Постанова

від 21.10.2024 по справі 233/6253/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8319/24 Справа № 233/6253/21 Суддя у 1-й інстанції - Малінов О. С. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

сторони справи

позивач Костянтинівський міський центр зайнятості- робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2023 року, ухваленого суддею Маліновим О.С. (дата складання повного тексту судового рішення 04.01.2023)

ВСТАНОВИВ

В грудні 2023 року Костянтинівський міський центр зайнятості- робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі КМЦЗ) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 15030,74 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 КМЦЗ надано статус безробітного згідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення».

Наказом КМЦЗ від 25.07.2017 року №НТ170725 ОСОБА_1 було призначено виплату допомоги по безробіттю з 25.07.2017 року, тобто з 8-го дня після реєстрації безробітного, відповідно до ч.1,3,4 ст. 22 та ч.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як застрахованій особі у відсотках до середньої заробітної плати.

Після проведеної перевірки, позивач виявив, що під час реєстрації в центрі зайнятості 18.07.2017 року та протягом перебування на обліку відповідач ОСОБА_1 не повідомив про свої трудові правовідносини із ФОП ОСОБА_2 в період з 06.07.2016 року по 05.07.2017, що вплинуло на прийняття рішення Костянтинівським міським центром зайнятості про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю.

Отже, ОСОБА_1 незаконно отримував соціальні послуги і добровільно відшкодувати отримані суми допомоги відмовився, що потягло звернення позивача до суду із даним позовом.

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2023 року позовні вимоги КМЦЗ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьКМЦЗ суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 15030,74 грн. та судовий збір 2270,00 грн.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2024 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилаючись на незаконність судового рішення, просив його скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог КМЦЗ в повному обсязі.

При цьому, зазначив, що юридичний факт того, що він працював у ФОП ОСОБА_2 не до 05.07.2017, а до 21.06.2017 року встановлено набравшим законної сили рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.05.2021 року у справі №185/7665/20 за його позовом про скасування наказу про звільнення, внесення змін та виправлення до трудової книжки. Отже неправдивої інформації щодо його роботи Костянтинівському центру зайнятості відповідач не подавав, і для стягнення з нього сум отриманої допомоги підстав не було.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач Костянтинівський центр зайнятості, посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки відповідач не повідомив про свою роботу у ФОП ОСОБА_2 з липня 2016 по липень 2017 року.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, та відзиву на неї, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного, в якій, окрім іншого, зазначив, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, не є суб`єктом підприємницької діяльності.

На підставі заяви відповідача ОСОБА_1 про надання статусу безробітного, наказами Костянтинівського міського центру зайнятості відповідачу:

- надано статус безробітного з 18.07.2018 (наказ № НТ 170718 від 18.07.2017);

- призначено допомогу по безробіттю з 25.07.2017 по 19.07.2018 (наказ № НТ 170725 від 25.07.2017);

- розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 25.07.2017 (наказ № НТ 170725 від 25.07.2017);

- перерахувати виплату з 08.09.2017 (наказ № НТ 170908 від 08.09.2017);

- скорочено виплату допомоги по безробіттю з 05.10.2017 по 19.10.2017 (наказ № НТ 171006 від 06.10.2017);

- розпочато (поновлено) виплату допомогу по безробіттю з 20.10.2017 (наказ № НТ 171026 від 26.10.2017);

- скорочено виплату допомоги по безробіттю з 27.12.2017 по 25.01.2018 (наказ № НТ 171229 від 29.12.2017);

- вважати недійсним прийняті рішення наказ № НТ 180110 від 10.01.2018 (наказ № НТ 180110 від 10.01.2018);

- припинено виплату допомоги по безробіттю з 10.01.2018 (наказ № НТ180110 від 10.01.2018);

- припинено реєстрацію безробітного з 10.01.2018 у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів (наказ № НТ 180110 від 10.01.2018);

- повернути виплати у встановленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 ЗУ пЗДССВБ (наказ № НТ 180112 від 12.01.2018).

