Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
Справа № 695/2011/23
номер провадження 2/695/231/24
13 вересня 2024 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Шевченка В.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Гельмязівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені по аліментах, -
ВСТАНОВИВ:
05.06.2023 р. до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Гельмязівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені по аліментах.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У період шлюбу у них народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З часом одруження виявилося невдалим і рішенням суду від 25.03.2013 шлюб було розірвано. На даний час позивачка перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 в результаті чого змінила прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_5 .
Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачкою та перебувають на повному її утриманні. Умови їх проживання добрі, діти забезпечені всім необхідним, створені умови для їх навчання та відпочинку.
Відповідач не бере участі у вихованні синів, не відвідує школу, не сплачує аліментів, присуджених рішенням суду від 28.12.2016 р. в твердій грошовій сумі по 500,00 грн. щомісячно на кожну дитину до повноліття.
Згідно довідки розрахунку Канівського ВДВС відповідач станом на 31.03.2023 р. має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 150006,86 грн.
Орган опіки та піклування Гельмязівської сільської ради надав висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно синів. Тому позивачка просила позбавити відповідача батьківських прав.
Також відповідно до ст. 196 СК України позивач спросить стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів. Позивачем здійснено розрахунок неустойки за період з травня 2018 р. по березень 2023 р., яка становить 1338424,79 грн. Оскільки сукупний розмір заборгованості по сплаті аліментів за той самий період складає 150006,86 грн., то виходячи з положень ч.1 ст.196 СК розмір позивачем заявлено до стягнення неустойку в сумі 150000,86 грн.
Судові витрати позивачка просила залишити за нею.
01.08.2023 р. суддею відкрито провадження в справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.11.2023 р. підготовче провадження в справі було закрито та призначено до судового розгляду по суті в загальному порядку.
У судовому засіданні 15.05.2024 р. позивачка та її представник - адвокат Побиванець Ю.В. позов підтримали та наполягали на його задоволенні з підстав, зазначених у ньому. У подальшому в судове засідання 13.09.2024 р. сторона позивача не з`явилася, але адвокат скерував до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позов просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяви про визнання позовних вимог чи відзиву не подав суду.
Представник Служби у справах дітей Гельмязівської сільської ради - Сенько О.В. у судовому засіданні 15.05.2024 р. позов у частині позбавлення батьківських прав підтримала та вказала, що служба розшукувала батька дітей - відповідача по справі, але він відмовляється брати участь в їхньому вихованні. Теперішній чоловік позивачки турбується про дітей та забезпечує їм належні умови для проживання та виховання. Щодо вимог про стягнення пені представник служби дітей покладалася на розсуд суду. У судове засідання 13.09.2024 р. представник Служби у справах дітей Гельмязівської сільської ради не з`явилася, але скерувала заяву про розгляд справи в її відсутність.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з`явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
З копії паспорта громадянина України НОМЕР_5 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Гельмязів, Золотоніського району Черкаської області.
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.01.2014 р. встановлено, що позивачка 25.01.2014 р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , у результаті чого змінила прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 присвоєно РНОКПП НОМЕР_2 , що стверджено копією довідки від 02.10.2000 р.
Позивачка та відповідач являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ).
З акту обстеження умов проживання від 21.04.2023 р. вбачається, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають з матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . У помешканні створені всі умови для їх повноцінного фізичного та морального розвитку.
Довідками з навчальних закладів №54, №55 від 29.03.2023 р. стверджено, що батько дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не бере участі в їх вихованні, школу не відвідує, не спілкується з вчителями, не цікавиться успішністю дітей, не забирає дітей зі школи додому.
Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за місцем навчання в Гельмязівському ОЗЗСО І-ІІІ ступенів характеризуються посередньо, що стверджено копіями характеристик, що містяться в матеріалах справи.
З копії довідки характеристики №389 від 24.03.2023 р. позивачка за місцем проживання характеризується позитивно.
27.03.2023 р. Службою у справах дітей виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради було проведено бесіду з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у ході якої встановлено, що рідного батька ОСОБА_8 діти не пам`ятають, так як він з ними не спілкується досить довгий період, не цікавиться їхнім життям. Стосунків з батьком вони не підтримують. Батьком вони вважають теперішнього чоловіка матері- ОСОБА_5 . Протокол бесіди від 27.03.2023 р. було долучено до матеріалів справи представником служби у справах дітей 29.11.2023 р.
25.04.2023 р. виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області прийняв рішення №94 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Копії даного рішення та висновку містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Підстави позбавлення батьківських прав визначені статтею 164 СК України, а саме відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Статтею 165 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.2 п.16 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 р. ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Суд, проаналізувавши докази по справі, вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню своїх малолітніх дітей, не намагається спілкуватися з ними, турбуватися про них, забезпечити нормальні умови для їх проживання та розвитку, про що свідчать досліджені в судовому засіданні матеріали справи, тому суд задовольняє заяву про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, яка позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дітей.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем Канівського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області від 14.04.2023 р. №11130, ОСОБА_2 має борг зі сплати аліментів за період з травня 2018 р. по березень 2023 р. , який складає 150006,86 грн.
Положеннями ч.2 ст.51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Аналіз норм ст. 196 СК України дає підстави для висновку, що неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів.
Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.
Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Суд приймає до уваги, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на утримання своїх дітей. Протилежного стороною відповідача не доведено суду. Проте, своє зобов`язання належним чином не виконував.
Разом із цим відповідач, відповідно до вимог ст. ст. 77, 81 ЦПК України, не надав суду доказів, що заборгованість по аліментах утворилась з незалежних від нього причин. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у простроченні сплати аліментів, а тому суд дійшов висновку, що відповідач повинен нести цивільну відповідальність, встановлену законом.
Отже, судом встановлено, що з вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені, передбаченої статтею 196 СК України.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі 333/6020/16-ц, провадження №14-61цс18.
Позивачем здійснено розрахунок неустойки (пені) за вищевказаною формулою за період заборгованості по аліментах травень 2018 - березень 2023 р., згідно якого загальний розмір неустойки складає 1338424,79 грн.
Обрахований позивачем розмір неустойки більший за розмір заборгованості по аліментах - 1338424,79 грн., але позивачем заявлена вимога про стягнення неустойки в розмірі 150000,86 грн., який не перевищує 100% заборгованості по аліментах (150006,86 грн.).
З урахуванням положень ст. 196 СК України, яка передбачає, що розмір пені, що підлягає стягненню за аліменти, не може бути більше 100 % заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача відповідають положенням ст.196 СК України, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) в розмірі 150000,86 грн., що не перевищує заборгованості по аліментах.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сплачений нею судовий збір (за вимогу про позбавлення батьківських прав) у сумі 1073,60 грн.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1500,00 грн., від якого при подачі заяви була звільнена позивачка.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Гельмязівської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені по аліментах - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , неустойку за прострочення сплати аліментів у сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1500,00 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко
Суд | Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122460174 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Степченко М. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні