Ухвала
від 22.10.2024 по справі 293/1488/24
ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/1488/24

Провадження № 2/293/620/2024

УХВАЛА

22 жовтня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 за змістом якої просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.10.2024 судом у порядку ч.8 ст. 187 ЦПК України сформовано запит засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та отримано 16.10.2024 відповідь № 848339 з Єдиного державного демографічного реєстру, щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де зазначена адреса реєстрації: с. Андріївка, Черняхівський район, Житомирська область.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд уважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.п. 5, 6, 8, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Втім, позовна заява не містить зазначення доказів щодо ухилення батька від виконання покладених на нього обов`язків.

Замість зазначення конкретних для даної справи обставин, зазначено лише загальні правові норми, в позовній заяві відсутнє викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивач як на підставу для позбавлення батьківських прав батька вказує, що відповідач не приймає участі у вихованні дітей, не провідує дитину, не цікавиться здоров`ям дітей, морально їх не підтримує, проте позивач не зазначає докази, що підтверджують вказані обставин та відповідно не додає до позовної заяви таких доказів.

Крім того, позивач не надала докази на підтвердження факту умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, тобто винної поведінки, у позові, окрім слів позивача щодо неприйняття участі батька у вихованні дитини та розрахунку заборгованості по аліментах, відсутні також будь-які дані з приводу того, чи зверталась позивач до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.

Водночас, суд зазначає, що ухилення від сплати аліментів не є самостійною підставою для позбавлення одного з батьків батьківських прав, а є лише додатковим доказом при доведенні наявності інших підстав. Суд вказує, що за ухилення від сплати аліментів на дитину передбачена як цивільна так і адміністративна та кримінальна відповідальність.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Крім того згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, відповідно до положень ст. 19 Сімейного Кодексу України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак, в додатках до позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом у такій категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Такий висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки такого висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, на даній стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Серед іншого суд уважає за необхідне зазначити, що учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен, окрім зазначення його імені, місця проживання (перебування), зазначити обставини, щодо яких він може дати показання.

Позивач заявляючи у прохальній частині позову клопотання про виклик свідків не зазначає таких обставин, які можуть підтвердити заявлені нею свідки, а обмежуються лише загальною фразою - «про обставини викладені в позовній заяві», що суперечить змісту норм ст. 91 ЦПК України.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з працездатних осіб: з 1 січня становить 3028 гривні.

Частиною 3 ст. 6 цього Закону передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви видно, що позивач звертаючись до суду та заявила дві вимоги немайнового характеру: 1) позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та 2) позовна вимога про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином з урахуванням заявлених вимог позивач при звернені до суду мала сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Проте, при звернені до суду позивач надала докази про сплату судового збору лише в розмірі 1211,40 грн.

За вказаних обставин позивач у складі додатків до позовної заяви не подав доказів сплати судового збору у законодавчовстановленому розмірі.

В позові позивач також зазначає як учасника справи третю особу - службу у справах дітей Черняхівської селищної ради Житомирського району, однак на виконання вимог ст. 53 ЦПК України обґрунтувань на яких підставах таку третю особу належить залучити до участі у справі не зазначає.

Суд звертає увагу позивача що згідно ч.4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Вказані вище судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на те, що позивач подала позов, який не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд уважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст.81, 83, 95, 175, 176, 177 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

2. Надати позивачу 7-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана: 22.10.2024

Суддя Людмила ЛОСЬ

СудЧерняхівський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення22.10.2024
Оприлюднено23.10.2024
Номер документу122458899
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —293/1488/24

Ухвала від 19.12.2024

Цивільне

Черняхівський районний суд Житомирської області

Лось Л. В.

Ухвала від 04.11.2024

Цивільне

Черняхівський районний суд Житомирської області

Лось Л. В.

Ухвала від 22.10.2024

Цивільне

Черняхівський районний суд Житомирської області

Лось Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні