Рішення

від 22.10.2024 по справі 752/10119/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10119/24

Провадження № 2/752/5047/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого- судді -Машкевич К.В. , за участю секретаря - Тертій К.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського наково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач у травні 2024 року звернувся до суду з позовом і з урахуванням заяви від 07 червня 2024 року про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача оплату за час вимушеного прогулу при затримці виконаня ршення суду про поновлення на роботі в сумі 4 303, 68 грн.

Посилається в позові на те, що перебував в трудових відносинах з НДІ «Украгропромпродуктивність» з 02 березня 2017 року.

Наказом №194/к від 29 грудня 2021 року звільнений з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року наказ відповідача про його звільнення був визнаний незаконним та скасований.

Рішення було допущено до негайного виконання в частині поновлення на роботі та стягнення зробітної плати за 1 місяць.

Наказом № 95/к від 22 квітня 2024 року він був поновлений на рооті на посаді завідувача науково-дослідним відділом соціально-трудових відносин, розвитку та аналітики статистичної звітності сільських територій.

Тобто, з моменту ухвалення рішення суду та видання наказу про його поновлення на роботі минуло 6 днів.

З точки зору ст.235 КЗпП України у відповідача виник обов`язок виконати рішення суду шляхом видання про це наказу про поновлення на роботі та внесення відповідного запису про це в його трудову книжку.

З урахуаням цього, несвоєчасного видання наказу про його поновлення на роботі, виникла затримка виконання рішення суду на 6 днів, що тягне за собою обов`язок відповідача виплатити йому сердній заробіток за час затримки.

Відповідно до рішень Голосіївського районног суду м.Києва від 09 серпня 2022 року та 26 травня 2023 року його заробітна плата в жовтні та листопаді 2021 ркоу становила 15 062, 85 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата складає 717, 28 грн.

З урахуванням цього, до виплати за час затримки виконання рішення суду підлягає 4 303, 68 грн.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 14 травня 2024 року та відповідно до ст.33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст.178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.

03 червня 2024 року відповідач подав відзив, в якому підтвердив виконання рішення Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року щодо позивача 22 квітня 2024 року.

Просить відмовити в позові.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,8 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Відповідно до п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

З приведеного вище випливає, що рішення суду вказує на обов`язок, а не право роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після проголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Таким чином, встановлення факту порушення власником підприємства вимог ст.235 КЗпП України щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення незаконно звільненого працівника, є підставою для стягнення з підприємства середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 травня 2023 року у справі 280/4125/21.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу на посаді завідувача науково-дослідним відділом соціально-трудових відносин, розвитку та аналітики статистичної звітності сільських територій.

Наказом №194/к від 29 грудня 2021 року позивач був звільнений з займаної посади з 31 грудня 2021 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року наказ про звільнення позивача з роботи був визнаний незаконним, позивач був поновлений на роботі.

Рішення суду відповідачем виконано шляхом видання наказу № 95/к від 22 квітня 2024 року.

( а.с. 13 - 22 )

За змістом норм ст. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

У постанові від 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц Верховний Суд вказав, що за змістом норм ст.. 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Звертаючись до суду, позивачем приведено розрахунок середньомісячної та середньоденної заробітної плати відповідно до п.8 Порядку розрахунку середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Мінінстрів України № 100 від 08 лютого 1995 року з урахуванням рішень Голосіївського районного суду м.Києв від 09 серпня 2022 року та 26 травня 2023 року, яким був вирішений спір про стягнення недоплаченої позивачу заробітної плати при звільненні та її складових.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Представник відповідача, подаючи відзив, у цій частині вимог позову не оспорював, як і самого фкту затримки виконання рішення суду, свого розрахунку середньої заробітної плати позивача не надав.

З урахуванням цього, суд вважає обставини в цій частині доведеними.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 303, 68 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

При вирішенні спору суд також враховує наступне

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд приходить до висновку про задоволення вмог позивача.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з ч.4 даного закону розмір судового збору при зверненні до суду з позовом майнового характеру, поданого фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028, 00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за вимогу майнового характеру становить 1 211, 20 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст.233, 235,236 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Українського наково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу на користь ОСОБА_1 4 303, 68 грн. середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі.

Стягнути з Українського наково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу 1 211, 20 грн. судового збору на користь держави.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу, адреса: 03035 м.Київ пл. Солом`янська. 2, ЄДРПОУ: 00689160.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.В.Машкевич