2008 та з 19.10.2018 по 04.02.2019 працював на підприємстві відповідача водієм автомобіля та водієм автотранспортних засобів. Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

В період часу з 06.02.2019 року по 29.03.2022 позивач працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування Філії №2 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС". Звільнений за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію.

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український НДІ промислової медицини» від 28 березня 2024 року №503 встановлена наявність у позивача хронічних професійних захворювань: 1. Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 та шийна С6, С7, С8, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стан після дискектомії L4-L5 (2021р.), стійким больовим і м`язово-тонічними синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); 2. Сидеросилікоз першої стадії (t.t;1/1 em), ускладнений хронічним обструктивним захворювання легень першої стадії, група А Легенева недостатність першого-другого ступеня.

Стаж роботи позивача в умовах шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу складає 11 років 6 місяців та включає періоди роботи:

- ПрАТ "Інгулецький ГЗК" - 8 років 4 місяці;

- ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" - 3 роки 1 місяць.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 03 травня 2024 року проведено розслідування причин виникнення у ОСОБА_1 професійних захворювань.

Згідно з пунктом 17 Акту встановлено, що позивач, працюючи на ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", виконував роботи, що характеризувались впливом показників важкості праці та аерозолів переважно фіброгенної дії, які перевищували нормативні значення. Також зазнавав впливу аналогічних шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, працюючи на ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Особи, які порушили законодавства про охорону праці, комісією не встановлені, враховуючи термін роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці на різних підприємствах та неодноразову зміну керівників (п.20 Акту).

Згідно з довідкою МСЕК від 11 липня 2024 року позивачу при огляді встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65% з 10 червня 2024 року безстроково та визначено третю групу інвалідності безстроково. Причиною інвалідності зазначено професійне захворювання.

Відповідно до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 , умови праці позивача відносились до класу «Шкідливі».

У 2023 та 2024 роках позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з приводу отриманих професійних захворювань.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини, які регулюють відшкодування моральної шкоди.

Норми права, які застосовує суд та мотиви їх застосування.

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці: соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 6 цього Закону визначено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст.13).

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.

Висновок суду.

Сам факт втрати професійної працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом достовірно встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності 65% та третьої групи інвалідності безстроково, позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок отримання професійних захворювань у позивача змінилися образ та якість життя, що завдає йому моральних страждань.

Суд вважає, що ушкодження здоров`я, втрата значного відсотка працездатності, наявності третьої групи інвалідності безстроково, потреба в лікуванні, прийоми ліків, перенесення фізичних страждань, безумовно спричиняє позивачу моральні страждання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 рокуз подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує період роботи позивача понад 8 років в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер та тривалість отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, наявність третьої групи інвалідності, тяжкість вимушених змін в його життєвих стосунках, що вимагає додаткових зусиль для організації життя і свідчить про погіршення стану здоров`я, незворотність негативних наслідків профзахворювання і приходить до висновку, що все це у своїй сукупності вказує на заподіяння позивачу моральної шкоди.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на позов, щодо відсутності його вини, оскільки обов`язок створити безпечні умови праці законодавством покладено саме на роботодавця відповідача по справі.

Водночас, погоджується з позицією відповідача стосовно того, що позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів на обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричиненої шкоди.

Отже, виходячи з вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 300000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю.

Щодо заперечень відповідача в частині стягнення моральної шкоди без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю.

В цій справі розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, завданої платнику податків внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю, отже зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 23 травня 2020 року, не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування таких збитків. Крім того, суд погоджується з позивачем, що справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком відповідача, який як податковий агент має виконати функції щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу. Тому суд, задовольняючи вимоги про стягнення зазначених сум на користь позивача, визначає такі суми без утримання податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 3 000,00 грн, оскільки позивач від його сплати звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23,76-81,89,95,258-259,263-265,274, 279, 352,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, зв`язаного з виконанням трудових обов`язків задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої втратою працездатності внаслідок професійного захворювання без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 3 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження: вул. Рудна, 47, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50064, Код ЄДРПОУ 00190905.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.