Постанова

від 09.10.2024 по справі 932/3720/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6686/24 Справа № 932/3720/20 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 лютого 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Відділ Поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 17 травня 2019 року о 17 годині 40 хвилин під час руху на своєму автомобілі «Hyundai Getz 1/4 5dr», державний знак НОМЕР_1 по проїжджій частині вулиці Січових Стрільців у м. Дніпро, біля будинку № 3, був зупинений працівниками поліції, після чого його силою витягнули з автомобіля працівники поліції спецпризначення КОРД, силою поклали на асфальт, надягнули кайданки та декілька разів вдарили по тілу. В результаті вказаних дій, йому спричинені тілесні ушкодження, які відповідно до висновку спеціаліста судово-медичного експерта №1580 від 20 травня 2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В подальшому, до нього підійшов невідомий йому чоловік, який представився слідчим Шевченківського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та повідомив, що зараз буде проходити обшук у його автомобілі, при цьому ухвалу про проведення обшуку не надав, увесь цей час позивач знаходився на землі, коли його підняли, він побачив, що його автомобіль «Hyundai Getz 1/4 5dr», державний знак НОМЕР_1 має наступні пошкодження: 1) рамки номерного знаку переднього бамперу; 2) скла опускного правої та лівої передньої дверцяти; 3) ручки зовнішньої правої передньої дверцяти; 4) обліцовки внутрішньої лівої передньої дверцяти; 5) скла опускного правої та лівої задньої дверцяти; 6) накладки зовнішньої задньої лівої дверцяти; 7) обліцовки переднього бамперу.

Позивач зазначає, що в результаті незаконних дій йому спричинена матеріальна шкода у розмірі 19196,90 грн. відповідно до висновку експерта № 87/194 від 17 червня 2019 року за пошкодження автомобіля та моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 200000 грн., у зв`язку із чим вимушений звернутися до суду та просити суд стягнути матеріальну та моральну шкоду, а також провести розподіл судових витрат.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 20696,90 грн., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

В іншій частині позов залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю факту заподіяння матеріальної шкоди позивачу у визначеному судом розмірі, враховуючи фактичні обставини справи. Рішення суду в частині моральної шкоди мотивовано необґрунтованістю та безпідставністю заявленого позову.

Не погодившись з таким рішенням суду Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просили рішення суду в частині задоволених вимог позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини у справі, що мають значення для справи. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем не доведено протиправність дії чи бездіяльність відповідача, вина будь-якого з поліцейських щодо заподіяння шкоди позиву, шляхом пошкодження належному йому автомобіля не встановлена, а тому відсутні достатні підстави для покладення відповідальності щодо відшкодування спричиненої матеріальної шкоди. Окрім того, суд першої інстанції не з`ясував обставини та причини пошкодження транспортного засобу позивача, що має значення для правильного вирішення справи, а тому дійшов до помилкового висновку про задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених вимог позову, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 травня 2019 року СВ Шевченівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12019040650001079 за частиною першою статті 259 КК України, за фактом завідомо неправдивого повідомлення про мінування торгово-розважального центру «Дафі».

17 травня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук автомобіля Hyundai Getz, державний знакНОМЕР_1 .

До матеріалів справи долучено диск, що містить відеозапис, що містять відеоматеріали проведення обшуку працівниками поліції 17 травня 2019 року на вул.Січових Стрільців м. Дніпро, на відео присутній чоловік, схожий на позивача, у автомобілі якого проходить обшук. Також судом установлено, що з наявного відеозапису вбачається наявність пошкоджень автомобіля, а саме відсутність передніх бокових вікон автомобіля.

Висновком судового експерта ОСОБА_2 від 17 червня 2019 року № 87/19А визначено розмір матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Hyundai Getz 1/4 5dr», державний знак НОМЕР_1 у розмірі 19196,90 грн.

Висновком спеціаліста судово-медичного експерта №1580 від 20 травня 2019 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньо-шкіряного крововиливу та саден обох верхніх кінцівок, синців на тулубі, (по передній та задній поверхні), садна колінного суглобу, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина при об такий (такі), садна та внутрішньо - шкіряний крововилив в області променево - зап?ясткових суглобів - від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і кайданки, можливо в термін на який вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, на підставі пункту 2.3.4. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.

12 січня 2021 року кримінальне провадження №12019040640001079 було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до положень статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167,1174 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі №916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) зроблено правовий висновок про те, що застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №522/1021/16-ц (провадження № 14-136цс19) зроблено висновок про те, що закриття кримінального провадження щодо фізичної особи з реабілітуючих підстав є підтвердженням незаконних дій органів досудового розслідування, які в судовому порядку додатково не потрібно такими визнавати.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що постановою старшого слідчого СВ Шевченковського ВП ДНП ГУНП в Дніпропетровськвй області від 10 січня 2021 року кримінальне провадження №12019040650001079 за частиною першою статті 259 КК України, в рамках якого під час проведення обшуку пошкоджено автомобіль марки «Hyundai Getz 1/4 5dr», державний знак НОМЕР_1 , закрито за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано суду належні та допустимі докази, а відповідачем не спростовано, які підтверджують факт пошкодження автомобіля під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження та встановлену матеріальну шкоду, чого достатньо для вирішення спору по суті та задоволення позову в зазначеній частині.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимог позову в оскаржуваній частині.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем не доведено протиправність дії чи бездіяльність саме відповідачем, вина будь-якого з поліцейських щодо заподіяння шкоди ОСОБА_1 , шляхом пошкодження належному йому автомобілю не встановлена, а тому відсутні підстави для відшкодування шкоди, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини були предметом розгляду у суді першої інстанції, судом надано на ці доводи вичерпну відповідь, та позивачем в свою чергу доведено вказані обставини належними та допустимими доказами у розумінні положень діючого законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що сам факт закриття кримінального провадження щодо позивача є підтвердженням незаконних дій органів досудового розслідування, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для відшкодування завданої шкоди, є безпідставними.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини та причини пошкодження транспортного засобу позивача, що має значення для правильного вирішення справи, є безпідставними, оскільки під час розгляду справи, судом першої інстанції було оглянуто відеозапис проведення обшуку працівниками поліції 17 травня 2019 року, що підтверджує вимоги позову в частині понесених матеріальних збитків.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено розмір матеріальних збитків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки розмір матеріальних збитків, спричинених пошкодженням автомобіля підтверджується висновком експертного дослідження № 87/19А від 17 червня 2019 року, що в розумінні положень ЦПК України є належними та допустимими доказами у справі й скаржником під час розгляду справи розмір завданої шкоди не спростований.

Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив дійсні обставини справи та як наслідок зробив неправильний висновок суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були подані скаржником до суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуГоловного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті - залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 06лютого 2023року воскаржуваній частині-залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна