Рішення

від 21.10.2024 по справі 331/3498/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

РІШЕННЯ

іменем України

21.10.2024

Справа № 331/3498/22

Провадження № 2/331/2036/2024

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Національного університету « Запорізька політехніка», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Національна професійна спілка «Прометей» про припинення дискримінації , скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національного університету « Запорізька політехніка», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Національна професійна спілка «Прометей» про припинення дискримінації , скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали в Національному університеті «Запорізька політехніка». 17.02.1965 році Позивач-1 був переведений на посаду старшого інженера науково-виробничого сектора (по кафедрі "Обладнання і технологія зварювального виробництва"), 23.04.1991 переведений на посаду професора тієї ж кафедри як обраний за конкурсом. 01.03.1994 переведений на роботу за контрактом на ту ж посаду. В подальшому строк дії договору був неодноразово продовжений та переукладений востаннє - 01.09.2017 до 31.08.2022 р. Позивач-2 в період з 1980 по 1998 працював в Університеті. 16.10.2018 прийнятий на роботу на посаду доцента Кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» на строк до оголошення результатів конкурсу. 10.09.2019 призначений на посаду доцента Кафедри за строковим трудовим договором до 31.08.2022. 01.08.2022 Позивачі прийняті до Національної професійної спілки «Прометей» на підставі поданих ними заяв про вступ. З 01.08.2022 по 14.09.2022 Позивачі перебували у стані тимчасової непрацездатності. 14.09.2022 їм було вручено трудові книжки з записом про звільнення на підставі ч.2 ст. 36 КЗпП України. 21.09.2022 Позивач-2 отримав витяг з наказу №422 від 22.08.2022 про звільнення простим поштовим відправленням. 27.09.2022 Позивачеві -1 було вручено витяг з наказу №422 від 22.08.2022 про звільнення.

Своє звільнення Позивачі вважають незаконним з наступних підстав. Відповідно до положень ст. 39-1 Кодексу законів про працю, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. З цієї підстави трудовий договір між Позивачем-1 та НУЗП та трудовий договір між Позивачем-2 та НУЗП є такими, що укладені на невизначений строк. Позивачі також не вбачають підстав для обмеження будь-яким строком їхніх трудових договорів, оскільки характер їх роботи та умови її виконання не є строковими (зокрема, Позивач-1 працює в Університеті понад 57 років), окрім того це суперечить їхнім трудовим інтересам щодо забезпечення стабільної їхньої зайнятості. Позивач-1 забезпечений роботою (навчальним навантаженням), оскільки є науковим керівником аспіранта ОСОБА_3 , який уже вступив на навчання відповідно до довідки від 15 08.2022. Відповідно до наказу в.о. ректора Університету №269 від 15.07.2021 «Про гарантів освітньо-професійних програм на 2021/2022 н.р.» ОСОБА_1 є гарантом освітньо- професійної програми «Технології та устаткування зварювання» за спеціальністю 131 Прикладна механіка» згідно з Положенням про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Позивач-2 працював в Університеті з 1980 по 1998 роки. 16.10.2018 Позивач-2 прийнятий на роботу на посаду доцента Кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва» національного університету «Запорізька політехніка» до оголошення результатів конкурсу. 10.09.2019 призначений на посаду доцента Кафедри за строковим трудовим договором до 31.08.2022. Виходячи з того, що трудові договори між ОСОБА_1 та Університетом і між ОСОБА_2 та Університетом були переукладені, позивачі також вважають їх такими, що укладені на невизначений строк. 25.08.2022 Позивачі із зазначених вище підстав звернулися з заявами до ректора Університету, в яких просили вважати укладені з ними трудові договори такими, що укладені на невизначений строк. Однак позивачі відповіді від Університету не отримали, що також розглядають як необгрунтовану відмову при зміні/переукладенні трудового договору з мотивів дискримінації їх за ознакою членства у Профспілці. У зв`язку з цим вони також підлягають поновленню на роботі. 26 серпня 2022 року позивачі звернулися до Комісії з трудових спорів кафедри "Обладнання технологія зварювального виробництва" з позовом до Національного університету «Запорізька політехніка» про визнання трудових договорів укладеним на невизначений строк, зобов`язання внести відповідні записи у їхні трудові книжки. 27.08.2022 КТС Кафедри винесла рішення, відповідно до якого постановила: Визнати трудовий договір між ОСОБА_1 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язати національний університет «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 «Продовжено термін роботи на посаді професора цієї ж кафедри на невизначений строк» Визнати трудовий договір між ОСОБА_2 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язати Національний університет «Запорізька політехніка» внести запис у трудову ОСОБА_2 «Продовжено термін роботи на посаді доцента цієї ж кафедри на невизначений строк». Університет на запит Позивачів не надав довідки про заробітну плату за останні 12 місяців роботи. Тому точну суму середнього заробітку можна буде встановити після витребуваннясудом від них доказів. Прохають суд Визнати неправомірним та скасувати наказ Національного університету «Запорізька політехніка» №422-К від 22.08.2022 в частині звільнення ОСОБА_1 та поновити його на посаді професора Кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» на невизначений строк. Визнати неправомірним та скасувати наказ Національного університету «Запорізька політехніка» №422-К від 22.08.2022 в частині звільнення ОСОБА_2 та поновити його на посаді доцента Кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» на невизначений строк. Стягнути з Національного університету «Запорізька політехніка» середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 станом на дату винесення рішення по суті спору. Стягнути з Національного університету «Запорізька політехніка» середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_2 станом на дату винесення рішення по суті спору. Судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 4.10.2022 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов./Т.1 а.с.87/.

07.10.2022 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій прохав суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі/а.с.Т.1 а.с.94-101/.

02.11.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги вважають безпідставними та не визнають в повному обсязі з наступних підстав. Останній строковий трудовий договір був укладений між позивачем-1 та відповідачем на підставі написаної позивачем-1 заяви з 01 вересня 2017 року по 31 серпня 2022 року (як обраного за конкурсом), тобто підставою укладення строкового трудового договору між позивачем-1 та відповідачем була особиста заява самого позивача-1, в якій він просив укласти строковий трудовий договір. Позивач-1 був ознайомлений з наказом N9 410-К від 01.09.2017 р., що свідчить про укладення строкового трудового договору. Звільнення позивача-1 відбулося 31 серпня 2022 року після закінчення строку дії трудового договору на підставі пункту другого статті 36 КЗпП України згідно наказу №422- К від 22.08.2022. Наказом №242 від 04.08.2022 в університеті на час дії воєнного стану було запроваджено спрощений порядок обміну кадровими документами. Пунктом 1.2 зазначеного наказу було дозволено відділу кадрів надсилати працівникам накази (розпорядження), повідомлення, інші документи в месенджери або на електронну пошту працівників. Із списку працівників структурних підрозділів із зазначеними контактними даними встановлено, що ОСОБА_4 задля контакту з відділом кадрів вказано електронну адресу: kafedra/ otzv@zntu.edu. 31 серпня 2022 року позивачу-1 було о 15 годині 25 хвилин інспектором відділу кадрів відправлено на вказану контактну адресу витяг з наказу №422-К від 22.08.2022 та інформацію про отримання трудової книжки. Доводи позивача-1 щодо забезпечення роботою в університеті не відповідають дійсності, оскільки наказом №391 від 02 вересня 2022 року науковим керівником аспіранта ОСОБА_3 на підставі службової завідувача кафедри «Обладнання та технологія зварювального виробництва» ОСОБА_5 призначено доцента цієї кафедри ОСОБА_6 . Наказом №306 від 26.09.2019 р. гарантом освітньо-професійної програми «Технології та устаткування зварювання» призначено ОСОБА_7 . Позивач - 2 ОСОБА_2 працював у відповідача з 2018 року.Останній строковий трудовий договір був укладений між позивачем-2 та відповідачем на підставі написаної позивачем-2 заяви з 10 вересня 2019 року по 31 серпня 2022 року (як обраного за конкурсом), тобто підставою укладення строкового трудового договору між позивачем-2 та відповідачем була особиста заява самого позивача-2, в якій він просив укласти строковий трудовий договір. Позивач-2 був ознайомлений з наказом N9 445-К від 10.09.2019 р., що свідчить про укладення строкового трудового договору. Звільнення позивача-2 відбулося 31 серпня 2022 року після закінчення строку дії трудового договору на підставі пункту другого статті 36 КЗпП України згідно наказу №422- К від 22.08.2022. 31 серпня 2022 року позивачу-2 о 15 годині 25 хвилин інспектором відділу кадрів було відправлено на вайбер витяг з наказу N9422-8 від 22.08.2022 та інформацію про отримання трудової книжки. Зазначені контактні дані було вказано у списку працівників структурних підрозділів із зазначеними контактними даними для взаємодії з відділом кадрів. Констатація позивачами факту знаходження на лікарняному в період з 31.08.2022 по 14.09.2022 не впливає на можливість їхнього звільнення за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, оскільки на спірні правовідносини не поширюються норми ч.3 ст.40 КЗпП України. Доводи позивачів про те, що у зв`язку з неодноразовим продовженням трудових відносин шляхом укладення строкових трудових договорів, трудовий договір набув ознак безстроковості згідно з вимогами частини другої статті 39-1 КЗпП України є необгрунтованими. Трудові відносини між сторонами носили виключно строковий характер протягом періоду роботи позивачів в університеті. Таким чином, з наведеного слідує, що за характером роботи, а саме тривалістю учбового року та кількості студентів, які неможливо визначити заздалегідь, трудові відносини між відповідачем та позивачем-1 і позивачем-2 не можуть бути встановлені на невизначений строк. Оскільки трудові договори з позивачами були пов`язані з певною датою і припинені за п.2 ст.36 КЗпП України, таке припинення є правомірним і повністю відповідає змісту трудових відносин та чинному законодавству України, а отже, звільнення позивача-1 та позивача-2 було проведено відповідачем наказом, №422-К від 22.08.2022 у відповідності з вимогами трудового законодавства. Посилання позивачів на рішення комісії по трудових спорах кафедри «Обладнання та технологія зварювального виробництва» незаконні та неправомірні, оскільки зазначену комісію створено співробітниками структурного підрозділу за власною ініціативою всупереч вимогам ст.223 КЗпП України за відсутності рішення конференції трудового колективу університету щодо створення комісії по трудовим спорам у структурному підрозділі - на кафедрі «Обладнання та технологія зварювального виробництва». На підставі наведеного, відповідач просить суд відмовити позивачеві-1 та позивачеві-2 у задоволенні позовних вимог про припинення дискримінації, скасування наказу №422-К від 22.08.2022 в частині звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу/Т.1 а.с.112-118/.

23.11.2022 року від ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій прохав суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі/Т.1 а.с.193-197/.

24.11.2022 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій прохав суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі/а.с.Т.1 а.с.201-206/.

21.12.2022 року від Національної спілки «Прометей» надійшло пояснення, в яких прохали суд позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі./Т.2 а.с.6-14/.

28.02.2023 року від представника відповідача Дєєва М. у судовому засіданні надійшло клопотання про закриття провадження у цивільній справі.

28.02.2023 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі залишено без розгляду.

22.03.2023 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №331/4640/2022 / Т.2 а.с.160-162/.

19.06.2023 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя поновлено провадження у справі /Т.2 а.с.178/.

19.07.2023 року від позивача ОСОБА_8 надійшла заява про відмову від позову/Т.2 а.с.183/.

06.09.2023 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя заяву ОСОБА_2 про відмову від позову задоволено/Т.2 а.с.194-195/.

06.09.2023 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №331/3398/2023 / Т.2 а.с.196/.

15.02.2024 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя поновлено провадження у справі /Т.2 а.с.202/.

16.04.2024 року Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя позов ОСОБА_1 залишено без розгляду із-за неявки до судового засідання позивача та його представників./Т.2 а.с.224-225/.

19.06.2024 року Постановою Запорізького Апеляційного суду Ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16.04.2024 року у цій справі скасовано, матеріали справи направленні до суду для продовження розгляду.

У судовому зсіданні представник позивача ОСОБА_9 та ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, прохали суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Дєєв М. заперечував проти задоволення позовних вимог , прохав суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Національна професійна спілка «Прометей» ОСОБА_9 підтримав позовні вимоги позивача та прохав їх задовольнити у повному обсязі.

Суд,заслухавши сторони по справі, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази надані сторонами та заперечення, приходить до наступних висновків.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_1 на ім`я ректора Запорізького національного технічного університету про прийняття на посаду професора кафедри ОТЗВ за строковим договором з 01.09.2017 року по 31.08.2022 року/Т.1 а.с.130/.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 на підставі Наказу №410-К від 09.01.2017 року прийнятий Запорізьким національним технічним університетом на посаду професора кафедри обладнання та технології зварювального виробництва, як обраного за конкурсом, за строковим трудовим договором по 31.08.2022 рік/Т.а.с.12-17,131/.

З наказом про прийняття на роботу позивач був ознайомлений та в межах строку встановленого ст. 233 КЗпП України його не оспорював.

