Рішення

від 21.10.2024 по справі 194/108/24

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/108/24

Номер провадження № 2/194/234/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Мінітерства юстиції (м. Одеса), орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про зміну прізвища малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Мерцалов М.Ю. в електронній формі звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Мінітерства юстиції (м. Одеса), орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про зміну прізвища малолітньої дитини. Позовну вимогумотивує тим,що 08.09.2012року позивачуклала шлюбз ОСОБА_2 .У шлюбіз відповідачемпозивач народиласина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Шлюб міжпозивачем тавідповідачем булорозірвано.Після розірванняшлюбу позивачповернула дошлюбнепрізвище « ОСОБА_4 »,а усина залишилосьпрізвище батька.Після розірванняшлюбу дитиназалишилась проживатиз мамою,у 2020році разомз неюпереїхали дом.Дніпро,а вкінці лютого2022року родинаповернулась дом.Тернівки тана сьогоднішнійдень проживаютьв м.Тернівка.З плиномчасу,з дорослішанням,син почавактивно цікавитисьу позивачачому йогопрізвище відрізняєтьсявід іншихчленів сім`ї:матері,бабусі (матеріпозивача)- ОСОБА_5 ,та дідуся(батькапозивача) ОСОБА_6 ,які зсамого дитинствапіклувались пронього,дідусь замінивдитині батька.Син позивачавже давновиявив бажаннязмінити прізвищез « ОСОБА_7 »на « ОСОБА_4 ».Позивач зазначає,що відповідачвпродовж тривалогочасу ухиляєтьсявід виконаннябатьківських обов`язків,не приймаєучасті ужитті дитини,не піклуєтьсяпро їїздоров`я,фізичний,духовний таморальний розвиток.Відповідач ненадає напостійній основіматеріальну допомогуна утриманнядитини.Позивач самостійнонесе витрати,які пов`язанііз утриманнямдитини тазабезпеченням їїнормального тасталого розвитку,а самеїї оздоровленням,поїздки доморя,на відпочинок,гуртки таінше.Зі своїмрідним батькомдитина неспілкується,не вважаєйого ріднимбатьком.Відповідач,у своючергу,вже давномає іншусім`ю.Як вжезазначалось,син позивачапротягом тривалогочасу цікавиться,чому вінвирізняється поміжсвоєї родини,адже мама,бабуся,з якимизараз проживаєдитина,та дідусь,який вже,на жаль,помер,але віднародження хлопцязамінив йомубатька,мають прізвищевідмінне відйого власного.Під часнеодноразових особистихбесід синзазначав тапросив,щоб йогопрізвище називалияк « ОСОБА_4 »,так яку мами,бабусі тадіда.У спілкуваннів школііз учнямита вчителями,дитина неодноразовозазначала пробажання матипрізвище такесаме,як уінших членівсвоєї родини,а саме« ОСОБА_4 ».Дитина перебуваєу дискомфорті,коли їїідентифікують запрізвищем « ОСОБА_7 ».Він вважаєсвоїм прізвищем« ОСОБА_4 »,так самояк увсіх іншихчленів йогородини.В зв`язкуз цим,відмінність прізвищасина відпрізвища позивачата іншихчленів сім`їз усвідомленнямцього факту,спричиняє психологічнунастороженість,відчуття іншостіта дистанціюваннядитини відродинного оточення.Єдине прізвищедитини зпрізвищем матеріта прізвищемінших близькихродичів надастьдитині відчуттяпричетності дородини,захищеності,впевненості всобі.У зв`язкуз цим,позивач врамках досудовоговрегулювання питаннящодо змінипрізвища дитини,звернулась дооргану опікита піклуванняТернівської міськоїради Дніпропетровськоїобласті іззаявою продоцільність змінипрізвища їїмалолітньому сину.