Постанова

від 09.10.2024 по справі 201/10258/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8087/24 Справа № 201/10258/23 Головуючий упершій інстанції: Батманова В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційними скаргамиКомунального підприємства«Обласний центрекстреної медичноїдопомоги тамедицини катастроф»Дніпропетровської обласноїради,Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Арсеналстрахування» нарішення Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськавід 10червня 2024року посправі запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доКомунального підприємства«Обласний центрекстреної медичноїдопомоги тамедицини катастроф»Дніпропетровської обласноїради,Приватного акціонерноготовариства «СК«Арсенал страхування»,третя особа: ОСОБА_3 провідшкодування шкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 14.04.2022 у м. Дніпрі на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Юрія Словацького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Matrix», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та спеціального транспортного засобу «Peugeot Boxer», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі полісу №204007106. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п.8 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Відповідно до висновку №48/22А від 06 травня 2022 року по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Matrix», д/н НОМЕР_1 , складає 132116,60 грн., а вартість автомобіля після ДТП складає 53346,35 грн. Відтак матеріальний збиток, спричинений власнику вказаного автомобіля ОСОБА_1 , складає 78770,25 грн. Вартість послуг експерта склала 5000,00 грн. Тому позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на свою користь суму матеріального збитку у розмірі 78770,25 грн, витрати на послуги експерта в сумі 5000,00 грн. Позивач ОСОБА_2 просив стягнути з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР на свою користь матеріальну шкоду (витрати, пов`язані з правничою правовою допомогою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення) в сумі 15000,00 грн та витрати на послуги експерта у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 78770,25 грн. Стягнуто з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 15000,00 грн, витрати на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 5000,00 грн, а разом 20000,00 грн. Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. Стягнуто з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

В апеляційнійскарзі КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 15000,00 грн, витрати на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 5000,00 грн, а на користь держави судового збору в сумі 1073,60 грн (а.с. 1-5 т.2).

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» також не погодилось із вказаним вище рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» про стягнення матеріальної шкоди (а.с. 27-32а т.2).

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується, зокрема, довідками про доставку судової повістки в електронному вигляді відповідачам ПрАТ «СК «Арсенал страхування», КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР та його представнику ОСОБА_4 (а.с. 45-47 т.2), а також рекомендованими повідомленнями про вручення судової повістки позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третій особі ОСОБА_3 (а.с. 68-70 т.2). Від позивачів надійшли відзиви на апеляційні скарги відповідачів, у яких вони просять залишити без задоволення апеляційні скарги, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо поданої представником позивачів - адвокатом Торубаровим А.В. заяви про відкладення розгляду справи через захворювання, то вона є безпідставною, адже вказаним представником не доведено поважність причин неявки в судове засідання 09.10.2024. До заяви додано копію письмової інформації щодо огляду терапевтом від 07.10.2024, згідно якого станом на 07.10.2024 представник хворіє близько 5 днів, діагноз ГРВІ. Доказів тимчасової непрацездатності адвоката 09 жовтня 2024 року суду не представлено.

Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу, які не зявились.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення без задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» та задоволення апеляційноїскарги КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР, часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 20 березня 2022 у м.Дніпрі на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Юрія Словацького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Matrix», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та спеціального транспортного засобу «Peugeot Boxer», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 17-18, 19-21 т.1).

Спеціальний транспортний засіб «Peugeot Boxer», д/н НОМЕР_2 належить КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради.

Згідно копії довідки КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР від 27.02.2022 №187, ОСОБА_3 дійсно працює в КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР на посаді водія автотранспортних засобів санітарних виїзної бригади екстреної медичної допомоги Петропавлівської підстанції (а.с. 70 т.1).

Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Peugeot Boxer», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі полісу №204227106 з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн, франшиза відсутня.

Власником автомобіля «Hyundai Matrix», д/н НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 12.06.2013 (а.с. 69 т.1).

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, у справі №203/1286/22 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; постанова набрала законної сили 02.08.2022 (а.с. 22-24, 25-27 т.1).

