Ухвала

від 21.10.2024 по справі 216/4796/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4796/24

2-о/214/286/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

21 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., дослідивши матеріали цивільної справи за заявою Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Перша Криворізька Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2024року командирвійськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 звернувсядо Центрально-Міськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областііз заявоюпро визнанняособи зниклоїбезвісти заособливих обставин,в якійпросив визнативійськовослужбовця військовоїчастини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця містаКривого РогуДніпропетровської областізниклим безвістиза особливихобставин узв`язку іззбройним конфліктом,воєнними діями,тимчасовою окупацієючастини територіїУкраїни з29серпня 2014року.

Ухвалою суду від 05.07.2024 року заяву передано за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 року матеріали справи передано в провадження судді Чернової Н.В.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України,окреме провадження-це виднепозовного цивільногосудочинства,в порядкуякого розглядаютьсяцивільні справипро підтвердженнянаявності абовідсутності юридичнихфактів,що маютьзначення дляохорони прав,свобод таінтересів особиабо створенняумов здійсненнянею особистихнемайнових чимайнових правабо підтвердженнянаявності чивідсутності неоспорюванихправ. Крім того, положеннями вищезазначеної статті визначається певна категорія справ, що підлягають розгляду за правилами окремого провадження.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Як видно зі змісту заявлених вимог, звернувшись із заявою в порядку окремого провадження до суду, заявник просив визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області,зниклим безвісти за особливих обставин у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України з 29 серпня 2014 року.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою та порядку визнання особою, що зникла безвісти за особливих обставин, мають різне правове регулювання. Правовий статус «особи, зниклої безвісти за особливих обставин» не є тотожним правовому статусу фізичної особи, визнаної в судовому порядку «безвісно відсутньою».

Порядок визнання особою, що зникла безвісти за особливих обставин регулюєтьсяЗаконом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»(надалі Закон№ 2505-VIII).

Згідно абз. 12 ч. 1ст. 1 Закону №2505-VIIIособа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1ст. 4 Закону2505-VIIІ, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому вказаним Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Тобто набуття особою статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, здійснюється у позасудовому порядку. Особа набуває такого статусу з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до відповідного Реєстру.

Тобто, законом визначено інший, позасудовий, порядок визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.

До заяви долучена відповідь Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №45/6-3309 від 08.08.2022 року, згідно якої слідує, що ОСОБА_4 перебуває у державному розшуку як безвісті зникла особа.

Також до заяви додано Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № 20231206-470 від 06.12.2023 року, з якого слідує, що до вказаного реєстру внесено відомості про розшукувану особу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 07.08.2023 року.

Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньої або оголошення її померлою регламентується главою 4 розділу ІV ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №2505-VIIІнадання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Суд звертає увагу, що заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із вимогою про встановлення факту визнання особи самезниклою безвісти за особливих обставин, що на відміну від визнання фізичної особибезвісно відсутньою, не є можливим у порядку окремого провадження, оскільки правовий механізм надання особі статусу зниклої безвісти регулюєтьсяЗаконом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»та не передбачений нормами Глави4РозділуIV ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У постанові від 21.11.2018 у справі №757/43355/16-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другоїстатті 122 ЦПК Україниу редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження; пункт 1 частини першоїстатті 186 ЦПК Україниу редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першоїстатті 109 КАС Україниу редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першоїстатті 170 КАС Україниу редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).

Верховний Суд упостанові від 06 липня 2022 року в справі №203/3236/19зазначив, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18».

З урахуванням наведеного та з огляду на те, щоЦПК Українине регулює порядку розгляду справ про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.5 ст. 186 ЦПК України).

На виконання вимог вищезазначеної статті та з огляду на те, що суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованихКонституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, суд роз`яснює заявнику його право звернутись до суду із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою з дотриманням вимог п.3 ч.2 ст. 293 ЦПК України та ст.ст. 305, 306 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.293,п.1 ч.1 ст. 186, 260-261,353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі №216/4796/24 за заявою Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Перша Криворізька Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПУ України.

Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути заявнику.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалу складено та підписано 21 жовтня 2024 року

Суддя Н.В. Чернова