Рішення

від 12.12.2007 по справі 12/2375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2375

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" грудня 2007 р.                                                     Справа № 12/2375

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорська Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Процюк О.В. - дов. №08/567-005898 від 07.02.07р.

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)  

до Приватного підприємства "Петроній" (с. Слобода-Селець Житомирського району)

про стягнення 2106,84 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні від 06.12.07р. оголошувалась перерва до 15:30 год. 12.12.07р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача                       2 106,84 грн. заборгованості, з яких 1775,18 грн. основного боргу, 149,52 грн. пені, 145,11 грн. інфляційних, 37,03 грн.3% річних.

В судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 2115,22 грн., з яких 1775,18 грн. основного боргу, 165,67 грн. пені, 138,30 грн. інфляційних, 36,07 грн. 3% річних, що не суперечить положенням ст.22 ГПК України та розцінюється судом як збільшення позовних вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у збільшеному розмірі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Оскільки відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, відсутність його представника, на думку суду, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши документи по справі, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору №17 від 25.12.05р. про постачання електричної енергії споживачам, укладеним між Зарічанським РЕМ, який є виробничим підрозділом позивача, та Приватним підприємством "Петроній", що є споживачем електричної енергії, споживачу (відповідачу) відпускалась електрична енергія, за яку він повинен, відповідно до п. 2.2.3 договору, своєчасно і в повному обсязі розраховуватись.

Відповідно до абз.1 п.6.25. "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28, у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться  до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від  межі  розподілу  до  місця встановлення розрахункових засобів обліку  відносяться  на  рахунок  організації,  на  балансі   якої перебуває зазначена ділянка мережі.

Згідно додатку №8 до договору (а.с.13), КТП-637 знаходиться на балансі ПП "Петроній" і останнє несе за нього відповідальність, тобто втрати даного трансформатора відносяться на рахунок відповідача, який, згідно ст.26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.97р.відшкодовує їх вартість.

Розрахунковим періодом сторони встановили період з 19 числа по 18 число включно, який прирівнюється до календарного місяця.

Відповідно до п. 7.3 договору,  відповідач зобов”язався  остаточні розрахунки за електроенергію здійснити не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду, тобто до 23 числа включно, в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Свої зобов'язання щодо проведення розрахунків відповідач виконував неналежним чином, врезультаті чого, станом на 31.07.07р., у нього виникла заборгованість перед позивачем (за період з 19.11.06р. по 31.07.07р.), до якої, згідно пояснень позивача, включено:

- 8,23 грн. за втрати у трансформаторі від КТП №637,згідно рахунку за активну електроенергію №16640 від 27.11.06р. (а.с. 40);

- 1204,28 грн. за втрати від КТП №637, згідно рахунку за електроенергію по акту №16651 від 29.11.06р. (а.с.22);

- 720,73 грн. за активну електроенергію, згідно рахунку №16652 від 30.11.06р. (а.с.21);

- 25,02 грн. за активну електроенергію, згідно рахунку №17935 від 27.12.06р. (а.с.43)

З вказаних сум було вирахувано переплату за електроенергію у розмірі 183,08 грн., яка числилась за відповідачем станом на листопад місяць 2006 року, що підтверджується звітом про стан розрахунків споживача з 10.2006р. по 07.2007р. (а.с.23).

Враховуючи викладене на день звернення до суду розмір заборгованості, згідно розрахунку позивача (а.с.52) становив 1775,18 грн. (8,23 грн. + 1204,28 грн. + 720,73 грн.+25,02 грн. - 183,08 грн.).

Однак судом встановлено, що позивачем безпідставно включено до заборгованості відповідача 25,02 грн. за активну електроенергію, згідно рахунку №17935 від 27.12.06р., оскільки матеріали справи не містять інформації про отримання останнім зазначеного рахунку. Зокрема, рахунок не містить відмітки відповідача про його отримання (а.с.43), а надана позивачем копія аркуша з Журналу вихідної кореспонденції, що містить запис про відправлення відповідачу претензії від 10.02.07р. (а.с. 53), не розцінюється судом як належний доказ по вказаному факту.

У відповідності до ст. 34 ГПК України, господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином розмір обгрунтовано заявленої до стягнення основної заборгованості відповідача на день розгляду справи становить 1750,16 грн. В стягненні 25,02 грн. основного боргу слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно  до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно п. 4.2.1  Договору, за несвоєчасно проведені розрахунки  за спожиту електроенергію відповідачем  сплачується пеня  в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Відповідно до умов вказаного пункту  позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 165,67 грн.

За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити інфляційні та три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку ст. 625 ГПК України, відповідачу нараховано 138,30 грн. інфляційних та 36,07 грн. 3% річних.

Враховуючи, що розрахунки пені, 3% річних та інфляційних позивачем було здійснено на суму 1775,18 грн. основного боргу, а не на обгрунтовано заявлені     1750,16 грн., згідно здійсненого судом перерахунку вказані нарахування, відповідно, становлять 163,54 грн., 136,70 грн. та 35,62 грн. В стягненні 2,13 грн. пені, 1,60 грн. інфляційних та 0,45 грн. 3% річних слід відмовити, оскільки їх нараховано позиваче безпідставно.

Відповідно до ст.33 ГПК, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов за підставами пред”явлення та предметом не оспорив.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести  ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи  викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи і підлягаюєь задоволенню в сумі 2086,02 грн., з яких  1750,16 грн. основного боргу, 163,54 грн. пені, 136,70 грн. інфляційних та 35,62 грн. 3% річних. В стягненні 25,02 грн основного боргу, 2,13 грн. пені, 1,60 грн. інфляційних та 0,45 грн. 3% річних суд відмовляє, оскільки їх нараховано позивачем безпідставно.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,69,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Петроній", 10019,  Житомирська область, Житомирський район, с.Слобода-Селець, вул. Щорса, буд.24, код 32299641

на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго",  10014, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622

- 1750,16 грн. основної заборгованості;

- 163,54 грн. пені;

- 136,70 грн. інфляційних;

-  35,62 грн. 3% річних.

- 100,59 грн.  державного мита;

- 116,37 грн. витрат за  інформаційно-технічні послуги.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня підписання мотивованого рішення.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

       Дата підписання: 19  грудня 2007 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам