Постанова

від 08.10.2024 по справі 447/1989/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/1989/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/811/1337/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Чижа Л.М.

за участю: ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 ,

представника АТ КБ «Приватбанк» - Деркач О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИЛА:

27.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача.

Просила суд:

- зобов?язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_1 , власні грошові кошти у розмірі 68 917,90 грн, які були незаконно (без згоди належного платника) списані з карткового рахунку № НОМЕР_1 , карта № НОМЕР_2 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 30.10.2022 шляхом перерахування на користь невідомої їй третьої особи;

- відновити стан карткового рахунку № НОМЕР_1 , карта № НОМЕР_2 , що існував станом на 30.10.2022, до незаконного списання коштів 30.10.2022;

- зобов?язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» повернути ОСОБА_1 , кредитні грошові кошти у розмірі 44 862 грн 98 коп., які були незаконно (без згоди належного платника) з карткового рахунку № НОМЕР_3 , карта № НОМЕР_4 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 30.10.2022 шляхом перерахування на користь невідомої їй третьої особи;

- зобов?язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати неправомірно нараховані відсотки за користування кредитними коштами, що були незаконно списані з карткового рахунку № НОМЕР_3 , карта № НОМЕР_4 , відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 30.10.2022;

- відновити стан карткового рахунку № НОМЕР_3 , карта № НОМЕР_4 , що існував станом на 30.10.2022, до незаконного списання коштів 30.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 30.09.2013 між нею та АТ КБ «ПриватБанк» було підписано договір № SAMDNFF000110975549, згідно якого їй було відкрито рахунок НОМЕР_5 , карта № НОМЕР_2 . 16.12.2015 було підписано Угоду № SAMDNWF00022611929, згідно якої їй було відкрито рахунок НОМЕР_3 , карта НОМЕР_4 . 30.10.2022 переглядаючи стрічку новин у соціальній мережі Facebоок, вона побачила повідомлення, що єПідтримка надає допомогу українцям, які постраждали від війни. Позивачка перейшла за посиланням на сайт єПідтримка, заповнила запитувані дані (прізвище та ім`я, область, чи є діти, чи працює). Інших особистих даних вона не повідомляла. Їй було запропоновано обрати банк для перерахування коштів Ощадбанк чи ПриватБанк. Позивачка натиснула ПриватБанк. Одразу отримала повідомлення, що їй нараховано виплату у розмірі 3600,00 грн. Щоб перевірити чи прийшли кошти, вона зайшла за посиланням в Приват24. Після авторизації її екран телефона погас, пропало зображення і вона ніякі дії більше зробити не могла. Тут же почати надходити смс повідомлення про зняття коштів з її карткових рахунків. Коли позивачка побачила смс повідомлення від банку, то зрозуміла, що невідомі особи намагаються зняти кошти з її рахунку. Тоді ОСОБА_1 негайно подзвонила по номеру телефона НОМЕР_6 в банк, щоб заблокувати свої картки та подала заявку на повернення коштів, так, як вона ніякі операції в додатку Приват24 не підписувала і кошти не перераховувала. На наступний день позивачка звернулася до відділення поліції № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області із заявою про зняття коштів з її банківських рахунків внаслідок вчинення шахрайських дій невідомими особами у розмірі 113 780,88 грн. За даним фактом 31.10.2022 відкрито кримінальне провадження № 12022141250000390. Станом на день звернення до суду з цим позовом досудове розслідування триває, винну особу не встановлено. Внаслідок незаконних платіжних операцій (списання коштів) з її кредитної картки № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) 30.10.2022 невідомою особою знято 44 862 грн 98 коп. кредитних коштів. Станом на 22 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 48 711,53 грн, на яку банком було нараховано відсотки за користування кредитом. Починаючи з 01 грудня 2022 року, банком нараховувалися 3.5 % відсотка за користування кредитом, який вона не отримувала. Внаслідок незаконних платіжних операцій (списання коштів) з її картки № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) 30.10.2022 невідомою особою знято 68 917,90 грн 90 коп. власних коштів. Оскільки, вказані трансакції здійснювалися без її погодження та без її відома, позивачка неодноразово зверталася усно в банк з проханням зафіксувати факт незаконного списання грошових коштів на загальну суму 113 780 грн 88 коп. та повернути незаконно списані грошові кошти на її рахунки. Вважає, що банком були порушені її права, а саме не було вжито всіх належних заходів для запобігання зупиненню списання кредитних коштів з її карткового рахунку. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначає, що на момент вчинення неналежної платіжної операції невідомою особою вона не розголошувала інформацію щодо своїх кредитних карт, в тому числі ПІН-код, терміну дії, СУУ2, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Більше того, вона не давала згоди на проведення платіжних операцій. Позивачка не отримувала кодів на свій телефон чи телефонних дзвінків від банку для підтвердження вище зазначених платіжних операцій. Коли вона отримала смс повідомлення від банку про зняття коштів невідомими особами, вона негайно повідомила про це банк, щоб останній відмінив/скасував операцію. Однак, банк не здійснив всіх належних для цього заходів, що призвело до списання з її карткових рахунків 113 780 грн 88 коп. на користь невідомих осіб. Таким чином, банком порушено вимоги Закону України «Про платіжні послуги» та умов укладеного між сторонами договору, оскільки є факт здійснення операцій за її кредитним рахунком, які вона не замовляла та не дозволяла, що завдало їй істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку вона має погашати, що утворилась з часу незаконного зняття невстановленою особою кредитних грошових коштів з її карткового рахунку.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживача - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються позивачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Сам по собі факт правильно введеного ПІН-коду вказаної картки, не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків позивачки відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Більше того, виявивши безпідставне списання коштів, вона повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів. Судом першої інстанції не надано належної оцінки всім доказам, що є в матеріалах справи, та порушено вище наведені норми матеріального права, а тому суд помилково прийшов до висновку, що «чинним законодавством не надано повноважень Банку здійснювати повернення проведеного переказу позивачем, здійсненого з належною авторизацією». Звертає увагу на те, що у своєму висновку судом першої інстанції зазначено, що позивачка при вході в програму єДопомога, для отримання коштів ввела номер карточки. Таке твердження суду не відповідає дійсності, що є припущенням, та спростовується доказами, а саме аудіозаписом, поясненнями позивачки. Навпаки, позивачка весь час наголошувала, що вона не вводила даних своєї банківської карточки, дзвінка чи смс-повідомлень про підтвердження входу в "Приват24" на її номер телефону не було. Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що «операції щодо зняття коштів з рахунків позивачки стали можливими виключно в результаті розголошення самим клієнтом конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам».

