Рішення

від 12.09.2024 по справі 695/3740/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3740/23

номер провадження 2/695/337/24

12 вересня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Шевченка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2023 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

17.10.2023 р. до суду надійшла заява представника позивача адвоката Короля О.А. про зміну предмета позову, в якій він просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 2015 р. по день смерті.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яку позивачка має намір прийняти. У встановлений строк вона звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, але постановою від 06.09.2023 р. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують факт проживання однією сім`єю не менше 5 років до моменту відкриття спадщини. З аналогічною заявою до нотаріуса звертався колишній чоловік померлої ОСОБА_2 , який отримав таку ж відмову. Саме тому останній визначений відповідачем у справі. Позивач зазначає, що з 2015 року проживала зі спадкодавцем однією сім`єю, що можуть підтвердити свідки в судовому засіданні.

05.10.2023 р. суддею відкрито провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.03.2024 р. підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 27.05.2024 р. позивачка та її представник адвокат Король О.А. підтвердили обставини, викладені в позові та наполягали на його задоволенні. Позивачка вказала, що відповідач являється її двоюрідним братом, а померла ОСОБА_3 була кумою, невісткою, тому вона й піклувалася про неї. У подальшому в судове засідання 12.09.2024 р. сторона позивача не з`явилася, але представник позивачки скерував до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позов підтримав.

Відповідач та його представник адвокат Брус С.М. у судовому засіданні 27.05.2024 р. позовні вимоги визнали в повному обсязі, не заперечували проти їх задоволення. У судове засідання 12.09.2024 р. відповідач та його представник не з`явилися, але адвокат Брус С.М. скерував заяву про розгляд справи в його відсутність та відсутність відповідача, щодо задоволення позову не заперечував.

Суд, вислухавши доводи учасників справи, показання свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

З копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кропивна, Золотоніського району Черкаської області, зареєстрована в с. Кропивна, Золотоніського району Черкаської області та перебувала в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що стверджено копією дублікату картки фізичної особи платника податків від 30.07.2023 р.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, Черкаська область, Україна.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №77931898 від 11.01.2017 р. ОСОБА_4 являється орендодавцем земельної ділянки №7121586600:06:004:0119, площею 2,5544 га. Орендар ТОВ «Гранекс-Черкаси». Строк дії оренди 11.01.2027 р.

З копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18150109 від 19.03.2008 р., вбачається, що ОСОБА_4 являється власником 3/5 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 25.05.2022 р. №164, копія якого міститься в матеріалах справи, присвоєно адресний номер: АДРЕСА_2 .

З довідки Кропивнянського старостинського округу виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 28.04.2023 р. №2363 встановлено, що ОСОБА_1 здійснила поховання за власний рахунок ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала за адресою: АДРЕСА_3 , фактично була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я.І. 06.09.2023 р. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки не надано нотаріусу документів, що підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

З копії спадкової справи, наданої на запит суду, вбачається, що з заявами про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у судовому засіданні 27.05.2024 р. стверджено, що з 2015 р. у позивачки проживала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка проживала з нею однією сім`єю до дня смерті ОСОБА_3 , вони спільно вели господарство, допомагали одна одній. З ними також жив і чоловік позивачки ОСОБА_5 . ОСОБА_3 була онкохвора, тому позивачка та її чоловік ОСОБА_5 допомагали їй, доглядали за нею, возили в лікарню.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини ( ст.1264 ЦК України).

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно зі спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає з п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачка з 2015 р. проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою:. АДРЕСА_3 та здійснила її поховання. Факт їх спільного стверджено наявними в справі письмовими доказами та поясненнями свідків у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність заявленого факту та можливість задоволення позову, оскільки встановлення даного факту породжує для позивачки юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76,264,263-265, 354, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 2015 р. по день смерті останньої.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко