Ухвала

від 22.10.2024 по справі 357/15076/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15076/24

Провадження № 2-з/357/92/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, який діє в інтересах позивача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Нафта», про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

21.10.2024 на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Нафта» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Агрологістика», третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лопатенко Віктор В`ячеславович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Одночасно з подачею позовної заяви, приватний виконавець Трофименко М.М. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:04:008:0075, площею 1,0556 га, та на нежитлову будівлю, телятник панельний, загальною площею 838,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця Трофименка М.М. перебуває виконавче провадження № 76045915 з примусового виконання ухвали про затвердження мирової угоди по справі № 911/1567/24 виданої 02 вересня 2024 року Господарським судом Київської області та стягнення з ТОВ "ЛД-АГРОЛОГІСТИКА" на користь ТОВ "ВІКО-НАФТА" загальної суми позову - 443867,71 грн. зазначеної в п.1 цієї мирової угоди, саме: тіло боргу 341 436,70 грн., штрафних санкцій в розмірі 102 431,01 грн, судових витрат в сумі 6 658,02 грн. 13 вересня 2024 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт всього майна боржника в межах суми звернення стягнення за виконавчим провадженням. В результаті перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем було встановлено, що боржнику ТОВ "ЛД-АГРОЛОГІСТИКА" належала земельна ділянка з кадастровим номером 3220488300:04:008:0075, площею 1,0556 га, та нежитлова будівля, телятник панельний, загальною площею 838,8 кв. м, за адресою АДРЕСА_1 . Проте, 04 вересня 2024 року зазначені об`єкти нерухомого майна були відчужені боржником - керівнику юридичної особи боржника ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.09.2024 та договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.09.2024. Внаслідок чого земельна ділянка та нежитлова будівля були відчужені від юридичної особи-боржника ТОВ "ЛД-АГРОЛОГІСТИКА" на користь фізичної особи директора ТОВ "ЛД-АГРОЛОГІСТИКА" - ОСОБА_1 , що унеможливлює звернення стягнення на вказані об`єкти та суттєво ускладнює виконання судового рішення. Приватний виконавець стверджує, що спірні об`єкти нерухомості відчужились з метою унеможливлення звернення стягнення на них, оскільки укладаючи договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна, ТОВ "ЛД-АГРОЛОГІСТИКА" в особі ОСОБА_1 не могли не знати про існуючу заборгованість перед ТОВ "ВІКО-НАФТА", та можливість задоволення вимог ТОВ "BIKO-НАФТА" за рахунок спірного нерухомого майна.

Оскільки, у державних реєстрах відсутні будь-які заборони та обтяження спірного майна, існує очевидна небезпека відчуження вказаного нерухомого майна іншим особам, оскільки ОСОБА_1 може безперешкодно відчужувати дані об`єкти нерухомості, а тому приватний виконавець Трофименко М.М., з метою недопущення подальшого відчуження нерухомого майна та виконання рішення суду, просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:04:008:0075, площею 1,0556 га, та на нежитлову будівлю, телятник панельний, загальною площею 838,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

З урахуванням викладених заявником обставин, та наданих доказів на підтвердження його вимог, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно: земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:04:008:0075, та на нежитлову будівлю, телятник панельний, загальною площею 838,8 кв. м., що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3220488300:04:008:0075, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчужувати майно, жодним чином не позбавляє власника права власності чи права володіння цим майном та саме це майно було відчужено за оскаржуваними позивачем правочинами.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).

Заявлені заходи забезпечення позову є необхідними та безпосередньо пов`язані із предметом розгляду по даній справі.

Тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, є адекватним та співмірним позовним вимогам заходом забезпечення, спрямованим на недопущення порушення прав позивача.

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки забезпечення позову, правову підставу, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що підлягає до задоволення вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Як передбачено ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, який діє в інтересах позивача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Нафта», про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3220488300:04:008:0075, площею 1,0556 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1388051632204), що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- нежитлову будівлю, літ "К", телятник панельний, загальною площею 838,8 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3220488300:04:008:0075, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 857311132204), що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, адреса: Київська область, м.Бровари, вул. Янченка Дмитра, 2, оф. 7.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віко-Нафта», код ЄДРПОУ: 44239182, адреса: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Надпільна, 248/А, офіс 416.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД-Агрологістика», код ЄДРПОУ: 43363965, адреса: Київська область, м.Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/5.

Третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лопатенко Віктор В`ячеславович, адреса: Київська область, Бучанський район, м.Вишневе, вул. Лесі Українки, 74-А.

Суддя О. Я. Ярмола