Рішення

від 21.10.2024 по справі 754/9728/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4695/24 Справа №754/9728/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ЖБК «Арсеналець-25» звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач є споживачем житлових послуг, які надаються ЖБК, як організацією, що здійснює утримання та обслуговування будинку та його прибудинкової території згідно Статуту, проте належним чином не виконує свої обов`язки щодо сплати за надані послуги, внаслідок чого за період з 01.06.2021 року по 31.045.2024 року має заборгованість в розмірі 10 416,36 грн., а також відповідно до положень ст.625 ЦК України має сплатити інфляційні втрати в розмірі 263,42 грн. та 3 % річних в розмірі 328,66 грн. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідача вказані суми, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Панченко О.М.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. від 25.07.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді, а саме за зареєстрованим у передбаченому законом порядку місцем проживання направлялась позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі та судове повідомлення.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та зареєстрований за цією адресою.

Згідно з п.1.1. Статуту ЖБК «Арсеналець-25», ЖБК «Арсеналець-25» організовано з метою задоволення економічних, соціальних, житлових і інших потреб членів ЖБК на основі об`єднання їх особистих і колективних інтересів на засадах самоврядування і самоконтролю. Цей Статут є новою редакцією статуту ЖБК «Арсеналець-25» зареєстрованого відділом по керівництву організацією і діяльністю ЖБК при виконані Київської міської Ради народних депутатів від 23.01.1985 року №370 (п. 1.2. Статуту).

Відповідно до п.1.3. Статуту ЖБК «Арсеналець-25» (нова редакція), до складу членів кооперативу входять власники квартир, що проживають у багатоквартирних будинках за номерами: 3, АДРЕСА_2 , які були прийняті до дня затвердження Статуту у новій редакції, в тому числі особи, які сплатили пай, але не оформили право власності на надані їм у користування квартири.

Згідно п.2.1. Статуту, метою діяльністю ЖБК «Арсеналець-25» є забезпечення потреб членів ЖБК шляхом обслуговування, ремонту, реконструкції та утримання житлових будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 за рахунок внесків членів ЖБК та іншої діяльності, яка не суперечить чинному законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за спожиті житлово-комунальні послуги та квартирній платі по квартирі АДРЕСА_1 вноситься несвоєчасно та не у повному обсязі. Так, за період з 01.06.2021 року по 31.05.2024 р. Відповідачу надано послуг на суму 19 386,36 грн., з яких сплачено лише 8 970 грн. У зв`язку з чим за Відповідачем виникла заборгованість по оплаті за утриманню будинку та прибудинкової території у сумі 10 416,36 грн., а також нараховані інфляційні збитки в розмірі 263,42 грн., 3% річних у розмірі 328,66 грн. за період з 01.06.2021 року по 31.05.2024 року, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог за вищевказаний період.

Відповідно до ст.1 Закону України «По житлово-комунальні послуги», балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Вказаний Закон дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та проживання осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, а утримання будинків і прибудинкових територій як господарської діяльності спрямованої на задоволення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ст. 179 Житлового кодексу України, користування будинками (квартирами державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Як було з`ясовано в ході розгляду справи, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість. При цьому, відповідачем не спростована вказана заборгованість, відомості, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем погашена також суду не надано, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11 008,44 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, то суд звертає увагу на те, що в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан, який у подальшому продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та який діє до цього часу.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

А відтак, враховуючи вищевикладене, розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних має здійснюватись за період по 23 лютого 2022 року.

Позивачем нараховано інфляційні втрати за період з 01.01.2021 року по 23.02.2022 року включно в розмірі 263,42 грн. та 3 % річних за вказаний період в розмірі 328,66 грн., що є вірним та відповідає вищенаведеним нормам чинного законодавства, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

За правилами ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 1/14 від 18.09.2019 року, укладеного між позивачем та адвокатом Сенчилом В.В., Додаток №1 до Договору, а саме вартість надання правової допомоги, рахунок фактура №1/14-22 від 26.06.2024 року; платіжна інструкція №180 від 26.06.2024 за надання правової допомоги згідно Договору №1/14 від 18.09.2019 р за подання позовної заяви про стягнення боргу з ОСОБА_1 згідно Рахунку №1/14-22 від 26.06.2024 р. у розмірі 6 500 грн. Відповідно до вказаних документів розмір витрат позивача надання правової допомоги становить 6 500,00 грн.

Також, частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зауважує, що відповідачі не подавали до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому суд звертає увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 600 грн. відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн., а також понесені позивачем витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-289, 289, 352, 354-355, ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, ст. 509, 526, 625 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-25» (ЄДРПОУ: 22885080, адреса: 02225, м.Київ, вул. Арх. Ніколаєва, буд.3-Б, кВ.42) заборгованість по сплаті житлово - комунальних послуг в сумі 10 416,36 грн., інфляційні втрати в розмірі 263,42 грн., 3% річних в сумі 328,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-25» (ЄДРПОУ: 22885080, адреса: 02225, м.Київ, вул. Арх. Ніколаєва, буд.3-Б, кВ.42) витрати на правову допомогу в розмірі у розмірі 6 500.00 грн. та судовий збір в розмірі 3 028.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення складено та підписано 21 жовтня 2024 року.

Суддя: О.М. Панченко