1.08.2022 року ОСОБА_1 включено до членства Національної професійної спілки « Прометей»/а.с.Т.1 а.с.61-63/.

Відповідно до витягу з наказу №422-К від 22.08.2022 року ОСОБА_1 31.08.2022 року звільнено із закінченням дії строкового трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України/Т.1 а.с.51/.

Згідно наказу №242 від 4.08.2022 року в Національному Університеті «Запорізька політехніка» було застосовано спрощений обмін кадровими документами через засоби телекомунікаційного зв`язку. Із списку працівників структурних підрозділів із зазначеними контактними даними встановлено, що ОСОБА_4 задля контакту з відділом кадрів вказано електронну адресу: kafedra/ otzv@zntu.edu. /Т.1 а.с.119-123/.

Наказ про звільнення №422-К від 22.08.2022 ОСОБА_1 було направлено на електрону пошту для ознайомлення/Т.1 а.с.132/.

ОСОБА_1 з Наказом про звільнення №422-К ознайомився 22.08.2022 року /Т.3 а.с.116-123/.

Згідно довідки Національного Університету «Запорізька політехніка» №227 від 02.12.2022 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 278 166,63 грн. /а. с.Т.1 а.с.236/.

До матеріалів справи відповідачем було долучено Наказ ректора Національного Університету «Запорізька політехніка» від 26.09.2022 року про гарантію освітніх програм на 2022/2023 н.р./Т.1а.с.136-138/.

На ст.142 Т.1 наявна копія службової від Завідувача кафедри ОТЗВ ОСОБА_12 , в якій зазначено , що у зв`язку із звільненням д.т.н., проф.. ОСОБА_1 , прохає змінити наукового керівника аспіранту ОСОБА_3 на доц.. ОСОБА_6 .

Наказом ректора Національного Університету « Запорізька політехніка» від 2.09.2022 №391-С ОСОБА_3 з серпня 2022 року призначено наукового керівника Єфанова В./Т.1 а.с.143/

27.08.2022 року комісія з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» розглянула позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та винесла рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнила повністю, визнала трудовий договір між ОСОБА_1 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язала Національний університет «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_1 «Продовжено термін роботи на посаді професора цієї ж кафедри на невизначений строк», а також визнала трудовий договір між ОСОБА_2 та Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеним на невизначений строк та зобов`язала Національний університет «Запорізька політехніка» внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 «Продовжено термін роботи на посаді доцента цієї ж кафедри на невизначений строк»./Т.1 а.с.52-55/.

13.09.2022 року, на підставі свого вищевказаного рішення комісією з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка», були видані виконавчі документи - посвідчення комісії з трудових спорів № 01-2022 та № 02-2022.

Зазначені виконавчі документи були подані стягувачами до державної виконавчої служби і 09.11.2022 року головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ружанською М.М. відкриті виконавчі провадження №70295627 та №70295406 за якими за названими виконавчими документами проводиться стягнення./Т.1 а.с.157-170/.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 листопада 2023 року у справі за позовом Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комісія з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» про відмову у визнанні трудових договорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеними на невизначений строк та визнання незаконним та скасування рішення комісії з трудових спорів та визнання посвідчень комісії з трудових спорів такими, що не підлягають виконанню позов задоволено частково. Визнано рішення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» від 27.08.2022 року незаконним і скасувати його. Визнано посвідчення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» від 13 вересня 2022 року № 01-2022 та № 02-2022 такими, що не підлягають виконанню. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 15 лютого 2024 року/Т.2 а.с.197-201/.

Відповідно до вищевказаного рішення, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання строкових трудових договорів, які укладені між університетом та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 таким, що укладені на невизначений строк, а тому були відсутні підстави для задоволення позовних вимог комісією з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка». Комісією з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» при розгляді позовної заяви ОСОБА_11 та ОСОБА_2 не було враховано, що за характером роботи, а саме тривалістю учбового року та кількості студенів, які не можливо визначити заздалегідь, трудові відносини між сторонами не можуть бути встановлені на невизначений строк, переукладення строкового трудового договору у випадках, що підпадають під дію частини другої статті 23 КЗпП України, не має наслідком набуття трудовим договором характеру безстрокового чи укладеного на невизначений строк, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у справі №725/2974/16 від 27 березня 2019 року, у справі № 640/15491/19 від 04 березня 2021 року та багато інших.

Свої вимоги про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з огляду на неодноразове переукладання строкових трудових договорів та роботу на посаді до оголошення результатів конкурсу і продовження роботи на цій же посаді після оголошення результатів конкурсу за строковим трудовим договором , необхідно застосувати норми ст. 39-1 КЗпП України, яка в частині другій встановлює, що трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП України, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Статтею 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі ст.23 КЗпП трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк;на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Верховним Судом в постанові від 16 листопада 2020 року, справа № 753/5107/18, сформульовано правовий висновок, згідно якого припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового договору.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У вказаній нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку.

Контракт, у якому передбачено термін дії, який неодноразово переукладався, не вважається таким, що укладений на невизначений строк, оскільки за два місяці до закінчення строку дії контракту за згодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.

Відповідно до частини другої статті 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу.

Якщо сторони при переукладенні контракту серед підстав його розірвання вказали закінчення строку, враховуючи, що працівник належним чином інформований про умови укладеного договору, контракт розглядається як встановлене законом виключення з правила частини другої статті 39-1 КЗпП України.

Звільнення у зв`язку із завершенням дії контракту, по суті, не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв`язку із закінченням строку його дії.

Крім того, Закон України «Про вищу освіту» передбачає для науково-педагогічних працівників професорів (для ОСОБА_1 ) тільки конкурсний порядок заміщення вакантних посад (ч.ч. 11, 12 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту»). З чого випливає, що у разі укладання строкового трудового договору і спливу його строку єдиним можливим варіантом продовження трудових відносин для працівника є проходження конкурсу з метою укладання наступного трудового договору (контракту).

Суд встановив, що 09.01.2017 року з позивачем було укладено строковий трудовий контракт строком на п`ять років.

Доказів продовження строків дії контракту та його переукладання матеріали справи не містять.

Доводи позивача та його представника про безстроковість трудових відносин сторін, які, на думку позивача, підтверджуються систематичним переукладанням трудових договорів, починаючи з 1997 року, не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи, та не враховують узгодженого волевиявлення сторін щодо укладення строкового трудового договору.

Так, ОСОБА_1 був щоразу проінформований про умови укладених з ним договорів, зокрема, щодо термінів їх дії, погоджувався з ними, подаючи відповідні заяви про укладення з ним строкового трудового договору і зазначаючи чітко визначені строки закінчення його дії, що підтверджується записами у трудовій книжці/Т.а.с12-17/.

Таким чином, волевиявлення ОСОБА_1 на укладення строкових трудових договорів підтверджується його заявами, а також виданими на підставі цих заяв наказами роботодавця, в яких і вказувалось, що працівника прийнято на роботу на умовах строкового трудового договору, з яким позивач ознайомлювався під підпис.

У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 протягом дії строкових трудових договорів оскаржував їх умови з підстав порушення трудових прав, просив визнати недійсним трудові договори або окремі їх пункти, або ініціював внесення змін та доповнень до положень трудових договорів, що свідчить про погодження позивача з умовами цих договорів, зокрема щодо строковості їх дії.

При цьому, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що строковий трудовий договір він підписував під тиском посадових осіб відповідача або його волевиявлення на момент укладання цього правочину не відповідало його внутрішній волі або що він не усвідомлював значення договору.

Доводи позивача, що умови укладених з ним трудових договорів щодо його строку не ґрунтуються на вимогах ч. 2 ст. 23 КЗпП України, не приймаються судом, оскільки вказана умова не визнавалася недійсною у судовому порядку або за згодою сторін, а право сторін на укладення строкового трудового договору передбачене нормами трудового законодавства, зокрема статтею 23 КЗпП України.

Крім того, оскільки після закінчення строку трудового договору трудові відносини між сторонами припинилися і позивачем не доведено іншого, відсутні передбачені ст. 39-1 КЗпП України підстави для визнання трудових відносин безстроковими.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

У разі, якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає.

Оскільки позовні вимоги про поновлення на посаді судом залишені без задоволення, не підлягає задоволенню і похідна вимога про стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що наказ №422-К від 22.08.2022 відповідає вимогам закону та права позивача не порушують.

Керуючись ст.ст.12,13,141,259,263,265 ЦПК України,ст.ст.21,23,36,39-1 КЗпП України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Національного університету « Запорізька політехніка», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів Національна професійна спілка « Прометей» про припинення дискримінації , скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 22.10.2024 року.

Суддя Н.В.Фісун