Справа № 297/3446/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2024 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі судового засідання Гарані О. А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Берегівська міська рада та третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача служба у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-
встановив:
ОСОБА_3 звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Берегівська міська рада та третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача служба у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Мирончук О. В. під №2-1018 від 28.02.2002 р, є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі наразі зареєстровані, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у вказаній квартирі не проживають. Запропонувати відповідачам добровільно знятися з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі немає можливості, оскільки їх місцезнаходження невідоме. Зрозумілим й очевидним є те, що останні не сплачують комунальні послуги, не несуть інших витрат по утриманню квартири та не приймають участі у спільному побуті. Подальша реєстрація відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вказаній квартирі створює перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права користування квартирою. Крім того, вона змушена нести додаткові витрати на оплату житлово-комунальних послуг, сплачувати такі за відповідачів, які продовжують залишатися зареєстрованими у її квартирі, хоча в такій не проживають. Оскільки відповідачі участі в утриманні квартири не приймають, реєстрація таких в ній порушує права позивачки на вільне користування квартирою. А тому, просить суд визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, згідно якої просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, просила позов задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з`явилася, будучи повідомленими судом про день, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, заяв про причини неявки або слухання справи за їх відсутністю не надали, правом надання відзиву проти позову не скористалися, у зв`язку з чим, суд зі згоди позивача, розглядає справу у відсутності відповідачів, постановляючи заочне рішення, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи на стороні позивача - Берегівської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, згідно якої просив розглянути справу без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.
Представник третьої особи на стороні відповідача служби у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, згідно якої просив розглянути справу без їх участі з урахуванням висновку від 17.10.2024 №03-17/888.
Суд дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Мирончук О. В. під №2-1018 від 28.02.2002 р, належить квартира АДРЕСА_1 . (а.с. 7).
Згідно довідки ЦНАП Берегівської міської ради за №1355 від 05.08.2024 року у вищезазначеній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Із висновку служби у справах дітей Берегівської міської ради Закарпатської області № 03-17/888 від 17.10.2024 вбачається на даний час за вищевказаною адресою відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають, спільного господарства не ведуть, не беруть участі в утриманні квартири та не сплачують рахунки за комунальні послуги. Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на обліку служби у справах дітей Берегівської міської ради як дитина-сирота, дитина позбавленого батьківського піклування, дитина під опікою/піклуванням не перебуває.
Частинами 1-4 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. А також місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Згідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , без поважних причин не мешкають у спірній квартирі, де зареєстровані, участі в сплаті комунальних послуг не приймають, житлом не цікавиться, ніяких повідомлень про місце фактичного проживання не надають, заяв до відповідних служб про тимчасову відсутність не вбачається, фактично змінили місце проживання, однак дотепер не припинили попередньої своєї реєстрації згідно із законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 71, 72 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналізуючи норми чинного цивільного законодавства, дослідивши матеріали справи та встановивши обставини за предметом позову, суд не вбачає порушень прав неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням у спірній квартирі.
Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім`ї власника житла на користування цим житлом. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 ЦК України).
З боку відповідачів не надано жодного доказу щодо наявності поважної причини протягом тривалого часу не користуватися квартирою.
Не скасована реєстрація відповідачів за колишнім місцем проживання порушує житлові права позивача відповідно до ст. 383 ЦК України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України)
З огляду на такі обставини, позивач змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємстві, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, - за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов`язковість судового рішення не позбавляє права осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи та інтереси.
У зв`язку з тим, що позивачем не заявлено вимог про стягнення судового збору, суд залишає витрати по сплаті судового збору за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 258, 259, 263-268, 280-283 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання яких зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Іван ІЛЬТЬО
Суд | Берегівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122454097 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням |
Цивільне
Берегівський районний суд Закарпатської області
ІЛЬТЬО І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні