Рішення

від 07.10.2024 по справі 305/1810/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 305/1810/23

Провадження № 2/202/1180/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:

судді Доценко С.І.,

за участі секретаря Тарасової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позовною заявою Органу опіки та піклування Рахівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що 16.04.2023 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення про смерть ОСОБА_2 , яка залишила п`ятьох малолітніх дітей, у тому числі двох від ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Сім`я перебувала на обліку з 2019 року через складні життєві обставини. Після розлучення ОСОБА_4 залишився з матір`ю, а ОСОБА_5 - з батьком. ОСОБА_1 відмовився від виховання ОСОБА_4 , що підтверджено нотаріальною заявою. Орган опіки встановив, що він не виконує батьківські обов`язки, що є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 10.11.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

25.06.2024 року ухвалою суду підготовче провадження у вказаній цивільній справі закрито, призначено судовий розгляд.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву без участі представника, свої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явився, хоча була повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про поважність причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, на підставі копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є батьками дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно копії Наказу Служби у справах дітей Рахівської міської ради Закарпатської області №13 від 18.08.2021 року - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік як дитина, що опинилася в складних життєвих обставинах та перебуває на профілактичному обліку.

ОСОБА_6 категорично відмовляється взяти свого сина ОСОБА_6 на виховання, про що надав нотаріально засвідчену заяву про добровільну та безумовну згоду на позбавлення його батьківських прав, що підтверджується копією його заяви, посвідченої приватним нотаріусом Маріна А.С. за №803.

Також, Великобичківською селищною радою Рахівського району Закарпатської області було складено висновок №1309/02.1-20 від 21.07.2023 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_6 , відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити його батьківських прав.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дисципліна і порядок сім`ї мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці». Аналогічні положення викладені і в ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд України в ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року розтлумачив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХП від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до статті 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм насильства, образи чи зловживань, відсутності належного піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, а крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Отже, судом встановлено, що відповідач навмисно не виконує свої обов`язки як батько. Це означає, що він усвідомлено уникає будь-якої участі у вихованні дитини, не забезпечує належного догляду, не піклується про фізичний і моральний розвиток дитини, не надає необхідної матеріальної підтримки та не створює умов для її гармонійного розвитку. Відповідач не лише не підтримує контакт із дитиною, але й не вживає жодних заходів для поліпшення умов її життя. Такі дії або бездіяльність свідчать про його повну байдужість до добробуту дитини та ігнорування своїх батьківських обов`язків.

Таким чином, відповідач не виявляє належного батьківського піклування, що свідчить, на думку суду, про свідоме злісне нехтування батьківськими обов`язками щодо дитини.

Положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7, 8 ст.7 СК України, передбачено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є достатньо даних, які свідчать про навмисне, злісне невиконання відповідачем своїх обов`язків по вихованню дитини, оскільки протягом тривалого часу він не проявляє турботи, уваги, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не піклується про стан її здоров`я та розвитку, не спілкується з дитиною, фактично самоусунувся від виховання, а тому, на думку суду, позбавлення батька дитини батьківських прав відповідає інтересам неповнолітньої дитини.

Таким чином, позов про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що судові витрати складаються із судового збору, який за дві вимоги немайнового характеру становить 2147,20 грн.

Відповідно до вимог ст.5 Закону «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073.60 грн.

На підставі викладеного, керуючись 4,5,10,81,89,141,259,263-265, 280-282, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Рахівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом 30(тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 07.10.2024 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Суддя С. І. Доценко