У вказаній вище постанові, зокрема, зазначено, що кваліфікуючи дії ОСОБА_3 , працівниками поліції взагалі не конкретизовано суті вчиненого ним порушення вимог ПДР України, а саме: які конкретні дії останній вчинив/не вчинив, не зазначено, від яких вимог ПДР він відступив, яким саме способом він не забезпечив безпеку дорожнього руху, що спричинило настання ДТП.

Після зазначених обставин, позивач звернувся до Управління патрульної поліції із заявою (вхідний №Ч-955 від 09.08.2022) щодо складання протоколу відносно водія ОСОБА_3 за порушення ним саме п. 8.7.3 з) ПДР України (а.с. 32-33 т.1).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №352810 від 25.08.2022 відносно ОСОБА_3 за порушення ним п.8.7.3 є) ПДР України був складений уповноваженою особою та знову направлений до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська, разом з матеріалами справи (а.с. 34 т.1).

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, у справі №203/3493/22, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 було закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП (наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення) (а.с. 29-31 т.1).

Також встановлено, що постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, у справі №203/1285/22 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; постанова набрала законної сили 24.01.2023 (а.с. 17-18, 19-21 т.1).

У вказаній вище постанові суд дійшов висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення правопорушення не доведено поза розумним сумнівом, у встановлений нормами КУпАП спосіб, що зумовлює необхідність закриття провадження в справі саме на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно висновку експерта №48/22А від 06 травня 2022 року по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, складеного судовим експертом Пилипенком О.С., ринкова вартість автомобіля «Hyundai Matrix», д/н НОМЕР_1 , на дату ДТП, без урахування ушкоджень - 132116,60 грн, вартість відновлювального ремонту, без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу деталей - 149749,69 грн, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні - 78770,25 грн, ринкова вартість аварійно пошкодженого КТЗ після ДТП - 53346,35 грн, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля - 132116,60 грн (а.с.43-50 т.1).

Відповідно до висновку №СЕ-19/104-24/7128-ІТ, складеного 07.03.2024 судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Peugeot Boxer» номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 «е» та 3.1 Правил дорожнього руху України; технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «Peugeot Boxer» номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 визначалася виконання ним вимог п.п. 8.7.3 «е» та 3.1 Правил дорожнього руху України; при заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Peugeot Boxer» номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 «е» та 3.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебувало в причинному зв`язку з настанням даної ДТП (а.с. 185-186 т.1).

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи, тощо.

Судом установлено, що технічна можливість уникнути ДТП, яка мала місце 20 березня 2022 року, для водія автомобіля «Peugeot Boxer», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 визначалася виконання ним вимог п.п. 8.7.3 «е» та 3.1 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Peugeot Boxer» номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 «е» та 3.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебувало в причинному зв`язку з настанням даної ДТП (а.с. 185-186 т.1).

Отже, позивачкою доведено вину водія ОСОБА_3 у ДТП, яка мала місце 20 березня 2022 року у м. Дніпрі на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Юрія Словацького, що перебуває у причинному зв`язку із вчиненням шкоди власнику автомобіля «Hyundai Matrix», д/н НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Peugeot Boxer», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 (який у момент ДТП перебував у трудових відносинах з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР), була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі полісу №204227106 з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн.

Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц (провадження №14-80цс19)).

Непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди як співвідповідач має залучатися до участі у справі страхувальник.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону №1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (абзац 2 пункту 15 вказаної вище постанови).

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди (абзац 3 пункту 15 Постанови Пленуму №4 від 01.03.2013 року).

Статтею 30.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно статті 30.2 вказаного вище Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено,що вартістьвідновлювального ремонтуавтомобіля «HyundaiMatrix»,д/н НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 149749,69 грн, що перевищує ринкову вартість цього транспортного засобу до ДТП, яка складає 132116,60грн.

За викладених обставин, власнику автомобіля «HyundaiMatrix»,д/н НОМЕР_1 ,у даному випадку підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши вину у ДТП водія ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого у момент пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на підставі полісу №204227106; приймаючи до уваги, що ремонт автомобіля «Hyundai Matrix», д/н НОМЕР_1 є економічно необґрунтованим; враховуючи також відсутність встановленої полісом №204227106 франшизи, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» (страховика винуватця ДТП) на користь ОСОБА_1 (власниці вказаного автомобіля) різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 78770,25 грн (132116,60 грн вартість транспортного засобу до ДТП 53346,35 грн вартість транспортного засобу після ДТП).

Посилання апелянта ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на розгляд судом двох справ (№203/1286/22, №203/3493/22) про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_3 , у яких ухвалені постанови про закриття провадження, - є безпідставними, адже постанови у вказаних справах не спростовують встановлену у даній цивільній справі вину водія ОСОБА_3 .

За положеннями частини шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч. 7 ст. 82 ЦПК України).

Судом апеляційної інстанції досліджений зміст, у тому числі мотивувальні частини, постанов у справах про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_3 №203/1286/22 та №203/3493/22.

У справі №203/1286/22 провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрито за відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. У постановах №203/1286/22суди, зокрема, зазначили, що суть правопорушення в протоколі є не конкретизованою, оскільки не вказано, які дії ОСОБА_3 вчинив чи не вчинив, не зазначено від яких вимоги ПДР відступив, яким способом не забезпечив безпеку дорожнього руху, що спричинило настання ДТП, що позбавило суд І інстанції встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями водія ОСОБА_3 , які створили загрозу для безпеки дорожнього руху, та настання шкідливих наслідків у вигляді ДТП; тому, протокол про адміністративне правопорушення не може вважати доказом у справі, оскільки викладена суть правопорушення, яка ставиться в провину ОСОБА_3 не підтверджує порушення останнім п. 3.1 ПДР України.

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, у справі №203/3493/22, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 було закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП (наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення) (а.с. 29-31 т.1), тобто з процесуальних підстав.

Отже, у вказаних вище справах №203/1286/22 та №203/3493/22 не встановлено факту відсутності вини водія ОСОБА_3 у ДТП.

У справі №203/1286/22 суди дійшли висновку про недоведеність вини останнього за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №066650 від 14.04.2022 року обставин.

У справі №203/3493/22 провадження закрито через наявність нескасованої постанови суду першої інстанції про закриття адміністративного провадження щодо тої самої особи, за тим самим фактом і за тією самою кваліфікацією.

За таких обставин, постанови судів у вказаних вище справах №203/1286/22 та №203/3493/22 жодним чином не спростовують недотримання водієм автомобіля «Peugeot Boxer» номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вимог п.п. 8.7.3 «е» та 3.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено висновком судової автотехнічної експертизи від 07.03.2024 №СЕ-19/104-24/7128-ІТ у даній цивільній справі.

Будь-яких належних та допустимих доказів спростування вини ОСОБА_3 у настанні ДТП, доказів наявності вини обох водіїв, тощо, суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом, призначення відповідної судової експертизи - відповідачами не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколом судового засідання апеляційного суду.

Ні місцевому, ні апеляційному суду не надано доказів на підтвердження доводів позивачки ОСОБА_1 щодо понесення нею витрат у розмірі 5000,0 грн. на оплату послуг експерта.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР про відшкодування шкоди.

Згідно змісту та обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_2 просить стягнути на свою користь з відповідача КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР матеріальну шкоду в сумі 15000,00 грн, що є витратами, пов`язаними з правничою правовою допомогою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також 5000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням товарознавчої експертизи.

На підтвердження позовних вимог у цій частині представлено копію договору про надання правової допомоги №05/01-22/Ч від 01.05.2022, укладеного між ТОВ «Юридична компанія «Лекс ЛТД» (виконавець) та ОСОБА_2 (замовник), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати юридичний супровід по справі про адміністративне правопорушення №203/1285/22, яка знаходиться в провадження Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, складення та подання пояснень по справі (а.с. 35-38 т.1).

Згідно пунктів 4.2-4.4 вказаного вище договору, правову допомогу, що надається виконавцем, замовник оплачує в гривнях у сумі 12000,00 грн. Оплата за договором здійснюється замовником протягом трьох робочих днів з дня підписання даного договору. У випадках збільшення обсягу виконуваних робіт допускається збільшення оплати робіт виконавця.

Також позивачем надано копії рахунків на оплату без дати, складених ТОВ «Юридична компанія «Лекс ЛТД», на суму 12000,00 грн та 3000,00 грн за надання послуг правової допомоги у справі №203/1285/22 (а.с. 39, 40 т.1).

Матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_2 було здійснено фактичну оплату ТОВ «Юридична компанія «Лекс ЛТД» витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн, у зв`язку із провадженням про адміністративне правопорушення відносно нього у справі №203/1285/22.

Частиною першою статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною другою статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Установлено, що постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, у справі №203/1285/22 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; постанова набрала законної сили 24.01.2023 (а.с. 17-18, 19-21 т.1).

Вказана вище справа №203/1285/22 про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП розглядалась судом відповідно до матеріалів, що надійшли від УПП в Дніпропетровській області, зокрема, складеного працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №066648 від 13.04.2022 року.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено вини водія ОСОБА_3 у складенні працівниками поліції вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №066648 від 13.04.2022 року та інших матеріалів, на підставі яких позивач притягувався до адміністративної відповідальності.

Вина водія ОСОБА_3 у вчиненні ДТП сама по собі не свідчить про наявність його вини у складанні адміністративного протоколу щодо водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП (в справі №203/1285/22).

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94-ВР передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

Здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше).

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №640/16169/17, від 26 січня 2022 року в справі №953/6561/20.

Відповідно до пункту 10 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», відповідно до п. 4 ст. 3 Закону громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Згідно із п. 4 ст. 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та пункту 10 Положення про застосування вказаного Закону, відшкодовуються лише сплачені суми, що пов`язані з наданням правової допомоги.

Отже, визначені Законом №266/94-ВР від 1 грудня 1994 року суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги не є тотожними витратам на правничу допомогу, які передбачені статтею 137 ЦПК України, а тому, в даному випадку потрібно виходити зі спеціальної норми закону, якою передбачено таке відшкодування.

Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11 (пункт 6.22), від 27 лютого 2019 року у справі №761/3884/18 (пункт 35), від 21 серпня 2019 року у справі №761/35803/16-ц (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі №688/2479/16-ц (пункти 25-28), від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (пункт 8.6)).

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що відшкодування витрат, сплачених особою у зв`язку з наданням його правової допомоги у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбачене Законом України №266/94-ВР від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»; враховуючи, що позовні вимоги про стягнення витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн, у зв`язку із провадженням про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , не пред`явлені до належного відповідача (відповідний орган державної влади), - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для покладення цих витрат на КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР (як роботодавця винуватця ДТП) та стягнення з нього вказаних грошових коштів на користь позивача.

За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера №48 від 06.05.2022 судового експерта ОСОБА_5 , за складання висновку №48/22А від 06 травня 2022 року по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, ОСОБА_2 сплатив 5000,00 грн (а.с. 62 зворот, 71 т.1).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради повинно бути відмовлено у повному обсязі, - відсутні підстави для стягнення з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_2 судових витрат,зокрема,судових витрат напроведення експертноготранспортно-товарознавчогодослідження урозмірі 5000,00 грн. Згідно змісту позовної заяви, ОСОБА_2 позовні вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» не заявлені.

У свою чергу, з ОСОБА_2 на користь КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого останнім судового збору при поданні апеляційної скарги у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп. (а.с. 22 т.2).

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині стягнення зКП «Обласнийцентр екстреноїмедичної допомогита медициникатастроф» ДОРна користь ОСОБА_2 матеріальної шкодив сумі15000,00грн,витрат напроведення експертноготранспортно-товарознавчогодослідження урозмірі 5000,00 грн,а разом20000,00грн;та вчастині стягненняз КП «Обласнийцентр екстреноїмедичної допомогита медициникатастроф» ДОРна користьдержави судового зборуу розмірі1073,60грн,з ухваленняму цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга ПрАТ «Страхова компанія«Арсенал страхування» задоволенню не підлягає, апеляційна скарга КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР підлягає задоволенню, рішення суду першоїінстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Арсеналстрахування» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргуКомунального підприємства«Обласний центрекстреної медичноїдопомоги тамедицини катастроф»Дніпропетровської обласноїради задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; в частині стягнення з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 15000,00 грн, витрат на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 5000,00 грн, а разом 20000,00 грн; та в частині стягнення з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради на користь держави судового збору у розмірі 1073,60 грн скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

В іншій частині рішення Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від10червня 2024року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 26136949) судові витрати у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова