2-н/465/2320/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Державного науково-дослідного підприємства «КОНЕКС», про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати у розмірі 98826,51 грн.
У вказаній заяві стягувач також просить суд стягнути з Державного науково-дослідногопідприємства «КОНЕКС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя вважає, що у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити з наступних підстав.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).
За змістом положень ч. ч. 1, 4ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2ст.137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4ст.137 ЦПК України).
Суддя звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першоїст. 42 ЦПК Українисторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про видачу судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження.
У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина другаст. 42 ЦПК України).
Порядок розгляду справ наказного провадження визначенийрозділом ІІ ЦПК України«Наказне провадження». Вказаний розділЦПК Україниокремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Суддя зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі та за правилами наказного провадження боржник у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
При цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України, покладається саме на сторони по справі.
З огляду на викладене суддя вважає, що у задоволенні вимоги про відшкодування на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, оскільки зі змісту нормЦПК Українивбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.
Відповідно до ч.3ст.165 ЦПК Україниу разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.133,137,163,165,259,260 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Державного науково-дослідного підприємства «КОНЕКС», в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.
Суддя Ванівський Ю. М.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122454539 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи наказного провадження Справи щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Ванівський Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні