Ухвала

від 21.10.2024 по справі 243/8488/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/8488/24

Провадження № 2-о/243/151/2024

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

21 жовтня 2024 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2024 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 вищевказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Як вбачається зі змісту заяви та витягу з реєстру територіальної громади, заявниця ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальною загальною підсудністю віднесено до юрисдикції Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Положенням п. 1 ч.1 ст.31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що зазначена справа підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (рішення у справі «Занд проти Австрії»). У рішенні ЄСПЛ «Сокуренко і Стригун проти України» суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, зазначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

У рішенні ЄСПЛ у справі «Коем та інші проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

У рішенні у справі «ТОВ «Базальт-Імпекс» проти України» від 1 грудня 2011 року, ЄСПЛ зауважив, що всупереч ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Верховний Суд України проігнорував висновки Європейського суду, викладені у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України», яке на час провадження у справі заявника вже було перекладено українською мовою і надруковано в офіційному юридичному виданні, тому визнав порушення ст. 6 Конвенції.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що зазначена цивільна справа не підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області, а згідно територіальної юрисдикції вирішення цього спору відповідно до діючого цивільного процесуального законодавства віднесено до Миколаївського районного суду Миколаївської області, таким чином у контексті прецедентної практики ЄСПЛ «суд встановлений законом» у зазначеній справі це Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Відповідно до положення ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31, 32, 316 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Передати матеріали цивільної справи № 243/8488/24 за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області (54036, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 43, inbox@mk.mk.court.gov.ua).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Копію ухвали надіслати заявнику для відома.

Роз`яснити сторонам, що передача цивільної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя О.О. Соловйова