Згідно з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 2 від 10.01.2018 встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений трудовий договір строком на один рік, внаслідок чого відповідач ОСОБА_1 отримав дохід від ОСОБА_2 у вигляду заробітної плати від 36 250 грн. до 42 100 грн щомісячно, без наявності виплати єдиного соціального внеску.

Отже, за період з 25.07.2017 по 09.01.2018 відповідач отримав допомогу по безробіттю у сумі 13485,69 грн.; за період з 05.10.2017 по 19.10.2017 у сумі 1545,05 грн., всього 15030,74 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Костянтинівського центру зайнятості 15030,74 грн. виплаченої допомоги по безробіттю суд першої інстанції виходив з того, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою (ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до п.п.2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції з огляду на те, що як встановлено рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.05.2021 року у справі №185/7665/20 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 що 06.07.2016 року ОСОБА_1 згідно наказу по підприємству від №15 був прийнятий на посаду юриста, за сумісництвом, до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та з ним було укладено строковий трудовий договір від 06.07.2016 року строком до 05.07.2017 року, згідно якого він повинен був виконувати обов`язки юриста, а роботодавець виплачувати йому кожен місяць заробітну плату в сумі 25000,00 грн. Згідно заяви про звільнення від 03.06.2017 року написаної ОСОБА_1 , останній написав заяву про звільнення з посади юриста з 21.06.2017 року за власним бажанням, згідно зі статтею 38 КЗпП України, про отримання оригіналу даної заяви відповідачкою ФОП ОСОБА_2 мається відмітка на його копії про отримання даної заяви 03.06.2017 року.

На підставі наказу №23 від 05.07.2017 року ОСОБА_1 було звільнено з посади юриста у зв`язку з із закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України, з 05.07.2017 року (а.с.7), та в трудовому договорі зроблено запис відповідачкою в п.13 вказано, що трудовий договір розірваний сторонами 05.07.2017 року «звільнений з посади юриста із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України, з 05.07.2017 року» (а.с.6), також в трудовій книжці зроблено запис від 05.07.2017р. «звільнений з посади юриста із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України. Наказ 23 від 05.06.2017р.» (а.с.11), тобто дані внесені в наказ, трудовий договір та трудову книжку позивача, не відповідають його волевиявленню. Судом встановлено, що позивач писав заяву про звільнення 03.06.2017 року де просив його звільнити за ст.38 КЗпП України, і заперечень у відповідачки на той час не було, то у відповідача не було законних підстав для звільнення позивача на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.

Отже, вищевказаним судовим рішенням Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, внесення в нього змін і виправлення до трудової книжки задоволено.

Скасовано наказ №23 від 05.07.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади юриста у ФОП ОСОБА_2 у зв`язку із закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України з 05.07.2017 року, як незаконний.

Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 внести зміни до бази персоналізації, шляхом надання до Державної податкової служби України уточненого запису, щодо звільнення ОСОБА_1 з посади юриста 21.06.2017 року за власним бажанням, згідно зі ст.38 КЗпП України.

Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 внести виправлення до дублікату трудової книжки ОСОБА_1 , щодо його звільнення з посади юриста 21.06.2017 року за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України.

Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 внести зміни до трудового договору від 06.07.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо його звільнення з посади юриста 21.06.2017 року за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України.

Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 звільнити ОСОБА_1 відповідним наказом з посади юриста 21.06.2017 року за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України.

Таким чином при постановці на облік в липні 2017 року відповідачем по даній справі ОСОБА_1 не було подано неправдивих відомостей Костянтинівському центру зайнятості, а отже і підстав для стягнення сум отриманої допомоги по безробіттю немає,узв`язку зчим рішеннясуду першоїінстанціїпідлягає скасуваннюзухваленнямнового рішенняпровідмовув задоволенніпозовнихвимогз підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а враховуючи факт звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3283,50 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Відмовити Костянтинівському міському центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення 15030,74 грн. у якості відшкодування отриманої допомоги по безробіттю.

Стягнути з Костянтинівському міському центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3283,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: