Рішення

від 22.10.2024 по справі 750/7185/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/7185/24

Провадження № 2/750/1566/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Чернігівської міської ради Чернігівської області про скасування наказу про оголошення догани,

в с т а н о в и в:

у травні 2024 року позивач звернулася до суду з позовом до Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Чернігівської міської ради Чернігівської області про скасування наказу від 20.03.2024 року №3-к «Про оголошення догани ОСОБА_2 », мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 працює вчителем української

мови талітератури вЧернігівській загальноосвітнійшколі І-ІІІступенів №27Чернігівської міськоїради Чернігівськоїобласті.Позивач єкласним керівником5-Гкласу.20.03.2024року допочатку уроків,близько 07год.50хв.позивач разомз батькамиучнів 5-Гкласу підійшладо директорашколи ОСОБА_3 для проведеннярозмови.Цю розмовуініціювали батькиучнів 5-Гкласу,а томурозмову здиректором забажанням якбатьків,так ідиректора школимали проводитисаме заприсутності позивача.Навчальні заняттяв школірозпочинаються о08год.00хв.Так,о 08год.00хв.у позивачамав відбутисяурок зучнями 8-Бкласу,а самез підгрупоюцього класу,що налічуєблизько 8-10дітей.Зважаючи нате,що позивачмала йтидо директора,вона попросилавчителя зсусіднього класу ОСОБА_4 ,подивитися задітьми начас відсутності.Про цейфакт такожбуло повідомленозаступника директорашколи знавчально-виховної роботи та класного керівника учнів 8-Б класу. До початку уроку позивач дала дітям завдання, яке вони мали виконувати. Після розмови з директором та батьками учнів 5-Г класу, що тривала близько 30 хвилин, позивач повернулася до роботи. Пізніше цього ж дня, директор школи оголосила позивачу догану за те, що остання порушила пункти 1.4., 2.1.4., 2.4., 2.11., 2.13., 2.18., 2.24., 2.25.1., 2.25.2., 4.1, 4.2, посадової інструкції вчителя української мови та літератури. З наказом позивача ознайомили 21.03.2024 р. Зазначена догана була винесена на підставі доповідної записки ОСОБА_4 . З вищезазначеним наказом про оголошення догани № 3-к від 20.03.2024 р. позивач не згодна, оскільки жодного порушення посадової інструкції з її боку не було, вона виконувала наказ директора, дітей без нагляду не залишала, оскільки інший вчитель підмінив її в цей момент.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює вчителем української мови та літератури в Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради Чернігівської області з 2008 року та має стаж роботи 16 років.

20 березня 2024 року ОСОБА_1 наказом Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Чернігівської міської ради Чернігівської області № 3-к оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків, а сама: недотримання пунктів 1.4., 2.1.4., 2.4., 2.11., 2.13., 2.18., 2.24., 2.25.1., 2.25.2., 4.1, 4.2 посадової інструкції вчителя української мови та літератури.

Підставами оголошення догани є акт про порушення посадових обов`язків ОСОБА_5 від 07.03.2024 року № 38 та акт про відмову у наданні письмових пояснень ОСОБА_6 від 12.03.2024 року № 46.

У акті про порушення посадових обов`язків ОСОБА_5 від 07.03.2024 № 38 містяться відомості про те, що 07.03.2024 року учні 8-Б класу під час української мови, який викладає вчитель української мови та літератури ОСОБА_1 , що повинен за розкладом проводитись з 8 год 00 хв до 8 год 45 хв в 31 кабінеті, знаходились самі, тобто урок не проводився. У акті про відмову у наданні письмових пояснень ОСОБА_6 від 12.03.2024 року № 46 містяться відомості про те, що 12.03.2024 о 9 год 45 хв в кабінеті директора був зафіксований факт відмови у наданні письмових пояснень вчителем української мови та літератури, класним керівником 5-Г класу, ОСОБА_1 щодо несвоєчасного заповнення журналу інструктажів безпеки зі здобувачами освіти 5-Г класу перед відвідуванням дитячої бібліотеки 07.03.2024 та не проведення уроку української мови згідно розкладу 07.03.2024 з 8 год 00 хв до 8 год 45 хв в 31 кабінеті з учнями 8-Б класу.

У зв`язку з фактом не проведення уроку з учнями 8-Б класу позивачем не було здійснено основної функції вчителя української мови та літератури - здійснення освітнього процесу, у зв`язку з чим було порушено п. 1.4. Посадової інструкції вчителя української мови та літератури (далі - Інструкції). Оскільки Позивачем було порушено п. 6 Розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, а саме наразила на небезпеку учасників навчального процесу, то відповідно Позивач безвідповідально поставилася до своїх обов`язків, чим порушила п. 2.1.4. Інструкції. Зважаючи на не проведення уроку з учнями 8-Б класу, позивачем не було здійснено належний рівень викладання української мови та літератури, та відповідно не забезпечено засвоєння учнями частини освітньої програми, чим порушено п. 2.4. Інструкції. Фактично, позивач наразила учнів класу на небезпеку, оскільки в умовах воєнного стану існує постійна небезпека з боку країни-агресора, а діти в стресових умовах можуть розгубитися, неправильно оцінити ситуацію та не вжити необхідних заходів, тому вони розраховують на вчителя. Таким чином, Позивач, залишивши дітей в небезпеці, порушила норми суспільної моралі та гуманізму, чим порушила п. 2.11. Інструкції. Оскільки у зв`язку з не проведенням уроку учнів 8-Б класу було частково позбавлено права на освіту, передбаченого ст. 53 Конституції України, то позивачем було порушено законні інтереси учасників освітнього процесу, чим було порушено п. 2.13. Інструкції. Зважаючи на відсутність позивача у класі, навіть за умови виконання учнями певним завдань неможливо забезпечити дотримання учнями академічної доброчесності під час виконання цих завдань; зважаючи на відсутність дотримання учнями академічної доброчесності.

Позивачем було порушено 2.18. Інструкції. Відповідно до п. З Розділу IV Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради Чернігівської області на 2024р., педагогічні працівники школи зобов`язані забезпечувати безпечні умови навчання та відпочинку учнів. Оскільки позивач наразила учнів на небезпеку під час навчання, то Позивачем було порушено п. 2.24. Інструкції. З тих самих підстав позивачем порушено п. 2.25.1. та п. 2.25.2. Інструкції. Також, у зв`язку з невиконанням посадових обов`язків та порушенням правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, позивач має нести відповідальність, про що і вказується в п. 4.1 та п. 4.2. Інструкції.

Відповідно до ст. 139 КзПП, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ст. 140 КзПП, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

Відповідно до ст. 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з вимогами трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку покладається на роботодавця.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно дост.149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушникам трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права:КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Таку правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 08.07.2021 у справі №264/1520/19.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Законодавство про працю не закріплює переліку діянь, які вважаються порушеннями трудової дисципліни. Винятки стосуються державних службовців, суддів, прокурорів, а також тих, на кого поширюються статути чи положення про дисципліну. Тому для встановлення дисциплінарного проступку важливо з`ясувати коло трудових (службових) обов`язків працівника.

Саме їх невиконання чи неналежне виконання складають основу об`єктивної сторони складу цього правопорушення. Ці обов`язки визначаються трудовим договором, посадовою (робочою) інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними актами роботодавця, його наказами та розпорядженнями, а також законами та іншими нормативно-правовими актами.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №299/2637/21 викладено правовий висновок, в якому вказано, що у наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Разом з цим, в наказі директора Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 27 від 20.03.2024 №3-к «Про оголошення догани ОСОБА_2 » в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки, не конкретизовано, які саме норми закону були порушені позивачкою за умови встановлення відповідачем факту не проведення уроку української мови.

Оскаржуваний наказ не містить чіткого формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування певного стягнення з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Посилання на неналежне виконання позивачкою посадових обов`язків, які передбачені пунктами посадової інструкції, є загальними та не конкретизованими.

Отже, встановивши, що наказ відповідача про оголошення догани у зазначеній вище частині не містить нормативного посилання, на підставі якого позивач притягується до дисциплінарної відповідальності, конкретних відомостей, в чому полягало порушення трудової дисципліни, в якій формі вини воно проявилося, про причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено, причинно-наслідкового зв`язку між вчиненим працівником проступком та настанням наслідків, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки притягнення позивачки в даному випадку до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням норм трудового законодавства України.

Отже, відповідачем не дотримано процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки, що є прямим порушенням її трудових прав. Суд, в даному випадку, вважає, що наведені вище недоліки оскаржуваного наказу про оголошення догани суттєво впливають на його дійсність, у зв`язку з чим він є незаконним.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем не доведено наявність фактів порушення позивачкою трудових обов`язків і вчинення дисциплінарного проступку, як підстави для накладення дисциплінарного стягнення та дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення, а тому оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

Також, у зв`язку з наявністю підстав для задоволення позову, позивачу мають бути відшкодовані понесені у справі витрати на правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Слєпченко Сергій Анатолійович на підставі ордеру серії СВ 1072652 від 21.05.2024 та договору про надання правової допомоги від 28.03.2024.

Згідно квитанції від 14.05.2024 позивач сплатила згідно договору про надання правової допомоги від 28.03.2024 адвокату 12000 грн.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи категорію складності справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що заявлена стороною позивача сума витрат за надання правничої допомоги відповідає вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Чернігівської міської ради Чернігівської області (вул. Всіхсвятська, 4, м. Чернігів, ЄДРПОУ 25975369) про скасування наказу про оголошення догани - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Чернігівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради Чернігівської області від 20.03.2024 № 3-к «Про оголошення догани ОСОБА_2 ».

Стягнути з Чернігівської загальноосвітньоїшколи І-ІІІступенів №27Чернігівської міськоїради Чернігівськоїобласті на користь ОСОБА_1 1211,20 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 12000 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу, а всього 13211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя