Рішення

від 21.10.2024 по справі 183/12508/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/12508/23

№ 2/183/1070/24

21 жовтня 2024 року м.Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовногопровадженняу уприміщенні Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Перещепинської міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_2 , у якому просив позбавити відповідачку батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 15.07.2005 перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2018 року подружні відносини між сторонами припинено, а рішенням суду від 04.09.2023 було розірвано його шлюб з відповідачкою. З 2018 року матір дітей жодним чином не піклується про доньку та сина, позивач одноосібно піклується про дітей та забезпечує їх усім необхідним. Відповідачка п`ять років ухиляється від своїх батьківських обов`язків про вихованню та утриманню дітей, тому позивач вважає, що наявні підстави для позбавлення її батьківських прав щодо доньки та сина.

Ухвалою суду від 20.11.2023 провадження у справі відкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Постановленою ухвалою суду від 20.05.2024 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у зв`язку з досягненням повноліття залучено доньку сторін ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 13.08.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні просила позов задовольнити.

Представник третьої особи служби у справах дітей Перещепинської міської ради у судове засідання повторно не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на час розгляду справи досягла повноліття та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на час розгляду справи виповнилося 15 років (а.с. 6,7).

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2023 року у справі №183/6598/23 (а.с.8-9).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 26.10.2023 донька та син сторін проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10), де створені належні умови для проживання, навчання та розвитку.

Факт проживання дітей сторін разом з батьком також підтверджується довідкою Перещепинської міської ради від 09.10.2023 (а.с.11).

19.10.2023 відділом ЦНАП Перещепинської міської ради видано довідку, про те, що ОСОБА_2 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 28.07.2023. Проте, за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру від 20.11.2023, місце проживання відповідачки зареєстровано за цією адресою (а.с.17).

Донька сторін ОСОБА_3 навчається у КЗ «Дніпровський базовий фаховий медичний коледж», за місцем навчання характеризується позитивно (а.с.13,14).

Як вбачається з характеристики від 27.10.2023, син сторін ОСОБА_4 навчається у Голубівському ліцеї Перещепинської міської ради, позитивно характеризується за місцем навчання, мама з 2018 року не цікавиться навчанням сина, життям класу. Навчанням та вихованням дитини опікується тато (а.с.15).

Оцінюючи наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилався на ухилення відповідачкою від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей.

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві позивачем надано такі докази: копії свідоцтв про народження, копію рішення суду про розірвання шлюбу, копію акту обстеження умов місця проживання, довідки та характеристики з місця навчання.

Із наданих позивачем та досліджених судом доказів єдиним документом, у якому зазначено про ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків є характеристика Перещепинського ліцею, у якому навчається син сторін.

До позовної заяви позивачем не додано жодного іншого належного та допустимого доказу, який би свідчив про ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків.

На переконання суду, надана навчальним закладом характеристика не може бути достатнім доказом для встановлення обставин, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог.

Фактично, доводи позивача про ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків ґрунтуються виключно на його поясненнях.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідачка з 2018 року не піклується про дітей, проте не вказав яким доказом підтверджується зазначена обставина. До 2023 року з позовом про стягнення аліментів на дітей позивач не звертався, відомостей про те, що відповідачка ухиляється від обов`язку матеріального забезпечення дітей суду не надано.

Органом опіки та піклування складено висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, який повинен містити відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком своїми обов`язками і були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, яка позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дітей.

Поданий у даній справи висновок органу опіки наведеним вимогам не відповідає та не містить належного обґрунтування того, чому останній вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідатиме інтересам дитини. Крім того у висновку відсутні посилання те, на підставі яких фактичних даних орган опіки встановив, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з урахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У той же час позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків.

Вирішення цієї цивільної справи та ухвалення у ній відповідного законного й обґрунтованого рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Усі ці складові могли бути з`ясовані лише у процесі доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, наданих суду позивачем, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності, дають об`єктивні підстави вважати, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав задоволенню не підлягають.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

За змістом статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач визначив способом стягнення аліментів - їх присудження саме в частці від доходу.

Частинами 1, 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд враховує, що відповідач є працездатним, не надав суду доказів про наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей та про проведення з нього стягнень на утримання зазначених осіб. Відповідач не скористався своїм правом на подання суду заперечень проти позову та доказів на яких вони ґрунтуються та не надав суду відомостей щодо його майнового стану, стану здоров`я чи інших відомостей, які впливають на визначення розміру аліментів, а тому суд вважає за необхідне стягнути аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Згідно з ч.2 ст.183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Старша дитина сторін ОСОБА_3 на момент вирішення спору досягла повноліття, проте позов пред`явлено 09.11.2023, а тому починаючи з цього періоду слід стягнути з відповідачки аліменти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Позивачем сплачено судовий збір за вимогами про позбавлення батьківських прав, у задоволенні яких відмовлено, тому у цій частині витрати покладено на позивача.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів, а позивач в силу закону звільнений від сплати судового збору за цими вимогами, тому з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 1073,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2023 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення з аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа Служба у справах дітей Перещепинської міської ради, код ЄДРПОУ 42737685, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Самарівський район, м.Перещепине, вул.Шевченка, 43;

третя особа ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 21 жовтня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.