Рішення

від 10.10.2024 по справі 141/546/24

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/546/24

Провадження №2/141/193/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу №141/546/23 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

12.09.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 , яка заповіту не залишила.

Чоловік померлої ОСОБА_3 та її сини - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як спадкоємці першої черги за законом, передбачених ст. 1261 ЦК України, написали заяви про відмову від прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та з права на присадибну земельну ділянку орієнтовною площею 0,38 га, розташовану в межах населеного пункту на території Оратівської селищної ради Вінницького району (раніше Човновицької сільської ради Оратівського району) Вінницької області в АДРЕСА_1 , з яких 0,25 га - для для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,13 га - для ведення особистого селянського господарства.

Спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 заведено Оратівською державною нотаріальною конторою.

Частину спадкового майна, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивач оформила нотаріальним шляхом. Однак, оскільки за спадкодавцем не зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,25 на та площею 0,1141 га, нотаріально оформити прийняття спадщини позивач позбавлена можливості, в підтвердження чого надала відповідну обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.09.2021 № 328/02-31.

Таким чином, ОСОБА_2 , просить визнати за нею право власності на земельну ділялнку площею 0,25 га для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0523186600:01:006:0068, та на земельну ділянку площею 0,1141 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523186600:01:006:0069, які розташовані в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17.09.2024 відкрито провадження у справі № 141/546/24 та призначено підготовче судове засідання на 10.10.2024, витребувано у Державному нотаріальному архіві Вінницької області належним чином завірену копію спадкової справи № 175/2020, заведену після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи № 141/546/24, в підготовче судове засідання, призначене на 10.10.2024, не з`явилася.

Натомість, 23.09.2024 до суду надійшла заява позивача від 20.09.2024 про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце судового розгляду справи, 10.10.2024 в підготовче судове засідання також не з`явилася, повноважного представника до суду не направила.

При цьому, 09.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява відповідача від 09.10.2024 про розгляд справи № 141/546/24 без участі представника селищної ради, у якій також зазначено, що проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує.

Як вбачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст.200ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст.200ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи № 141/546/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «Батько» записано ОСОБА_3 , у графі «Мати» записано ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 одружились ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище дружин після одруження « ОСОБА_7 ».

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вінницькі зутори Вінницького району Вінницької області, про що 07.04.2020 складено відповідний актовий запис № 4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.

Як убачається з архівного витягу із рішення 9 сесії 4 скликання Човновицької сільської Ради Оратівського району Вінницької області від 06.05.2004, вирішено виділити для приватизації земельні ділянки, у тому числі ОСОБА_2 у розмірі 0,38 га, з яких 0,25 га - для будівництва та обслуговування, 0,13 га - для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому рішенням 49 сесії 7 скликання Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області від 25.02.2019 «Про приведення у відповідність до чинного законодавства рішення 9 сесії 4 скликання Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області від 06.05.2024 «Про видідення земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 , для приватизації»» вирішено передати у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,38 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0520927542020 від 10.12.2020, земельна ділянка площею 0,1141 га, кадастровий номер 0523186600:01:006:0069, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої є ведення особистого селянського господарства.

Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 394354321 від 11.09.2024, інформація про власника земельної ділянки з кадастровим номером 0523186600:01:006:0069 у Державному реєстрі речових прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

Як убачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0520927482020 від 10.12.2020, земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 0523186600:01:006:0068, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої є для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 394355562 від 11.09.2024, інформація про власника земельної ділянки з кадастровим номером 0523186600:01:006:0068 у Державному реєстрі речових прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

Як убачається із довідки, виданої Оратівською селищною радою 06.09.2024 за № 122/08.00.30-10, відповідно до запису в домовій (погосподарській) книзі Скоморошківського старостинського округу Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 5 померла ОСОБА_2 , яка з 26.06.1982 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини з нею проживав та був зареєстрований чоловік ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 61812135 від 24.09.2020, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена 24.09.2020 в Оратівській державній нотаріальній конторі, номер у нотаріуса 175/2020.

З матеріалів спадкової справи № 175/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 убачається, що справу розпочато 24.09.2020 за заявою ОСОБА_1 .

Разом з тим, як убачається зі змісту заяв ОСОБА_3 від 24.09.2020 (чоловіка померлої ОСОБА_2 ), ОСОБА_4 від 28.08.2020 (сина померлої ОСОБА_2 ), ОСОБА_5 від 28.08.2020, (сина померлої ОСОБА_2 ), які надійшли до Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області 24.09.2020, зазначені спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовились.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 09.09.2021, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку площею 1,5900 га, кадастровий номер 0523186600:02:001:0006, яка розташована на території Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, та на житловий будинок з господарсьми будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 .

Однак, постановою в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області Манус В.В, № 328/02-31 від 09.09.2021 ОСОБА_8 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 0,25 га та 0,38 га, що розташовані в АДРЕСА_1 , належні померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно, а також у зв`язку з відсутністю інформації про право власності на земельні ділянки в ДРРПНМ.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до ст.41Конституції України та ст.321Цивільного кодексуУкраїни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Згідно вимог ст. 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1262ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.ч. 1, 3,5 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1270ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання прававласності наспадкове майнов судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Крім того, як роз`яснено у п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4ст. 49 Закону України «Про нотаріат»відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст.50Закону України«Про нотаріат» та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Поряд з цим, відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125Земельного кодексу України,проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. У п. 3.5 - вказано, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки яку розпочав за життя спадкодавець, та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічні за змістом висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2021 року по справі № 137/731/17 (провадження №61-10528св21). Зокрема, у даній постанові було досліджено питання щодо права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, та, відповідно, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, якщо на день смерті спадкодавця була розпочата процедура оформлення земельної ділянки, яка увійшла до складу спадщини, то спадкоємець має право на до оформлення цієї частини спадкового майна.

Отже, як установлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи № 141/546/24 доказами, на підставі відомостей заведеної нотаріусом нотаріусом спадкової справи № 175/2020, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки чоловік померлої ОСОБА_3 та її сини - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як спадкоємці першої черги за законом, відмовились від прийняття від спадщини.

Натомість, частину спадкового майна, а саме земельну ділянку площею 1, 5900 га, кадастровий номер 0523186600:02:001:0006, яка розташована на території Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, та житловий будинок з господарсьми будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , позивач оформила нотаріальним шляхом, про що в.о. державного нотаріуса Оратівської ДНК ОСОБА_9 було видано відповідні свідоцтво про право на спадщину за законом.

Однак, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на іншу частину спірного нерухомого спадкового майна, а саме на земельну діялнку площею 0,25 га для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0523186600:01:006:0068, та на земельну ділянку площею 0,1141 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523186600:01:006:0069, які розташовані в АДРЕСА_1 , а також відсутністю інформації про зареєстроване право власності на зазначені земельні ділянки в ДРРПНМ за спадкодавцем позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, що підтверджується постановою в.о. державного нотаруса Оратівської ДНС Манус В.В. № 328/02-31 від 09.09.2021.

При цьому, відповідач Оратівська селищна рада згідно поданої заяви від 09.10.2024 не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Також суд зауважує, що згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право визначення предмету позову належить лише позивачу, який обирає правомірний та ефективний спосіб захисту прав та інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів, за загальним правилом, визначені частиною другою статтею 16 ЦК України: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За вказанихфактичних обставин,суд,враховуючи нормичинного цивільногозаконодавства Українина час виникнення спірних правовідносин, та той факт, що спадкодавець ОСОБА_2 за час свого життя набула право власності на спадкове майно, але в силу об`єктивних причин не встигла здійснити державну реєстрацію права власності вказаного нерухомого майна у компетентних органах, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, доходить висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права на спірні земельні ділянки є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача.

На підставі ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1262, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 0523186600:01:006:0068), та на земельну ділянку площею 0,1141 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 0523186600:01:006:0069), які розташовані в АДРЕСА_1 , згідно рішення 49 сесії 7 скликання Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області від 25.02.2019 «Про приведення у відповідність до чинного законодавства рішення 9 сесії 4 скликання Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області від 06.05.2004 «Про виділення земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 , для приватизації»», в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.Судові витрати залишити без відшкодування.

4.Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 21.10.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Оратівська селищна рада Вінницької області (вул. Паркова, 14, смт Оратів, Вінницького району, Вінницької області, 22600).

СуддяС.В. Климчук