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

АТ КБ «Приватбанк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу задовольнити. Представник АТ КБ «Приватбанк» - Деркач О.Р. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

За змістом ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно пунктів 32.1, 32.7 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання.

Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.

Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705, емітент зобов`язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача.

Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Пунктами 7, 8 розділу VI Положення визначено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2020 у справі № 182/5175/16-ц зазначив: «на позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення».

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18) зробив наступний висновок: «...суди не взяли до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів. ПІН-кодів. CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» була підписана анкета-заява № б/н від 06.12.2019 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку. Вказаний документ скріплений власноручним підписом ОСОБА_1 , в якому зазначено її мобільний номер телефону НОМЕР_7 .

Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і Правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет.

Відповідно до п. 2.1.3.5.1. Умов та Правил, клієнт зобов`язаний не передавати Карти, ПІНи третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором або що суперечать чинному законодавству.

Згідно з п.2.1.3.5.6. клієнт зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання втрати (розкрадання) Карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання.

Відповідно до п.2.1.3.5.7., клієнт зобов`язаний інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу, або отримання звістки про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення Банку, або за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_8 (для VIP-кієнтів), НОМЕР_9 (для дзвінків із-за кордону).

Згідно з п.2.1.3.7.4. держатель картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Держателя Карти в Банк і заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не поводжуються авторизацією, до моменту постановки Карти в СТОП-Лист Платіжною системою.

Враховуючи вищезазначене, без розголошення (передача особистої конфіденційної інформації третім особам) з боку позивача ПІН-коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку.

ОСОБА_1 належать платіжні картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 .

В період часу з 20 год. 06 хв. по 20 год. 11 хв. 30.10.2022 невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Приват24» та заволоділи грошовими коштами, які були на карткових рахунках, відкритих в банку на ім`я ОСОБА_1 , шляхом списання коштів з вказаних карток.

Вказані обставини відповідачем АТ «КБ «ПриватБанк» не спростовувались, а тому у відповідності до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

За фактом заволодіння грошовими коштами позивач ОСОБА_1 30.10.2022 подзвонила по номеру телефона 3700 в банк, щоб повідомити про зняття коштів.

31.10.2022 ОСОБА_1 звернулася у відділення поліції №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області із заявою про притягнення до відповідальності невстановлених осіб, які 30.10.2022 шахрайським шляхом заволоділи її коштами у сумі 114 000,00 грн.

31.10.2022 відомості про те, що невстановлена особа з використанням електронно-обчислювальної техніки, шахрайським шляхом заволоділа з банківської картки ОСОБА_1 грошовими коштами у сумі 114 000,00 грн, внесені до ЄРДР за №12022141250000390 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст. 190 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, АТ КБ «ПриватБанк» було встановлено, що за рахунком позивача ОСОБА_1 , а саме :

- 4149439019357668 референс SAMDNWFC00022611929 (кредитна картка) 30.10.2022 здійснено дві операції на переказ коштів о 20:07:23 на суму 15 834 грн та 20:07:56 на суму 29 029 грн. Усього по картці - 44 863 грн (кредитні кошти);

- 4149499383892880 референс SAMDNFF000110975549 (власні кошти) 30.10.2022 здійснено три операції на переказ коштів о 20:09:30 на суму 31 668 грн, 20:10:00 на суму 31 668 грн та 20:10:58 на суму 5 541,90 грн. Усього по картці - 68 877,9 грн ( власні кошти ).

Усі п`ять транзакцій з описом здійсненні IQPAY PAY_MOTTO2_IE,DNIPRO,UA Р 10 Інтернет-магазини - Оплата в інтернет-магазині рау_motto2_IE ID платежу ХХХХ. За допомогою платіжної системи LIQPAY PAY кошти були переказані на сайт "motto.ua", який належить мережі АЗС "Motto" на рахунок власника вказаного сайту ТзОВ "ПрофітГІД", ЗКПО 39932827.

В ході вивчення логів входу в аккаунт Приват24 позивачки встановлено, що 30.10.2022 в проміжку часу з 20:06 по 20:11 год. зафіксовано вхід в Приват24 при паралельному застосуванні двох телефонів, а саме: фінансового мобільного телефону ОСОБА_3 марки "KSA-LX9|HONOR", операційна система Android 9 номер: НОМЕР_7 та мобільного телефону марки "SM-А225F|Samsung" операційна система Android 12. Такий вхід в аккаунт Приват24 при одночасному застосуванні двох мобільних телефонів став можливими в результаті здійсненні віддаленого підтвердження позивачкою ОСОБА_1 входу в аккаунт Приват24 на її фінансовому мобільному телефоні. Зміни логіну ( мобільного номеру ) чи злому SІМ-картки не виявлено.

З аудіозапису розмови позивачки ОСОБА_1 з представником банку ОСОБА_4 встановлено, що остання 30.10.2022 звернулася на гарячу лінію банку за номером НОМЕР_6 , вказавши, що з її кредитної картки на інтернет-магазин перераховуються кошти. Після проведеної перевірки представником банку було підтверджено переказ коштів на сервіс motto. Ця оплата проводилася на сайті мережі АЗС motto. Представник банку зазначив, що хтось чітко знає номер карти, термін дії та код даної карти. Під час проведення розмови з позивачкою було встановлено, що із всіх її карточок було знято кошти. На запитання представника банку, чи позивачка сьогодні ввечері заходила в Приват 24, ОСОБА_1 відповіла, що не заходила. Однак така повідомила, що перед тим вона заходила в програму єДопомога, для отримання коштів, їй прийшло повідомлення про нарахування коштів у сумі 3600,00 грн. Позивачці було запропоновано ввести пін-код, ідентифікаційний код, номер телефону та номер карточки, що вона і зробила, і після цього почали зніматися кошти. Представник банку повідомив ОСОБА_1 , що це був шахрайський ресурс і таким чином було знято кошти з рахунку. Позивачці потрібно оформити заявку на шахрайство, подати заявку на повернення коштів, звернутися у відділення ПриватБанку та у правоохоронні органи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підтвердила той факт, що 30.10.2022 вона заходила в програму єДопомога, для отримання коштів, їй прийшло повідомлення про нарахування коштів у сумі 3600,00 грн та було запропоновано ввести пін-код, ідентифікаційний код, номер телефону та номер карточки, що вона і зробила, і після цього почали зніматися кошти. Таким чином, операції щодо зняття коштів з рахунків позивачки стали можливими виключно в результаті розголошення самим клієнтом конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам.

Враховуючи вищевказані норми права, а також умови договору, клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному провадженні.

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що відповідач надав суду належні і допустимі докази на спростування доводів позивачки, довів, що позивачка, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, у зв`язку з чим позов до задоволення не підлягає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 21.10.2024

Головуючий

Судді