Ухвала

від 16.10.2024 по справі 522/8933/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8933/24

Провадження №2/522/5250/24

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

16 жовтня 2024 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Сировій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, обґрунтовуючи позов тим, що сума заборгованості відповідача за спожиті послуги з централізованого опалення, утримання будинку та прибудинкової території та постачання холодної води в період з 01.04.2023 року по 30.06.2023 року складає 13 792,91грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

15 жовтня 2024 року до суду від представника відповідача адвоката Пояркової О.В. надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку зі сплатою ОСОБА_1 заборгованості у повному обсязі 11 вересня 2024 року.

16 жовтня 2024 року до суду від представника позивача адвоката Лисяного О.А. надійшла заява про відмову від частини позовних вимог позову у зв`язку з тим, що відповідач протягом строку розгляду справи судом заборгованість зі сплати за житлово-комунальні послуги у сумі 13 792, 91 грн. добровільно сплатив 11.09.2024 року. Просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 3 026 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача у заяві від 16.10.2024 року просив суд розглянути справу без участі представника ДП СК-СЕРВІС.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засідання просила суд закрити провадження у справі та зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача по справі, посилаючись на те, що фактично позов є типовим, а його особливостями є лише зміна даних відповідача.

За заявою представника відповідача ОСОБА_2 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За положеннями ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовляється від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Предметом позову є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 792, 91 гривень.

Встановлено, що представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог з підстав фактичного погашення відповідачем виниклої заборгованості після пред`явлення до суду позову про стягнення заборгованості, спір щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 792, 91 гривень урегульовано між сторонами.

Судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову, оскільки заборгованість відповідачем добровільно погашена після пред`явлення позову і ці обставини підтверджено відомістю за розрахунками особових рахунків (особовий рахунок НОМЕР_1 ) за період: 01.10.2022 10.10.2024 та квитанцією № 292386017 про оплату комунальних платежів у розмірі 13 792, 91 гривень від 11.09.24 року.

Таким чином, суд, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, зважаючи на те, що позивач подав заяву про відмову від позову і підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За правилами ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки представник позивача подав до суду заяву про відмову від позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3 028 грн.

Щодо витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5 000 грн.

На підтвердження отримання правничої допомоги та понесення вказаних витрат до суду надано: Договір № 03/09/21 про надання правової допомоги від 27.08.2021, укладений між ДП «СК-СЕРВІС» та адвокатом Савицькою О.М., Додаткову угоду до цього Договору від 22.04.2024; Акт прийому-передачі наданих послуг від 23.05.2024 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди, Виконавець надає Замовнику наступні послуги правової допомоги: підготовка та складення позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2023 року по 30.06.2023 року; оформлення позовної заяви для подання до суду, підбір та підготовка додатків до позовної заяви.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди замовник сплачує адвокату 5 000 грн.

Актом прийому-передачі наданих послуг від 23.05.2024 Виконавцем надано, а Замовником прийнято надану правничу допомогу:

1) Консультація з правових питань стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - вартість 500 грн.

2) Складання позовної заяви - вартість 4 000 грн.

3) Належне оформлення позовної заяви з додатками для подання до суду, вартість 500 грн.

Загальна вартість наданих послуг 5 000 грн.

Також, участь у справі у якості представника позивача приймав адвокат Лисяний О.А. При цьому до суду були надані докази понесених витрат на правничу допомогу, яка надавалась позивачу адвокатом Савицькою О.М., доказів понесених витрат на правничу допомогу, яка надавалась позивачу адвокатом Лисяним О.А. - до суду надано не було.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Згідно положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, обставини, на які посилаються сторони, як на обґрунтування своїх вимог чи заперечень, повинні бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, обов`язок подання яких покладено на сторони.

Таким чином, дослідивши надані представником позивача копії документів, що підтверджують заявлений ним розмір судових витрат, враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, а також характер виконаної адвокатом роботи з врахуванням складності справи, а саме, що справа про стягнення заборгованості за комунальні послуги є незначної складності та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень є завищеними. Представник заявника адвокат Савицька О.М. була відсутня у судових засіданнях (присутнім був інший адвокат), адвокатом Савицькою О.М. було складено позовну заяву, обсяг матеріалів справи незначний, приймаючи до уваги усну заяву представника відповідача про зменшення розміру цих витрат, суд дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 76-81, 89, 133, 137, 141, 142, 255, 256, 260, 261, 353 - 355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2023 року по 30.06.2023 року у розмірі 13 792, 91 гривень.

Провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2023 року по 30.06.2023 року у розмірі 13792,91гривень- закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35993252; місцезнаходження: 65009, вул. Черняховського, буд. 7, кв. 22) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гриевнь 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35993252; місцезнаходження: 65009, вул. Черняховського, буд. 7, кв. 22) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Ю. Б. Свячена