У своємувисновку органопіки тапіклування відмовивпозивачу узадоволенні заявиу зв`язкуз недоцільністюзміни прізвищамалолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мовляв,«будь-якихінших суттєвихобставин щодожиттєвої необхідностізмінити прізвищедитині абозалишити йоготаким як,жодна зісторін ненадала».Хоча,у цьомусамому висновкута вакті з`ясуваннядумки дитиниорган опікита піклуванняпідтвердив бажаннядитини змінитипрізвище « ОСОБА_7 »на « ОСОБА_4 ».Згідно чинногозаконодавства України,з питаньзміни прізвищадумка дитиниє вирішальною,тож висновокоргану опікита піклуванняє таким,що невідповідає інтересамдитини.У довідці,виданої позивачуВідділом освітиТернівської міськоїради комунальнимзакладом «Дошкільнийнавчальний закладясла-садок№6«Зоряний» від10.06.2019р.№ 16підтверджено,що позивачодна виховуєсина.Батько дитинидитячий закладта батьківськізбори невідвідував зачас навчання,навчанням синане цікавився.Довідкою пронеотримання аліментів,виданою виконавчоюслужбою від01.11.2023р.№ 121295,підтверджується,що позивачемне отримувалисьаліменти наутримання малолітньогосина з ОСОБА_2 у періодз 05.12.2022р.по 31.10.2023р.згідно звиконавчим листом№ 194/1774/19від 30.01.2020р.Найголовніше те,що називатисядитині прізвищем« ОСОБА_7 » шкодитьйого інтересам,оскільки негативновпливає наемоційний стандитини якособистості.У дитининеодноразово виникалипитання пропричини різниців прізвищах.Якщо удитини будезмінено прізвищев такомувіці (9років),це лишепозитивно вплинена подальшейого життя,надасть змогууникнути емоційнихстресів вмайбутньому,а такожсприятиме здоровомуморально-психологічномурозвитку тадозволить впевненопочувати себесеред своїходноліток.Зміна прізвищатакож позитивновплине на підготовкусина доподальшого самостійногожиття всуспільстві,що єдуже важливимфактором.В тойже час,просить взятидо уваги,що змінапрізвища дитинижодним чиномне впливаєна правачи обов`язкивідповідача,як біологічногобатька дитини.Зміна прізвищаніяким чиномне впливає,не звужуюта непозбавляє праввідповідача (біологічногобатька дитини)на йогоправа чиобов`язкипо відношеннюдо дитини.Позивач прицьому наголошує,що ініціативазміни прізвищавиходить самевід дитини. Просить змінити прізвище малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_7 на ОСОБА_4 ; внести зміни до актового запису №20 про народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Дніпропетровськ, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 05 лютого 2014 року, а саме змінити прізвище дитини з ОСОБА_7 на ОСОБА_4 , та видати нове свідоцтво про народження; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Представник позивача адвокат Мерцалов М.Ю. надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Мінітерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі, покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи органу опікита піклуваннявиконавчого комітетуТернівської міськоїради Дніпропетровськоїобластів судове засідання не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі, покладається на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності згідно ст. 280 ЦПК України у порядку заочного розгляду.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2017 року по справі № 194/503/17 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано, прізвище дружини змінено на дошлюбне ОСОБА_4 , місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено разом з матір`ю ОСОБА_8 . Рішення набуло чинності 17 серпня 2017 року.

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

Відповідно до довідки КЗ «ДНЗ ясла-садок №6 «Зоряний» від 10 червня 2019 року, вихованням дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займається мати, батько дитини участі у вихованні дитини не приймає, дитиною не цікавиться.

Згідно акту з`ясування думки дитини від 04 травня 2022 року, складеного начальником ССД ОСОБА_9 та головного спеціаліста ССД ОСОБА_10 в присутності матері дитини ОСОБА_1 , дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що давно проживає з мамою ОСОБА_11 , бабусею та дідусем, його батько проживає окремо. Хлопчик бажає змінити своє прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_4 , тому що всі в родині мають прізвище ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 16 травня 2022 року № 847/0/2/-22, недоцільно змінювати прізвище малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини ОСОБА_2 категорично заперечує щодо зміни прізвища дитини. Обставин щодо життєвої необхідності змінити прізвище дитини жодна із сторіни не надала.

Відповідно до виконавчого листа по справі № 194/1774/19, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області від 30 січня 2020 року, зменшено розмір аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 всіх його доходів щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Відповідно до довідки Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01 листопада 2023 року, ОСОБА_1 в період з 05 грудня 2022 року по 31 жовтня 2023 року не отримувала аліменти з ОСОБА_2 згідно виконавчого листа № 194/1774/19.

З повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 був призваний 24 серпня 2022 року на військову службу до лав Збройних Сил України у В/Ч НОМЕР_1 , на підставі Указу Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану».

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство,материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

У Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованою Україною 27 січня 1991 року, що є основним документом, який визначає правові стандарти у сфері захисту прав дітей, зазначено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку у атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами

батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 7 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»(заява № 31111/04).

Відповідно до ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 294-296 ЦК України право на прізвище є особистим немайновим

правом людини, що забезпечує його соціальне буття.

Відповідно до статті 145 Сімейного Кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповіднодо ч.ч.3,5ст.148Сімейного КодексуУкраїни уразі змінипрізвища одногоз батьківпрізвище дитиниможе бутизмінене зазгодою обохбатьків таза згодоюдитини,яка досягласеми років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.

Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її вихованні, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною, зокрема, шляхом зміни прізвища.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 березня 2024 року по справі № 334/5187/22.

Врахувавши, що батьки дитини не дійшли згоди про зміну її прізвища відповідно до положень статей 145, 148 СК України, а також, що у справах, що стосуються прав дітей судам першочергову увагу слід приділяти якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, та те, що батько дитини категорично заперечує щодо зміни прізвища дитини, а позивач не довела необхідності зміни прізвища дитини з ОСОБА_7 на ОСОБА_4 , а також того, що зміна прізвища буде відповідати її інтересам, сприятиме психологічному та гармонійному розвитку. Сам факт складних стосунків між батьками дитини не є достатньою підставою для зміни прізвища дитини.

Твердження позивача про те, що батько дитини жодним чином не бере участі у вихованні, забезпеченні розвитку дитини, між відповідачем та сином відсутній будь-який зв`язок, а отже, він належно не виконує своїх батьківських обов`язків, є суперечливими та необґрунтованими з огляду на той факт, що відповідач сплачує аліменти на утримання дитини, та наразі призваний 24 серпня 2022 року на військову службу до лав Збройних Сил України у В/Ч НОМЕР_1 , на підставі Указу Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану».

Доводи позивача про те, що зміна прізвища дитини позитивно вплине на подальше його життя, надасть змогу уникнути емоційних стресів в майбутньому, а також сприятиме здоровому морально-психологічному розвитку та дозволить впевнено почувати себе серед своїх одноліток, позитивно вплине на підготовку сина до подальшого самостійного життя в суспільстві є тільки припущеннями та суб`єктивними оціночними твердженнями позивача, які не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

Суд звертає увагу, що відповідне сприйняття дитиною свого прізвища у значній мірі залежатиме саме від добросовісного виконання її матір`ю свого обов`язку, відсутності з її сторони негативних суджень щодо нього. На теперішній час відсутні підстави вважати, що батькове прізвище якимось чином суперечить інтересам дитини.

Отже, суд бере до уваги рівність прав обох батьків щодо прав та інтересів дитини, яка з досягненням більш зрілого віку зможе висловити свою думку стосовно вибору прізвища, тоді як на теперішній час, з огляду на юний вік сина сторін, це є неможливим, та приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити в стягненні судових витрат понесених позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 142, 258, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені позовних вимог представника позивача адвоката Мерцалова Михайла Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Мінітерства юстиції (м. Одеса), орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, про зміну прізвища малолітньої дитини, відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін